Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поведінка при соматоформных розладах



 

Поведінкові особливості пацієнтів з соматизацией, мабуть, рідко є чинником риски для виникнення розладу, зате, як правило, мають значення для його підтримки. Велику роль грають перш за все дві ознаки — щадна (Schonverhalten) /избегающее поведінка і контролююча поведінка («checking behaviour»). Щадна поведінка перш за все приводить до поганої фізичної форми, наслідком якої є сильніше сприйняття соматичних змін при соматичних і психічних навантаженнях. Для пацієнтів це часто є зайвим підтвердженням їх особистої концепції хвороби. Далі, щадне поведінку приводить до пошуків зовнішніх умов, бідних стимулами (скорочення соціальних контактів, пасивне проведення дозвілля), що відповідно до викладеним в попередньому абзаці, теж підвищує ризик сильнішого сприйняття і помилкової оцінки интернальных сигналів.

Багато пацієнтів з соматоформными розладами, пов'язаними перш за все з іпохондричною тривогою, схильні до того, щоб постійно контролювати своє тіло. Страх перед соматичною хворобою короткочасно редукується завдяки тому, що весь організм як би промацується, в думках перевіряється на предмет можливого захворювання, або завдяки постійному виконанню певної поведінки (наприклад, ковтання при страху перед раком горла). Ці способи поведінки на деякий час редукують страх і тим самим підкріплюються в сенсі психології навчення. Проте вони утрудняють довготривале подолання страху, лежачого в основі контролюючої поведінки (Salkovskis, 1996).

 

Взаємодія вірогідних чинників риски при соматоформных розладах

 

На мал. 38.2.2 відображені чинники риски, які можуть зробити вплив на виникнення і підтримку соматоформных розладів. Проте необхідно згадати, що такі моделі представляють чинники риски в узагальненій і спрощеній формі, так що у кожному конкретному випадку модель може видозмінюватися.

 

Мал. 38.2.2. Виникнення і підтримка соматоформных розладів: чинники риски

 

Основною ознакою цієї моделі є «замкнутий круг» перцептивних процесів (наприклад, сприйняття неприємних фізичних відчуттів), когнітивних процесів оцінки (наприклад: «Це ознаки можливого захворювання або моєї загальної фізичної слабкості») і способів поведінки (зменшення фізичних навантажень, зняття з себе соціальних зобов'язань, пошук установ системи охорони здоров'я). Такі способи поведінки знов сприяють тому, що підвищується фокусування уваги на фізичних процесах, що, у свою чергу, знову неминуче робить вплив на сприйняття цих процесів, а значить, і їх оцінку як чогось «ненормального».

Виникненню і підтримці цього «замкнутого круга» можуть сприяти стабільні в часі чинники. Біологічні аспекти, психічна диспозиція і средовые чинники можуть вплинути на те, чи виникне вищеописаний «замкнутий круг» взагалі і як довго він підтримуватиметься.

Література

 

Barsky, A. J. & Wyshak, G. L. (1990). Hypochondriasis and somatosensory amplification. British Journal of Psychiatry, 157, 404-409.

Barsky, A. J., Coeytaux, R. R., Sarnie, M. K. & Cleary, P. D. (1993). Hypochondriacal patient's beliefs about good health. American Journal of Psychiatry, 150, 1085-1089.

Barsky, A. J., Wool, C., Barnett, M. C. & Cleary, P. D. (1994). Histories of childhood trauma in adult hypochondriacal patients. American Journal of Psychiatry, 151, 397-401.

Bohmann, M., Cloninger, R., Knorring von, A.-L & Sigvardsson, S. (1984). An adoption study of somatoform disorders. Cross-fostering analysis and genetic relationship to alcoholism and criminality. Archives of General Psychiatry, 41, 872-878.

Craig, T. K. J., Boardman, A. P., Mills, K., Daly-Jones, O. & Drake, H. (1993). The south London somatisation study I: Longitudinal course and the influence of early life experiences. British Journal of Psychiatry, 163, 579-588.

Ehlert, U., Locher, P. & Hanker, J. (1994). Psychoendokrinologische Untersuchung an Patientinnen mit chronischen Unterbauchbeschwerden. In H. Kentenich, M. RauchfuЯ & P. Diedrichs (Hrsg.), Psychosomatische Gynдkologie und Geburtshilfe 1993/94 (S. 202-212). Berlin: Springer.

Fehm-Wolfsdorf, G. (1994). StreЯ und Wahrnehmung. Psychobiologie der Glucocorticoide. Bern: Huber.

Flor-Henry, P., Fromm-Auch, D., Tapper, M. & Schopflocher, D. (1981). A neuropsychological study of the stable syndrome of hysteria. Biological Psychiatry, 16, 601-626.

Gordon, E., Kraiuhin, C., Kelly, P., Meares, R. & Howson, A. (1986). A neurophysiological study of somatization disorder. Comprehensive Psychiatry, 27, 295-301.

Guze, S. B. (1993). Genetics of Briquet's syndrome and somatization disorder. A review of family, adoption, and twin studies. Annals of Clinical Psychiatry, 5, 225-230.

Hanback, J. W. & Revelle, W. (1978). Arousal and perceptual sensitivity in hypochondriacs. Journal of Abnormal Psychology, 87, 523-530.

James, L., Gordon, E., Kraiuhin, C, Howson, A. & Meares, R. (1990). Augmentation of auditory evoked potentials in somatization disorder. Journal of Psychiatric Research, 24, 155-163.

James, L., Singer, A., Zurynski, Y., Gordon, E., Kraiuhin, C., Harris, A., Howson, et al. (1987). Evoked response potentials and regional cerebral blood flow in somatization disorder. Psychotherapy & Psychosomatics, 47, 190-196.

Katon, W., Lin, E., von Korff, M., Russo, J., Lipscomb, P. & Bush, T. (1991). Somatization: а spectrum of severity. American Journal of Psychiatry, 148, 34-40.

Kirmayer, L. J., Robbins, J. M. & Paris, J. (1994). Somatoform disorders: personality and the social matrix of somatic distress. Journal of Abnormal Psychology, 103, 125-136.

Livingston, R., Witt, A. & Smith, G. R. (1995). Families who somatize. Developmental and Behavioral Pediatrics, 16, 42-46.

Morrison, J. (1989). Childhood sexual histories of women with somatization disorder. The American Journal of Psychiatry, 146, 239-241.

Pennebaker, J. W. (1982). The Psychology of Physical Symptoms. New York: Springer.

Pribor, E. F., Yutzy, S. H., Dean, T. & Wetzel, R. D. (1993). Briquet's syndrome, dissociation, and abuse. American Journal of Psychiatry, 150, 1507-1511.

Rief, W. (1996). Somatoforme Stцrungen — GroЯes unbekanntes Land zwischen Psychologie und Medizin. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 25, 173-189.

Rief, W. (1995). Multiple somatoforme Symptome und Hypochondrie. Empirische Beitrдge zur Diagnostik und Behandlung. Bern: Huber.

Rief, W. & Hiller, W. (1992). Somatoforme Stцrungen. Kцrperliche Symptome ohne organische Ursache. Bern: Huber.

Rief, W., Heuser, J. & Fichter, M. M. (1996). What does the Toronto Alexithymia Scale TAS-R measure? Journal of Clinical Psychology, 52, 423-429.

Rief, W., Heuser, J., Mayrhuber, E., Stelzer, L, Hiller, W. & Fichter, M. M (1996). The classification of multiple somatoform symptoms. The Journal of Nervous and Mental Disease, 184, 680-687.

Rief, W., Schaefer, S., Hiller, W. & Fichter, M. M. (1992). Lifetime diagnoses in patients with somatoform disorders: which came first? European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 241, 236-240.

Salkovskis, P. M. (1996). Somatoforme Stцrungen. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltensther apie (Bd. 2, S. 163-189). Berlin: Springer.

Saxe, G. N., van der Kolk, B. A., Berkowitz, R., Chinman, G., Hall, K., Lieberg, G. & Schwartz, J. (1993). Dissociative disorders in psychiatric inpatients. American Journal of Psychiatry, 150, 1037-1042.

Torgersen, S. (1986). Genetics of somatoform disorders. Archives of General Psychiatry, 43, 502-505.

Vingerhoets, A. J. J. M., Van Heck, G. L, Grim, R. & Bermond, B. (1995), Alexithymia: A further exploration of ist nomological network. Psychotherapy & Psychosomatics, 64, 32-42.

Walker, E. A., Katon, W. J., Hansom, J., Harrop-Griffiths, J., Holm, L., Jones, M. L., Hickok, L. & Jemelka, R. P. (1992). Medical and psychiatric symptoms in women with childhood sexual abuse. Psy~ chosomatic Medicine, 54, 658-664.

Wittchen, H. U., Essau, C. A., Rief, W. & Fichter, M. M. (1993). Assessment of somatoform disorders and comorbidity patterns with the CIDI-findings in psychosomatic inpatients. International Journal of Methods in Psychiatry Research, 3, 87-99.

Wittling, W., Roschmann, R. & Schweiger, E. (1993). Topographic brain mapping of emotion-related hemiphere activity and susceptibility to psychosomatic disorders. In K. Maurer (Ed.), Imaging of the brain in psychiatry and related fields (pp. 271-276). Berlin: Springer.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.