Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття, система та класифікація слідчих дій



У теорії та практиці кримінального процесу існує два основних під­ходи щодо визначення обсягу цієї категорії.

Так, відповідно до першого підходу слідчі дії є способом здійснення реалізації норм кримінально-процесуального права. Поняттю «слідчі дії» надається широке тлумачення і відповідно до цього слідчими вва­жаються всі передбачені кримінально-процесуальним законом дії слідчого (органу дізнання, прокурора), які виконуються у криміналь­ній справі, котра знаходиться в його провадженні.

Другий підхід базується на вузькому розумінні терміна «слідчі дії», тобто як передбачені кримінально-процесуальним законом дії слідчого, що виконуються з метою збирання і перевірки доказів. При такому вузькому тлумаченні під «слідчими діями» слід розуміти спо­сіб збирання і перевірки доказів, що є у свою чергу регламентованим кримінально-процесуальним законом і здійснюваним слідчим комп­лексом пізнавальних та засвідчуючих операцій, що відповідають особ­ливостям слідів певного виду і пристосованих для ефективного пошу­ку, сприйняття і закріплення доказової інформації, які містяться в них. Усі інші дії слідчого в кримінальній справі пропонується імену­вати процесуальними діями.

До системи слідчих дій входять: затримання підозрюваного; допит (підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, судового екс­перта, неповнолітніх); очна ставка; пред'явлення для впізнання; від­творення обстановки і обставин події (перевірка показань на місці, слідчий експеримент); огляд (місця події, предметів, речей, докумен­тів, трупа); ексгумація трупа; освідування; виїмка; обшук; накладен­ня арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка; зняття інформації з каналів зв'язку; підготовка та призначення експертизи.

За методом відображення фактичних данихусі слідчі дії можна розділити на дві основні групи: вербальні та невербальні.

До першої групи варто включити ті дії, в основі структури яких ле­жать прийоми розпитування та опису, тобто слідчий отримує інфор­мацію, яка зберігається в пам'яті осіб (ідеальні сліди). Сюди нале­жать: допит, очна ставка, пред'явлення для впізнання, перевірка по­казань на місці, слідчий експеримент.

До другої групи належать слідчі дії, які базуються на безпосеред­ньому спостереженні слідчого й інших осіб, що беруть участь у дії. Ця група охоплює способи відображення інформації, що відбивається в фізико-хімічних, медико-біологічних ознаках (протяжність, форма, обсяг, колір, запах, температура й ін.), тобто виявлення, попереднє дослідження та фіксація матеріальних слідів. До цієї групи входять:

огляд, обшук, виїмка, освідування, ексгумація трупа, накладен арешту, виїмка та огляд кореспонденції, зняття інформації з канал зв'язку, підготовка й призначення судової експертизи.

Важливою підставою класифікації є мета слідчої дії. Метою ко ної такої дії, звичайно, є отримання доказової інформації. Разом тим, існують слідчі дії, які спеціально пристосовані законодавцем перевірки вже зібраних доказів і для досягнення цієї мети розроблен процесуальна форма, яка дозволяє досліджувати вже здобуті факти ні дані в ході провадження інших слідчих дій та інших способів зб рання доказів. Ці слідчі дії іменують перевірочними й вони можут проводитися тільки тоді, якщо перед цим були виконані інші дії. Н приклад, проведенню очної ставки повинні передувати допити осіб, якими провадиться ця дія та в показаннях яких маються суттєві про тиріччя. До перевірочних слідчих дій належать: очна ставка, пред" явлення для впізнання, перевірки показань на місці, слідчий експ римент, призначення і проведення експертиз.

Слідчі дії також поділяються на невідкладні та інші. Під невід кладними варто розуміти такі слідчі дії, невиконання яких в терміно вому порядку може потягти втрату, псування або фальсифікацію до казів. Залежно від обставин конкретної кримінальної справи будь-яка слідча дія може опинитися в розділі невідкладної.

Слідчі дії можна розмежувати на первісні, наступні та повторні слідчі дії. Первісними слід визнати ті дії, з яких за звичаєм почина­ється розслідування до встановлення особи підозрюваного, до пред'яв­лення її обвинувачення, або дії, які проводяться органом дізнання не­залежно від категорії кримінальної справи протягом 10 діб після по­рушення кримінальної справи (ст. 108 КПК). А всі інші слідчі дії вва­жаються наступними. Серед останніх варто виділити повторні, тобто ті однорідні дії, які виконуються знову (за винятком упізнання одного й того ж об'єкта) в повному обсязі.

Основні і додаткові слідчі дії. Якщо при провадженні первісної слідчої дії залишилися нез'ясованими будь-які обставини або потре­бується уточнення якихось окремих моментів, то проводиться додат­кова дія. Різниця між повторною і додатковою слідчими діями — в обсязі обставин, що досліджуються.

Обов'язкові і необов'язкові. Законом передбачена низка слідчих дій, проведення яких є обов'язковим. Це: призначення судово-медичної експертизи з метою встановлення причин смерті, тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо їх осудності; для встановлення статевої зрі­лості потерпілого, для встановлення віку підозрюваного або обвинува­ченого (ст. 76 КПК). Обов'язковим є допит обвинуваченого в справі, яка передається до суду з обвинувальним висновком, оскільки тим са­мим реалізується його право на захист (ст. 43, ч. 2 ст. 74 КПК), а в ч. 1 ст. 143 КПК прямо вказано, що слідчий зобов'язаний допитати обви­нуваченого одразу ж після його явки або приводу і у всякому випадку не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення. Також обов'язковим є допит підозрюваного (ст. 106 КПК).

У всіх інших випадках проведення слідчих дій є обов'язковим тіль­ки тоді, коли: а) є клопотання обвинуваченого або іншого учасника процесу для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи; б) якщо маються вказівки про­курора або начальника слідчого відділу (ст.ст. 114, 114-1, 227 КПК). Решта слідчих дій є необов'язковими і їх провадження зумовлюється конкретною ситуацією розслідування і визначаються предметом дока­зування в кримінальній праві.

За своєю процесуальною формою слідчі дії можуть розподілятися ми такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого або без неї. Без попереднього винесення постанови слідчий проводить такі дії: допити, очні ставки, впізнання, огляди, відтворення обстановки і обставин події, та, як виняток із за­гального правила, обшук особи (ч. З ст. 184 КПК) у випадку фізичного захоплення підозрюваного, при затриманні його, при взятті особи під ннрту і в разі наявності підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводився обшук або примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, що мають значення для справи;

2) з дозволу (рішення, постанови) суду або без нього.

3) з санкції і без санкції прокурора.

4) з участю понятих і без них.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.