Провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі.
Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той же позов у кримінальній справі. Цивільний позов може бути пред'явлено до: обвину-наченого або осіб, які несуть цивільно-правову відповідальність за його дії. До процесуальних передумов, необхідних для порушення пров дження щодо цивільного позову, належать: а) порушення кримінал ної справи; б) наявність у заявника процесуальної право- та дієзда ності; в) пред'явлення цивільного позову до початку судового слідств у справі; г) відсутність рішення суду, яке набрало законної сили, було винесено щодо спору між тими ж сторонами, про той же предм і з цих же підстав, або постанови про прийняття відмови позивача в' позову чи про затвердження мирової угоди сторін1.
Обов'язок доказування підстав позову покладено на орган дізн ня, слідчого та прокурора. Це випливає зі ст. 64 КПК України, відп відно до п. 4 якої характер і розмір шкоди, завданої злочином, а тако розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування п терпілого від злочинного діяння входить до предмета доказування кримінальній справі. Цивільний позивач та його представник бер-участь у доказувані шляхом подання доказів, прийняття участі у д слідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення зл чину і його цивільно-правових наслідків. Однак цивільний позива зобов'язаний сприяти доказуванню підстав і розміру цивільного позо ву, що проявляється, зокрема, в обов'язку цивільного позивача на в могу органу дізнання, слідчого, прокурора та суду пред'являти всі н обхідні документи, пов'язані з заявленим позовом (ч. З ст. 50 КПК).
При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана мате ріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров'я н стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, елі чий, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивіл ного позову.
Суд першої інстанції не вправі передавати вирішення питання пр розмір цивільного позову на вирішення в порядку цивільного судо чинства, оскільки кримінально-процесуальним законодавством Укра їни це не передбачено (п. З Постанови Пленуму Верхового Суду У краї ни «Про практику застосування судами України законодавства пр відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягне ня безпідставно нажитого майна» від 31.03.89 р.). При розгляді ци вільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульовани КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
При розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний з'ясувати х~ рактер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявніст причинного зв'язку між учиненим і шкодою, що настала, роль і сту пінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодо вано її повністю або частково до судового розгляду справи, й у вирок дати належну оцінку зазначеним обставинам.
Постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведенос ті підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позо повністю або частково чи відмовляє в ньому. При виправданні підсуд ного через недоведення його участі у вчиненні злочину або при відсут ності події злочину суд відмовляє в цивільному позові. При виправ данні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд зали шає позов без розгляду. Цивільний позов при постановленні вирок може бути залишено без розгляду також у випадку неявки цивільног позивача чи його представника у судове засідання, у випадку, якщо ним не заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає ци-нільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст. 291 КПК).
У випадках, коли шкоду заподіяно спільними діями підсудного та іншої особи, кримінальну справу щодо якої було закрито з підстав, передбачених п.п. 2-10 ст. 6, ст.ст. 7, 7-2, 9,10 КПК України, суд покладає на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду в повному розмірі і роз'яснює цивільному позивачеві право пред'явити в порядку цивільного судочинства до особи, справу щодо якої закрито, позов про відшкодування шкоди солідарно із засудженим.
Якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов'язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов'язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим (п. 8 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.89 р.).
Закриття справи з підстав, зазначених у ст.ст. 7 і 7-1 КПК, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у ст.ст. 7 і 7-1 КПК, звільняються від сплати державного мита.