Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Протипаразитарна обробка риб навесні та восени при пересадках



Важливим профілактичним заходом. спрямованим на зниження чисельності і концентрації збудників інвазійних ектопаразитарних захворювань являється протипаразитарна санітарно-профілактична обробка риб різними паразитоцидними препаратами. Для цієї мети в рибоводних господарствах рекомендується використовувати водні розчини кухонної солі, амоніаку, малахітової зелені. метиленової сині. органічних барвників, розчинів формальдегіду, хлорного вапна, перманганату калію, суміші цих препаратів і інших паразитоцидних препаратів. Обробку риб здійснюють як в короткочасних ваннах при пересадках і перевозках риб так і при довгочасному утриманні риб в таких розчинах безпосередньо в ставках.

Профілактичній протипаразитарній обробці підлягає ставкова риба всіх видів і вікових категорій – коли розвантажують зимувальні ставки і зариблюють нагульні водойми і восени перед посадкою риб в зимувальні ставки. а також при завозі рибопосадкового матеріалу і племінних риб з інших господарств.

 

Сольові ванни

З метою профілактики заразних хвороб при наявності риб-носіїв збудників хілодонельозу, тріходініозу, костіозу і інших ектопаразитарних хвороб частіше за все використовують 5%-ний водний розчин NaCl з експозицією 5 хвилин.

Використання сольових ванн дуже просте і доступне кожному господарству. Для цього використовують спеціальний інвентар: брезентовий час-ящик, спеціальні носилки жорсткої конструкції. Брезентовий чан-ящик, який складається з дерев'яного каркасу з дощатим днищем, яке відстає від землі на 8-10 см.

Довжина ящика 100, ширина 60, висота 60 см, усередині його закріпляється брезентовий кузов. В такій ванні робочий об'єм розчину становить 0,30-0,32 м3 (рис. 23).

Брезентовий чан при заміні розчину може бути знятим, вивернутим і добре помитим, а при необхідності і продезінфікованим такий час може бути використано і для перевозки рибопосадкового матеріалу на автомашинах. або на тракторному причепі.

Носилки для таких ванн являють собою дерев'яний брущатий каркас туго обтягнутий сіткою, носилки легко входять в брезентовий чан, в якому знаходиться 5% розчин кухонної солі. Для цього зважують 5 кг харчової солі,

 

Рисунок 23 – Інвентар для проведення сольових ванн.

 

розчиняють її в 100 л води, уважно спостерігаючи щоб сіль повністю розчинилась у воді, після чого розчин готовий до вживання.

У вказаному об'ємі розчину одночасно можна обробити до 30 кг цьогорічок або коропів річного віку. В тому ж розчині можна обробляти 8-10 і більше партій риб. Але при цьому слід постійно слідкувати за міцністю розчину за допомогою солеміра або ареометра (рис. 24) і весь час підтримувати необхідну 5% ну концентрацію солі в ваннах. Це досягається додаванням чистої ставової води, якщо треба знизити міцність розчину, або додаванням маточного розчину солі, коли необхідно підвищити концентрацію препарату в ваннах.

Обробку риб в протипаразитарних сольових ваннах рекомендується проводити при температурі води в ставках і розчина солі в ваннах в межах від 5-7 до 15-17оС. При зниженні температури до 3-4оС ефективність обробки різко знижується – паразити залишаються на рибі живими. При обробці риб в сольових ваннах. коли температура розчину досягає 18-20оС риба може загинути. Не слід також допускати великих відхилень температури в розчинах ванн від температури воді в ставках, тому що у риб настає шоковий стан і вони можуть загинути.

Рибу на носилках розміщують в ванні з прісною водою. В ній її миють від мулу, бруду і слизу. Погано промита риба швидко забруднює розчин і ефективність сольових ванн різко знижується. Промитих риб переносять в ванну з сольовим розчином на 5 хвилин. Спочатку вони жваво плавають в ньому, але вже за 30-60 секунд лягають на бік і пасивно плавають у верхньому шарі розчину. Це явище напівпараліча органів руху. Його не слід лякатись, тому що при переміщенні риб в прісну воду вони швидко приходять до себе.

Рисунок 24 – Будова ареометру-солеміру:

а-скляний балон; б-гумова груша; в-гумова або коркова пробка із скляною трубкою; г-краплевидні скляні шарики; д-футляр; е-ареометр-солемір в робочому положенні; ж-кришка; І-в прісній воді; ІІ-при 4%-вій концентрації солі; ІІІ- при 5%-вій концентрації солі; при 6%-вій концентрації солі.

Тільки деякі риби особливо плідники і ремонтні коропи залишаються на дні ре рухаючись 5-10 хв. і тільки після того починають уходити в глиб водойма.

В благополучних рибоводних господарствах в сольових ваннах обробляють весь рибопосадковий матеріал (цьогорічок – восени, тих риб. вік яких більш ніж один рік – весною, ремонтних риб і плідників однократно). В господарствах, неблагополучних по костіозу плідників коропа обробляють в сольових ваннах. ще і перед нерестом 2-3 рази. Інтервал між обробками 5-7 днів.

Аміачні ванни

В рибоводних господарствах неблагополучних по дактилогірозу А і Б, навіть тоді, коли враження риб обмежується тільки носіями паразитів рекомендовані профілактичні аміачні ванни. Розчин для ванн готують з нашатирного спирту (концентрація 24-29 % або з водного розчину амоніаку (концентрація 24-25). Для цьогорічок і одноліток використовують 0,2%- і аміачні ванни (2 мл нашатирного спирту). Тривалість обробки при температурі розчину 7-18оС – 1 хв., при 18-25оС – 30оС. Для ремонтного поголів'я і плідників коропа використовують 0,1%-ний аміачний розчин в тій же експозиції. Аміачний розчин для ванн треба готувати безпосередньо перед обробкою риби. Розчин діє на протязі 10 хвилин. В одному і тому ж розчині можна обробити не більше ніж 2-3 партії риби.

Відпрацьовані сольові, аміачні розчини, воду після миття риб перед обробкою, необхідно зливати в ті місця, відкіля (живі паразити, їх яйця, цисти) не зможуть бути знов занесені в водойм.

Комбіновані ванни

З метою звільнення рибопосадкового матеріалу (цьогорічок і однорічок коропа від збудників костіозу – хілодонельозу, тріходіозу і інших ектопаразитарних хвороб рекомендується використовувати короткочасні ванни (30 хв. – 1 год.) температура обробки 5-7оС водний розчин яких на 1 м3 води вміщує такі речовини: кухонні солі (NaCl) 1 кг; питної соди (NaHCO3) 1 кг; перманганату калію (КМnO4) 10 г; хлорного вапна з 22-24% активного хлору – 10 г. В цьому розчині витримують риб від 30 хв. до 1 год. Звичайно обробку проводять в транспортній тарі.

Дозволяється також обробляти цим розчином в невеликих ставках, бетонованих басейнах, коли лікувальний розчин можна замінити свіжою водою.

Лізолові ванни

Застосовують в Чехії для боротьби з аргулюсами, рибними п'явками. Для робочого розчину беруть 2 мл лізолу на 1 л ставкової води і одержують концентрацію лікувального препарату 1:500. Час обробки залежить від температури води, віку риб, їх фізіологічного стану і інших умов і складається від 5 до 15 сек. В одному розчині обробляють 2-3 партії риб. Лізолові ванни не рекомендують для обробки плідників лососевих.

Вапняні ванни

Застосовують з метою профілактики лікування при пісцикольозі. В цьому випадку на 1 л води беруть 2 г негашеного вапна. Час обробки хворих риб 5 сек. Тривалість ванн для личинок і мальків коропа 5 сек. для цьогорічок, і одноліток коропа і коропів-плідників 15-20 сек. для схудлих, виснажених після поганої зимівлі 10 сек.

Вапняні ванни не слід використовувати для обробки форелей і щук бо ці види риб в таких розчинах швидко гинуть.

Ванни з перманганату калію (КMnO4)

Рекомендується для профілактичної і лікувальної обробки коропів при аргульозі, тріходінозі, сапролегніозі. Хворих риб і риб підозрілих у захворюванні вказаними хворобами обробляють в водних розчинах перманганату калію в розведені 1:1000 при експозиції 20-45 сек.

Місця шкіри, сильно вражені сапролегнією можна злегка протерти ватним тампоном, змоченим розчином КМnО4.

Для профілактики і лікування сапролегніозу, костіозу, хілодонельозу, триходінозу і профілактики деяких бактеріальних хвороб перманганат калію можна застосовувати в таких розведеннях:

а) 1:10000. Тривалість обробки риби – 5-10 хв.;

б) 1:100000. Тривалість обробки 60-90 хв. В одному і тому ж розчині обробляють не більше 5 кг риби, після чого розчин замінюють новим.

Такі ванни застосовують в нерестових басейнах при початкових стадіях сапролегніозу.

в) 1:100000. Тривалість обробки 30 хв. звільняє коропів від аргулюсів. Паразити спадають з риби і осідають на дні басейна, де їх збирають і знищують.

Аміачні і трипофлавінові ванни для профілактики дактилогірозів, гідродактильозу, диплозоонозу, тетраонхозу, хілодонельозу і різних форм триходінозу. Для комбінованих ванн беруть 100 частин 10%-вого розчину NН4OH і змішують з одною частиною 25%-вого водного розчину трипофлавіну. Робочий розчин роблять в розведені 1:1000. Тривалість обробки 1 - 2 хв.: при температурі 3-12оС - 2 хв.; при температурі 12-24оС - 1 хв.

Треба мати на увазі те, що летальна дія ванни на риб при температурі розчину до 12оС починає проявлятись за 10 хв., а при температурі вище 12оС загибель риби настає за 6 хв.

Формальдегідові ванни

При костіозі, триходінозі, гіродактильозі для старших груп риб 1 мл 40% формаліну на 1 л ставкової води тобто 1:1000 при експозиції 15 хв., а для молодших груп цьогорічок і однорічок 0,2-0,5 мл формаліну на 1 л води і одержують концентрацію 1:5000 і 1:2000, експозиція обробки 30-45 хв.

Ванни з водного розчину мідного купоросу

При костіозі, гіродактильозі, дерматомікозі 1 г мідного купоросу розчиняють в 10 л ставкової води і одержують розчин 1:10000. Тривалість обробки від 10 до 30 хв.

Хлорні ванни

Застосовують для профілактики і лікування лерніозу, пісцикульозу. Такі ванни готують розведенням 1,5-2,0 г хлорного вапна (вміст вільного хлору 22-24%) в 1000 л води і одержують робочий розчин в співвідношенні 1,5-2,0:1000000. Експозиція обробки від 1 до 1 год.

Ванни з метиленової сині профілактичні при хілодонельозі, костіозі, гіродактильозі, криптобіозі, аеромонозі коропів.

200 мг метиленової сині розчиняють в 1м3 ставкової води і одержують розчин 1:5000. Тривалість обробки риби в ваннах при температурі води до 10о досягає 7 діб.

На період обробки риб вода в басейнах або ставках повинна не бути проточною. При необхідності проводять механічну аерацію води.

Ванни з генціанвіолету для профілактики і лікування кріптобіозу.

100 мг генціанвіолету розчиняють в 1л води і одержують розведення 1:10000. В таких ваннах при температурі води до 10о рибу витримують на протязі 10 днів.

Хлорамінові ванни для профілактики і лікування костіозу, гідродактильозу 1г хлораміну розчиняють в 15 мл. води (розведення 1:15000) тривалість обробки від 2 до 4 годин.

Ванни з хлорного вапна і мідного купоросу

Використовують проти збудників кріптобіозу, триходінозу. Беруть 30г хлорного вапна (вільного хлору 22-24%) і 24г мідного купоросу на 3000л води. В цьому випадку розведення хлорного купоросу – 1:125000. При температурі води до 10оС рибу обробляють на протязі 15-30 хв.

Обробки риб в ставках влітку

Профілактичну обробку риб весною і влітку проводять безпосередньо в ставках і басейнах уносячи лікувальні препарати в воду при загрозі ектопаразитарних інвазій, а також додаючи їх в кормові суміші або застосовуючи ін'єкції при бактеріальних хворобах і кишкових гельмінтозах.

Обробку риби паразитоцидними препаратами проводять як шляхом створення лікувально-профілактичної концентрації цих речовин в усьому об'ємі води так і в окремих зонах, де звичайно концентрується риба (на кормових місцях на припливі води).

Для знищення паразитичних інфузорій іхтіофтіріусів (частіше за все на плідниках і ремонтному поголів'ї) беруть суміш кухонної солі NaCl і гірку англійську сіль (MgSO4·7H2) в співвідношенні 3,5:1,5. На кожні 1 м3 води вносять 5 кг цієї суміші. При температурі 28-30оС риб в такому розчині витримують 3-3 ; при 26оС – 5-5 , при 22-23оС – 6, при 19-20оС – 7, при 18оС – 8 і при 14-15оС – 10-11 діб. Концентрацію солі при цьому контролюють ареометром – солеміром. Якщо міцність розчину значно знижується, то необхідно відновлювати її шляхом рівномірного розбризкування маточного розчину (рис. 25).

 

Таблиця 15 - Обробка риб малахітовим зеленим

Групи риб Ставок Концентрація малахітового земного мг/л Кількість обробок Експо-зиція, год. Інтервал між обробками, години Примітки
прозорість води по Секкі темпе-ратура нижче 13-15оС темпе-ратура вище 13-15оС
30-35 10-15 рН 5,5-7,2 рН нижче 5,6 і вище 7,2
Личинки Нерестовий 0,1 0,2 4-5 - - вносять за добу до викльова
Мальки Нерестовий 0,1 0,2 4-5 - Кожен день На 7-8 день після викльову
Цьогорічки Виростний 0,5 0,7 3-4 - Кожен день  
Цьогорічки, однорічки, ремонтні, плідники Зимувальники 0,5 0,9 4-5 48-72  

Рисунок 25 – Внесення лікувальних препаратів в рибоводні стави:

а-за допомогою ДУК; б-з човна; в-з капельниці у кормових місць: 1-кормовий столик; 2-каркас; 3-поліетиленова плівка; 4-капельниця; 5-лікувальний розчин.

 

Для профілактичної обробки молоді при загрозі іхтіофтіріозної інвазії рекомендують малахітову зелень за такою ж схемою.

Для обробки мальків коропа в нерестових ставках застосовують оксалат малахітовий зелений в концентрації 0,1-0,2 мг/г. Готують необхідну кількість маточного розчину 1:2000 і розбризкують його над ставком за допомогою гідропульта. Зразу після внесення препарату в ставок подачу воду в нього припиняють на 4-5 годин, після чого відновлюють проточність або підвищують рівень води у ставку. При температурі води 13-15о і вище обробку риб повторюють 2-3 рази кожного дня.

Обробку цьогорічок коропа в вирощувальних ставках. Для цього обладнують місце, де відбувається скупчення великої кількості риби, огороджуючи його плівкою, яка піднята над дном водойма, щоб риба знизу могла підпливати до годівниці, а лікувальна профілактичний розчин малахітового зеленого подається з скляного бутлю, що закріплюється над водою (рис. 26).

Рисунок 26 – профілактична обробка риб у кормових місць в поліетиленовому загородженні:

1-кормовий стіл; 2-каркас; 3-поліетиленова плівка; 4-бутиль з маточним розчином; 5-робочий розчин.

 

Обробку риби в таких огорожах проводять 5 днів підряд при роздаванні кормів. Таким чином риби, підходячи до кормових місць і поїдаючи корм, знаходиться під дією паразитоцидного препарату малахітового зеленого і звільняються від паразитів.

Для профілактики і лікування аргульоза, лерніозу, сінергазильозу, дактилогірозу А, гідродактильозу диплозоонозу парергазильозу, від силоміць нематод роду Philometroides, які паразитують в підлускових кишеньках коропів, для знищення моногенетичних сисунів, аргулюсів, п'явок достатньо одноразової обробки, а для звільнення риб від паразитичних ракоподібних і від самиць філометроїдес необхідна дворазова обробка риб з інтервалом не менше ніж 10 днів.

 

Таблиця 16 - Розрахунок кількості хлорофосу у воді в залежності від умов середовища і вмісту діючої речовини в препараті

Вид і вік риби Категорія ставків Кількість хлорофосу на 1м3 ставка, г
рН 6,5-7,5 рН 7,6-8,2
65% ДВ 80% ДВ 95% ДВ 65% ДВ 80% ДВ 95% ДВ
Короп, сазан, карась Цьогорічки Вирощувальний 0,8 0,6 0,4 0,7 0,5 0,3
Ремонт і плідники Літньо-маточний 1,0 0,8 0,6 0,8 0,6 0,4
Цьогорічки Вирощувальний 0,7 0,6 0,5 0,6 0,4 0,2
Ремонт і плідники Літньо-маточний 0,6 0,5 0,4 0,5 0,4 0,3

 

Дозу препарату визначають в залежності від рН води і процентного вмісту діючої речовини в препараті.

Необхідно підкреслити, що в дуже лужному середовищі (рН 8,0-8.5) обробку риби хлорофосом проводити не слід.

Не рекомендується застосовувати хлорофос одночасно з вапнуванням води ставків негашеним вапном.

При роботі з хлорофосом необхідно додержуватись правил безпеки.

Обробка риб в стаціонарних профілакторіях. В господарствах, де немає технічної можливості регулювати рівень і об'єм води, обробку проводять в штучних копаних ямах розміром 2 х 4 м і глибиною 0,5-0,7 м, які з'єднуються з ставком канавою. Дно і стінки ям застилають деллю, щоб після обробки вивантажити рибу в ставок.

Профілактичне згодовування восени цьогорічкам і дворічкам кормів, протравлених метиленовою синню і синтоміцином восени. При цьому кожному цьогорічку повинно бути згодовано не менше 40-50 г протравлених кормів.

Лікувальний корм готують в дерев'яній діжці 5-7 г метиленової сині на 1 л води. В розчин сиплють подрібнені або цілі зерна пшениці, жита, кукурудзи і зерновідходів в співвідношенні 1:2,5, тобто на 1 л розчину 2,5 кг зерна. Все це добре перемішують і залишають на 17-20 годин. При такому засобі підготування лікувальних кормів кожен грам суміші вміщує 2 мг метиленової сині. Готові до вживання лікувально-профілактичні пілюлі додають до кормів. Якщо немає жита. пшениці і їх відходів лікувально-профілактичний корм можна приготувати з макухи і шротів. Для цього суміш добре розмелених макухи і шротів або комбікормів засипають в розчин метиленової сині з концентрацією 500 мг/л. Двічі, тричі за 14-17 годин перемішують до тістоподібного стану.

Біовіт-40, біовіт – 84, біоветін в дозі 40000 ОД ХТЦ на 1 кг маси риби забезпечує захист від вірулентного штаму Aeromonas hydrophila. Курс лікування 2-кратний. А перед першим і другим задаванням лікувально-профілактичного корму 1-2 дні риб недогодовують.

Введення лікувально-профілактичних препаратів шляхом ін'єкцій

Цей метод обробки рекомендовано для профілактики аеромонозу розчином левоміцетину введеним внутрішньочеревно з переведенням обробленої риби в чистий незайманий іншою рибою водойм (рис. 27).

Рисунок 27 – Місце ін’єкції та спосіб подачі риб при обробці антибіотиками:

а,б-підготовка і подача риб для ін’єкції; в-місце введення розчину.

Для профілактики запалення плавального міхура рекомендується застосовувати метиленову синь. Цей препарат задають в суміші з кормом на протязі літа впродовж 13-15 днів по схемі, 3 дня кормом з метиленовою синню, 2 дня звичайним кормом.

Для профілактики кокцидіозу рекомендується застосовувати осарсол, теж з кормом з розрахунку 0,01 г осарсолу на 1 кг маси риби на протязі 10 днів. Крім осарсолу для лікування кокцидіозу застосовують фуразолідон.

Профілактика кишкових гельмінтів каріофільозу, кавіозу, ботріоцефальозу використовують камалу і феносал. Камалу замочують і доводять разом з кормовою масою до консистенції тіста і задають в кормових місцях 2-3 рази через день.

Однорічок доцільно дегельмінтизувати двічі на протязі літа.

Великих риб-плідників і коропів з ремонтної групи дегельмінтизують силоміць під час весняної інвентаризації маточного поголів'я. Камалу вводять за допомогою зонда, в першу петлю кишечника. Крім камали для профілактичної і лікувальної дегельмінтизації рекомендують феносал, 1% якого входить в лікувально-профілактичний гранульований комбікорм – ципріноцестин. Цей корм готують на комбікормових заводах.

Всім групам риб ципріноцестин дають одноразово методом вільного згодовування, як і звичайний комбікорм.

Потреба в ципріноцестині визначається по формулі:

х =

х – необхідна кількість ципріноцестину;

А – середня маса однієї риби;

В – кількість риб в водоймі;

С – кількість ципріноцестину в відсотках до маси риб при даній температурі.

 

Таблиця 17 - Лікувальні дози ципріноцестину

Температура води оС Процент ципріноцестину до маси риби
цьогорічки дворічки маточне стадо коропів
14-16
17-18
19-20
21-25

 

Ципріноцестин – високоефективний препарат, але його слід застосовувати відповідно з інструкцією, тому що він токсичний для риб.

Профілактична обробка риб взимку

При зимовому утриманні риб в зимувальних ставках частіше з’являються ектопаразитарні хвороби - хілодонельоз, триходіноз, іхтіофтіріоз та ін. В зимових умовах, коли ставки знаходяться під льодом, вести боротьбу з хворобою, що вже почалася буває дуже важко, а іноді навіть неможливо.

Для профілактичної (а частіше за все вже для лікувальної) обробки риб безпосередньо в зимувальних ставках рекомендується використовувати малахітову зелень, органічні, синтетичні (технічні) барвники, основний яскраво-зелений (брильянтовий зелений) лужний фіалковий "К", метиленову синь. кухонну сіль та ін. Їх використовують для обробки риб безпосередньо в зимувальних ставках як до початку створення льоду (восени) так і взимку, коли ставки знаходяться під льодом (рис. 28).

Рисунок 28 – Внесення лікувальних препаратів в зимувальний став:

а-за принципом воротку; б-за принципом волокуші.

Малахітову зелень застосовують для профілактики іхтіофтіріозу, хілодонельозу, триходінозу й інших ектопаразитарних інвазій в зимувальних ставках з розрахунку 0,5 г на 1м3 води при прозорості її по Секкі 30-35 см на 1м3 при прозорості води 10-15 см. Спочатку препарат розчиняють у гарячій воді в співвідношенні 1:200 – 1:400 після того розчин розбавляють ще ставковою водою і поступово ллють в воду, яка потрапляє у ставок, або якщо ставок не вкритий льодом вносять цей розчин за допомогою машин ЛСД або ДУК. Час обробки риби в ставку повинен бути 4-5 год., після того відновлюють проточність обробку проводять 3-4 рази з інтервалом 48 год. при температурі води вище 13-15оС, з інтервалом 72 год. при температурі нижче 13-15о.

Метиленова синь

Метиленову синь вносять в ставок з розрахунку 1,0-1,5 г на 1м3 води. Коли вода втрачає колір (за 5-6 днів) відновлюють проточність. Метиленова синь пригнічує розвиток сапролегнії як в водоймі, так і на вражених місцях тіла риби.

Органічні барвники рекомендується застосовувати безпосередньо в зимувальних ставках для профілактики хілодонельозу, триходінозу. іхтіофтіріозу, апіозомозу. Для цього автори рекомендують використовувати технічні органічні барвники лужний яскраво-зелений (оксалат) і фіолетовий "К" (хлоргідрат).

В водних розчинах цих барвників піддають обробці коропів і інших риб всіх вікових груп, що харчуються рослинами безпосередньо в зимувальних ставках: восени, за 3-4 дні після посадки риби в зимувальні ставки, і весною, після звільнення ставків від льоду.

Технологія обробки риби барвниками: спочатку визначають загальний об'єми води у ставку і розраховують кількість барвника, щоб створити в ставку концентрацію 0,1-0,2 мг/л. Знайдену кількість препарату спочатку розчиняють в гарячій воді в співвідношенні 1:200 або 1:400, розбавляють чистою ставовою водою, заправляють одержаним розчином ДУК. Ця машина, об'їжджаючи навкруги ставка, розподіляє розчин барвника тонкими струмками по всій поверхні ставка. Під час обробки температура води повинна бути вище ніж 12о, а рН не вище 7,4.

Кухонна сіль (розчини слабкої концентрації). В зимувальних ставках, які працюють на артезіанському водозабезпеченні для профілактики хілодонельозу, триходінозу найбільш доцільно застосовувати слабкі розчини кухонної солі. Для цього безпосередньо в ставках створюють 0,1-0,2%-ну концентрацію і витримують рибу в ній на протязі 1-2 діб. На 1м3 води необхідно 1-2 кг солі. Розраховану кількість солі закладають в ящик або кошіль. В цей ящик або кошіль поступово засипають сіль і крізь неї подають воду до повного її розчинення, водопостачання припиняють на 1-2 дні, а після того знов відновлюють.

В тих умовах, коли відсутня технічна можливість регулювати рівень і об'єм води, а також в непроточних ставках використовують дуже просте пристосування: на дерев'яну жердину довжиною 10-12 м підв'язують мішечки, в які закладають розраховану кількість того чи іншого лікувального препарату і крізь проруб жердину опускають під лід. Жердину прокручують, щоб лікувальна речовина краще розчинялася в воді. Якщо водойм великий, то його розділяють на 3-4 і більше зон, в кожній з яких роблять проруб і вставляють в неї жердину з мішечками з лікувальною речовиною.

В непроточних прямокутних зимувальних ставках жердину з декількома мішечками з барвником пересувають під льодом назад і вперед, вгору і вниз.

Профілактика епізоотій взимку здійснюється завдяки налагодженій роботі всієї системи життєзабезпечення риб в зимувальних комплексах.

Перше – це система водопостачання, яка здійснюється шляхом подачі води в зимувальні басейни по відкритому лотку 3 ставка або артезіанської свердловини.

Друге – температура води регулюється змішуванням ставкової води з артезіанською і за допомогою холодильного устаткування. Передбачена подача води шарами.

Третє – система аерації води, яка має фільтрові, пластинчасті і трубчаті повітрярозпилювачі, а також флейтову і інжекторну аерацію.

Четверте – Система механізації рибоводних процесів, а саме контейнерну загрузку риби; вивантаження її за допомогою тельфера, а також загрузку риби за допомогою гідрожолобу і вивантаження з басейнів крізь загальний рибовловлювач.

П'яте: Система контролю за середовищем, станом риби., санітарними умовами. Особливо важливе спостерігання ветеринарним робітником за станом риби і відділення слабких і хворих риб.

Шосте: Систематичні гідрохімічні дослідження.

Сьоме: Проведення ветеринарної обробки риби і води в басейнах. Воду знезаражують за допомогою УФ – устаткування.

Восьме: Система очищення басейнів і регенерація води в них під час експлуатації, а саме: відділення бруду гідрошкрібницями, донними стаціонарними перфорованими мулозбиральниками або пересувними мулозбиральниками пневматичної дії. Воду очищають, пропускаючи її крізь фільтри. Стіни басейнів очищують щітками.





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.