Генетичне консультування

Комітет «American Society of Human Genetics» (Американське суспільство генетики людини) в 1975 р. запропонував наступну характеристику генетичного консультування (див. Propping, 1989): генетичне консультування — це процес спілкування, при якому обговорюються проблеми людини, пов'язані з виникненням і ризиком виникнення якогось генетичного захворювання в сім'ї. Для цього процесу комунікації потрібний фахівець з відповідною освітою, який міг би надати індивідові або його сім'ї допомогу в розумінні наступних речей: зв'язок з медициною включаючи діагноз, гаданий перебіг захворювання і можливості терапії, вид спадкоємства, ризик захворювання у родичів пробанда, можливі стратегії при безпосередньому ризику захворювання, свідоме рішення з приводу тієї або іншої стратегії, найбільш відповідної до конкретної життєвої ситуації, можливості оптимального пристосування до життя за наявності хвороби і риски захворіти у родичів (див. також Benjamin et al., 1994; Sharpe, 1994).

Один з важливих принципів генетичного консультування — це те, що воно не винне нічого наказувати. Єдине, що потрібно зробити, — це повідомити інформацію, причому інформацію, що стосується не тільки риски захворіти, але і пов'язаних з цим життєвих обмежень і упоралося з ними; рішення ж ухвалює сама людина, що звернулася за порадою. Повідомлення про високий ризик захворювання може означати крутий перелом в житті людини, цей перелом значною мірою впливає на можливості подальшого розвитку, і тому повідомляти про зміст генетичної риски можна, тільки заздалегідь підготувавши клієнта і надавши йому додатково психосоциальную підтримку.

Ситуація консультування при психічних і нейропсихиатрических розладах головним чином залежить від рівня знання про генетичні причинні і обумовлюючі чинники; відповідно можна виділити три принципово різні ситуації.

- Консультування при накопиченні в сім'ї частково детермінованих генетично розладів, для яких не ідентифіковані ні каузальні, ні сусцептибельные гени. Для функціональних психічних захворювань сусцептибельные гени до цих пір не ідентифіковані. Тому якщо людина звертається до консультанта з метою дізнатися ступінь риски для себе самого або для своєї дитини, то у відповідь потрібно обмежитися приведенням даних про можливе повторення захворювання, узятих з робіт по вивченню сім'ї (див. табл. 10.2). Крім дотримання недирективної установки при генетичному консультуванні консультант в таких випадках повинен ще вказати на те, що лікувати ці захворювання можна, а в майбутньому лікування стане ще ефективнішим.

- Консультування при розладах, для яких відомі гени, що модулюють ризик. Найбільш яскравий приклад психічних розладів для цієї консультаційної ситуації — деменція при хворобі Альцгеймера. Apo-E4-аллель асоціюється з настанням спорадичних і сімейних випадків деменції Альцгеймера. Отже, носії цього аллеля мають підвищений ризик — в середньому в 2-4 рази у гетерозигот і ще більше — у гомозигот. Але точні значення відносної риски залежать від віку і можуть бути невизначеними. При консультуванні необхідно нагадати, що всі відомості про відносний ризик є імовірнісними висловами. Додатково інформація про генотип в Apo-E-локусе ніяк не пов'язана з терапевтичними наслідками, оскільки в даний час у нас немає ефективних профілактичних і терапевтичних заходів. Тому тут буде доречно сказати людині, що звернулася в консультацію, про цю невизначеність і запропонувати йому подумати, чи має для нього сенс точно знати статус риски відносно Apo-E-локуса. Іноді в цій ситуації можна навіть відмовити у відомостях про Apo-E-генотипе, пославшись на неможливість лікування цього розладу (Fцrstl, Czech, Sattel & Geiger-Kabisch, 1994). Але все-таки до цього краще не доводити, оскільки подібну відмову порушує першочерговий принцип автономії індивіда, що звернувся за порадою (Chapman, 1990).

- Консультування при розладах, для яких відомі каузальні гени. У цю категорію потрапляє, по-перше, велике число щодо рідкісних форм порушення розумового розвитку, а також дегенеративні розлади, що починаються в зрілому віці (перш за все хвороба Хантінгтона і названі вище форми моногенно обумовлених деменцій при хворобі Альцгеймера з раннім початком захворювання). За цих обставин можлива предиктивная діагностика, яка дозволяє визначити статус риски. При цьому особливе значення мають два варіанти консультування.

а) Пренатальна діагностика бажана головним чином при відомій або передбачуваній сімейній обтяженій в плані порушень розумового розвитку (наприклад, синдром ломкої Х-хромосомы); основна установка при цьому — довготривалий прогноз за умови оптимальної терапії, який слід повідомити батькам, не збиваючись на директивний тон.

б) Предіктівная діагноста при захворюваннях, що починаються в середньому віці, причому з практичної точки зору особливо важливі нейродегенеративные захворювання, для яких в даний час ми не маємо в своєму розпорядженні ефективної терапії (в першу чергу хвороба Хантінгтона). У консультацію звертаються найчастіше здорові люди з сімейною обтяженою. Наприклад, якщо мова йде про домінантно переданій хворобі Хантінгтона, сьогодні у нас є можливість встановити за допомогою методів молекулярно-генетичної діагностики, чи є той, що звернувся в консультацію носієм гена хвороби. Якщо людина виявляється носієм гена захворювання, яке в даний час не лікується, то це спричиняє за собою такі серйозні наслідки для подальшої долі, що тут, як правило, не можна обійтися без психосоциальной підтримки, яка повинна передувати і супроводжувати процес консультування, не припиняючись і після нього. Тому в більшості центрів, що дають генетичну консультацію з приводу хвороби Хантінгтона, мало просто мати можливість надання відповідної психотерапевтичної допомоги — її слід активно надавати пробандам, приступаючи до генетичних діагностичних заходів.

Література

Andrews, G., Stewart, G., Allen, R. & Henderson, A. S. (1990). The genetics of six neurotic disorders: а twin study. Journal of Дff'ective Disorders, 19, 23-29.

Begleiter, H. & Kissin, B. (Eds.). (1995). The genetics of alcoholism. New York: Oxford University Press.

Benjamin, C. M., Adam, S., Wiggins, S. Theilmann, J. L, Copley, T.T., Bloch, M., Squitieri, F., McKelling, W., Cox, S., Brown, S. A. et al. (1994). Proceed with carc: direct predictive testing for Huntington disease. American Journal of Human Genetics, 55, 606-617.

Bertelsen, A., Harvald, B. & Hauge, M. (1977). A Danish twin study of manic-depressive disorders. British Journal of Psychiatry, 130, 330-351.

Chapman, M. A. (1990). Invited editorial: Predictive testing for adult-onset genetic disease: ethical and legal implications of the use of linkage analysis for Huntington disease. American Journal of Medical Genetics, 47, 1-3.

Cloninger, C. R., Svrakic, D. M. & Przybeck, T. R. (1993). A psychobiological model of temperament and character. Archives of General Psychiatry, 50, 975-990.

Corder, E. H., Saunders, A. M., Risch, N. J., Strittmatter, W. J., Schmechel, D. E., Gaskell, P. C, Rimmler, J. B., Locke, P. A., Conneally, P. M., Schmader, K. E., Small, G. W., Roses, A. D., Haines, J. L. & Pericak Vance, M. A. (1994). Protective effect of apolipoproteine E type 2 allele for late onset Alzheimer's disease. Nature Genetics, 7, 180-183.

Coryell, W. & Zimmerman, M. (1988). The heritability of schizophrenia and schizoaffective disorder. Archives of General Psychiatry, 45, 323-327.

Eaves, L. J., Eysenck, H. J. & Martin, N. G. (1989). Genes, culture and personality. An empirical approach. London: Academic Press.

Farmer, A. E., McGuffin, P. & Gottesman, I. I. (1987). Twin concordance for DSM-III schizophrenia: scrutinising the validity of the definition. Archives of General Psychiatry, 44, 634-641.

Fцrstl, H., Czech, C., Sattel, H., Geiger-Kabisch, C. (1994). Apolipoprotein E und Alzheimer-Demenz. Nervenarzt, 65, 780-786.

Franke, P., Maier, W., Hain, C. & Klingler, T. (1992). The Wisconsin Card Sorting Test: an indicator of vulnerability to schizophrenia? Schizophrenia Research, 6, 243-249.

Fyer, A. J., Mannuzza, S., Gallops, M. S., Martin, L. Y., Aaronson, C., Gorman, J. M., Liebowitz, M. R & Klein, D. F. (1990). Familial transmission of simple phobias and fears. Archives of General Psychiatry, 47, 252-256.

Fyer, A. J., Mannuzza, S., Chapman, T. F., Liebowitz, M. R. & Klein, D. F. (1993). A direct interview family study of social phobia. Archives of General Psychiatry, 50, 286-293.

Gershon, E. S., DeLisi, L. E., Hamovit, J., Nurnberger, J. I., Maxwell, M. E., Schreiber, J., Dauphinais, D., Dingman, C. W. & Guroff, J. J. (1988). A controlled family study of chronic psychoses. Schizophrenia and schizoaffective psychoses. Archives of General Psychiatry, 45, 328-336.

Greenberg, D. A. (1993). Linkage analysis of «necessary» disease loci versus «susceptibility» loci. American Journal of Human Genetics, 52, 135-143.

Kendler, K. S. (1993). Twin studies of psychiatric illness: current status and future directions. Archives of General Psychiatry, 50, 905-915.

Kendler, K. S. & Diehl, S. R. (1993): The genetics of schizophrenia: а current, genetic-epidemiologic perspective. Schizophrenia Bulletin, 19, 261-285.

Kendler, K. S., Heath, A. C, Neale, M. C, Kessler, R. C. & Eaves, L. J. (1992a). A population-based twin study of alcoholism in women. Journal of the American Medical Association, 268, 1877-1882.

Kendler, K. S., Neale, M. C., Kessler, R. C, Heath, A. C. & Eaves, L. J. (1992b). The genetic epidemiology of phobias in women: the interrelationship of agoraphobia, social phobia, situational phobia, and simple phobia. Archives of General Psychiatry, 49, 273-281.

Kendler, K. S., Neale, M. C., Kessler, R. C, Heath, A. C. & Eaves, L. J. (1992c). Generalized anxiety disorder in women: а population-based twin study. Archives of General Psychiatry, 49, 267-272.

Kendler, K. S., Neale, M. C, Kessler, R. C, Heath, A. C & Eaves, L. J. (1992 d). A population-based twin study of major depression im women. The impact of varying definitions of illness. Archives of General Psychiatry, 49, 257-266.

Kendler, K. S., Neale, M. C., Kessler, R. C, Heath, A. C. & Eaves, L. J. (1993a). Panic disorder in women: а population-based twin study. Psychological Medicine, 23, 397-406.

Kendler, K. S., Kessler, R. C., Neale, M. C., Heath, A. C. & Eaves, L. J. (1993b). The prediction of major depression in women: toward an integrated etiologic model. American Journal of Psychiatry, 150, 1139-1148.

Kendler, K. S., McGuire, M., Gruenberg, A. M., O'Hare, A., Spellman, M. & Walsh, D. (1993c). The Roscommon family study. I. Methods, diagnosis of probands and risk of schizophrenia in relatives. Archives of General Psychiatry, 50, 527-540.

Kendler, K. S., McGuire, M., Gruenberg, A. M., O'Hare, A., Spellman, M. & Walsh, D. (1993d): The Roscommon family study. IV. Affective illness, anxiety disorders, and alcoholism in relatives. Archives of General Psychiatry, 50, 952-960.

Khoury, M. J., Beaty, T. H. & Cohen, B. H. (1993). Fundamentals of genetic epidemiology. Monographs in epidemiology and biostatistics (vol. 19). New York: Oxford University Press.

Kringlen, E. (1976). Twins - still our best method. Schizophrenia Bulletin, 2, 429-433.

Loehlin, J. C. (1992). Genes and environment in personality development. Newbury Park: Sage.

Maier, W. (1995). Mechanismen der familiдren Ьbertragung von Alkoholabhдngigkeit und Alkoholabusus. Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 24, 147-158.

Maier, W. & Heun, R. (1997). Genetik gerontopsychiatrischer Erkrankungen am Beispiel der Alzheimer- Demenz. In H. Fцrstl (Hrsg.), Lehrbuch der Gerontopsychiatrie (S. 16-30). Stuttgart: Enke.

Maier, W. & Lichtermann, D. (1993). Die familiдre Hдufung affektiver Erkrankungen. Eine Ьbersicht ьber neuere familiengenetische Arbeiten. Nervenheilkunde, 12, 34-40.

Maier, W., Lichtermann, D., Minges, J., Hallmayer, J., Heun, R., Benkert, O. & Levinson, D. F. (1993a). Continuity and discontinuity of affective disorders and schizophrenia. Archives of General Psychiatry, 50, 871-883.

Maier, W., Minges, J. & Lichtermann, D. (1993b). Alcoholism and panic disorder: co-occurrence and co-transmission in families. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 243, 205-211.

Maier, W. & Philipp, M. (1993). Reliabilitдt und Validitдt der Subtypisierung und Schweregradmessung depressiver Syndrome. Monographien aus dem Gesamtgebiete der Psychiatrie (Bd. 72). Berlin: Springer.

Maier, W. & Propping, P. (1991). Die familiдre Hдufung psychischer Stцrungen und die Konsequenzen fьr die psychiatrische Diagnostik. Nervenarzt, 62, 398-407.

McGue, M. & Gottesman, I. I. (1991). The genetic epidemiology of schizophrenia and the design of linkage studies. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 240, 174-181.

McGue, M., Pickens, R. W. & Sviskis, D. S. (1992). Sex and age effects on the inheritance of alcohol problems: а twin study. Journal of Abnormal Psychology, 101, 3-17.

McGuffin, P., Farmer, A. E., Gottesman, I. I., Murray, R. M. & Reveley, A. M. (1984). Twin concordance for operationally defined schizophrenia. Archives of General Psychiatry, 41, 541-545.

McGuffin, P., Katz, R. & Rutherford, J. (1991). Nature, nurture and depression: а twin study. Psychological Medicine, 21, 329-335.

Noyes, R., Crowe, R. R., Harris, E. L., Hamra, B. J., McChesney, C. M. & Chaudhry, D. R. (1986). Relationship between panic disorder and agoraphobia: а family study. Archives of General Psychiatry, 43, 227-232.

Noyes, R., Clarkson, C., Crowe, R. R., Yates, W. R. & McChesney, C. M. (1987). A family study of generalized anxiety disorder. American Journal of Psychiatry, 144, 1019-1024.

Onstad, S., Skre, I., Torgersen, S. & Kringlen, E. (1991). Twin concordance for DSM-III-R schizophrenia. Acta Psychiatrica Scandinavica, 83, 395-402.

Parnas, J., Cannon, T. D., Jacobsen, B., Schulsinger, H., Schulsinger, F. & Mednick, S. A. (1993). Lifetime DSM-III-R diagnostic outcomes in the offspring of Schizophrenic mothers. Results from the Copenhagen high-risk-study. Archives of General Psychiatry, 50, 707-714.

Pickens, R. W., Sviskis, D. S., McGue, M., Lykken, D. T., Heston, L L. & Clayton, P. J. (1991). Heterogeneity in the inheritance of alcoholism: а study of male and female twins. Archives of General Psychiatry, 48, 19-28.

Plomin, R. (1994). Genetics and experience. The interplay between nature and nurture. Oakes: Sage.

Propping, P. (1989). Psychiatrische Genetik. Befunde und Konzepte. Berlin: Springer.

Propping, P., Nцthen, M. M., Kцrner, J., Rietschel, M. & Maier, W. (1994). Genetische Assoziationsstudien bei psychiatrischen Erkrankungen. Nervenarzt, 65, 725-740.

Rice, J., Reich, T., Andreasen, N. C, Endicott, J., Van Eerdewegh, M., Fishman, R., Hirschfeld, R. M. A. & Klerman, G. L. (1987). The familial transmission of bipolar illness. Archives of General Psychiatry, 44, 441-447.

Risch, N. & Botstein, D. (1996). A manic depressive history. Nature Genetics, 12, 351-353.

Rousseau, F., Heitz, D., Tarleton, J., MacPherson, J., Malmgren, H., Dahl, N., Barnicoat, A., Mathew, C., Mornet, E., Tejada, I., Maddalena, A., Spiegel, R., Schinzel, A., Marcos, J. A. G., Schorderet, D. F., Schaap, T., Maccioni, L., Russo, S., Jacobs, P. A., Schwartz, C. & Mandel, J. L. (1994). A multicenter study on genotype-phenotype correlations in the fragile X syndrome, using direct diagnosis with probe STB 12.3: the first 2,253 cases. Amencan Journal of Human Genetics, 55, 225-237.

Schuckit, M. A. & Smith, T. L. (1996). An 8-year follow-up of 450 sons of alcoholic and control subjects. Archives of General Psychiatry, 53, 202-210.

Schwab, S. G., Albus, M., Hallmayer, J., Hцnig, S., Borrmann, M., Lichtermann, D., Ebstein, R. P., Ackenheil, M., Lerer, B., Risch, N., Maier, W. & Wildenauer, D. B. (1995). Evaluation of а susceptibility gene for schizophrenia on chromosome 6p by multipoint affected sib-pair linkage analysis. Nature Genetics, 11, 325-321.

Sharpe, N. F. (1994). Psychological aspects of genetic counseling: а legal perspective. Amencan Journal of Medical Genetics, 50, 234-238.

Silverman J. M., Li, G., Zaccario, M. L., Smith, C. J., Schmeidler, J., Mohs, R. C. & Davis, K. L. (1994). Patterns of risk in first-degree relatives of patients with Alzheimers disease. Archives of General Psychiatry, 51, 577-586.

Straub, R. E., MacLean, C. J., Oneill, F. A., Burke, J., Murphy, B., Duke, F., Shinkwin, R., Webb, B. T., Zhang, J., Walsh, D. & Kendler, K. S. (1995). A potential vulnerability locus for schizophrenia on chromosome 6p24-22: evidence for genetic heterogeneity. Nature Genetics, 11, 287-293.

Torgersen, S. (1983). Genetic factors in anxiety disorders. Archives of General Psychiatry, 40, 1085-1089.

Torgersen, S. (1986). Genetic factors in moderately severe and mild affective disorders. Archives of General Psychiatry, 43, 222-226.

Weissman, M. M., Wickramaratne, P., Adams, P. B., Lish, J. D., Horwath, E., Charney, D., Woods, S. W., Leeman, E. & Frosch, E. (1993). The relationship between panic disorder and major depression. Archives of General Psychiatry, 50, 767-780.

Zerbin-Rьdin, E. (1990). Genetik: Дtiologie/bedingungsanalyse. In U. Baumann & M. Perrez (Hrsg.), Lehrbuch Klinische Psychologie, Bd. 1: Grundlagen, Diagnostik, Дtiologie (S. 260-273). Bern: Huber.

Zerssen, D. V. (1996). Forschungen zur prдmorbiden Persцnlichkeit in der Psychiatrie der deutschsprachigen Lдnder: Die letzten drei Jahrzehnte. Forschritte der Neurologie-Psychiatrie, 64, 168-183.

Поиск по сайту: