Основні положення майбутніх досліджень

Більшість експертів у наш час згідно з тим, що найбільші результати приносить терапія, орієнтована на повсякденне життя. Проте на сьогоднішній день думки про ефективність тих або інших методів інтервенції спираються на недостатній емпіричний базис. Відсутній добре апробований репертуар належних стратегій самостійного подолання повсякденних труднощів (наприклад, збереження актуальних новин із засобів мас-медіа) і передачі нової інформації, якими могли б скористатися терапевти у разі потреби (який метод, наприклад, допомагає хворому з важкою формою амнезії краще всього запам'ятати шлях?). Також і змінні, основні для обговорюваних проблем генералізують, потребують точнішого визначення, наприклад, значення різних компонентів тренінгу метакогнитивного знання. Проте розвиток терапевтичних стандартів непросто (як у змістовному, так і в методичному відношенні), оскільки разом з порушеними і підлягаючими зберіганню компонентами пам'яті потрібно враховувати безліч релевантних, таких, що роблять свій власний вплив величин, таких як взаємозв'язані порушення функцій головного мозку, особові установки і переваги пацієнта, його соціальне оточення і тому подібне (дискусію про методи дослідження див. у Kaschel, 1994).

Існує також потреба у вивченні поведінки і функціональних здібностей хворих амнезією в типових ситуаціях повсякденного життя. Результати такого дослідження могли б бути привернуті як основа для створення покращуваних стратегій по подоланню труднощів. В зв'язку з цим повинні були б більше притягуватися знання про порушення, специфічні з погляду їх етіології і локалізації (ср., наприклад, Markowitsch, 1992; Parkin & Leng, 1993).

Психологічна реабілітація порушень пам'яті була сконцентрована переважно на методах, направлених на поліпшення функцій пам'яті. Крім того, останніми роками в рамках досліджень по «навченню без помилок» («errorless learning» (див. розділ 3.5.)) почали вивчати умови, які заважають функціонуванню пам'яті. Така стимуляція за допомогою обліку або виключення перешкоджаючих чинників представляється особливо привабливим полем майбутніх досліджень в області реабілітації.

Література

Baddeley, A. D. (1984). Memory theory and memory therapy. In B. Wilson & N. Moffat (Eds.), Clinical management of memory problems (pp. 5-27). London: Croom Helm.

Baddeley, A. D. & Wilson, B. A. (1994). When implicit learning fails: amnesia and the problem of error elimination. Neuropsychologia, 32, 53-68.

Berg, I. J., Koning-Haanstra, M. & Deelman, B. G. (1991). Long-term effects of memory rehabilitation: A controlled study. Neuropsychological Rehabilitation, 1, 97-111.

Brandimonte, M., Einstein, G. O. & McDaniel, M. A. (Eds.), (1996). Prospective memory: Theory and applications. Mahwah, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates.

Craik, F. I. M. & Lockhart, R. S. (1972). Levels of processing: A framework for memory research. Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior, 11, 671-684.

Engelkamp, J. (1990). Das menschliche Gedдchtnis. Gцttingen: Hogrefe.

Glasgow, R. E., Zeiss, R. A., Barrera, M. & Lewinsohn, P. M. (1977). Case studies on remediating memory deficits in brain damaged individuals. Journal of Clinical Psychology, 33, 1049-1054.

Glisky, E. L (1995). Computers in memory rehabilitation. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 557-575). Chichester: John Wiley & Sons.

Glisky, E. L., Schacter, D. L. & Tulving, E. (1986). Learning and retention of computer-related vocabulary in memory-impaired patients: Method of vanishing cues. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 8, 292-312.

Goldstein, F. C. & Levin, H. S. (1995). Post-traumatic and anterograde amnesia following closed head injury. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 187-209). Chichester: John Wiley & Sons.

Green, M. F. (1993). Cognitive remediation in schizophrenia: Is it time yet? American Journal of Psychiatry, 150, 178-187.

Harris, J. (1984a). Methods of improving memory. In B. Wilson & N. Moffat (Eds.), Clinical management of memory problems (pp. 46-62). London: Croom Helm.

Harris, J. E. (1984b). Remembering to do things: а forgotten topic. In J. E. Harris &P. E. Morris (Eds.) Everyday memory actions and absent-mindedness (pp. 71-92). London: Academic Press.

Hersh, N. A. & Treadgold, L. G. (1994). NeuroPage: The rehabilitation of memory dysfunction by prosthetic memory and cueing. Neuropsychological Rehabilitation, 4, 187-197.

Kapur, N. (1995). Memory aids in the rehabilitation of memory disordered patients. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 533-556). Chichester. John Wiley & Sons.

Kaschel, R. (1994). Neuropsychologische Rehabilitation von Gedдchtnisleistungen. Weinheim: Beltz, Psychologie Verlags Union.

Kaschel, R., Zaiser-Kaschel, H., Shiel, A. & Mayer, K. (1995). Reality orientation training in an amnesic: A controlled single-case study (n = 572 days). Brain Injury, 9, 619-633.

Kihlstrom, J. F. & Schacter, D. L. (1995). Functional disorders of autobiographical memory. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 338-364). Chichester: John Wiley & Sons.

Klimesch, W. (1994). The structure of long-term memory: A connectivity model of semantic processing. Hillsdale, N.J.: Lawrence Erlbaum.

Kopelman, M. D. (1992). The psychopharmacology of human memory disorders. In B. A. Wilson & N. Moffat (Eds.) Clinical management of memory prohlems (2nd ed.; pp. 189-215). London: Chapman & Hall.

Markowitsch, H. (1992). Neuropsychologie des Gedдchtnisses. Gцttingen: Hogrefe.

McKenna, P., Clare, L. & Baddeley, A. D. (1995). Schizophrenia. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 271-292). Chichester: John Wiley & Sons.

Milders, M. V., Berg, I. J. & Deelman, B. G. (1995). Four-year follow-up of а controlled memory training study in closed head injured patients. Neuropsychological Rehabilitation, 5, 223-238.

Moffat, N. (1984). Strategies of memory therapy. In B. Wilson & N. Moffat (Eds.), Clinical management of memory problems (pp. 63-88). London: Croom Helm.

Mьller, U. & von Cramon, D. Y. (1995). Stellenwert von Neuropsychopharmaka in der Neurorehabilitation. Nervenheilkunde, 14, 327-232.

Paivio, A. (1971). Imagery and verbal processes. New York: Holt, Rinehart and Winston.

Paivio, A. (1986). Mental representations: A dual coding approach. New York: Oxford University Press.

Parente, R. & Stapleton, M. 1993). An empowerment model of memory training. Applied Cognitive Psychology, 7, 585-602.

Parkin, A. J. & Leng, R. C. (1993). Neuropsychology of the amnesic syndrome. Hove: Lawrence Erlbaum Associates.

Prigatano, G. P., Fordyce, D.J., Zeiner, H. K., Roueche, J. R., Pepping, M. & Wood, B. C. (1984). Neuropsychological rehabilitation after closed head injury in young adults. Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry, 47, 505-513.

Robinson, F. P. (1970). Effective study. New York: Harper & Row.

Salmon, D. P. & Butters, N. (1987).Recent developments in learning and memory: implications for the rehabilitation of the amnesic patient. In M. J. Meier & L. Diller (Eds.), Neuropsychological Rehabilitation (pp. 280-293). Edinburgh: Churchill Livingstone.

Schacter, D. L. & Glisky, E. L (1986). Memory remediation: Restoration, alleviation, and the acquisition of domain specific knowledge. In B. Uzzell & Y. Gross (Eds.), Clinical neuropsychology of intervention (pp. 257-282). Boston: Nijhoff.

Schacter, D. L., Rich, S. A. & Stampp, M. S. (1985). Remediation of memory disorders: Experimental evaluation of the spaced retrieval technique Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 7, 79-96.

Schuri, U. (1993). Gedдchtnis. In D. Y. von Cramon, N. Mai & W. Ziegler (Hrsg.), Neuropsychologische Diagnostik (S. 91-122). Weinheim: Chemie.

Schuri, U. (1996). Alltagsorientierte Therapie bei Gedдchtnisstцrungen nach Hirnschдdigung. Praxis Ergotherapie, 9, 12-15.

Schuri, U. & Vorleuter, H. (1993). Enacting: A neglected mnemonic aid for patients with organic memory disorders. In F. J. Stachowiak, R. DeBleser, G. Deloche, R. Kaschel, H. Kremin, P. North, L. Pizzamiglio, I. Robertson & B. Wilson (Eds.), Developments in the assessment and rehabilitation of brain-damaged patients (pp. 177-182). Tьbingen: Gunter Narr.

Schuri, U., Wilson, B. A. & Hodges, J. (1996). Memory disorders. In T. Brandt, L. Caplan, J. Dichgans, H.-C. Diener & C. Kennard (Eds.) Neurological disorders: Course and treatment (pp. 223-230). San Diego: Academic Press.

Sohlberg, M. M. & Mateer, C. A. (1989a). Introduction to cognitive rehabilitation. Theory and practice. New York: Guilford Press.

Sohlberg, M. M. & Mateer, C. A. (1989b). Training use of compensatory memory books: A three stage behavioral approach. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 11, 871 -891.

Sohlberg, M. M., White, O., Evans, E. & Mateer, C. (1992). An investigation of the effects of prospective memory training. Brain Injury, 6, 139-154.

Unverhau, S. (1994). Strategien der Gedдchtnistherapie bei neurologischen Erkrankungen. In M. Haupts, H. Durwen, W. Gehlen & H. J. Markowitsch (Hrsg.), Neurologie und Gedдchtnis (S. 106-120). Bern: Huber.

Watts, F. N. (1995). Depression and anxiety. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 293-317). Chichester: John Wiley & Sons.

Wilson, B. A. (1987). Rehabilitation of memory. New York: Guilford Press.

Wilson, B. A. (1991). Long-term prognosis of patients with severe memory disorders. Neuropsychological Rehabilitation, 1, 117-134.

Wilson, B. A. (1995). Management and remediation of memory problems in brain-injured adults. In A. D. Baddeley, B. A. Wilson & F. N. Watts (Eds.), Handbook of memory disorders (pp. 451-479). Chichester: John Wiley & Sons.

Wilson, B. A., Baddeley, A. D., Evans, J. & Shiel, A. (1994). Errorless learning in the rehabilitation of memory-impaired people. Neuropsychological Rehabilitation, 4, 307-326.

Wippich, W. (1984). Lehrbuch der angewandten Gedдchtnispsychologie. Stuttgart: Kohlhammer.

Поиск по сайту: