Особливості перебігу і діагностики метаболічних хвороб

Особливістю більшості хвороб, спричинених порушенням обміну речовин, є те, що вони мають субклінічний і клінічно виражений перебіг. Субклінічний (доклінічний, прихований) перебіг характеризується тим, що симптоми хвороби або зовсім не проявляються, або мають неспецифічний, нетиповий характер: зниження продуктивності, відставання в рості, спотворення смаку, зміни волосяного покриву, шкіри тощо. Діагностувати хворобу на цій стадії можна лише з урахуванням результатів лабораторного дослідження крові, сечі, молозива та інших біологічних субстратів. На більш пізньому етапі розвитку хвороби з’являються типові, а можливо і специфічні (патогномонічні) симптоми, за якими лікар може поставити діагноз (клінічно виражений перебіг). Але на цій стадії можуть виникати уже незворотні зміни у різних органах, тому слід намагатися діагностувати патологію на субклінічній стадії. Поставлений у таких випадках діагноз буде груповим, оскільки під нього підпадають тварини не лише з типовими симптомами, а й з субклінічним перебігом хвороби.

Метаболічні хвороби в основному зумовлюються різними аліментарними факторами, тому для них характерна масовість і сезонність: вони найчастіше діагностуються у зимово-весняний період, причому хворіють переважно молоді, високопродуктивні та вагітні тварини.

Для діагностики хвороб обміну речовин застосовують загальноклінічні методи; лабораторні дослідження крові, сечі, молока, вмісту рубця, органів і тканин; рентгенологічне та ультразвукове дослідження кістяка; гістологічні й гістохімічні методи. При діагностиці патології важливе значення надають визначенню якості кормів, аналізу утримання та годівлі тварин з проведенням повного зоотехнічного аналізу раціонів: визначають структуру раціону, забезпеченість тварин енергією, протеїном, клітковиною, цукром, крохмалем, макро- і мікроелементами, вітамінами. В раціоні жуйних враховують цукро-протеїнове, цукро-крохмально-протеїнове співвідношення; у раціонах свиней і птиці – амінокислотний склад. Важливою ланкою діагностики є клінічний огляд і спостереження за тваринами. У свинарстві, вівчарстві, птахівництві, звірівництві, а також у господарствах з вирощування й відгодівлі молодняку великої рогатої худоби систематичний огляд тварин і спостереження за ними є надзвичайно важливими для діагностики хвороб, а інструментальні методи мають допоміжне значення. Для ранньої групової діагностики метаболічних хвороб найбільш прийнятним є метод диспансеризації тварин, вперше розроблений І.Г.Шарабріним, В.І.Зайцевим, М.О.Судаковим, І.П.Кондрахіним та ін.

Для групової або індивідуальної діагностики хвороб обміну речовин вирішальне значення має визначення у крові, сечі або інших біологічних субстратах метаболітів азотного, вуглеводного, ліпідного, мінерального й вітамінного обміну. Проби крові, сечі, молока та інших субстратів беруть від тварин, які не мають ознак гнійного маститу, ендометриту, затримання посліду, інфекційних та хірургічних хвороб, атонії передшлунків, гастроентериту, бронхопневмонії та інших первинних хвороб, які впливають на показники лабораторних досліджень. У моногастричних тварин проби крові та сечі відбирають вранці, до годівлі, у жуйних тварин – через 4 год після ранкової годівлі. Крім годівлі, на деякі показники крові, наприклад вміст цукру, гормонів, впливає надмірне збудження тварини (стрес) під час взяття крові. Значно впливають на біохімічні показники фармакологічні препарати, токсичні речовини, зіпсовані корми. Всі перераховані фактори необхідно враховувати при відборі проб крові, сечі, молока та інших субстратів.

Дослідження біохімічних показників проводять уніфікованими методами, які прийняті в лабораторній практиці ветеринарної медицини, дотримуючись термінів та умов зберігання проб, порушення яких суттєво впливає на результати аналізу.

Підрахунок лейкоцитів необхідно проводити в день взяття крові, еритроцитів – можна протягом 48 год за умови зберігання крові в холодильнику. Глюкозу в крові визначають не пізніше 2 год після взяття крові, а в плазмі – після осадження білка; матеріал можна зберігати протягом 24 год при 4 ºС.

Для визначення неорганічного фосфору швидко відділяють від згустку крові сироватку, яку зберігають у холодильнику не більше двох діб. Не допускають тривалого впливу сонячного світла на зразки крові, оскільки воно змінює показники каротину, ретинолу, токоферолу, білірубіну. Сечу досліджують лише свіжу. Аналіз неконсервованої сечі виконують не пізніше ніж за 1,5 год від моменту її взяття.

Поиск по сайту: