Подальший розвиток класифікації

Тоді як особи з множинними соматоформными симптомами зустрічаються дуже часто, лише незначне число цих пацієнтів задовольняє критеріям повної картини соматизированного розладу. У цьому полягає велика складність, оскільки одну з найбільших груп пацієнтів доводиться відносити до таких категорій, як «недиференційований соматоформное розлад» або «соматоформное розлад неуточнений». Тому часто висувається вимога або розширити критерії соматизированного розладу, або ввести діагноз «множинний соматоформный синдром». Відмітною ознакою цього соматизированного синдрому повинна стати наявність множинних соматичних порушень без достатньої на те органічної причини, причому для діагностики повинні бути присутніми від чотирьох до шести соматичних симптомів (Rief, 1995).

Діагностика

Для психологічної діагностики соматоформных розладів в першу чергу пропонуються різні переліки порушень (див. огляд: Rief, 1995: Перелік порушень — Beschwerdeliste; BL; Фрайбургський особовий опитувальник — Freiburger Persцnlichkeitsinventar; FPI-R, Шкала соматичних порушень — Skala kцrperliche Beschwerden; Фрайбургський перелік порушень — Freiburger Beschwerdenliste; FBL; Гиссенський опитувальник соматичних порушень — GieЯener Beschwerdebogen; Контрольний список симптомів — Symptom-Check-List; SCL-90-R; MMPI шкала «іпохондрії» — MMPI Subskala «Hypochondrie»; Скринінг соматоформных розладів — Screening fьr Somatoforme Stцrungen SOMS; Індекс Уїтлі — Whiteley Index; WI; Шкала іпохондрії-істерії — Hypochondrie-Hysterie-Inventar; HHI; Опитувальник поведінкових розладів — Illness Behaviour Questionnaire; IBQ; Шкала відносин до розладу — Illness Attitude Scales; IAS). Окрім Шкали скринінгу соматоформных розладів (SOMS), жодна інша шкала не пройшла валидизацию згідно концепціям соматоформных розладів. Проте для Контрольного списку симптомів (SCL-90-R) було доведено, що є певна кореляція між кількістю симптомів відповідно до симптомів соматизации по DSM-III-R і рівню за шкалою «соматизация». Було встановлено, що SOMS цілком підходить для попередньої селекції пацієнтів з соматоформными розладами. При соматизированных синдромах часто має місце коморбидность з іншими психічними розладами (наприклад, депресіями, тривожними розладами), так що ця сфера теж повинна бути психометрично досліджена і врахована при оцінці терапії (див. прим. 38.1.1).

Примітка 38.1.1. Опитувальник «скринінг соматоформных розладів» («Screening fьr Somatoforme Stцrungen; SOMS»)

Найменування, автор

Скринінг соматоформных розладів (SOMS) (Rief, Hiller & Heuser, 1997).

Область застосування

Соматізірованний синдром як у неклінічних, так і у клінічних груп пацієнтів.

Структура методу

Мова йде про доцільному з економічної точки зору методі селекції у формі опитувальника, заснованого на власній оцінці. Перша редакція (Rief et al., 1992) містила питання про 35 порушень, релевантних для соматизированного розладу згідно DSM-III-R. Надалі метод був змінений і зараз враховує критерії соматоформных розладів по DSM-IV і МКБ-10, що привело до розширення опитувальника до 68 пунктів. Питання відносяться до можливих соматичних порушень, а також до численних критеріїв перебігу захворювання, при цьому оцінюються як включаючі, так і такі, що виключають змінні. Існує версія для діагностики статусу, за допомогою якої виявляються порушення за останні два роки, а також версію для діагностики перебігу захворювання, яка виявляє порушення за останніх 7 днів.

- Оцінка: визначається сума балів з опорою на різні класифікаційні переліки симптомів. Разом з цим на основі всіх переліків симптомів обчислюється загальний індекс порушень.

Критерії якості

-Надійність: індекс порушень (сума всіх позитивних відповідей) показав ретестовую кореляцію, рівну rtt = 0,87 (при временнОм інтервалі о 72 годині).

- Валідность: для соматизированного синдрому позитивний прогностичний потенціал складає 0,73, а негативний — 0,97 (Rief, 1995). Близькі значення валидности є і для соматизированного розладу по МКБ-10 або DSM-IV.

---

Для пацієнтів з больовими симптомами теж можна використовувати різні методи психологічної діагностики болів (див. огляди: Redegeld et al., 1995; Glier, 1995; Nilges et al., 1995). Шкала больової чутливості (Geissner, 1996) охоплює по п'яти аспектах різні сенсорні і афектні компоненти больового переживання. За допомогою Опитувальника уявлень про контроль над болем (Fragebogen zur Erfassung schmerzbezogener Kontrollьberzeugungen; FSK; Flor, 1991) реєструється здатність того, що упоралося з болем по аспектах «безпорадність» і «контрольованість». Навпаки, для обліку ступеня порушень пропонується Шкала непереносимості болю (Pain Disability Index) як доцільніша з економічної точки зору (Dillmann, Nilges, Saile & Gerbershagen, 1994).

Інший підхід до обліку порушень, а також релевантних способів поведінки полягає у веденні щоденника. Щоденник часто полегшує проведення аналізу поведінки і умов виникнення, що доцільно при підготовці до лікування і оцінки. У одному огляді на прикладі іпохондрії було чудово показано (Warwick, 1995), яка інформація в рамках аналізу поведінки і умов виникнення повинна бути зібрана на початок лікування і як встановлюються функціональні взаємозв'язки між одиницями інформації. Автор підкреслює важливість включення разом з даними, отриманими при анамнезі, актуальною інформацією про способи поведінки пацієнтів і когнітивними аспектами ще і інформації про поведінку родичів, а також тесту поведінки пацієнта.

Література

American Psychiatric Дssociation. (1996). Diagnostisches und statistisches Manual psychischer Stцrungen - DSM-IV (Deutsche Bearbeitung und Einleitung: SaЯ, H., Wittchen, H. U., Zaudig, M.). Gцttingen: Hogrefe.

Briquet, P. (1859). Traitй clinique et thйrapeutique de l'hystйrie. Paris: Bailliиre et fils.

Dilling, H., Mombour, W., Schmidt, M. H. & Schulte-Markwort, E. (Hrsg.). (1994). Internationale Klassifikation psychischer Stцrungen ICD-10 Kapitel V (F). Forschungskriterien. Bern: Huber.

Dilling, H., Mombour, W. & Schmidt, M. H. (Hrsg.). (1993). Internationale Klassifikation psychischer Stцrungen ICD-10 Kapitel V (F). Klinisch-diagnostische Leitlinien (2. Aufl.). Bern: Huber.

Dillmann, U., Nilges, P., Saile, H. & Gerbershagen, H. U. (1994). Behinderungseinschдtzung bei chronischen Schmerzpatienten. Der Schmerz, 8, 100.

Flor, H. (1991). Psychobiologie des Schmerzes. Bern: Huber.

Geissner, E. (1996). Die Schmerzempfindungsskala SES. Manual. Gцttingen: Hogrefe.

Glier, B. (1995). Qualitдtssicherung in der Therapie chronischen Schmerzes. Ergebnisse einer Arbeitsgruppe der DGSS zur psychologischen Schmerzdiagnostik. V. Verfahren zur Erfassung kognitiver Schmerzverarbeitung (Schmerzkognitionen) und Schmerzbewдltigung (Coping). Der Schmerz, 9, 206-211.

Kellner, R. (1994). Psychosomatic syndromes, somatization, and somatoform disorders. Psychotherapy & Psychosomatics, 61, 4-24.

Nilges, P., Krцner-Herwig, B., Denecke, H., Glier, B., Klinger, R., Redegeld, M. & WeiЯ, L. (1995). Qualitдtssicherung in der Therapie chronischen Schmerzes. Ergebnisse einer Arbeitsgruppe der DGSS zur psychologischen Schmerzdiagnostik. VI. Verfahren zur Erfassung der Behinderung/Beeintrдchtigung. VII. Verfahren zur Erfassung schmerzrelevanter interaktioneller Aspekte in Familie und Partnerschaft. Der Schmerz, 9, 242-247.

Redegeld, M., WeiЯ, L., Deneke, H., Glier, B., Klinger, R., Krцner-Herwig, B. & Nilges, P. (1995). Qualitдtssicherung in der Therapie chronischen Schmerzes. Ergebnisse einer Arbeitsgruppe der DGSS zur psychologischen Schmerzdiagnostik. II. Verfahren zur Erfassung des Schmerzerlebens. III. Verfahren zur Erfassung des Schmerzverhaltens. IV. Verfahren zur Erfassung der Schmerzintensitдt und Schmerztagebьcher. Der Schmerz, 9, 151-158.

Rief, W. (1995). Multiple somatoforme Symptome und Hypochondrie. Empirische Beitrдge zur Diagnostik und Behandlung. Bern: Huber.

Rief, W. & Hiller, W. (1992) Somatoforme Stцrungen. Kцrperliche Symptome ohne organische Ursache. Bern: Huber.

Rief, W., Hiller, W. & Heuser, J. (1997). Das Screening fьr Somatoforme Stцrungen SOMS. Testmanual. Bern: Huber.

Rief, W., Heuser, J., Mayrhuber, E., Stelzer, I., Hiller, W. & Fichter, M. M. (1996). The classification of multiple somatoform symptoms. The Journal of Nervous and Mental Disease, 184, 680-687.

Warwick, H. M. C. (1995). Assessment of hypochondriasis. Behaviour Research and Therapy, 33, 845-853.

Поиск по сайту: