Ефективність і свідчення до подружньої терапії при сексуальних розладах

У своєму метаанализе Граве і ін. (Grawe et al., 1994) охопили в цілому 19 досліджень катамнеза по сексуальній терапії у пар, де були багато представлені функціональні сексуальні розлади (порушення ерекції у чоловіка, прискорена еякуляція, порушення жіночого оргазму) і розлади сексуального задоволення. Результати цих пре-, досліджень поста, виключно вищеописаних інтервенцій, що стосуються, орієнтованих на поведінкову терапію, багато в чому підтверджують значущі позитивні зміни. Чисті показники ефективності центрованої на парі сексуальної терапії, що наводяться, складають приблизно 50%. Таким чином, хоча і цей показник успіху не так вражає, як той, що приводять Мастерс і Джонсон — 80%, проте наявні емпіричні дані в цілому підтверджують ефективність центрованої на парі сексуальної терапії.

У тих дослідженнях, де реєструється ще і якість партнерства, ця змінна виявилася найважливішим прогностичним показником для терапевтичного успіху. Крім цього, значення мають вік, соціальна підтримка партнера, тривалість проблематики і, в одиничних випадках, орієнтація статевої ролі. Показана центрована на парі сексуальна терапія перш за все при функціональних сексуальних розладах у осіб, що полягають в міцному, такому, що доставляє задоволення партнерстві, оскільки партнер готовий пройти курс лікування.

Пояснення способу дії подружньої терапії при сексуальних розладах

Дія орієнтованої на пару сексуальної терапії за типом Sensate Focus базується на системному визначенні проблеми і відповідно залученні до терапії обох партнерів, завдяки чому можна збудувати і укріпити взаєморозуміння, диадные синергии, взаємну підтримку і співпрацю партнерів. Приховані очікування і норми з приводу сексуальної поведінки партнера розбиваються ясними і відкритими правилами, і стає можливою вільна, невимушена, не сконцентрована на оргазмі сексуальна поведінка. Звільнення від тиску повинності і вимушених взаємин завдяки високій структурованості (активна і пасивна роль, положення ззаду і спереду і т. д.) і поетапній побудові тренінгу робить можливим пошукові, небоязливі сексуальні експерименти, при яких сенсорні відчуття домінують над орієнтованою на оргазм сексуальною поведінкою. Покрокова стратегія на кожному етапі надає слушну нагоду для переживання успіху і тим самим для побудови очікування самоэффективности. Завдяки тому що сексуальна поведінка більше не пов'язана з раніше типовими переживаннями невдачі (наприклад, у разі прискореної еякуляції) і завдяки структурованим рамкам, відбувається перенавчання цього аверсивного досвіду і виникають нові, сенсорні позитивні переживання. Урівноважена, чітко розподіляюча ролі програма до того ж дає можливість набути досвіду рівноцінності і редукує домінантність і завищені вимоги у відносинах. Завдяки тому що після тренування партнерам пропонується поговорити один з одним про цей досвід, обговорити бажання і інтимні потреби і дати зворотний зв'язок, партнери удосконалюють комунікацію в сенсі самораскрытия і закладають тим самим наріжний камінь для адекватного комунікативного обміну у відносинах.

Література

Baucom, D. H. (1982). A comparison of behavioral contracting and problem-solving/communication training in behavioral marital therapy. Behavior Therapy, 13, 162-174.

Baucom, D. H. & Epstein, N. (1990). Cognitive behavioral marital therapy. New York: Brunner & Mazel.

Baucom, D. H. & Lester, G. W. (1986). The usefulness of cognitive restructuring as an adjunct to behavioral marital therapy. Behavior Therapy, 17, 385-403.

Baucom, D. H., Sayers, S. L & Sher, T. G. (1990). Supplementing behavioral marital therapy with cognitive restructuring and emotional expressiveness training: An outcome investigation. Behavior Therapy, 21, 129-138.

Becvar, D. S. & Becvar, R. J. (1993). Family therapy. A systemic integration. Boston: Allyn & Bacon.

Bodenmann, G. (1995a). Bewдltigung von StreЯ in Partnerschaften. Der EinfluЯ von Belastungen auf die Qualitдt und Stabilitдt von Paarbeziehungen. Bern: Huber.

Bodenmann, G. (1995b). Prдvention bei Paaren. Ein bewдltigungsorientierter Zugang. System Familie, 9,74-82.

Bommert, H., Henning, T. & Wдlte, D. (1990). Indikation zur Familientherapie. Stuttgart: Kohlhammer.

Bornstein, P. H., Anton, B., Harowski, K. J., Wetzien, R. T., McIntyre, T. J. & Hocker, J. (1981). Behavioral-communication treatment of marital discord: Positive behaviors. Behavioral Counseling Quarterly, 1, 189-201.

Boscolo, L., Ceccin, G., Hoffman, L. & Penn, P. (1987). Milan systemic therapy. New York: Basic Books.

Bray, J. H. & Jouriles, E. N. (1995). Treatment of marital conflict and prevention of divorce. Journal of Marital and Family Therapy, 21, 461-473.

Coyne, J. C. (1990). Concepts for understanding marriage and developing techniques of marital therapy: Cognition ьber alles?Journal of Family Psychology, 4, 185-194.

Dunn, R. L. & Schwebel, A. I. (1995). Meta-analytic review of marital therapy outcome research. Journal of Family Psychology, 9, 58-68.

Duss-von Werdt, J., Mдhler, G. & Mдhler, H. G. (1995). Mediation: Die andere Scheidung. Stuttgart: Klett-Cotta.

Eidelson, R. J. & Epstein, N. (1982). Cognition and relationship maladjustment: Development of а measure of dysfunctional relationship beliefs. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 50, 715— 720.

Emmelkamp, P. M, van Linden, G., van Den Heuvell, C, Ruphan, M., Anderman, R., Scholing, A. & Stroink, F. (1988). Cognitive and behavioral interventions: A comparative evaluation with clinically distressed couples. Journal of Family Psychology, 1, 365-377.

Fiedler, P., Niedermeier, T. & Mundt, C. (1986). Gruppenarbeit mit Angehцrigen schizophrener Patienten. Materialien fьr die therapeutische Gruppenarbeit mit Angehцrigen und Familien. Mьnchen: Psychologie Verlags Union.

Fincham, F. D. (1985). Attribution processes in distressed and nondistressed couples: Responsibility for marital problems. Journal of Abnormal Psychology, 94, 183-190.

Goldstein, M. L. & Miklowitz, D. J. (1995). The effectiveness of psychodeucational family therapy in the treatment of Schizophrenic disorders. Journal of Marital and Family Therapy, 21, 361-376.

Gottman, J. M. (1994). What predicts divorce? Hillsdale: Erlbaum.

Grawe, K., Donati, R. & Bernauer, F. (1994). Psychotherapie im Wandel. Von der Konfession zur Profession. Gцttingen: Hogrefe.

Greenberg, L S., Ford, C. L, Alden, L. S. & Johnson, S. M. (1993). In-session change in emotionally focused therapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 78-84.

Guerney, B. G. (1977). Relationship enhancement. San Francisco: Jossey-Bass.

Gurman, A. S. & Kniskern, D. P. (Eds.). (1991). Handbook of family therapy. New York: Brunner/ Mazel.

Gurman, A. S., Kniskern, D. P. & Pinsof, W. M. (1986). Research on marital and family therapies. In S. L. Garfield & A. E. Bergin (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (pp. 565-624). New York: Wiley.

Hahlweg, K. (1986). Partnerschaftliche Interaktion. Mьnchen: Rцttger.

Hahlweg, K., Dьrr, H. & Mьller, U. (1995). Familienbetreuung schizophrener Patienten. Mьnchen: Beltz.

Hahlweg, K. & Markman, H. J. (1988). Effectiveness of behavioral marital therapy: Empirical Status of behavioral techniques in preventing and alleviating marital distress.Journal of Consulting and Clinical Psychology, 56, 440-447.

Hahlweg, K., Revenstorf, D. & Schindler, L. (1984). Effects of behavioral marital therapy on couple's communication and problem-solving skills. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 52, 553-566.

Hahlweg, K. & Schrцder, B. (1993). Kommunikationstraining. In M. Linden & M. Hautzinger (Hrsg.), Verhaltenstherapie (S. 193-200). Berlin: Springer.

Hahlweg, K., Thurmaier, F., Engl, J., Eckert, V. & Markman, H. J. (1993). Prдvention von Beziehungsstцrungen. System Familie, 6, 89-100.

Halford, W. K., Sanders, M. R. & Behrens, B. C. (1993). A comparison of the generalization of behavioral marital therapy and enhanced behavioral marital therapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 51-60.

Holtzworth-Munroe, A. & Jacobson, N. (1991). Behavioral marital therapy. In A. S. Gurman & D. P. Kniskern (Eds.), Handbook of family therapy (pp. 96-133). New York: Brunner/Mazel Publishers.

Hoyndorf, S., Reinhold, M. & Christmann, F. (1995). Behandlung sexueller Stцrungen. Дtiologie, Diagnostik, Therapie: Sexuelle Dysfunktionen, MiЯbrauch, Delinquenz. Weinheim: Beltz.

Jacobson, N. S. (1978). Specific and nonspecific factors in the effectivenss of а behavioral approach to the treatment of marital discord. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 46, 442-452.

Jacobson, N. S. (1979). Increasing positive behavior in severely distressed marital relationships: The effects of problem-solving training. Behavior Therapy, 10, 311-326.

Jacobson, N. S. (1992). Behavioral couple therapy: A new beginning. Behavior Therapy, 23, 493-506.

Jacobson, N. S. & Addis, M. E. (1993). Research on couples and couple therapy: What do we know? Where are we going? Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 85-93.

Jacobson, N. S. & Gurman, A. S. (1986). Clinical handbook of marital therapy. New York: The Guilford Press.

Jacobson, N. S., Follette, W. C., Holtzworth-Munroe, A., Katt, J. L. & Schmaling, K. B. (1985). A component analysis of behavioral marital therapy: One-year follow-up. Behavior Research and Therapy, 23, 373-393.

Jacobson, N. S., Follette, W. C., Revenstorf, D., Baucon, D. H., Hahlweg, K. & Margolin, G. (1984). Variablity in outcome and clinical significance of behavioral marital therapy: A reanalysis of outcome data. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 52, 497-504.

Jacobson, N. S. & Margolin, G. (1979). Marital therapy: Strategies based on social learing and behavior exchange principles. New York: Brunner/Mazel.

Kaplan, H. S. (1974). The new sex therapy. Active treatment of sexual dysfunction. London: Bailiere Tindall.

Lebow, J. L. & Gurman, A. S. (1995). Research assessing couple and family therapy. Annual Review of Psychology, 46, 27-57.

Lederer, W. J. & Jackson, D. D. (1972). Ehe als LernprozeЯ. Wie Partnerschaft gelingt. Mьnchen: Pfeiffer.

LoPiccolo, J. & LoPiccolo, L. (1978). Handbook of Sex Therapy. New York: Plenum Press.

Margolin, G. & Weiss, R. L. (1978). Comparative evaluation of therapeutic components associated with behavioral marital treatments. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 46, 1476-1486.

Markman, H. J. & Hahlweg, K. (1993). The prediction and prevention of marital distress: An international perspective. Clinical Psychology Review, 13, 29-43.

Markman, H. J., Renick, M. J., Floyd, F. J., Stanley, S. M. & Clements, M. (1993). Preventing marital distress through communication and conflict management trainings: A 4- and 5-year follow-up. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61, 70-77.

Markus, E., Lange, A. & Pettigrew, T. F. (1990). Effectiveness of family therapy: A meta-analysis. Journal of Family Therapy, 12, 205-221.

Masters, W. H. & Johnson, V. E. (1970). Human sexual inadequacy. Boston: Little Brown.

Miller, S., Nunnally, E. & Wackman, D. (1975). Minnesota couples communication program (MCCP): Premarital and marital groups. In D. H. Olson (Ed.), Treating relationships (pp. 21-40). Lake Mills: Graphic.

Ochs, M., von Schlippe, A. & Schweitzer-Rothers, J. (1997). Evaluationsforschung zur systemischen Paar- und Familientherapie. Methodik, Ergebnisse und Kritik an Sekundдranalysen. Familiendynamik, 22, 34-63.

Patterson, G. R., Hops, H. & Weiss, R. L. (1975). Interpersonal skills training for couples in early stage of conflict. Journal of Marriage and the Family, 37, 295-303.

Perrez, M., Bьchel, S., Ischi, N., Patry, J. L. & Thommen, B. (1985). Erziehungspsychologische Beratung und Intervention als Hilfe zur Selbsthilfe in Familie und Schule. Bern: Huber.

Pinsof, W. M. & Wynne, L. C. (1995). The efficacy of marital and family therapy: An empirical overview, conclusions, and recommendations. Journal of Marital and Family Therapy, 21, 585-613.

Prince, S. E. & Jacobson, N. S. (1995). A review and evaluation of marital and family therapy for affective disorders. Journal of Marital and Family Therapy, 21, 377-401.

Shadish, W. R., Montgomery, L. M., Wilson, P., Bright, I. & Okwumabua, T. (1993). The effects of family and marital psychotherapies: A meta-analysis. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 59, 883-893.

Shadish, W. R., Ragsdale, K., Glaser, R. R. & Montgomery, L M. (1997). Effektivitдt und Effizienz von Paar- und Familientherapie: Eine metaanalytische Perspektive. Familiendynamik, 22, 5-33.

Snyder, D. K., Wills, R. M. & Grady-Fletcher, A. (1991). Long-term effectiveness of behavioral versus insight-oriented marital therapy: A 4-year follow-up study. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 59, 138-141.

Stuart, R. B. (1969). Operant-interpersonal treatment for marital discord. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 33, 675-682.

Van Widenfelt, B., Hosman, C., Schaap, C. & Van der Staak, C. (1996). The prevention of relationship distress for couples at risk. A controlled evaluation with nine-month and two-year follow-ups. Family Relations, 45, 156-165.

Walsh, F. (1993). Normal family processes. New York: The Guilford Press.

Weiss, R. L., Birchler, G. R. & Vincent, J. P. (1974). Contractual modeis of negotiation training in marital dyads. Journal of Marriage and the Family, 36, 321 -331.

Willi, J., Frei, R. & Limacher, B. (1993). Couples therapy using the technique of construet differentiation. Family Process, 32, 311 -321.

Поиск по сайту: