Пояснення ефективності

З погляду теорії науки описати терапевтичні методи — означає зобразити їх в площині технології. Технології — це заходи, пропоновані для можливо продуктивнішого досягнення мети. Тому вирішальним критерієм оцінки є навіть не істинність (на відміну від теорій), а швидше ефективність і рентабельність (ср. розділ 4).

Якщо ми вважаємо, що методи поведінкової терапії доступні емпіричній перевірці, то автоматично встає питання: як і чому вони діють або відповідно які елементи комплексної терапевтичної програми відповідальні за зміни, що відбуваються, тобто встає питання про чинники терапевтичної дії.

Як вже мовилося в розділі 22.1, теоретичне обгрунтування терапевтичних процесів повинне пропонувати пояснення людської поведінки і його зміни в часі, тобто у будь-якому випадку враховувати компоненти навчення. Поведінкова терапія має в цьому відношенні ту перевагу, що вона спочатку розвивалася на основі теорій навчення і до того ж має численні змістовні зв'язки з іншими приватними психологічними дисциплінами, так само як і з суміжними дисциплінами (наприклад, дослідження когниций в загальній психології, теорії атрибуції в соціальній психології, психології розвитку, психофізіології, теорії еволюції, біохімії, неврології і т. д.; див. тут O'Donohue & Krasner, 1995). Ця особлива близькість поведінкової терапії до наукової психології виражається хоч би в тому, що вже назви деяких методів указують на емпірично виправдані, такі, що зумовили їх появу теорії (наприклад, навчення по моделях), навіть якщо ми більш диференційовано розглядаємо сьогодні відносини між фундаментальними теоріями і технологіями (ср. розділ 4).

У технологічній площині в дослідженні терапії розрізняють неспецифічні, або властиві всім методам, чинники терапевтичної дії (наприклад, стратегії ведення бесіди, ролева структуризація і т. д.) і специфічні (наприклад, окремі методи або техніка) (ср. розділ 22.1). У практиці ж на питання про те, що саме відрізняє один чинник як «специфічний», а інший як «неспецифічний», можна відповісти як завгодно, але тільки не однозначно. Щоб наблизитися до відповіді, необхідно в кожному випадку разом з описом самого чинника враховувати і те, що ми знаємо про його дію, і його теоретичну підоснову. Ці емпіричні і теоретичні викладення з приводу окремих чинників дії роблять украй відносною (в усякому разі, для поведінкової терапії) різницю між специфічним і неспецифічним механізмами. Якщо ми, пояснюючи окремі етапи терапевтичного образу дій, спираємося на психологічні уявлення про моделі, то це ще не говорить ні про досконалість, ні про винятковість цього пояснення, а тим більше остаточного обгрунтування.

Література

Ascher, L M. (1980). Paradoxical intention. In A. P. Goldstein & E. B. Foa (Eds.), Handbook of behavioral interventions (pp. 266-321). New York: Wiley.

Ayllon, T. & Azrin, N. H. (1968). The token economy: A motivational system for therapy and rehabilitation. New York: Appleton-Century-Crofts.

Bandura, A. (1969). Principles of behavior modification. New York: Holt.

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: toward а unifying theory of behavior change. Psychological Review, 84, 191-215.

Barlow, D. H. (1978). Aversive Procedures. In W. S. Agras (Ed.), Behavior Modification: Principles and clinical application (pp. 86-133). Boston: Little, Brown & Company.

Bartling, G., Fiegenbaum, W. & Krause, R. (1980). Reizьberflutung — Theorie und Praxis. Stuttgart: Kohlhammer.

Bauer, M. (1979). Verhaltensmodifkation durch Modelllernen. Stuttgart: Kohlhammer.

Beck, A. T. (1976). Cognitive therapy and emotional disorders. New York: International University Press.

Beck, A. T., Emery, G. & Greenberg, R. L. (1985). Anxiety disorders and phobias — A cognitive perspective. New York: Basic Books.

Beck, A. T., Freeman, A. & Associates (1993). Kognitive Therapie der Persцnlichkeitsstцrungen. Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Beck, A. T., Rush, A. J., Shaw, B. F. & Emery, G. (1979). Cognitive therapy of depression. New York: Guildford Press.

Beck, A. T., Rush, A. J., Shaw, B. F. & Emery, G. (1992). Kognitive Therapie der Depression (3. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Beutler, L E., Machado, P. P. & Neufeldt, S. A. (1994). Therapist variables. In A. E. Bergin & S. L Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (4th ed., pp. 229-269). New York: Wiley.

Birbaumer, N. (1977). Psychophysiologie der Angst. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Blanchard, E. B. & Andrasik, F. (1991). Bewдltigung chronischer Kopfschmerzen. Diagnose und Psychotherapie. Bern: Hans Huber.

Bornstein, P. H. & Bornstein M. P. (1993). Psychotherapie mit Ehepaaren. Ein integrativer Ansatz. Bern: Hans Huber.

Camp, B. W. & Bash, M. S. (1981). Think Aloud. Increasing social and cognitive skills — A problem solving program for children. Champaign, Ill.: Research Press.

Caspar, F. & Grawe, K. (1994). Was spricht fьr, was gegen individuelle Fallkonzeptionen? Ьberlegungen zu einem alten Problem aus neuer Perspektive. Verhaltenstherapie, 4, 186-196.

Dobson, K. S. (1988). Handbook of Cognitive-Behavioral Therapies. New York: Guildford Press.

Dryden, W. (Ed.) (1995). Rational Emotive Behaviour Therapy. London: Sage Publiations.

Dryden, W. & Hill, L K. (Eds.). (1993). Innovations in Rational-Emotive Therapy. Newbury Park: Sage Publications.

D'Zurilla, T. J. (1988). Problem solving therapies. In K. S. Dobson (Ed.), Handbook of cognitive-behavioral therapies (pp. 85-135). New York: Guildford Press.

D'Zurilla, T. J. & Goldfried, M. R. (1971). Problem solving and behavior modification. Journal of Abnormal Psychology, 78, 107-126.

D'Zurilla, T.J. & Nezu, A. (1982). Social problem solving in adults. In P. C. Kendall (Ed.), Advances in cognitive-behavioral research and therapy (pp. 201-274). New York: Academic Press.

Ellis, A. (1962). Reason and emotion in psychotherapy. New York: Lyle Stuart.

Ellis, A. (1984). The essence of RET. Journal of Rational Emotive Therapy 2, 19-25.

Ellis, A. & Grieger, R. (Hrsg.). (1979). Praxis der Rational-Emotiven Therapie. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Ellis, A. & Harper, R. A. (1976). A new guide to rational living. Hollywood: Wilshire-Edition.

Fahrenberg, J. (1984). Methodische Ьberlegungen zur Mehrebenen-ProzeЯ-Forschung. In U. Baumann (Hrsg.), Psychotherapie: Makro/Mikroperspektive (S. 198-222). Gцttingen: Hogrefe.

Fiedler, P. A. (1987). Verhaltenstherapie in Gruppen. Verhaltensmodifikation und Verhaltensmedizin, 5, 111-132.

Fiedler, P. A. (1995). Persцnlichkeitsstцrungen (2. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Fiedler, P. A. (1996). Verhaltenstherapie in und mit Gruppen. Psychologische Psychotherapie in der Praxis. Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Fiedler, P., Niedermeier, Th. & Mundt, Ch. (1986). Gruppenarbeit mit Angehцrigen schizophrener Patienten. Materialien fьr die therapeutische Arbeit mit Angehцrigen und Familien. Weinheim: Psychologie Verlagsunion.

Fliegel, S., Groeger, W. M., Kьnzel, R., Schulte, D. & Sorgatz, H. (1981). Verhalenstherapeutische Standardmethoden. Ein Ьbungsbuch. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Florin, I. & Tunner, W. (Hrsg.). (1975). Therapie der Angst: Systematische Desensibilisierung. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Fцrsterling, F. (1986). Attributionstheorie in der Klinischen Psychologie. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Franks, C. M. & Wilson, G. T. (1978). Annual Review of behavior therapy. Theory and practice 1978. New York: Bruner & Mazel.

Freeman, A., Simon, K. M., Beutler, L. E. & Arkowitz, H. (Eds.). (1989). Comprehensive Handbook of Cognitive Therapy. New York: Plenum Press.

Freeman, A., Pretzer, J., Fleming, B. & Simon, K. M. (1990). Clinical applications of Cognitive Therapy. New York: Plenum Press.

Gentry, W. D. (Ed.). (1984). Handbook of behavioral medicine. New York: Guildford Press.

Goldfried, M. R. & Goldfried, A. P. (1975). Cognitive change methods. In F. H. Kanfer & A. P. Goldstein (Eds.), Helping people change. A textbook of methods (pp. 89-116). New York: Pergamon Press.

Goldstein, A. P. (1973). Structured learning therapy. Toward а psychotherapy for the poor. New York: Academic Press.

Goldstein, A. P. & Kanfer, F. H. (1979). Maximizing treatment gains. Transfer enhancement in psychotherapy. New York: Academic Press.

Grawe, K. (Hrsg.). (1980). Verhaltenstherapie in Gruppen. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Grawe, K. (1992). Psychotherapieforschung zu Beginn der neunziger Jahre. Psychologische Rundschau, 43, 132-162.

Grawe, K., Donati, R. & Bernauer, F. (1994). Psychotherapie im Wandel. Von der Konfession zur Profession. Gцttingen: Hogrefe.

Haaga, D. A. & Davison, G. C. (1986). Cognitive change methods. In F. H. Kanfer & A. P. Goldstein (Eds.), Helping People change. A textbook of methods (pp. 97-130). New York: Pergamon Press.

Hartig, M. (1973). Selbstkontrolle: Lerntheoretische und verhaltenstherapeutische Ansдtze. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Hautzinger, M., Stark, M. & Treiber, R. (1992). Kognitive Verhaltenstherapie bei Depressionen (2. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Heyden, T. (1986). Verhaltenstherapie in der psychosozialen Versorgung. In Deutsche Gesellschaft fьr Verhaltenstherapie (Hrsg.), Verhaltenstherapie: Theorien und Methoden. (S. 232-245). Tьbingen: DGVT-Verlag.

Hinsch, R. & Pfingsten, U. (1983). Gruppentraining sozialer Kompetenzen. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Hoffmann, N. (1979). Grundlagen kognitiver Therapie. Bern: Huber.

Holland. J. G. (1978). Behaviorism: Part of the problem or part of the solution? Journal of Applied Behavior Analysis, 11, 163-174.

Hollon, S. D. (1996). The Efficacy and Effectiveness of Psychotherapy Relative to Medications. American Psychologist, 51, 1025-1030.

Hollon, S. D. & Beck, A. T. (1979). Cognitive therapy of depression. In P. C. Kendali & S. D. Hollon (Eds.), Cognitive-behavioral interventions. Theory, research, and procedures. New York: Academic Press.

Hollon, S. D. & Beck, A. T. (1994). Cognitive and cognitive-behavioral therapies. In A. E. Bergin & S. L Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (4th ed., pp. 428-466). New York: Wiley.

Jacobi, C., Thiel, A. & Paul, T. (1996). Kognitive Verhaltenstherapie bei Anorexia und Bulimia nervosa. Weinheim: Psychologie Verlagsunion.

Jacobson, N. S. & Christensen, A. (1996). Studying the Effectiveness of Psychotherapy: How Well Can Clinical Trials Do the Job? American Psychologist, 51, 1031-1039.

Kanfer, F. H. (1970). Self-regulation: Research issues and speculations. In C. Neuringer & J. L. Michael (Eds), Behavior modification in clinical psychology (pp. 178-220). New York: Appleton-Century.

Kanfer, F. H. & Busemeyer, J. R. (1982). The use of problem-solving and decision making in behavior therapy. Clinical Psychology Review, 2, 239-266.

Kanfer, F. H. & Gaelick, L (1986). Seifmanagement methods. In F. H. Kanfer & A. P. Goldstein (Eds.), Helping people change. A textbook of methods (pp. 283-345). New York: Pergamon Press.

Kanfer, F. H. & Grimm, L. G. (1981). Bewerkstelligung Klinischer Verдnderungen: Ein ProzeЯmodell der Therapie. Verhaltensmodifikation, 2, 125-132.

Kanfer, F. H. & Karoly, P. (1972). Self-control: A behavioristic excursion into the lion's den. Behavior Therapy, 3, 398-416.

Kanfer, F. H., Reinecker, H. & Schmelzer, D. (1996). Selbstmanagementtherapie. Ein Lehrbuch fьr die klinische Praxis (2. Aufl.). Berlin: Springer.

Kanfer, F. H. & Saslow, G. (1969). Behavioral diagnosis. In C. M. Franks (Ed.), Behavior therapy. Appraisal and status (pp. 417-444). New York: McGraw Hill.

Kanfer, F. H. & Schefft, B. K. (1987). Self-management therapy in clinical practice. Champaign, Ill.: Research Press.

Karoly, P. (1995). Self-control theory. In W. O'Donohue & L. Krasner (Eds.), Theories of Behavior Therapy (pp. 259-285). Washington D. C: American Psychological Association.

Karoly, P. & Harris, A. (1986). Operant methods. In F. H. Kanfer & A. P. Goldstein (Eds.), Helping people change. A textbook of methods (3rd ed., pp. 210-247). New York: Pergamon Press.

Karoly, P. & Kanfer, F. H. (Eds.). (1982). Selfmanagement and behavior change: From theory to practice. New York: Pergamon Press.

Kazdin, A. E. (1977). Extensions of reinforcement techniques to socially and environmentally relevant behaviors. In M. Hersen, R. M. Eisler & P. M. Miller (Eds.), Progress in Behavior Modification (Vol. 4, pp. 39-67). New York: Academic Press.

Kazdin, A. E. (1980). Research Design in Clinical Psychology. New York: Harper & Row.

Kazdin, A. E. (1994). Methodology, design, and evaluation in psychotherapy research. In A. E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (4th ed., pp. 19-71). New York:Wiley.

Kendall, P. C. (1984). Cognitive processes and procedures in behavior therapy. In G. T. Wilson, C. M. Franks, K. D. Brownell & P. C. Kendall (Eds.), Annual review of behavior therapy: Theory and practice (pp. 120-155). New York: Guildford Press.

Kendall, P. C. (1982-1986). Advances in Cognitive Behavior Therapy. New York: Academic Press.

Kendall, P. C, Haaga, D. A. F., Ellis, A., Bernard, M., Di Giuseppe, R. & Kassinove, H. (1995). Rational-emotive therapy in the 1990s and beyond: Current status, recent revisions, and research questions. Clinical Psychology, Review, 15, 169-185.

Kendall, P. C. & Holon, S. D. (Eds.). (1979). Cognitive-behavioral interventions: Theory, research and procedures. New York: Academic Press.

Kessler, B. H. & Hoellen, B. (1982). Rational-Emotive Therapie in der Klinischen Praxis. Weinheim: Beltz.

Keupp, H. (1978). Psychologische Tдtigkeit in der psychosozialen Versorgung. Wider die Voreiligkeit programmatischer Fortschrittlichkeit. Verhaltenstherapie und psychosoziale Versorgung. Sonderheft II der Mitteilungen der DGVT: Tьbingen: DGVT-Verlag.

Kimble, G. A. (1961). Hilgard and Marquis' conditioning and learning. New York: Appleton-Century.

Kцhlke, H. U. (1992). Aktuelle verhaltenstherapeutische Standardprogramme: Moderner Rьckschritt in die Symptomtherapie? Verhaltenstherapie, 2, 256-262.

Lang, P. J. (1971). The application of psychophysiological methods to the study of psychotherapy and behavior change. In A. E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change: An empirical analysis (pp. 75-125). New York: Wiley.

Lazarus, R. S. & Folkman, S. (1984). Coping and adaption. In W. D. Gentry (Eds.), Handbook of behavioral medicine (pp. 282-325). New York: The Guildford Press.

Lieb, H. (1993). Individualisierung oder Standardisierung der Therapie: Eine fruchtlose Alternative. Verhaltenstherapie, 3, 222-230.

Mahoney, M. J. (1974). Cognition and Behavior Modification. Cambridge, Mass.: Ballinger Publishing Comp.

Mahoney, M. J. & Thoresen, C. E. (1974). Self-control: Power to the person. Monterey, Calif.: Brooks-Cole.

Margraf, J. (Hrsg.). (1996). Lehrbuch der Verhaltenstherapie, Band 1, Band 2. Berlin: Springer.

Marks, I. M. (1978). Exposure treatments: Conceptual issues. In W. S. Agras (Ed.), Behavior modification. Principles and clinical applications (pp. 163-242). Boston: Little, Brown & Co.

Marks, I. M. (1986). Benefits of behaviour modification. Paper presented at the 16th Congress of the European Association for Behaviour Therapy. Lausanne.

Marks, I. M. (1987). Fears, phobias, and rituals. Panic, anxiety and their disorders. New York: Oxford University Press.

Martens, B. K. & Witt, J. C. (1988). Ecological behavior analysis. In M. Hersen, R. M. Eisler & P. M. Miller (Eds.), Progress in behavior modification (Vol. 22, pp. 115-140). London: Sage Publications.

Meichenbaum, D. H. (1977). Cognitive-behavior modification. New York: Plenum Press.

Meichenbaum, D. H. (1985). Stress inoculation training. New York: Pergamon Press.

Meichenbaum, D. H. (1991). Intervention bei StreЯ. Anwendung und Wirkung des StreЯimpfungstrainigs. Bern: Huber.

Meichenbaum, D. H. & Goodman, J. (1971). Training impulsive children to talk to themselves: A means of developing self control. Journal of Abnormal Psychology, 77, 115-126.

Michelson, L., Mavissakalian, M. & Marchione, K. (1985). Cognitive and behavioral treatments of agoraphobia: Clinical, behavioral, and psychophysiological outcomes. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 53, 913-925.

Miltner, W., Birbaumer, N. & Gerber, W. D. (1986). Verhaltensmedizin. Berlin: Springer.

Newell, A. & Simon, H. A. (1972). Human problem solving. Englewood Clifs, N.J.: Prentice Hall.

Nezu, A. M. & Nezu, C. M. (Eds.). (1989). Clinical decision makingin behavior therapy: A problem solving perspective. Champaign, Ill.: Research Press.

Niebel, G. (1984). Ergebnisse und Probleme vergleichender Therapieforschung bei depressiven Stцrungen. Verhaltensmodifikation, 6, 345.

O'Donohue, W. & Kransner, L (1995). Theories of Behavior Therapy. Washington, D. C: American Psychological Association.

Pawlow, I. P. (1927). Conditioned reflexes. London: Oxford University Press.

Perrez, M. (1976). Zum Problem der Relevanzforderungen in der Klinischen Psychologie am Beispiel der Therapieziele. In A. Iseler & M. Perrez (Hrsg.), Relevanz in der Psychologie (S. 139-154). Mьnchen: Reinhardt.

Perrez, M., Bьchel, F., Ischi, N., Patry, J. L. & Thommen, B. (1985). Eziehungspsychologische Beratung und Intervention. Bern: Huber.

Perry, M. A. & Furukawa, M. J. (1986). Modeling methods. In F. H. Kanfer & A. P. Goldstein (Eds.), Helping people change. A textbook of methods (pp. 66-110). New York: Pergamon Press.

Petermann, F. & Petermann, U. (1991). Training mit aggressiven Kindern (5. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Petermann, U. & Petermann, F. (1995). Training mit sozial unsicheren Kindern (5. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Reinecker, H. (1978). Selbstkontrolle: Verhaltenstheoretische und kognitive Grundlagen, Techniken und Therapiemethoden. Salzburg: Otto Mьller.

Reinecker, H. (Hrsg.). (1980). Bestrafung. Experimente und Theorien. Salzburg: Otto Mьller.

Reinecker, H. (Hrsg.). (1981). Aversionstherapie. Theorie und Praxis. Salzburg: Otto Mьller.

Reinecker, H. (1983). Grundlagen und Kriterien verhaltenstherapeutischer Forschung. Salzburg: AVM-Verlag.

Reinecker, H. (1986). Methoden der Verhaltenstherapie. In Deutsche Gesellschaft fьr Verhaltenstherapie (Hrsg.), Verhaltenstherapie: Theorien und Methoden (S. 64-178). Tьbingen: DGVT-Verlag.

Reinecker, H. (1994). Grundlagen der Verhaltenstherapie (2. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Reinecker, H. (1996). Therapieforschung. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Band 1, S. 31-48). Berlin: Springer.

Reisenzein, R. (1983). The Schachter theory of emotion: Two decades later. Psychological Bulletin, 94, 239-264.

Rimm, D. C. & Masters, J. C. (1979). Behavior therapy. Techniques and empirical findings. New York: Academic Press.

Roder, V., Brenner, H. D., Kienzle, N. & Hodel, B. (1992). Integriertes psychologisches Therapieprogramm fьr schizophrene Patienten (IPT, 2. Auflage). Weinheim: Psychologie Verlagsunion.

Rush, A. J., Beck, A. T., Kovacs, M. & Hollon, S. D. (1977). Comparative efficacy of cpgnitive therapy and pharmacotherapy in the treatment of depressed outpatients. Cognitive Therapy and Research, 1, 17-38.

Sanderson, W. C. & Woody, S. (Eds.). (1995) Manuals for empirically validated treatments. The Clinical Psychologist, 48, 7-11.

Schachter, S. & Singer, J. E. (1962). Cognitive, social and physiological determinants of emotional states. Psychological Review, 69, 379-399.

Schindler, L, Hahlweg, K. & Revenstorf, D. (1980). Partnerschaftsprobleme. Mцglichkeiten zur Bewдltigung. Ein verhaltenstherapeutisches Programm fьr Paare. Berlin: Springer.

Schmelzer, D. (1983). Problem- und zielorientierte Therapie: Ansдtze zur Klдrung der Ziele und Werte von Klienten. Verhaltensmodifikation, 4, 130-156.

Schmitz, B., Fydrich, T. & Limbacher, K. (Hrsg.). (1996). Persцnlichkeitsstцrungen: Diagnostik und Psychotherapie. Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Schulte, D. (1974). Diagnostik in der Verhaltenstherapie. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Schulte, D. (1991). Therapeutische Entscheidungen. Gцttingen: Hogrefe.

Schulte, D. (1993). Lohnt sich eine Verhaltensanalyse? Verhaltenstherapie, 3, 5-13.

Schulte, D. (1995). Therapieplanung. Gцttingen: Hogrefe.

Schwartz, G. E. (1982). Integrating psychobiology and behavior therapy: A Systems perspective. In G. T. Wilson & C. M. Franks (Eds.), Contemporary behavior therapy. Conceptual and empirical foundations (pp. 119-141). New York: Guildford Press.

Schwartz, G. E. (1988). From behavior therapy to cognitive behavior therapy to Systems therapy: Toward an integrative health science. In D. Fishman, F. Rotgers & C. M. Franks (Eds.), Paradigms in behavior therapy (pp. 294-320). New York: Springer.

Scott, J., Williams, J. M. G. & Beck, A. T. (Eds.). (1989). Cognitive therapy in clinical practice. London: Routledge.

Shure, M. B. & Spivack, G. (1978). Problem-solving-techniques in childrearing. San Francisco: J. Basse.

Stampfl, T. G. & Levis, D. J. (1973). Implosive therapy: Theory and technique. Morristown, N. J.: General Learning Press.

Tharp, R. G. & Wetzel, R. J. (1975). Verhaltensдnderungen im gegebenen Sozialfeld. Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Tolman, E. C. (1932). Purposive behavior in animals and men. New York: Appleton Century.

Twardosz, S. (1984). Environmental organization: The physical, social, and programmatic context of behavior. In M. Hersen, R. M. Eisler & P. M. Miller (Eds.), Progress in behavior modification (Vol. 18, pp. 123-161). London: Sage Publication.

Ullrich de Muynck, R. & Ullrich, R. (1976). Das Assertiveness-Trainings-Programm ATP. Einьbung von Selbstvertrauen und sozialer Kompetenz. Mьnchen: Pfeiffer.

VandenBos, G. R. (1996). Outcome Assessment of Psychotherapy. American Psychologist, 51, 1005-1006.

Walters, G. C. & Grusec, J. E. (1977). Punishment. San Francisco: W. H. Freeman.

Weingartner, P. (1971). Wissenschaftstheorie I, Einfьhrung in die Hauptprobleme. Stuttgart: Fromann-Holzboog.

Wilson, G. T. (1996). Manual based treatments: The clinical application of research findings. Behaviour Research and Therapy, 34, 295-314.

Winett, R. A. & Nietzel, M. T. (1975). Behavioral ecology: Contingency management of consumer energy use. American Journal of Community Psychology, 3, 123-133.

Wolpe, J. (1958). Psychotherapy by reciprocal inhibition. Palo Alto, Calif.: Stanford University Press.

Wolpe, J. (1974). Praxis der Verhaltenstherapie. Bern: Huber.

Поиск по сайту: