наукового і позанаукового знання

Евристичні можливості міждисциплінарного синтезу у сфері інтеграції різних культур перебувають у певній залежності від ступеня відмінності цих культур. Можна гіпотетично сформулювати таке правило: евристичний потенціал інтегративного синтезу тим багатший, чим яскравіше виражена відмінність між інтегрованими культурами (дисциплінами) і чим більш фундаментальна (універсальна) основа інтеграції.

У процесі інгерпретації живописних творів М.К.Чюрльоніса за допомогою віршів Ф.І.Тютчева виникає евристична ситуація, породжувана специфікою змістів різних творів і особливо відмінністю засобів вираження цих змістів. Одним з евристичних засобів розв'язання виникаючих проблем, пов'язаних із подоланням «різномовності» малярства і поезії, постає есе. Основою розв'язання виникаючих завдань є спільність філософської поетики творів М.К.Чюрльоніса і Ф.І.Тютчева. Під філософською поетикою ми будемо розуміти художні (поетичні) форми постановки і розв'язання філософських проблем. Такими філософськими проблемами творчості М.К.Чюрльоніса і Ф.І.Тютчева постає проблема людини, космологічні та космогонічні проблеми. Форма, породжувана «стикуванням» поетичної культури Ф.І.Тютчева і малярської культури М.К.Чюрльоніса при порівнянні творчості обох художників і наявний аналіз філософської поетики творчої діяльності М.К.Чюрльоніса і Ф.І.Тютчева, набуває есеїстського характеру. Ми пропонуємо її назвати філософською есеїсткою, розуміючи під філософським есе – короткий філософський твір, який у своїй формі максимально наближається до поетичної (що містить вірші) або є такою. Наведемо деякі приклади філософських есе, написаних нами з метою поетичної інтерпретації за допомогою віршів Ф.І.Тютчева і одного з малярських творів М.К.Чюрльоніса «Весна».

Есе «Проблиск»

«То приголомшливі звуки, то завмираючі раптом...

Ніби останній шепіт муки, в них відображений, згас!»

Ф.І.Тютчев

Інтерпретацію художніх творів М.К.Чюрльоніса нам хотілося б почати з дослідження вірша

Розділ 5

Ф.І.Тютчева «Проблиск» не тільки тому, що це перший самостійний твір великого російського поета, а й тому, що сама назва має символічне значення для всієї його творчості (цей перший вірш предтечі російського символізму сам постає як символ – він є ніби проблиском основної тютчевської теми, що має в цьому випадку, хоча й блискуче, але все-таки ще первісне вираження). Подивимось, як розкривається основна тема тютчевської філософської поетики – тема роздвоєності, трагічної розірваності сутнісного об'єктивного світу і світу таємного духовного життя людини в цьому першому вірші Ф.І.Тютчева.

Уже в самій назві твору підкреслюється випадковість, скороминущість відчуття щастя, творчого зльоту людської думки. Цій ефемерності людського щастя Ф.І.Тютчев протиставляє космічну гармонію вічного світу, що у вірші представлений, ескізно окреслений, як всесвітній музичний інструмент – прообраз того всесвітнього ансамблю, що був так значимий для А.А.Блока і при визначенні геніальності В.Ф.Комісаржевською і як найбільш значний елемент його поетичної космогонії.

Цей всесвітній музичний інструмент постає у «Проблиску» то як «арфа» («повітряної арфи легкий дзвін»), то як «ангельська ліра». «Виконавцем» космогонічної симфонії є або «північ», яка ніби ненароком «стривожить сон» раніше від «дрімаючих струн», або «Зефір», який своїм диханням «підриває» «скорботу в її струнах». Як і в більш пізніх віршах поета, у «Проблиску» вселенський світ дисгармонійний. І хоча «небеса» завжди залишаються для Тютчева уособленням того «безсмертного», до чого прагне людська душа з «земного кола» до радісного й світлого щастя, все-таки й сама «ангельська ліра» співає тільки у хвилини суму:

Ти скажеш: ангельська ліра

сумує, у пилу, на небесах!

або «у мороку глибокому» опівночі.

Дисгармонійна і парадоксальна у своєму трагічному потягу до щастя й людина. І хоча подих «зефіру» «зриває» переважно «скорботу» у струнах повітряної арфи, душа людська на ці «приголомшливі» та «завмираючі» звуки останнього ремства («бездонно» «вогненної стихії» – як це з'ясовується в більш пізніх творах Ф.І.Тютчева) відповідає «зльотом» до безсмертного космічного життя, в яке кожен вірить «вірою живою» і прагне до неї радісно і весело у святому передчутті:

Філософія пізнання

Минуле, як примару друга, пригорнути до грудей своїх бажаємо.

Та не дано «нікчемному пилу» «дихати божественним вогнем» – і скороминуще щастя творчого злету до безсмертя зміняються «стомлюючими снами», що позбавляють людину спокою. Погляд її стає туманним, «обтяжена голава» її «спадає», ніби осліплена хвилинним чарівним сном.

Після цього невеликого вступу в поетичну космогонію Ф.І.Тютчева, постараємося за допомогою того символічного змісту, який властивий першому віршу російського поета, витлумачити поетичний зміст одного із наймузичніших творів художника М.К.Чюрльоніса – «Весна» і визначити місце цієї картини в образотворчій спадщині литовського майстра.

Слід відразу ж зазначити, що тема парадоксальності людського і космічного буття є однією із центральних у творчості М.К.Чюрльоніса і має більш витончений, а у сфері форми зображення (у сфері самого живопису) – інколи й субтильний характер. Цими рисами (особливо витонченою вишуканістю) відзначається «Весна», якій можна дати максимально близьке до тютчевского «Проблиску» тлумачення, з огляду на, у першу чергу, символіку його назви. Як і «Проблиск» Ф.І.Тютчева, «Весна» М.К.Чюрльоніса, багато в чому, лише «проблиск» тих творчих задумів, геніальних злетів думки і фантазії художника-музиканта, які знайдуть найбільш повне й розгорнуте своє втілення у численних сонатах («моря», «зірок», «сонця») і симфонічних мальовничих циклах («Знаки зодіаку», «Створення світу»).

З метою інтерпретації чюрльонісівської «Весни» ми пропонуємо використовувати образ того «божественного вогню», який персоніфікує у вірші Ф.І.Тютчева безсмертну трагічно страждаючу душу Всесвіту і який переживає своєрідну долю у творчій концепції чюрльонісівської «Весни». Ми пропонуємо розглядати поетичну композицію «Весна» як своєрідне доповнення і розвиток теми «божественного вогню», що зливається із земною природою і розчиняється в ній.

Вірш-Міркування:

Згас вогонь – він розчинився у весняному ритмі перших мрій беріз вишуканих; він зник в озерах, повних зимових сліз.

Туга зливається з ефіром, але арфи радісно звучать у гармонії беріз і світу симфоній, фуги і сонат.

Розділ 5

Есе – «Душу моя – Елізіум тіней». Тема дисгармонії особистості й суспільства, взаємного нерозуміння поета і юрби, що доводиться Ф.І.Тютчевим до нерозв'язної суперечності «світла» байдужого життя людей (юрби) і «тіней», «примар» прекрасних спогадів, які становлять сутність і кращі властивості духовного світу поета, його «Елізіуму», досягає за силою і глибиною проникнення в духовне життя людини філософського узагальнення. Як і в колишніх віршах, зовнішній світ не монохромний: він радісний і водночас причетний до горя, він буйний, але не безглуздо буйний, а спонукає до міркування, «помислів». І внутрішній світ поета – одночасно і світ ніби заживо похованих тіней, і світ наділених самими поетичними характеристиками – тіней «безмовних, світлих і прекрасних». Духовний світ поета – це «примари», але примари найкращих днів. Світ зовнішній не менш багатий барвами, ніж світ внутрішній. У чому ж тоді їхня протилежність? У надзвичайно тонкій чутливості поета, замкнутості його духовного світу й «нечутливості» юрби з її «буйними» радостями і сумами.

Незважаючи на лапідарність цього вірша (у ньому всього дві строфи), центральна ідея твору концентрується у двох останніх рядках, що протиставляє «примар минулих, кращих днів» «байдужій юрбі». Екологічна роз'єднаність людини і природи з її проекцією на дисгармонійність індивідуального (особистісного) світу досягає в цьому вірші поета свого апогею. У «Весні» М.К.Чюрльоніса ця тема присутня незримо. Вона дана не в предметі зображення, а в нюансуванні спокійного чергування застиглого в собі світу поетичного стоїцизму дерев 1-го і 3-го ряду і ритмічного занепокоєння, тихого, сумного «бунту», «ремства на колінах» тонких, субтильних дерев 2-го «звукоряду». Тема екологічної роз'єднаності людини і природи існує в цьому творі художника-музиканта у двох іпостасях: у зображенні суперечливості самої природи (її стійкості та мінливості) й у вираженні дисгармонійного «настрою» духовного світу художника. Таке трактування парадоксальності буття максимально зближає поетику художника К.Чюрльоніса з художньою символікою поета Ф.І.Тютчева, уможливлює реалізацію космологічної та екологічної спрямованості поетичного бачення світу в єдиній уніфікованій (у мистецтві) формі:

Вірш-Міркування:

«Душа моя – Елізіум тіней», тіней спокою, смутку і суму давно минулих близьких серцю днів зі світлої, променистої, милої далечіні.

Філософія пізнання

«Душа моя – Елізіум тіней», як примирити тебе з кипінням життя безглуздої боротьби байдужих пристрастей, настояних на гіркоті полину?

Література:

БранскийВ. П. Философские основания проблемы синтеза ре­лятивистских и квантовых принципов. Л.: Изд-во ЛГУ, 1973.

Валери П. Об искусстве. М.: Искусство, 1976.

Вартофский М. Эвристическая роль метафизики в науке // Структура и развитие науки. М.: Прогресс, 1978.

Зобов Р. А., БеликВ. Ф. Синтез и проблема творческой деятель­ности // СПб.: Семиодинамика, 1994.

Малкей К. Наука и социология знаний. М: Прогресс, 1983.

Park R. Е. Race and Culture, Glenace, 1950.

Stonequist E. V. The Marginale Man. New York, 1937.

ЗМІСТ

ВСТУП (В.Л.Обухов, В.П.Сальников, Ю.Н.Солонін) ..................................................... 3

Розділ I. СПІВВІДНОШЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ

У ДУХОВНОМУ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ............................................................. 6

Глава 1. Світогляд і філософія (В.Л.Обухов) .................................................................. 6

§ 1. Історичні типи світогляду і його структура ................................................................ 6

§ 2. Картина світу як сплав природничонаукового

і філософського погляду на світ ................................................................................. 13

§ 3. Філософія реалізму як фундаментальний синтез

матеріалізму й ідеалізму. Історичні форми

реалістичного світогляду ............................................................................................ 17

Глава 2. Смисл і призначення філософії (В.Л.Обухов, Г.В.Стельмашук) ................. 31

§ 1. Предмет і основні питання філософії ........................................................................ 31

§ 2. Філософія в системі наук............................................................................................. 33

§ 3. Місце філософії в духовній культурі людства .......................................................... 35

§ 4. Місце філософії в духовному світі людини .............................................................. 37

Глава 3. Смисл і призначення науки (С.В.Бусов, М.Р.Зобова) ................................... 40

§ 1. Наука, її структура І функції ...................................................................................... 40

§ 2. Науки природні, гуманітарні й технічні .................................................................... 46

§ 3. Місце науки в духовній культурі людства ................................................................ 51

Глава 4.Історія взаємин філософії і науки

(З.С.Аляб'єва, К.А.Лушпенко, А.Ф.Оропай) ............................................................. 55

§ 1. Становлення філолофсько-наукового світогляду

в епоху Античності ...................................................................................................... 55

§ 2. Філософія і природничонаукова думка в епоху

Середньовіччя ............................................................................................................. 59

§ 3. Формування нової картини світу в епоху Відродження .......................................... 62

§ 4. Наукова революція і філософія в XVII-XVIII ст. ..................................................... 64

§ 5. Розробка сучасної природничонаукової картини світу ........................................... 69

§ 6. «Наука – сама собі філософія»: негативний досвід

позитивістського проекту ........................................................................................... 73

Глава 5. Культура як предмет наукового пізнання, філософського

осмислення та художньої самосвідомості (М.С.Каган) ....................................... 81

§ 1. Культура як система, її будова та конкретні модифікації ....................................... 81

§ 2. Культурологія і філософія культури .......................................................................... 83

§ 3. Теоретичний та історичний підходи до культури .................................................... 85

§ 4. Методологічні принципи вивчення культури

(історія і сучасність) .................................................................................................... 86

§ 5. Філософія і мистецтво як свідомість і самосвідомість культури ............................ 93

Глава 6. Цінності, їх пізнавальна

та регулятивна функції (М.С.Каган) ....................................................................... 97

§ 1. Ціннісне ставлення в системі діяльності ................................................................... 97

§ 2. Роль ціннісної свідомості у функціюванні

та розвитку різних галузей науки ............................................................................. 102

§ 3. Роль ціннісної свідомості в історії наукового пізнання буття .............................. 104

РОЗДІЛ II. ОНТОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ

ФІЛОСОФІЇ ТА НАУКИ ....................................................................................... 108

Глава 7. Буття, матерія, дух (В.Л.Обухов) ................................................................... 108

§ 1. Природа і дух як основні складники буття ............................................................. 108

§ 2. Історичне обґрунтування загальності духу ............................................................. 110

§ 3. Природне втілення духу як філософська проблема ............................................... 114

§ 4. Душа як конкретне втілення духу ............................................................................ 117

§ 5. Російські поети і космісти про життєсутність світобудови .................................. 121

Глава 8. Атрибути і модуси буття (Р.А.Зобов, В.Л.Обухов) ...................................... 126

§ 1. Атрибути материального буття ................................................................................ 126

§ 2. Атрибути духу ........................................................................................................... 138

§ 3. Наука, мистецтво, релігія і філософія як сфери

осягнення буття .......................................................................................................... 152

Глава 9. Синергетика: нова наукова методологія

та нове світобачення (В.В.Василькова) ................................................................ 156

§ 1. Роль синергетики у формуванні сучасної картини світу ....................................... 156

§ 2. Синергетичне світобачення як шлях до нового синтезу

наукового і позанаукового знання ........................................................................... 162

РОЗДІЛ III. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ............................................................................... 171

Глава 10. Предмет філософії науки (Р.А.Зобов) ......................................................... 171

§ 1. Філософія науки і філософські проблеми конкретних наук .................................. 171

§ 2. Роль соціально-етичних ідеалів у науці .................................................................. 179

Глава 11. Наукова теорія, її пізнавальний статус і функції (З.Хулл) ..................... 185

§ 1. Загальне поняття наукової теорії та її структури ................................................... 185

§ 2. Стандартна концепція наукової теорії і практика

наукових досліджень ................................................................................................. 188

§ 3. Пізнавальний статус теорії ....................................................................................... 196

§ 4. Функції теорії ............................................................................................................. 201

Глава 12. Історичне і теоретичне в науковому

пізнанні (Г.А.Подкоритов) ....................................................................................... 204

§ 1. Використання історичних знань у теоретичному

вивченні предмета ..................................................................................................... 204

§ 2. Роль теорії в історичному дослідженні ................................................................... 211

§ 3. Співвідношення історичного і теоретичного підходів

у розв'язанні наукових проблем ............................................................................... 214

Глава 13. Соціальні проблеми науки (наука у політичних

і етичних взаєминах суспільства) (А.Ф.Оропай) ................................................ 220

§ 1. Наука і політика як явища цивілізації ..................................................................... 221

§ 2. Демократія, тоталітаризм, технократизм ................................................................ 225

§ 3. Етос наукового світу ................................................................................................. 232

Глава 14. Наука і майбутнє (А.Ф.Оропай) ................................................................... 238

§ 1. Майбутнє як наукова та філософська проблема ..................................................... 238

§ 2. Наука в епоху модернізму і постмодернізму .......................................................... 243

§ 3. Сучасна наука: її незавершеність ............................................................................. 248

РОЗДІЛ IV. ПОЗАНАУКОВЕ ПІЗНАННЯ,

ЙОГО СПЕЦИФІКА І ЗНАЧЕННЯ .................................................................... 254

Глава 15. Позанаукове пізнання.

Паранаука (З.С.Аляб'єва, С.П.Щавелєв) .............................................................. 254

§ 1. Позанаукове пізнання, його особливості та зміст .................................................. 255

§ 2. Паранаука: нові горизонти пізнання чи

тупикова практика? ................................................................................................... 261

Глава 16. Естетичне ставлення як форма пізнання

й оцінки світу (В.В.Прозерський) ........................................................................... 272

§ 1. Становлення естетики як логіки чуттєвого пізнання

і теорії символічної діяльності ................................................................................. 272

§ 2. Діалогічний характер естетичного ставлення ......................................................... 279

§ 3. Природа естетичного предмета.

Мистецтво як вираження цілісного буття людини у світі ..................................... 281

Глава 17. Практичне пізнання: зміст, структура, функції

(З.С.Аляб'єва, С.П.Щавелєв) .................................................................................... 287

§ 1. Історико-філософські образи практичного пізнання ............................................. 288

§ 2. Поняття практичного пізнання ................................................................................. 294

РОЗДІЛ V. ВЗАЄМОДОПОВНЮВАНІСТЬ НАУКОВОГО

І ПОЗАНАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ...................................................................... 303

Глава 18. Дилема сцієнтизму і антисцієнтизму (В.П.Петров) .................................. 303

§ 1. Тенденції сцієнтизму і антисцієнтизму

в гуманітарному знанні ............................................................................................. 303

§ 2. Форми і способи розв’язання суперечності між науковим і

позанауковим знанням .............................................................................................. 307

§ 3. Роль і місце міждисциплінарного синтезу в знятті

суперечності сцієнтизму і антисцієнтизму ............................................................. 309

§ 4. Філософське есе як специфічна форма

інтеграції наукового і позанаукового знання .......................................................... 314

Глава 19. Творчість і пізнання (Р.А.Зобов, Л.И.Сугакова) ........................................ 319

§ 1. Філософські, психологічні та соціальні

аспекти творчості ....................................................................................................... 319

§ 2. Уява та її роль у творчій діяльності людини ........................................................... 327

§ 3. Наукова, художня і соціальна творчість .................................................................. 332

Глава 20. Герменевтика як наука і мистецтво тлумачення текстів

(В.П.Сальников) ......................................................................................................... 339

§ 1. Становлення герменевтичної методології ............................................................... 339

§ 2. Герменевтика як один із методів юридичної

інтерпретації ........................................................................................................... 348

Глава 21. Взаємовідношення науки і релігії в пізнанні світу:

від конфронтації до діалогу (В.М.Бугель, В.Н.Номоконов) ............................... 360

§ 1. Про історичний розвиток взаємин

науки і релігії ............................................................................................................. 360

§ 2. Передумови встановлення діалогу між наукою і релігією .................................... 366

§ 3. Поєднання поглядів сучасної науки і релігії

на прикладі концепцій походження життя, видів і людини .................................. 369

§ 4. Перспективи на майбутнє. Роль Росії ...................................................................... 377

Глава 22. Філософія і право (И.И.Кальной, В.П.Сальников, С.Г.Чукін) .................. 379

§ 1. Правова свідомість і правова культура ................................................................... 379

§ 2. Методологія права ..................................................................................................... 388

§ 3. Філософія права на рубежі XXI століття ................................................................ 392

РОЗДІЛ VI. ЛОГІКА І МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ ..................................................... 402

Глава 23. Природа наукового методу (Г.А.Подкоритов) ........................................... 402

§1.Про місце і ролі методу в системі пізнавальної діяльності ..................................... 402

§ 2. Структура наукового методу .................................................................................... 405

§ 3. Генеза наукових методів ........................................................................................... 408

§ 4. Класифікація наукових методів ............................................................................... 412

Глава 24. Методи і форми наукового пізнання (А.С.Кармін) .................................. 420

§ 1. Структура наукового знання .................................................................................... 420

§ 2. Основні принципи наукового дослідження ............................................................ 426

Глава 25. Філософська методологія. Її співвідношення

з методологією конкретно-науковою (В.Л.Обухов) ................................................ 437

§ 1. Діалектичні методи пізнання ........................................................................................ 437

§ 2.Про неприпустимість екстраполяції методу пізнання

на природу ....................................................................................................................... 448

§ 3. Співвідношення діалектичних і конкретно-наукових методів .................................. 453

Глава 26. Еволюція методологічної свідомості у філософії та науці

(В.П.Сальников, Г.Н.Хон) ............................................................................................. 458

§ 1. Субстанціальність як методологічна свідомість

античності ....................................................................................................................... 458

§ 2. Ідея розвитку – основна методологічна засада

новоєвропейської філософії та науки ........................................................................... 462

§ 3. Людина як нова передумова сучасної

методологічної свідомості ............................................................................................. 468

Глава 27. Методологія природничонаукового пізнання (Б.Т.Алексєєв) ..................... 477

§ 1. Процес створення природничонаукової теорії ............................................................ 477

§ 2. Взаємозв'язок емпіричного і теоретичного знання в науці ........................................ 488

§ 3. Пояснення і розуміння: герменевтичні аспекти

природничонаукового пізнання .................................................................................... 494

Глава 28. Співвідношення соціального й антропологічного знання

(В.В.Шаранов) ................................................................................................................ 499

§ 1. Суспільство як об'єкт пізнання ..................................................................................... 499

§ 2. Антропологічна традиція в соціальному пізнанні ...................................................... 504

§ 3. Соціальна антропологія як перспектива розвитку

соціального знання ......................................................................................................... 508

§ 4. Антропологічна експертиза ........................................................................................... 513

Глава 29. Гуманітарне пізнання (Б.І.Ліпський, С.С.Гусєв) ............................................ 518

§ 1. Науки про природу і науки про дух .............................................................................. 518

§ 2. Раціональність у природничонауковому

і в гуманітарному пізнанні ............................................................................................ 523

§ 3. Об'єктивне і суб'єктивне в структурах буття

і мислення ........................................................................................................................ 527

§ 4. Методологія гуманітарного пізнання ........................................................................... 532

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ НА ЗАХИСТ ФІЛОСОФІЇ ........................................................... 538

АВТОРИ ................................................................................................................................. 544

ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ ................................................................................................. 546

Поиск по сайту: