Утруднення при оволодінні навиками

До другої групи розладів навчення відносяться утруднення при оволодінні навиками. Одним з прикладів цих розладів є строго певне відставання в розвитку, який характеризується відособленим, тематичним утрудненням при оволодінні навиком, а також його раннім початком (зазвичай воно виникає в дитячому віці, в дитинстві або в підлітковому віці). Один з прикладів тут — порушення читання і листа, ознаками для диференціальної діагностики якого є явна недостатня здібність до засвоєння навиків читання і правопису при хорошій здібності до учення по інших предметах і середньому рівні інтелекту. Такі розлади можуть виявлятися і в інших областях (наприклад, порушення рахунку або розлад експресивної мови).

Друга підгрупа цих розладів, навпаки, характеризується обширними і тривалими порушеннями, що пояснюються розумовою недостатністю. При цих розладах виходять з явно обмежених здібностей до навчення і розвитку, причому порушення стосуються раніше всього навчення реакції розрізнення, утворення понять і навчення правилам, а також імітаційного навчення. При аутистических розладах в основному утруднено соціальне навчення; особи, схильні до розладу, демонструють інтерес до свого соціального оточення в значно меншому ступені, чим здорові індивіди, вони в дуже незначному ступені реагують на соціальні імпульси і навчаються соціальній поведінці (наприклад, спілкуванню, розумінню мови, процесам соціальної взаємодії). На них у меншій мірі впливають соціальні стимули розвитку, так що з часом виникає явна загальна затримка розвитку.

Розлади навчення можуть бути також і супутніми ознаками органічних психозів, наприклад деменцій або алкогольних психозів. При цьому розлади навчення з'являються при дефіциті сприйняття і переробки інформації, а також при порушеннях пам'яті. Характерні розлади навчення виникають також при шизофренії, причому серйозні розлади мислення роблять неможливою перш за все наочно-логічну обробку учбового матеріалу. Розлади навчення при пошкодженнях мозку виникають на основі зниження спонук, виникаючого недоліку концентрації уваги (наприклад, при синдромі фронтальних доль головного мозку), а також порушень пам'яті і підвищеної дратівливості (наприклад, при контузіях).

Діагностика

При діагностиці утруднень при оволодінні навиками мова перш за все повинна йти про те, щоб встановити ступінь розладу навчення і визначити на майбутнє очікувану здібність до учення. Тому діагностика зводиться до наступного:

- оцінка передумов навчення, вироблювана за допомогою тестування рівня знань, а також дослідження функцій (наприклад, функції пам'яті, здібності концентрації уваги);

- оцінка потенційних здібностей до навчення за допомогою так званого динамічного тестування. Для цього тестування на інтелект і здібності організовують так, щоб перше тестування проходило в звичайних (стандартних) умовах, а друге — лише після специфічної інтервенції (наприклад, передачі певних відомостей (знань), навчання деякої стратегії вирішення пропонованих тестів). Тенденція поліпшення результатів від першого до другого тестування дає право зробити вивід про принципову навчану клінічних пацієнтів (наприклад, гериатрических пацієнтів; пацієнтів з шизофренією; осіб, що перенесли черепно-мозкову травму; див. Wiedl & Guthke, 1996);

- облік колишніх результатів навчення перш за все за допомогою тестів шкільної успішності і професійних знань (визначення ерудиції повинне стосуватися області знань, діяльності випробовуваного, що відноситься до роду), а також за допомогою комплексних методів оцінки (наприклад, соціальній незалежності, у разі розумової недостатності — здібностей, необхідних в повсякденному житті).

Табл. 28.1.2 дає огляд різних методів. У ній, правда, не приводяться експериментальні підходи до діагностики обумовлення і готовності до габитуации, оскільки вони знаходяться ще в стані становлення і не знайшли поки на практиці широкого застосування, тобто ще не стали нормою для практикуючих фахівців (див. табл. 28.1.2).

Таблиця 28.1.2. Діагностика розладів навчення

Індивідуальні патологічні передумови навчення визначаються за допомогою експериментальних досліджень. При цьому мова йде перш за все про те, щоб констатувати і оцінити обусловливаемость і габитуацию (див. Birbaumer & Schmidt, 1996, S. 568f; Schandry, 1989). Це відбувається в експериментальному порядку.

Література

Birbaumer, N. & Schmidt, R. F. (1996). Biologische Psychologie (3. Aufl.). Berlin: Springer.

Duhm, E. & Huss, K. (1979). Fragebogen zur Erfassung der praktischen und sozialen Selbstдndigkeit 4-bis 6-jдhriger Kinder. Braunschweig: Westermann.

Fippinger, F. (1991). Allgemeiner Schulleistungstest fьr 3. Klassen. Weinheim: Beltz Testverlag.

Grund, M., Haug, G. & Naumann, C. L. (1994). Diagnostischer Rechtschreibtest fьr 4. Klassen. Weinheim: Beltz.

Hallisch, F. (1990). Beobachtungslernen und die Wirkung von Vorbildern. In E. Spada (Hrsg.), Lehrbuch Allgemeine Psychologie (S. 373-402). Bern: Huber.

Hдnsgen, K.-D. & Rosenfeld, B. (1995). In K.-D. Hдnsgen & T. Mersten, (Hrsg.), Leistungsdiagnostisches Labor. Gцttingen: Hogrefe.

Schandry, R. (1989). Lehrbuch Psychophysiologie. Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Spada, H., Ernst, A. M. & Ketterer, W. (1990). Klassische und operante Konditionierung. In H. Spada (Hrsg.), Lehrbuch Allgemeine Psychologie (S. 323-372). Bern: Huber.

Wiedl, K. H. & Guthke, J. (1996). Dynamisches Testen. Gцttingen: Hogrefe.

Поиск по сайту: