Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Паразитологічні дослідження



Спеціаліст рибовод повинен знати більшість методів паразитологічних досліджень. а деякими з них володіти досконало, бо специфіка його роботи передбачає в деяких випадках діяльність про відсутність ветспеціаліста і на далекій відстані від іхтіологічних лабораторій. Крім того. з кожним роком з'являються повідомлення про нові паразитарні хвороби риб і перелік їх не скінчиться в найближчий час.

Тільки на Україні у 42 види туводних риб виявлено 282 види паразитів, в тому числі:

- паразитичних найпростіших – 106

- моногеней – 56

- цестод - 31

- трематод – 56

- нематод – 15

- скребнів – 5

- п'явок – 3

- глохідій молюсків – 1

- паразитичні рачки – 9

 

Найбільш багатий видовий склад паразитів зареєстрований у плітки – 102 види, ляща окунь – 93, судака - 90, в'язя – 87, лина – 82, сазана – 82, карася – 81, синця – 76, чехоні – 74, щуки – 58.

В умовах сучасності деякі з згаданих паразитів можуть являти собою і епізоотичну небезпеку.

В останні роки в різних водоймах України зареєстровані патогенні для людини види паразитів. Виявлені два види церкаріїв, відомих як збудники церкаріальних дерматитів, які проявляються у свербежу який виникає за 10-15 хвилин після потрапляння личинок в шкіру людини. У складі паразитофауни риб водойм України є:

- Opisthorchis filineus;

- Pseudamphistorhum truncatum;

- Metorchіs xanthosomus;

- M.bilis;

- Metogoninus y okogawi;

- Diphyllobothrium latum,

які мають епідеміологічне значення і складають небезпеку для життя людини і теплокровних тварин.

В книзі Давидова О.М. і Темніханова Ю.Д. в переліку хвороб прісноводних риб, що реєструються в Україні, названі тільки два гельмінтозоонози - опісторхоз і діфілобоотріоз.

Однак не виключено, що студенти сьогодення в своїй майбутній трудовій діяльності зустрінуться з паразитарними хворобами? які невідомі науці, тому ми і рекомендуємо їм оволодіти більшістю відомих паразитологічних досліджень.

Для встановлення діагнозу необхідно живих або тільки заснулих риб піддати розтину:

- личинок і мальків – 25 екз.

- цьогорічок – 15-25

- однорічного віку – 10-15

- інших вікових груп – 5-10

Звичайно повний паразитологічний розтин проводять перед передачею (продажем) рибопосадкового матеріалу в інше господарство, або після проведення лікувальних заходів проти паразитарних хвороб.

При огляді шкіри і плавців збирають і визначають видимих неозброєних оком паразитів (в більшості це ракоподібні і п'явки). Після того зшкрібають слиз з шкіри і плавців змішують його на склі з водою і під покривним скельцем розглядають лупою. або під мікроскопом. При такому дослідженні знаходять збудників костіозу, джгутиконосців, інфузорій-паразитів, моногенетичних сисунів, п'явок, рачків-паразитів, споровиків в дермоїдних епітеліальних цистах.

Якщо шкіра має ділянки запалення: припухлість. потовщення, зміну нормального кольору, то тонкі зрізи таких патологічних змінних тканин розглядають під мікроскопом і знаходять паразитичні інфузорії і метацеркарії.

На зябрах знаходять видимих неозброєним оком ергазілюсів і енергазілюсів. Під малим і великим збільшенням мікроскопа знаходять споровиків, інфузорій-паразитів, личинки сисунів, які знаходяться в капсулах. Капсули руйнують препарувальною голкою і розглядають при великому збільшенні мікроскопа. На зябрах знаходять патогенних найпростіших (різних джгутиконосців, інфузорій, міксоспорідій) і моногеноїдів, рачків, глохідій, молюсків, паразитичні форми грибів.

З носових порожнин за допомогою піпетки беруть слиз, а гострим інструментом зіскоб зі стінки, розміщують їх в краплі води і розглядають в полі мікроскопа. В такому матеріалі можна знайти (інфузорій, споровиків. моногенетичних сисунів, рачків-паразитів, п'явок).

Для виявлення паразитів очей, око витягують, розміщують на склі, розрізають ножицями компресують між двома скельцями і розглядають під малим збільшенням мікроскопа. В кришталику і у склоподібному тілі зустрічаються личинки сисунів і збудників діплостомозу, а в склоподібному тілі - цисти міксоспорідій і личинок круглих черв'яків.

У крові знаходяться споровиків, які викликають важке захворювання молоді ставових риб. Мазок крові фарбують по Романовському-Гимзе і знаходять в ній трипаносом і криптобій.

В серці можуть зустрітися дигенетичні сисуни з роду Sanguinicola, а в його м'язах метацеркарії, споровики та інші паразити.

В черевній порожнині знаходять великих паразитів лігула, філометра, амфіліна та інші, а на серозі в цистах і капсулах личинки гельмінтів, сисунів, міксоспорідій.

В печінці, підшлунковій залозі, нирках жовчному і сечовому міхурі виявляють як дрібних так і великих паразитів, як на поверхні, так і в глибині тканини.

В плавальному міхурі можуть бути виявлені ооцисти кокцидій і круглі черви. В статевих залозах мікроспоридії, великі плероцеркоїди стьожківця, які вільно пересуваються між ікринками.

Шлунково-кишковий тракт досліджують після розтину на всьому його протязі і відділені великих решток неперетравленої їжі. Стьожкових і сисунів занурюють в фізіологічний розчин, а в рідину Барбагалло - нематод. Глибокий виріз слизової оболонки з різних відділів кишечника мікроскопують на наявність кокцидій.

Найважливіше дослідження – це дослідження на наявність личинок паразитів у м'язах риби, бо саме в них знаходять личинки паразитів, які можуть викликати хворобу, що може привести людину до загибелі.

Для діагностичних досліджень м'язів необхідно зняти шкіру з обох боків тіла риби, винайти личинки дигенетичних сисунів, в тому числі, і збудника чорноплямистого захворювання.

Для того, щоб знайти паразитів м'язів останні розрізають на тонкі пластівці і досліджують компресорним методом під збільшуваним склом або під малим збільшенням мікроскопа. При цьому знаходять цисти мікроспоридій і личинки небезпечних для людини і м'ясоїдних тварин паразитів, зокрема збудників дифілоботріозу та опісторхозу.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.