Поняття, система та класифікація слідчих дій

У теорії та практиці кримінального процесу існує два основних під­ходи щодо визначення обсягу цієї категорії.

Так, відповідно до першого підходу слідчі дії є способом здійснення реалізації норм кримінально-процесуального права. Поняттю «слідчі дії» надається широке тлумачення і відповідно до цього слідчими вва­жаються всі передбачені кримінально-процесуальним законом дії слідчого (органу дізнання, прокурора), які виконуються у криміналь­ній справі, котра знаходиться в його провадженні.

Другий підхід базується на вузькому розумінні терміна «слідчі дії», тобто як передбачені кримінально-процесуальним законом дії слідчого, що виконуються з метою збирання і перевірки доказів. При такому вузькому тлумаченні під «слідчими діями» слід розуміти спо­сіб збирання і перевірки доказів, що є у свою чергу регламентованим кримінально-процесуальним законом і здійснюваним слідчим комп­лексом пізнавальних та засвідчуючих операцій, що відповідають особ­ливостям слідів певного виду і пристосованих для ефективного пошу­ку, сприйняття і закріплення доказової інформації, які містяться в них. Усі інші дії слідчого в кримінальній справі пропонується імену­вати процесуальними діями.

До системи слідчих дій входять: затримання підозрюваного; допит (підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, судового екс­перта, неповнолітніх); очна ставка; пред'явлення для впізнання; від­творення обстановки і обставин події (перевірка показань на місці, слідчий експеримент); огляд (місця події, предметів, речей, докумен­тів, трупа); ексгумація трупа; освідування; виїмка; обшук; накладен­ня арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка; зняття інформації з каналів зв'язку; підготовка та призначення експертизи.

За методом відображення фактичних данихусі слідчі дії можна розділити на дві основні групи: вербальні та невербальні.

До першої групи варто включити ті дії, в основі структури яких ле­жать прийоми розпитування та опису, тобто слідчий отримує інфор­мацію, яка зберігається в пам'яті осіб (ідеальні сліди). Сюди нале­жать: допит, очна ставка, пред'явлення для впізнання, перевірка по­казань на місці, слідчий експеримент.

До другої групи належать слідчі дії, які базуються на безпосеред­ньому спостереженні слідчого й інших осіб, що беруть участь у дії. Ця група охоплює способи відображення інформації, що відбивається в фізико-хімічних, медико-біологічних ознаках (протяжність, форма, обсяг, колір, запах, температура й ін.), тобто виявлення, попереднє дослідження та фіксація матеріальних слідів. До цієї групи входять:

огляд, обшук, виїмка, освідування, ексгумація трупа, накладен арешту, виїмка та огляд кореспонденції, зняття інформації з канал зв'язку, підготовка й призначення судової експертизи.

Важливою підставою класифікації є мета слідчої дії. Метою ко ної такої дії, звичайно, є отримання доказової інформації. Разом тим, існують слідчі дії, які спеціально пристосовані законодавцем перевірки вже зібраних доказів і для досягнення цієї мети розроблен процесуальна форма, яка дозволяє досліджувати вже здобуті факти ні дані в ході провадження інших слідчих дій та інших способів зб рання доказів. Ці слідчі дії іменують перевірочними й вони можут проводитися тільки тоді, якщо перед цим були виконані інші дії. Н приклад, проведенню очної ставки повинні передувати допити осіб, якими провадиться ця дія та в показаннях яких маються суттєві про тиріччя. До перевірочних слідчих дій належать: очна ставка, пред" явлення для впізнання, перевірки показань на місці, слідчий експ римент, призначення і проведення експертиз.

Слідчі дії також поділяються на невідкладні та інші. Під невід кладними варто розуміти такі слідчі дії, невиконання яких в терміно вому порядку може потягти втрату, псування або фальсифікацію до казів. Залежно від обставин конкретної кримінальної справи будь-яка слідча дія може опинитися в розділі невідкладної.

Слідчі дії можна розмежувати на первісні, наступні та повторні слідчі дії. Первісними слід визнати ті дії, з яких за звичаєм почина­ється розслідування до встановлення особи підозрюваного, до пред'яв­лення її обвинувачення, або дії, які проводяться органом дізнання не­залежно від категорії кримінальної справи протягом 10 діб після по­рушення кримінальної справи (ст. 108 КПК). А всі інші слідчі дії вва­жаються наступними. Серед останніх варто виділити повторні, тобто ті однорідні дії, які виконуються знову (за винятком упізнання одного й того ж об'єкта) в повному обсязі.

Основні і додаткові слідчі дії. Якщо при провадженні первісної слідчої дії залишилися нез'ясованими будь-які обставини або потре­бується уточнення якихось окремих моментів, то проводиться додат­кова дія. Різниця між повторною і додатковою слідчими діями — в обсязі обставин, що досліджуються.

Обов'язкові і необов'язкові. Законом передбачена низка слідчих дій, проведення яких є обов'язковим. Це: призначення судово-медичної експертизи з метою встановлення причин смерті, тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо їх осудності; для встановлення статевої зрі­лості потерпілого, для встановлення віку підозрюваного або обвинува­ченого (ст. 76 КПК). Обов'язковим є допит обвинуваченого в справі, яка передається до суду з обвинувальним висновком, оскільки тим са­мим реалізується його право на захист (ст. 43, ч. 2 ст. 74 КПК), а в ч. 1 ст. 143 КПК прямо вказано, що слідчий зобов'язаний допитати обви­нуваченого одразу ж після його явки або приводу і у всякому випадку не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення. Також обов'язковим є допит підозрюваного (ст. 106 КПК).

У всіх інших випадках проведення слідчих дій є обов'язковим тіль­ки тоді, коли: а) є клопотання обвинуваченого або іншого учасника процесу для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи; б) якщо маються вказівки про­курора або начальника слідчого відділу (ст.ст. 114, 114-1, 227 КПК). Решта слідчих дій є необов'язковими і їх провадження зумовлюється конкретною ситуацією розслідування і визначаються предметом дока­зування в кримінальній праві.

За своєю процесуальною формою слідчі дії можуть розподілятися ми такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого або без неї. Без попереднього винесення постанови слідчий проводить такі дії: допити, очні ставки, впізнання, огляди, відтворення обстановки і обставин події, та, як виняток із за­гального правила, обшук особи (ч. З ст. 184 КПК) у випадку фізичного захоплення підозрюваного, при затриманні його, при взятті особи під ннрту і в разі наявності підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводився обшук або примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, що мають значення для справи;

2) з дозволу (рішення, постанови) суду або без нього.

3) з санкції і без санкції прокурора.

4) з участю понятих і без них.

Поиск по сайту: