Спеціаліст рибовод повинен знати більшість методів паразитологічних досліджень. а деякими з них володіти досконало, бо специфіка його роботи передбачає в деяких випадках діяльність про відсутність ветспеціаліста і на далекій відстані від іхтіологічних лабораторій. Крім того. з кожним роком з'являються повідомлення про нові паразитарні хвороби риб і перелік їх не скінчиться в найближчий час.
Тільки на Україні у 42 види туводних риб виявлено 282 види паразитів, в тому числі:
В умовах сучасності деякі з згаданих паразитів можуть являти собою і епізоотичну небезпеку.
В останні роки в різних водоймах України зареєстровані патогенні для людини види паразитів. Виявлені два види церкаріїв, відомих як збудники церкаріальних дерматитів, які проявляються у свербежу який виникає за 10-15 хвилин після потрапляння личинок в шкіру людини. У складі паразитофауни риб водойм України є:
- Opisthorchis filineus;
- Pseudamphistorhum truncatum;
- Metorchіs xanthosomus;
- M.bilis;
- Metogoninus y okogawi;
- Diphyllobothrium latum,
які мають епідеміологічне значення і складають небезпеку для життя людини і теплокровних тварин.
В книзі Давидова О.М. і Темніханова Ю.Д. в переліку хвороб прісноводних риб, що реєструються в Україні, названі тільки два гельмінтозоонози - опісторхоз і діфілобоотріоз.
Однак не виключено, що студенти сьогодення в своїй майбутній трудовій діяльності зустрінуться з паразитарними хворобами? які невідомі науці, тому ми і рекомендуємо їм оволодіти більшістю відомих паразитологічних досліджень.
Для встановлення діагнозу необхідно живих або тільки заснулих риб піддати розтину:
- личинок і мальків – 25 екз.
- цьогорічок – 15-25
- однорічного віку – 10-15
- інших вікових груп – 5-10
Звичайно повний паразитологічний розтин проводять перед передачею (продажем) рибопосадкового матеріалу в інше господарство, або після проведення лікувальних заходів проти паразитарних хвороб.
При огляді шкіри і плавців збирають і визначають видимих неозброєних оком паразитів (в більшості це ракоподібні і п'явки). Після того зшкрібають слиз з шкіри і плавців змішують його на склі з водою і під покривним скельцем розглядають лупою. або під мікроскопом. При такому дослідженні знаходять збудників костіозу, джгутиконосців, інфузорій-паразитів, моногенетичних сисунів, п'явок, рачків-паразитів, споровиків в дермоїдних епітеліальних цистах.
Якщо шкіра має ділянки запалення: припухлість. потовщення, зміну нормального кольору, то тонкі зрізи таких патологічних змінних тканин розглядають під мікроскопом і знаходять паразитичні інфузорії і метацеркарії.
На зябрах знаходять видимих неозброєним оком ергазілюсів і енергазілюсів. Під малим і великим збільшенням мікроскопа знаходять споровиків, інфузорій-паразитів, личинки сисунів, які знаходяться в капсулах. Капсули руйнують препарувальною голкою і розглядають при великому збільшенні мікроскопа. На зябрах знаходять патогенних найпростіших (різних джгутиконосців, інфузорій, міксоспорідій) і моногеноїдів, рачків, глохідій, молюсків, паразитичні форми грибів.
З носових порожнин за допомогою піпетки беруть слиз, а гострим інструментом зіскоб зі стінки, розміщують їх в краплі води і розглядають в полі мікроскопа. В такому матеріалі можна знайти (інфузорій, споровиків. моногенетичних сисунів, рачків-паразитів, п'явок).
Для виявлення паразитів очей, око витягують, розміщують на склі, розрізають ножицями компресують між двома скельцями і розглядають під малим збільшенням мікроскопа. В кришталику і у склоподібному тілі зустрічаються личинки сисунів і збудників діплостомозу, а в склоподібному тілі - цисти міксоспорідій і личинок круглих черв'яків.
У крові знаходяться споровиків, які викликають важке захворювання молоді ставових риб. Мазок крові фарбують по Романовському-Гимзе і знаходять в ній трипаносом і криптобій.
В серці можуть зустрітися дигенетичні сисуни з роду Sanguinicola, а в його м'язах метацеркарії, споровики та інші паразити.
В черевній порожнині знаходять великих паразитів лігула, філометра, амфіліна та інші, а на серозі в цистах і капсулах личинки гельмінтів, сисунів, міксоспорідій.
В печінці, підшлунковій залозі, нирках жовчному і сечовому міхурі виявляють як дрібних так і великих паразитів, як на поверхні, так і в глибині тканини.
В плавальному міхурі можуть бути виявлені ооцисти кокцидій і круглі черви. В статевих залозах мікроспоридії, великі плероцеркоїди стьожківця, які вільно пересуваються між ікринками.
Шлунково-кишковий тракт досліджують після розтину на всьому його протязі і відділені великих решток неперетравленої їжі. Стьожкових і сисунів занурюють в фізіологічний розчин, а в рідину Барбагалло - нематод. Глибокий виріз слизової оболонки з різних відділів кишечника мікроскопують на наявність кокцидій.
Найважливіше дослідження – це дослідження на наявність личинок паразитів у м'язах риби, бо саме в них знаходять личинки паразитів, які можуть викликати хворобу, що може привести людину до загибелі.
Для діагностичних досліджень м'язів необхідно зняти шкіру з обох боків тіла риби, винайти личинки дигенетичних сисунів, в тому числі, і збудника чорноплямистого захворювання.
Для того, щоб знайти паразитів м'язів останні розрізають на тонкі пластівці і досліджують компресорним методом під збільшуваним склом або під малим збільшенням мікроскопа. При цьому знаходять цисти мікроспоридій і личинки небезпечних для людини і м'ясоїдних тварин паразитів, зокрема збудників дифілоботріозу та опісторхозу.