Гематологічні дослідження

Кров риб вивчена ще недостатньо, але деякі якісні і кількісні зміни в її складі іноді допомагають встановити діагноз захворювання. Сучасні іхтіопатологи використовують методи розроблені медициною і ветеринарною медициною стосовно людей і тварин. І ці методи дозволили в деяких випадках знайти кореляцію між певними хворобами і тими змінами, які при їх протіканні відбуваються в крові риби.

Так при виразковій формі аеромонозу (краснухи) коропів в початковій стадії хвороби різко збільшується кількість нейтрофілів до 7%. в окремих випадках до 16%. В подальшому протіканні захворювання вміст нейтрофілів знижується, але збільшується кількість моноцитів і поліморфноядерних лейкоцитів.

При запаленні плавального міхура в коропів реакції осідання еритроцитів прискорена в 1,5-2,5 рази і відмічаються значні зсуви в лейкоцитарній формулі – на початку хвороби – вліво. На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу в крові риб з'являється велика кількість незрілих форм еритроцитів.

Найбільш істотні зміни в крові риб спостерігаються при дії токсичних речовин, особливо тих, що мають гемолітичні властивості, коли структурні елементи крові змінюються до їх повного руйнування.

Флуор (F) сповільнює зсідання крові Гербіциди, ціаніди, амоніак, плюмбум, сапоніни викликають різкий гемоліз еритроцитів, МНФ викликає нейтрофілію (в 1,6 рази) ТЗМ-3 0 моноцитоз, нейтрофілію; фосфомід, флуор, 24Д – амінна сіль пригнічують лейкопоез, севін – пригнічує еритропоез.

Наведені дані свідчать про можливість використання гематологічних даних в якості додаткових тестів в діагностичних дослідженнях як при інфекційних і при інвазійних хворобах, так і при отруєнні риб різними отрутохімікатами.

Кров для дослідження беруть з хвостової артерії або 3 серця (рис. 22). Місце відбору крові обробляють 70%-вим спиртом.

Рисунок 22 – Місця взяття крові у риб:

1-з хвостових сосудів у цьоголіток; 2-з хвостових сосудів у риб старшого віку; 3-із серця.

- для визначення лейкоцитарної формули на добре обезжиреному склі роблять мазок;

- щоб підрахувати кількість еритроцитів і лейкоцитів кров набирають у змішувач, готують з неї розчин 1:100 або 1:200. В розчинах, якими розбавляється кров, знаходиться фарбник червоний і фіалковий, щоб формені елементи було краще рахувати в полі зору мікроскопа;

- крапля приготовленої суміші вноситься на спеціальне предметне скло, яке має заглиблення, дно якого розкреслено на квадрати великі і малі (камери Горяєва, Тюрка й ін.);

- формені елементи рахують по клітинкам і по спеціальній формули визначають кількість кожного виду в 1 мл крові.

-

Таблиця 14 - Кількість формених елементів в 1 мм³ крові (по даним Шліхера і Г.Г. Голодець)

Визначення лейкоцитарної формули

Мазки крові фіксують, фарбують, виполоскують у воді, підсушують фільтрувальним папером і проглядають під імерсією підраховуючи 200 лейкоцитів в 4-х місцях мазка. Після цього 200 лейкоцитів приймають за 100% і визначають відсоток різних форм лейкоцитів, що являється лейкоцитарною формулою крові. Цей показник достатньо чутливий в відображенні фізіологічного стану організму. Наприклад, зсув лейкоцитарної формули вліво говорить про початок хворобливого стану організму.

Визначення гемоглобіну

Найбільш розповсюдженим і простим для визначення гемоглобіну являється колориметричний метод Салі. Він заснований на тому, що гемоглобін крові в розчині соляної кислоти переходить в солянокислий гематін, який порівнюють по інтенсивності кольору з стандартом.

Виконується лабораторне дослідження таким чином:

В пробірку вносять 20 мл крові і 0,1 Н розчин НCl і в ту ж суміш додають дистильовану воду (весь час струшуючи пробірку) доти поки колір суміші не буде таким, як стандартний розчин. А кількість гемоглобіну в крові по Салі читають на шкалі пробірки по верхньому рівню рідини. Кількість гемоглобіну в крові риб приблизно такий (в % по Салі) у стерляді від 50 до 64,5 і у більш прісноводних від 50 до 66; у ляща від 24 до 51.

Визначення швидкості осідання еритроцитів

Визначають в апараті Панченкова, який являє з себе дерев'яну раму з чотирма фіксованими. спеціально обробленими піпетками з кров'ю із розчином лимоннокислого натрію.

За процесом осідання еритроцитів спостерігають кожні 5 хвилин в першу годину і кожні 10 хвилин в другу.

Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

Беруть 8 пробірок. Перша пробірка без води. друга 1 мл, 3-я – 2 мл… 8-а 7мл води в кожну з них додають до 10 мл 0,5%, NaCl і в усі пробірки додають по 0,3 мл 20% еритроцитів в фізрозчині, струшують і залишають на 1 годину. За цей час еритроцити опускаються на дно і розчин в пробірках стає безкольоровим.

Відмічають концентрацію розчину, в якому починається гемоліз, і першу концентрацію, в якій стався повний гемоліз ураховують і згідно розробленій схемі визначають осмотичну резистентність еритроцитів.

Поиск по сайту: