Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Обставини,що виключають можливість порушення кримінальної справи



Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

Необхідною передумовою до порушення кримінальної справи є на­явність двох обставин — це законних і обґрунтованих приводів та під­став.

Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені за­коном джерела, з яких орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя одер­жують відомості про вчинені злочини або про злочини, що готуються. Частина 1 ст. 94 КПК містить вичерпний перелік приводів до порушен­ня кримінальної справи: 1) заяви або повідомлення підприємств, уста­нов, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громад­ськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідом­лення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнан­ня, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Стосовно кожного з перелічених джерел мова йде про заяви і пові­домлення, походження яких відоме. Так, повідомлення установ, під­приємств, організацій, посадових осіб повинні бути в письмовій формі і засвідчені бланком, штампом і підписані особами, які мають право діяти від їхнього імені (ч. З ст. 95 КПК).

Відомості, які поступають від громадян, можуть мати як письмо­ву, так і усну форму. В першому випадку повідомлення (заява) слу­жить приводом до порушення кримінальної справи лише при умові означення в ньому прізвища, імені та по батькові, адреси заявника і підтверджене перевіркою, що така особа існує, мешкає за вказаною адресою і заява походить від нього. У другому випадку посадова особа, до якої звернувся заявник, фіксує повідомлення в протоколі, роз'­яснивши заявнику відповідальність за завідомо неправдивий донос і відбирає у нього підписку. Особа заявника повинна бути засвідчена відповідними документами.

Анонімні заяви не можуть служити приводом до порушення кри­мінальної справи. Якщо в результаті її перевірки будуть установлені фактичні дані, які свідчать про наявність ознак складу злочину, то • їїрава порушується за приводом безпосереднього виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину (п. 5 ст. 94 КПК).

Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, затримавши підозрювану особу на місці скоєння злочину мбо з поличним, становить повідомлення органів дізнання, слідчого, прокурора про вчинений злочин і передача їм підозрюваної особи.

Відповідно до ст. 96 КПК явка з повинною є особистим, добровіль­ним письмовим чи усним повідомленням заявником органу дізнання, глідчому, прокурору, судді або суду про злочин, учинений чи підго­товлений ним до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальна справа вже порушена у зв'язку з наявністю ознак зло­чину, то таке повідомлення заявником повинно бути зроблено до ви­несення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Усна наява заноситься в протокол, в якому вказуються відомості про особу заявника і викладається зміст заяви від першої особи. Протокол під­писують заявник і посадова особа, що склала протокол. Якщо усна :іаява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомос­ті про особу заявника і зміст його заяви заноситься до протоколу судо-пого засідання і підписується заявником. Головуючий протягом двох днів надсилає витяг з протоколу судового засідання відповідному прокурору.

Письмова заява про явку з повинною повинна бути підписана за­явником і посадовою особою органу дізнання, слідчим чи прокурором, якими була прийнята заява, із зазначенням дати її прийняття.

Повідомлення, опубліковані в пресі, які можуть бути приводом до порушення кримінальної справи — це статті, замітки, листи, фейле­тони, опубліковані в центральних чи місцевих газетах, журналах.

Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину означає, що ці посадові особи чи органи самі, незалежно від будь-яких заяв або повідомлень, вказаних в п.п. 1—4 ст. 94 КПК, виявлять ознаки злочину (наприклад, орган дізнання — ири здійсненні оперативно-розшукової діяльності, прокурор — при здійсненні загального нагляду за дотриманням законності; слідчий — при розслідуванні справи, суд — при розгляді адміністративних чи цивільних справ).

Але одного приводу ще недостатньо для порушення кримінальної справи. Для позитивного рішення такого питання необхідна наяв­ність підстав для її порушення (ч. 2 ст. 94 КПК), тобто існування до­статніх даних, що вказують на ознаки злочину. Достатність даних, що вказують на ознаки злочину, слід розглядати стосовно їх характеру та обсягу. За своїм характером існуючі дані можуть бути вказані достат­німи для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально каране діяння. Існуючі дані можна вважати достатніми за обсягом, коли вони свідчать про на­явність події, що належить до злочинної, навіть якщо вони не містять відомостей про конкретну особу.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.