Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Необхідною передумовою до порушення кримінальної справи є наявність двох обставин — це законних і обґрунтованих приводів та підстав.
Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені законом джерела, з яких орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя одержують відомості про вчинені злочини або про злочини, що готуються. Частина 1 ст. 94 КПК містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Стосовно кожного з перелічених джерел мова йде про заяви і повідомлення, походження яких відоме. Так, повідомлення установ, підприємств, організацій, посадових осіб повинні бути в письмовій формі і засвідчені бланком, штампом і підписані особами, які мають право діяти від їхнього імені (ч. З ст. 95 КПК).
Відомості, які поступають від громадян, можуть мати як письмову, так і усну форму. В першому випадку повідомлення (заява) служить приводом до порушення кримінальної справи лише при умові означення в ньому прізвища, імені та по батькові, адреси заявника і підтверджене перевіркою, що така особа існує, мешкає за вказаною адресою і заява походить від нього. У другому випадку посадова особа, до якої звернувся заявник, фіксує повідомлення в протоколі, роз'яснивши заявнику відповідальність за завідомо неправдивий донос і відбирає у нього підписку. Особа заявника повинна бути засвідчена відповідними документами.
Анонімні заяви не можуть служити приводом до порушення кримінальної справи. Якщо в результаті її перевірки будуть установлені фактичні дані, які свідчать про наявність ознак складу злочину, то • їїрава порушується за приводом безпосереднього виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину (п. 5 ст. 94 КПК).
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, затримавши підозрювану особу на місці скоєння злочину мбо з поличним, становить повідомлення органів дізнання, слідчого, прокурора про вчинений злочин і передача їм підозрюваної особи.
Відповідно до ст. 96 КПК явка з повинною є особистим, добровільним письмовим чи усним повідомленням заявником органу дізнання, глідчому, прокурору, судді або суду про злочин, учинений чи підготовлений ним до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальна справа вже порушена у зв'язку з наявністю ознак злочину, то таке повідомлення заявником повинно бути зроблено до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Усна наява заноситься в протокол, в якому вказуються відомості про особу заявника і викладається зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, що склала протокол. Якщо усна :іаява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заноситься до протоколу судо-пого засідання і підписується заявником. Головуючий протягом двох днів надсилає витяг з протоколу судового засідання відповідному прокурору.
Письмова заява про явку з повинною повинна бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, слідчим чи прокурором, якими була прийнята заява, із зазначенням дати її прийняття.
Повідомлення, опубліковані в пресі, які можуть бути приводом до порушення кримінальної справи — це статті, замітки, листи, фейлетони, опубліковані в центральних чи місцевих газетах, журналах.
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину означає, що ці посадові особи чи органи самі, незалежно від будь-яких заяв або повідомлень, вказаних в п.п. 1—4 ст. 94 КПК, виявлять ознаки злочину (наприклад, орган дізнання — ири здійсненні оперативно-розшукової діяльності, прокурор — при здійсненні загального нагляду за дотриманням законності; слідчий — при розслідуванні справи, суд — при розгляді адміністративних чи цивільних справ).
Але одного приводу ще недостатньо для порушення кримінальної справи. Для позитивного рішення такого питання необхідна наявність підстав для її порушення (ч. 2 ст. 94 КПК), тобто існування достатніх даних, що вказують на ознаки злочину. Достатність даних, що вказують на ознаки злочину, слід розглядати стосовно їх характеру та обсягу. За своїм характером існуючі дані можуть бути вказані достатніми для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально каране діяння. Існуючі дані можна вважати достатніми за обсягом, коли вони свідчать про наявність події, що належить до злочинної, навіть якщо вони не містять відомостей про конкретну особу.