Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інвентарної та живорибної тари



З погляду Давидова О.М. і Темніханова Ю.Д. у рибництві необхідно здійснювати профілактичну, а при потребі, у зв'язку з виникненням захворювання, вимушену дезінфекцію і дезінвазію водойм, знарядь лову, інвентарю, транспортної тари, інкубаційних цехів і спецодягу.

Негашеним (25 ц/га) або хлорним вапном (3,5 ц/га) при температурі не нижче 10оС оброблюють стави всіх категорій: зимувальні – навесні після вилову риби і нерестові – в червні – липні після нересту, вирощувальні, літні, маточні та нагульні – восени після облову. Карантинні стави дезінфікують за вказівкою ветеринарних органів.

Знезараження вирощувальних та нагульних ставів. крім того. проводять і шляхом висушування під час профілактичного літування через кожні 5-6 років шляхом заморожування (нерестові, літньо-маточні. нагульні та карантинні), залишаючи на зиму без води.

Неводи, волоки, сачки та інші знаряддя лову старанно миють від мулу та рибного слизу. очищують від водоростей та інших забруднень і висушують.

Після цього знаряддя лову дезінфікують 2%-вим розчином формальдегіду або 0,5%-вим розчином мідного купоросу протягом 2 годин, після чого промивають чистою водою.

Дерев'яний рибоводний інвентар сортувальний і рибообробний столи, діжки, ручки сачків. багрів. столики для годівлі риб та ін.) очищують і миють у чистій воді, а потім обробляють 10-20% розчином хлорного вапна, після чого миють гарячою водою до зникнення духу хлору.

Живорибні вагони та їх обладнання не пізніше ніж за день до навантаження в них риби. очищують від забруднень і миють сильним струмом води, щітками. обробляють свіжовиготовленим 20% розчином негашеного або 10%-вим розчином хлорного вапна. Через 1 рік вагон і все обладнання миють гарячою водою до повного видалення вапна і хлору. У тамбурі вагону встановлюють дезінфекційний килимок, регулярно змочують його 4% розчином формаліну протягом усього періоду перевезення риби.

Брезентові чани, та носилки спочатку ретельно миють водою, витримують їх в 2,5%-вому вапняному розчині протягом 12 годин, після чого миють до повного видалення вапна.

Спецодяг (халати, фартухи, рукавиці роби та ін.) очищають від багна і занурюють в 2%-ний розчин формальдегіду на 2 годину або кип'ятять у воді з додаванням миючих засобів, мила, прального порошку, соди) протягом 30 хв., потім прополоскують у проточній воді.

Усі складські приміщення для кормів і матеріальні склади, знаряддя лову та інвентар піддають дезінфекції 10% розчином хлорного вапна і білять негашеним вапном. Інкубаційні апарати, басейни, садки личинко-вирощувальної бази, а також рибоводний інвентар інкубаційних цехів постійно утримують у чистоті (рис. 21). На початку рибоводних робіт і після закінчення їх старанно миють і дезінфікують. Для їх дезінфекції використовують 5% розчин хлорного вапна (з умістом активного хлору не менше 25%); 10% розчин свіжого негашеного вапна; 0,5%-ний розчин калію марганцевокислого і 2,4%-ний розчин формальдегіду (дезінфікуючі розчини готують перед використанням, а після обробки хлорним вапном об'єкт витримують 2 години). Потім оброблений об'єкт миють водою і висушують. Відпрацьована вода з залишками дезінфектантів не повинна потрапляти в стави й канали, які забезпечують водойми водою, а повинна відводитись у збірну яму чи на поля фільтрації.

 

Рисунок 21 – Схема розташування обладнання в інкубаційному цеху при знезаражуванні води за допомогою пристрою ОВ-6Н:

 

1-водоподаючий жолоб; 2-пристрій ОВ-6Н; 3,4-резервуарні ємкості для знезараженої води із зливом (5); 6,7-стійки з апаратами Вейса.

 

Працівників, працюючих з негашеним і хлорним вапном необхідно забезпечувати захисними окулярами, гумовими рукавицями, спецодягом. При роботі з летючими та порошкоподібними препаратами обов'язкове використання респіраторів.

Після роботи обслуговуючий персонал повинен старанно вимити руки з милом, а при необхідності протерти їх дезрозчином чи спиртом.


ЛЕКЦІЯ 10

 

ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ХВОРОБ РИБ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ У РИБНИЦТВІ

 

ДІАГНОСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИБ. БІОЛОГІЧНА ПРОБА ТА

СПОСОБИ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

 

1. Профілактичне рибоводно-епізоотичні обстеження рибницьких господарств

2. Паразитологічні дослідження

3. Мікробіологічні дослідження

4. Гематологічні дослідження

5. Біологічні проба та способи її проведення

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.