Поведінка при соматоформных розладах

Поведінкові особливості пацієнтів з соматизацией, мабуть, рідко є чинником риски для виникнення розладу, зате, як правило, мають значення для його підтримки. Велику роль грають перш за все дві ознаки — щадна (Schonverhalten) /избегающее поведінка і контролююча поведінка («checking behaviour»). Щадна поведінка перш за все приводить до поганої фізичної форми, наслідком якої є сильніше сприйняття соматичних змін при соматичних і психічних навантаженнях. Для пацієнтів це часто є зайвим підтвердженням їх особистої концепції хвороби. Далі, щадне поведінку приводить до пошуків зовнішніх умов, бідних стимулами (скорочення соціальних контактів, пасивне проведення дозвілля), що відповідно до викладеним в попередньому абзаці, теж підвищує ризик сильнішого сприйняття і помилкової оцінки интернальных сигналів.

Багато пацієнтів з соматоформными розладами, пов'язаними перш за все з іпохондричною тривогою, схильні до того, щоб постійно контролювати своє тіло. Страх перед соматичною хворобою короткочасно редукується завдяки тому, що весь організм як би промацується, в думках перевіряється на предмет можливого захворювання, або завдяки постійному виконанню певної поведінки (наприклад, ковтання при страху перед раком горла). Ці способи поведінки на деякий час редукують страх і тим самим підкріплюються в сенсі психології навчення. Проте вони утрудняють довготривале подолання страху, лежачого в основі контролюючої поведінки (Salkovskis, 1996).

Взаємодія вірогідних чинників риски при соматоформных розладах

На мал. 38.2.2 відображені чинники риски, які можуть зробити вплив на виникнення і підтримку соматоформных розладів. Проте необхідно згадати, що такі моделі представляють чинники риски в узагальненій і спрощеній формі, так що у кожному конкретному випадку модель може видозмінюватися.

Мал. 38.2.2. Виникнення і підтримка соматоформных розладів: чинники риски

Основною ознакою цієї моделі є «замкнутий круг» перцептивних процесів (наприклад, сприйняття неприємних фізичних відчуттів), когнітивних процесів оцінки (наприклад: «Це ознаки можливого захворювання або моєї загальної фізичної слабкості») і способів поведінки (зменшення фізичних навантажень, зняття з себе соціальних зобов'язань, пошук установ системи охорони здоров'я). Такі способи поведінки знов сприяють тому, що підвищується фокусування уваги на фізичних процесах, що, у свою чергу, знову неминуче робить вплив на сприйняття цих процесів, а значить, і їх оцінку як чогось «ненормального».

Виникненню і підтримці цього «замкнутого круга» можуть сприяти стабільні в часі чинники. Біологічні аспекти, психічна диспозиція і средовые чинники можуть вплинути на те, чи виникне вищеописаний «замкнутий круг» взагалі і як довго він підтримуватиметься.

Література

Barsky, A. J. & Wyshak, G. L. (1990). Hypochondriasis and somatosensory amplification. British Journal of Psychiatry, 157, 404-409.

Barsky, A. J., Coeytaux, R. R., Sarnie, M. K. & Cleary, P. D. (1993). Hypochondriacal patient's beliefs about good health. American Journal of Psychiatry, 150, 1085-1089.

Barsky, A. J., Wool, C., Barnett, M. C. & Cleary, P. D. (1994). Histories of childhood trauma in adult hypochondriacal patients. American Journal of Psychiatry, 151, 397-401.

Bohmann, M., Cloninger, R., Knorring von, A.-L & Sigvardsson, S. (1984). An adoption study of somatoform disorders. Cross-fostering analysis and genetic relationship to alcoholism and criminality. Archives of General Psychiatry, 41, 872-878.

Craig, T. K. J., Boardman, A. P., Mills, K., Daly-Jones, O. & Drake, H. (1993). The south London somatisation study I: Longitudinal course and the influence of early life experiences. British Journal of Psychiatry, 163, 579-588.

Ehlert, U., Locher, P. & Hanker, J. (1994). Psychoendokrinologische Untersuchung an Patientinnen mit chronischen Unterbauchbeschwerden. In H. Kentenich, M. RauchfuЯ & P. Diedrichs (Hrsg.), Psychosomatische Gynдkologie und Geburtshilfe 1993/94 (S. 202-212). Berlin: Springer.

Fehm-Wolfsdorf, G. (1994). StreЯ und Wahrnehmung. Psychobiologie der Glucocorticoide. Bern: Huber.

Flor-Henry, P., Fromm-Auch, D., Tapper, M. & Schopflocher, D. (1981). A neuropsychological study of the stable syndrome of hysteria. Biological Psychiatry, 16, 601-626.

Gordon, E., Kraiuhin, C., Kelly, P., Meares, R. & Howson, A. (1986). A neurophysiological study of somatization disorder. Comprehensive Psychiatry, 27, 295-301.

Guze, S. B. (1993). Genetics of Briquet's syndrome and somatization disorder. A review of family, adoption, and twin studies. Annals of Clinical Psychiatry, 5, 225-230.

Hanback, J. W. & Revelle, W. (1978). Arousal and perceptual sensitivity in hypochondriacs. Journal of Abnormal Psychology, 87, 523-530.

James, L., Gordon, E., Kraiuhin, C, Howson, A. & Meares, R. (1990). Augmentation of auditory evoked potentials in somatization disorder. Journal of Psychiatric Research, 24, 155-163.

James, L., Singer, A., Zurynski, Y., Gordon, E., Kraiuhin, C., Harris, A., Howson, et al. (1987). Evoked response potentials and regional cerebral blood flow in somatization disorder. Psychotherapy & Psychosomatics, 47, 190-196.

Katon, W., Lin, E., von Korff, M., Russo, J., Lipscomb, P. & Bush, T. (1991). Somatization: а spectrum of severity. American Journal of Psychiatry, 148, 34-40.

Kirmayer, L. J., Robbins, J. M. & Paris, J. (1994). Somatoform disorders: personality and the social matrix of somatic distress. Journal of Abnormal Psychology, 103, 125-136.

Livingston, R., Witt, A. & Smith, G. R. (1995). Families who somatize. Developmental and Behavioral Pediatrics, 16, 42-46.

Morrison, J. (1989). Childhood sexual histories of women with somatization disorder. The American Journal of Psychiatry, 146, 239-241.

Pennebaker, J. W. (1982). The Psychology of Physical Symptoms. New York: Springer.

Pribor, E. F., Yutzy, S. H., Dean, T. & Wetzel, R. D. (1993). Briquet's syndrome, dissociation, and abuse. American Journal of Psychiatry, 150, 1507-1511.

Rief, W. (1996). Somatoforme Stцrungen — GroЯes unbekanntes Land zwischen Psychologie und Medizin. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 25, 173-189.

Rief, W. (1995). Multiple somatoforme Symptome und Hypochondrie. Empirische Beitrдge zur Diagnostik und Behandlung. Bern: Huber.

Rief, W. & Hiller, W. (1992). Somatoforme Stцrungen. Kцrperliche Symptome ohne organische Ursache. Bern: Huber.

Rief, W., Heuser, J. & Fichter, M. M. (1996). What does the Toronto Alexithymia Scale TAS-R measure? Journal of Clinical Psychology, 52, 423-429.

Rief, W., Heuser, J., Mayrhuber, E., Stelzer, L, Hiller, W. & Fichter, M. M (1996). The classification of multiple somatoform symptoms. The Journal of Nervous and Mental Disease, 184, 680-687.

Rief, W., Schaefer, S., Hiller, W. & Fichter, M. M. (1992). Lifetime diagnoses in patients with somatoform disorders: which came first? European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 241, 236-240.

Salkovskis, P. M. (1996). Somatoforme Stцrungen. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltensther apie (Bd. 2, S. 163-189). Berlin: Springer.

Saxe, G. N., van der Kolk, B. A., Berkowitz, R., Chinman, G., Hall, K., Lieberg, G. & Schwartz, J. (1993). Dissociative disorders in psychiatric inpatients. American Journal of Psychiatry, 150, 1037-1042.

Torgersen, S. (1986). Genetics of somatoform disorders. Archives of General Psychiatry, 43, 502-505.

Vingerhoets, A. J. J. M., Van Heck, G. L, Grim, R. & Bermond, B. (1995), Alexithymia: A further exploration of ist nomological network. Psychotherapy & Psychosomatics, 64, 32-42.

Walker, E. A., Katon, W. J., Hansom, J., Harrop-Griffiths, J., Holm, L., Jones, M. L., Hickok, L. & Jemelka, R. P. (1992). Medical and psychiatric symptoms in women with childhood sexual abuse. Psy~ chosomatic Medicine, 54, 658-664.

Wittchen, H. U., Essau, C. A., Rief, W. & Fichter, M. M. (1993). Assessment of somatoform disorders and comorbidity patterns with the CIDI-findings in psychosomatic inpatients. International Journal of Methods in Psychiatry Research, 3, 87-99.

Wittling, W., Roschmann, R. & Schweiger, E. (1993). Topographic brain mapping of emotion-related hemiphere activity and susceptibility to psychosomatic disorders. In K. Maurer (Ed.), Imaging of the brain in psychiatry and related fields (pp. 271-276). Berlin: Springer.

Поиск по сайту: