Приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Обставини,що виключають можливість порушення кримінальної справи

Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

Необхідною передумовою до порушення кримінальної справи є на­явність двох обставин — це законних і обґрунтованих приводів та під­став.

Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені за­коном джерела, з яких орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя одер­жують відомості про вчинені злочини або про злочини, що готуються. Частина 1 ст. 94 КПК містить вичерпний перелік приводів до порушен­ня кримінальної справи: 1) заяви або повідомлення підприємств, уста­нов, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громад­ськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідом­лення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнан­ня, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Стосовно кожного з перелічених джерел мова йде про заяви і пові­домлення, походження яких відоме. Так, повідомлення установ, під­приємств, організацій, посадових осіб повинні бути в письмовій формі і засвідчені бланком, штампом і підписані особами, які мають право діяти від їхнього імені (ч. З ст. 95 КПК).

Відомості, які поступають від громадян, можуть мати як письмо­ву, так і усну форму. В першому випадку повідомлення (заява) слу­жить приводом до порушення кримінальної справи лише при умові означення в ньому прізвища, імені та по батькові, адреси заявника і підтверджене перевіркою, що така особа існує, мешкає за вказаною адресою і заява походить від нього. У другому випадку посадова особа, до якої звернувся заявник, фіксує повідомлення в протоколі, роз'­яснивши заявнику відповідальність за завідомо неправдивий донос і відбирає у нього підписку. Особа заявника повинна бути засвідчена відповідними документами.

Анонімні заяви не можуть служити приводом до порушення кри­мінальної справи. Якщо в результаті її перевірки будуть установлені фактичні дані, які свідчать про наявність ознак складу злочину, то • їїрава порушується за приводом безпосереднього виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину (п. 5 ст. 94 КПК).

Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, затримавши підозрювану особу на місці скоєння злочину мбо з поличним, становить повідомлення органів дізнання, слідчого, прокурора про вчинений злочин і передача їм підозрюваної особи.

Відповідно до ст. 96 КПК явка з повинною є особистим, добровіль­ним письмовим чи усним повідомленням заявником органу дізнання, глідчому, прокурору, судді або суду про злочин, учинений чи підго­товлений ним до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальна справа вже порушена у зв'язку з наявністю ознак зло­чину, то таке повідомлення заявником повинно бути зроблено до ви­несення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Усна наява заноситься в протокол, в якому вказуються відомості про особу заявника і викладається зміст заяви від першої особи. Протокол під­писують заявник і посадова особа, що склала протокол. Якщо усна :іаява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомос­ті про особу заявника і зміст його заяви заноситься до протоколу судо-пого засідання і підписується заявником. Головуючий протягом двох днів надсилає витяг з протоколу судового засідання відповідному прокурору.

Письмова заява про явку з повинною повинна бути підписана за­явником і посадовою особою органу дізнання, слідчим чи прокурором, якими була прийнята заява, із зазначенням дати її прийняття.

Повідомлення, опубліковані в пресі, які можуть бути приводом до порушення кримінальної справи — це статті, замітки, листи, фейле­тони, опубліковані в центральних чи місцевих газетах, журналах.

Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину означає, що ці посадові особи чи органи самі, незалежно від будь-яких заяв або повідомлень, вказаних в п.п. 1—4 ст. 94 КПК, виявлять ознаки злочину (наприклад, орган дізнання — ири здійсненні оперативно-розшукової діяльності, прокурор — при здійсненні загального нагляду за дотриманням законності; слідчий — при розслідуванні справи, суд — при розгляді адміністративних чи цивільних справ).

Але одного приводу ще недостатньо для порушення кримінальної справи. Для позитивного рішення такого питання необхідна наяв­ність підстав для її порушення (ч. 2 ст. 94 КПК), тобто існування до­статніх даних, що вказують на ознаки злочину. Достатність даних, що вказують на ознаки злочину, слід розглядати стосовно їх характеру та обсягу. За своїм характером існуючі дані можуть бути вказані достат­німи для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально каране діяння. Існуючі дані можна вважати достатніми за обсягом, коли вони свідчать про на­явність події, що належить до злочинної, навіть якщо вони не містять відомостей про конкретну особу.

Поиск по сайту: