Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відтворення обстановки і обставин події: умови і порядок проведення



Відтворення обстановки і обставин події.

У відповідності зі ст. 194 КПК з метою перевірки й уточнення ре­зультатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваче­ного або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необ­хідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрю­ваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи ніші події могли відбуватися в дійсності. Зараз ця слідча дія іменуєть­ся — «відтворення обстановки і обставин події».

Відтворення обстановки й умов події злочину за показаннями вка-.шних вище осіб фактично може здійснюватися шляхом провадження дііохслідчих дій: а) шляхом перевірки показань на місці; б) шляхом проведення слідчого експерименту. Незважаючи на наявність деякої схожості між цими діями, вони все ж таки мають і суттєві розбіжності н цілях, задачах, процедурі провадження. А головна відмінність по­лягає в тому, що при перевірці показань на місці обстановка події не підновлюється і дослідні дії не провадяться, як це відбувається при провадженні слідчого експерименту.

Перевірка показань на місці. Суть цієї слідчої дії полягає в тому, що в ході її показання, які раніше дані свідком, потерпілим, обвину­ваченим чи підозрюваним, перевіряються на місці шляхом показу цими особами де, як і в якій послідовності розгорталися події, які роз­слідують, та співставлення цих показань з реальною обстановкою.

Таким чином, головними цілями провадження цієї слідчої дії є: уточнення раніше встановлених фактичних даних, виявлення нових доказів; з'ясування і усунення протиріч у показаннях; викриття не­правдивих показань.

КПК містить наступні деякі положення стосовно правил перевірки показань на місці: 1) провадженню даної слідчої дії передує доклад­ний, детальний допит особи, чиї показання перевіряються, про обста­вини, за яких вона брала участь у події, яка розслідується, або спосте­рігала її, а також отримання згоди допитаного на участь у перевірці показань на місці; 2) обов'язкова присутність понятих, можлива участь спеціалістів та інших осіб; 3) забороняється особі заздалегідь показувати місце події і надавати іншу інформацію про неї; 4) не до­пускаються дії, що принижують гідність або небезпечні, шкідливі для здоров'я осіб, які присутні; 5) оскільки головна суть цієї слідчої дії по­лягає в співставленні показань з обстановкою на місці, то проведення її тільки з метою «закріплення» зізнання підозрюваного або обвинуваче­ного є безпідставними; 6) про проведення перевірки показань на місці повинен бути складений протокол з дотриманням норм КПК, а в разі необхідності проводиться вимірювання, фотографування, аудіо- та ві-деозапис, складаються плани та схеми, які додаються до протоколу.

Для одержання найбільш повних і об'єктивних відомостей від осо­би, показання якої перевіряються, дія повинна починатися з пропо­зиції їй повідомити і добровільно показати все, що їй відомо в справі, і лише після цього слідчий може ставити запитання. Навідні питання ставити заборонено.

Якщо в ході перевірки показань на місці будуть знайдені й вилуче­ні сліди, предмети, то вони можуть оглядатися на місці проведення даної слідчої дії з відповідною фіксацією.

Після того, як учасники майбутньої перевірки показань зберуться у призначеному пункті, необхідно роз'яснити їм суть слідчої дії, яка планується. Всі учасники повинні бути інформовані також і про те, з ким саме буде проведено вихід або виїзд на місце — з підозрюваним, обвинуваченим, свідком чи потерпілим. Останні, якщо вони досягли І 6-річного віку, попереджаються про кримінальну відповідальність :іа дачу завідомо неправдивих показань, а свідки ще й за відмову від дачі показань. Після запрошення особи, показання якої перевіряються, слідчий роз'яснює всім учасникам порядок провадження слідчої дії: особі, по­казання якої перевіряються, надано право вільного вибору напрямку руху, вибору ділянок і предметів; решта учасників не повинні проти­діяти або перешкоджати цьому; при пересуванні особи, показання якої перевіряються, слід йти спереду, вказуючи маршрут і об'єкти, що мають значення для справи, а також давати пояснення; задавати які-небудь питання цій особі інші учасники слідчої дії можуть тільки з дозволу слідчого; всі учасники повинні уважно спостерігати за дія­ми, що відбуваються; в процесі перевірки показань на місці всі органі­заційні питання вирішує особисто слідчий і в разі необхідності учас­ники повинні звертатися до нього.

Порядок перевірки показань на місці за аналогією з допитом також включає дві стадії. Перша має деяку схожість з вільною розповіддю при допиті. Слідчий повідомляє особі, чиї показання перевіряються що саме його цікавить і після цього надає їй можливість розповіст про відомі їй факти в тому обсязі, який вона вважає необхідним. Післ вільної розповіді й показу слідчий переходить до другої стадії слідчої дії, пропонуючи дати відповідь на запитання, які, на його думку, слід поставити з метою уточнення окремих деталей і заповнення прогалин у поясненні особи, що дає показання, а також на усунення протиріч, що маються.

Слідчий експеримент. Закон (ст. 194 КПК) надає також можли­вість проведення слідчого експерименту, який являє собою самостій­ну слідчу дію. Суть його полягає у відтворенні операцій, обстановки й інших обставин певної події шляхом виконання необхідних дослід­ницьких дій або випробувань.

Слідчий експеримент проводиться частіше всього в наступних ці­лях, які, по суті, визначають види цієї слідчої дії: 1) встановлення можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, об'єкта; 2) вста­новлення можливості виконувати певні дії, або наявності чи відсут­ності професійних, кримінальних навиків; 3) встановлення механіз­му події в цілому або його окремих деталей; 4) встановлення часу, який необхідно затратити на здійснення тих чи інших дій; 5) встанов­лення можливості існування якого-небудь факту, явища; 6) перевірка й оцінка слідчих версій, які висунуті в кримінальній справі.

Законом встановлюються наступні процесуальні правила прове­дення слідчого експерименту:

1) його провадження допускається при умові, якщо при цьому не принижується честь і гідність осіб, які беруть участь у ньому, не ство­рюється небезпека для їхнього життя і здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК);

2) при проведенні слідчого експерименту обов'язкова присутність не менше двох понятих;

3) у разі необхідності в слідчому експерименті на добровільній основі можуть брати участь свідки, потерпілі, підозрюваний, обвину­вачений;

4) до участі в слідчому експерименті може бути запрошений і спеці­аліст;

5) в необхідних випадках слідчий проводить виміри, складає план, креслення, схеми, а також здійснює фотографування або кіно-, відео-зйомку (ч. З ст. 194 КПК);

6) якщо за умовами провадження слідчого експерименту необхідно проникнення до житла, то виникає потреба отримати згоду осіб, які проживають у ньому;

7) про провадження слідчого експерименту складається протокол у відповідності з правилами, передбаченими ст.ст. 85, 194, 195 КПК.

Протокол відтворення обстановки та обставин події складається з додержанням правил статті 85 КПК. У протоколі зазначають підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послі­довності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спосте­рігалося під час проведення дії. До протоколу додають відповідні схе­ми, фотознімки, плани, документи.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.