Клінічна значущість психонейроиммунологических взаємозв'язків

Доказ тісної, двосторонньої комунікації між імунною системою і ЦНС має евристичну, але особливо клінічну цінність. Так, можливість обумовлення імунної системи указує на вірогідну участь завчених імунних реакцій при деяких иммунообусловленных розладах. Ця гіпотеза підкріплюється клінічними спостереженнями, такими як індукція алергічних симптомів при сприйнятті подразників, що асоціюються з алергією. Але у такому разі виникає думка про можливість інтервенції, заснованої на теорії навчення, — щось подібне до згасання асоціативного зв'язку або латентної ингибиции. Якби вдалося довести, що стрес індукує модуляцію імунних параметрів, релевантних для хвороби, то це можна було б використовувати як психобіологічний підхід до пояснення специфічних, обумовлених стресом захворювань, а також позитивного зв'язку між психосоциальным стресом і перебігом таких захворювань, як рак, ревматоїдний артрит, алергії, інфекції і ін. (Dorian & Garfinkel, 1987; Cohen & Williamson, 1991). В зв'язку з цим доказ того, що можна редукувати симптоматику за допомогою психотерапевтичних заходів, таких як управління стресом або релаксація, представляє клінічний інтерес.

Разом з приведеними вище міркуваннями в світлі новітніх даних все частіше ставиться питання: чи можна через імунну систему впливати на процеси в ЦНС і чи має це клінічне значення (і якщо так, то яке)? Хоча в тому, що стосується людини, ми розташовуємо сьогодні лише дуже небагатьма даними із цього приводу, але експериментальні дані, отримані на тварин, говорять про те, що після стимуляції імунної системи мають місце специфічні зміни поведінки, які характеризуються відсутністю спонук, апатією або втратою здібності до навчення. Далі, в рамках цих досліджень вдалося показати, що спостережувані зміни в поведінці можуть відбуватися за рахунок цитокинов, які виділяються в ході імунної реакції (Dantzer, Bluthe, Kent & Godall, 1993). Новітні дані про підвищену імунну реактивність при психічних захворюваннях, наприклад при депресивному розладі, примушують припускати, що «иммуноневрологические» процеси, можливо, беруть участь в патогенезі симптоматики (Maes, Smith & Scharpe, 1995). Навіть якщо б цю гіпотезу вдалося підтвердити шляхом спостереження характерних симптомів депресивного розладу в ході цитокиновой терапії, в майбутньому проте не завадило б прояснити зв'язок між імунною функцією, цитокинами і психічними змінами. Нинішній рівень досліджень поки не дозволяє висунути гіпотезу про конкретне значення імунологічних детерминант психічних розладів. Але є надія, що відповідні відомості будуть отримані вже в осяжному майбутньому.

Перспективи

За минулі роки в психології значно зріс інтерес до біохімічного дослідження. Особливо це відноситься до США, де ми спостерігаємо активне залучення психології до неврологічних наук. Обидві дисципліни зрештою мають один і той же предмет дослідження і можуть принести один одному чималу користь, а тому здається цілком вірогідним все більше «породнение», а можливо і злиття, обох дисциплін. Стрімкий розвиток вимірювальних методів сприятиме цій тенденції. Нові, неінвазивні молекулярно-біологічні методи аналізу, неінвазивні методи томографій і можливості неінвазивного вимірювання гормонів в сечі і слині все більше полегшують і спрощують міждисциплінарне дослідження.

До цих пір дослідники традиційно намагалися підтвердити нейробиологическими результатами психологічні концепції психічних розладів; тепер же розвивається новий напрям. Зокрема, особливий внесок нейробиологии полягає в тому, щоб розпізнати власне біологічні закономірності, після чого з'ясувати їх значущість для поведінки. Приведені вище відомості про CRF і окситоцине виразно показують, що для координації особливо складних способів поведінки центральна нервова система користується певними біохімічними речовинами. Психологія більше не може і не повинна нехтувати цими знаннями. Крім того, в даний час ми знаємо, що організм активує численні протективные і регенеративні речовини, які сприяють значущим захисним рекреативным функціям тільки тоді, коли в цьому є необхідність. Цілком імовірно, що в осяжному майбутньому ми навчимося, з одного боку, вимірювати індивідуальну мобілізовану цих речовин і включати її в клінічну діагностику, а з іншої — зможемо перевірити, яким чином активізувати ці речовини психологічними способами, щоб підвищити ефективність психотерапевтичних методів.

Література

Abbas, A. K. Lichtman, A. H. & Pober, J. S. (1994). Cellular and molecular immunology. Philadelphia: Saunders, W. B.

Ader, R. & Cohen, N. (1991). The influence of conditioning on immune responses. In R. Ader, D. L. Feiten & N. Cohen (Eds.), Psychoneuroimmunology (pp. 611-646). San Diego: Academic Press.

Ader, R. & Cohen, N. (1993). Psychoneuroimmunology: Conditioning and stress. Annual Reviews of Psychology, 44, 1-5.

Ader, R., Felten, D. L. & Cohen, N. (1991). Psychoneuroimmunologie. San Diego: Academic Press.

Azmitia, C. E. & Whitaker-Azmitia, M. P. (1995). Anatomy, cell biology, and plasticity of the serotonergic system: Neuropsychopharmacological implications for the actions of psychotrophic drugs. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 443-449). New York: Raven Press.

Ballenger, C. J. (1995). Benzodiazepines. In F. A. Schatzberg & B. C. Nemeroff (Eds.), Textbook of Psychopharmacology (pp. 215-230). Washington: American Psychiatric Press.

Bannon, J. M., Granneman, G. J. & Kapatos, G. (1995). The dopamine transporter. Potential involvement in neuropsychiatric disorders. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 179-188). New York: Raven Press.

Barker, L. E. & Blakely, D. R. (1995). Norepinephrine and serotonin transporters molecular targets of antidepressant drugs. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 321-333). New York: Raven Press.

Bloom, E. F. & Kupfer, J. D. (1995). Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress. New York: Raven Press.

Buske-Kirschbaum, A., Kirschbaum, C., Stierle, H., Lehnert, H. & Hellhammer, D. H. (1992). Conditioned increase of natural killer cell activity (NKCA) in humans. Psychosomatic Medicine, 54, 123-132.

Buske-Kirschbaum, A., Kirschbaum, C., Stierle, H., Jabaii, L. & Hellhammer, D. H. (1994). Conditioned manipulation of natural killer (NK) cells in humans using а discriminative learning protocol. Biological Psychology, 38, 143-155.

Charney, S. D., Bremner J. D. & Redmond Jr., D. E. (1995). Noradrenergic neural substrates for anxiety and fear. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 387-395). New York: Raven Press.

Civelli, O. (1995). Molecular biology of the dopamine receptor subtypes. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 155-161). New York: Raven Press.

Cohen, S. & Williamson, C. (1991). Stress and infectious disease in humans. Psychological Bulletin, 109, 5-24.

Cotman, W. C., Kahle, S. J., Miller, E. S., Ulas, J. & Bridges, J. R. (1995). Excitatory amino acid neurotransmission. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 75-85). New York: Raven Press.

Dantzer, R., Bluthe, R. L., Kent, S. & Godall, G. (1993). Behavioral effects of cytokines: An insight into mechanisms of sickness behavior. In E. B. DeSouza (Eds.), Neurobiology of Cytokines (pp. 130-151). San Diego: Academic Press.

Dorian, B. & Garfinkel, P. E. (1987). Stress, immunity and illness. Psychological Medicine, 17, 393-407.

Duman, S. R. & Nestler, J. E. (1995). Signal transduction pathways for catecholamine receptors. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 303-320). New York: Raven Press.

Glennon, A. R. & Dukat, M. (1995). Serotonin receptor subtypes. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 415-429). New York: Raven Press.

Hдder, D.-P. & Hдder, M. (1993). Moderne Labortechniken, Stuttgart: Thieme.

Hellhammer, D. H. (1983). Gehirn und Verhalten. Eine anwendungsorientierte Einfьhrung in die Psychobiologie. Mьnster: Aschendorff.

Hellhammer, D. H. & Ehlert, U. (1991). Psychoneurobiologie der Angst. In D. H. Hellhammer & U. Ehlert (Hrsg.), Verhaltensmedizin — Ergebnisse und Anwendungen (S. 85-96). Gцttingen: Hogrefe.

Hellhammer, D. H., Ehlert, U. & Lehnert, H. (1992). Verhaltensmedizinische Aspekte der Hypertonie. Grдfeling: Soziomedico Verlag.

Hellhammer, D. H., Gutberiet, I., Kreutz, M, Traupe, H. & John, F. (1989). Psychobiologie der mдnnlichen Sterilitдt. In R. Wahl & M. Hautzinger (Hrsg.), Verhaltensmedizin: Konzepte, Anwendungsgebiete, Perspektiven (S. 105-112). Kцln: Deutscher Дrzteverlag.

Hellhammer, D. H. & Kirschbaum, C. (im Druck). Die Hypothalamus-Hypophysen-Nebennierenrinden-Achse. In D. H. Hellhammer & C. Kirschbaum (Hrsg.), Enzyklopдdie der Psychologie. Psychoendokrinologie und Psychoneuroimmunologie. Gцttingen: Hogrefe.

Hellhammer, D. H. & Pirke, K. M. (Im Druck). Neuroendokrinologische Grundlagen. In A. Ehlers & K. Hahlweg (Hrsg.), Grundlagen der Klinischen Psychologie. Gцttingen: Hogrefe.

Hellhammer, D. H., Rea, M. A., Bell, M. & Belkien, L. (1984). Leraned helplessness. Effects on brain monoamines and the pituitary gonadal axis. Pharmacology, Biochemistry, and Behavior, 21, 481-485.

Heninger, R. G. (1995). Indoleamines. The role of serotonin in clinical disorders. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 471-482). New York: Raven Press.

Herbert, T. B. & Cohen, S. (1993). Stress and immunity in humans: A meta-analytic review. Psychosomatic Medicine, 55, 364-379.

Holmes, V. P. & Crawley, N.J. (1995). Coexisting neurotransmitters in central noradrenergic neurons. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 347-353). New York: Raven Press.

Kahn, S. R. & Davis, L. K. (1995). New developments in dopamine and schizophrenia. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 1193-1203). New York: Raven Press.

Kelley, K. W. (1991). Growth hormone in immunobiology. In R. Ader, D. L. Felten & N. Cohen (Hrsg.), Psychoneuroimmunology (pp. 377-402), San Diego: Academic Press.

Kiecolt-Glaser, J. K. & Glaser, R. (1991). Stress and immune function in humans. In R. Ader, D. L. Felten & N. Cohen (Eds.), Psychoneuroimmunology (pp. 849-867). San Diego: Academic Press.

Klein, J. (1991). Immunologie. Weinheim: VCH Verlagsgesellschaft.

Knable, B. M., Kleinman, E. J. & Weinberger, R. D. (1995). Neurobiology of schizophrenia. In F. A. Schatzberg & B. C. Nemeroff (Eds.), Textbook of Psychopharmacology (pp. 479-499). Washington: American Psychiatric Press.

Korczyn, D. A. (1995). Parkinson's disease. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 1479-1484). New York: Raven Press.

Le Moal, M. (1995). Mesocorticolimbic dopaminergic neurons: Functional and regulatory roles. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 283-294). New York: Raven Press.

Maes, M. & Meltzer, Y. H. (1995). The serotonin hypothesis of major depression. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 933-944). New York: Raven Press.

Maes, M., Smith, R. & Scharpe, S. (1995). The monocyte-T-lymphocyte hypothesis of major depression. Psychoneuroendocrinology, 20, 111-116.

Maier, S. F., Watkins, R. R. & Fleshner, M. (1994). Psychoneuroimmunology. American Psychologist, 49, 1004-1017.

Marin, B. D., Davis, L. K. & Speranza, J. A. (1995). Cognitive enhancers. In F. A. Schatzberg & B. C. Nemeroff (Eds.), Textbook of Psychopharmacology (pp. 391-404). Washington: American Psychiatric Press.

Moore, E. K. & Lookingland, J. K. (1995). Dopaminergic neuronal Systems in the hypothalamus. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 245-256). New York: Raven Press.

Nathan, I. K., Musselman, L. D., Schatzberg, F. A. & Nemeroff, B. C. (1995). Biology of mood disorders. In F. A. Schatzberg & B. C. Nemeroff (Eds.), Textbook of Psychopharmacology (pp. 439-477). Washington: American Psychiatric Press.

Nemeroff, C. B. (1992). The presynaptic serotonin uptake site in depression. Clinical Neuropharmacology, 15, 347A-348A.

North, W. G., Friedman, A. S. & Yu, X. (1993). Tumor biosynthesis of vasopressin and oxytocin. Annals of the New York Academy of Sciences, 689, 107-121.

O'Leary, A. (1990). Stress, emotion and immune function. Psychological Bulletin, 108, 363-382.

Pedersen, C. A., Caldwell, J. D., Peterson, G., Walker, C. H. & Mason, G. A. (1992). Oxytocin activation of maternal behavior in the rat. In C. A. Pedersen, J. D. Caldwell, G. F. Jirikowski & T. R. Insel (Eds.), Oxytocin in Maternal, Sexual and Social Behavior. Annals of the New York Academy of Sciences (pp. 58-69). New York: NYAA.

Plotsky, M. P., Owens, J. M. & Nemeroff, B. C. (1995). Neuropeptide alterations in mood disorders. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 971-981). New York: Raven Press.

Robbins, W. T. & Everitt, J. B. (1995). Central norepinephrine neurons and behavior. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 363-372). New York: Raven Press.

Schatzberg, F. A. & Nemeroff, B. C. (1995). Textbook of psychopharmacology. Washington, DC; London, England: American Psychiatric Press.

Schatzberg, F. A. & Schildkraut, J.J. (1995). Recent studies on norepinephrine systems in mood disorders. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 911-920). New York: Raven Press.

Shih, C. J., Chen, J.-S. K. & Gallaher, K. T. (1995). Molecular biology of seroton in receptors. A basis for understanding and addressing brain function. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 407-414). New York: Raven Press.

Stryer, L. (1990). Biochemie. Heidelberg: Spektrum der Wissenschaft.

Touitou, Y. & Haus, E. (1992). Biological rhythms in clinical and laboratory medicine. Berlin: Springer.

Valentino, J. R. & Aston-Jones, S. G. (1995). Physiological and anatomical determinants of locus coeruleus discharge. In E. F. Bloom & J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 373-385). New York: Raven Press.

Willner, P. (1995). Dopaminergic mechanisms in depression and mania. In E. F. Bloom &J. D. Kupfer (Eds.), Psychopharmacology: The Fourth Generation of Progress (pp. 921-931). New York: Raven Press.

Yu, H. S., Tsin, A. T. & Reiter, R. J. (1993). Melatonin: history, biosynthesis, and assay methodology. In H. S. Yu & R. J. Reiter (Eds.), Melatonin, Biosynthesis, Physiological Facts and Clinical Applications (pp. 1-16). Boca Raton: CRC Press.

Поиск по сайту: