Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Облаштування ставів, їх дна та канав



Меліоративні роботи по відновленню водозбірної і осушувальної мережі необхідно кожен рік проводити на ставках всіх категорій.

Прочищення, заглиблення і розширення каналів в нагульних ставках звичайно проводять восени зразу після спуска води і вилову риби. Для цього кінними граблями або бороною згрібають рослинність, що осіла на ложі, і витягають її на берег. Суху рослинність, що залишилась не скошеною, спалюють накорню. На ділянках, де рослинність не згоріла її викошують, збирають в купи і теж спалюють. Це звичайно роблять взимку, або ранньою весною, до початку прибутної води.

Канави розширюють і заглиблюють за допомогою канавокопача, або скреперів і бульдозерів, а в невеликих ставках для цієї мети застосовують дерев’яний, закутий залізом косинець типа сошника на тракторній тязі.

Якщо осушувальна мережа – канали, рибозборні ями, затягнуті торфоподібною або загуслою масою і мулом, то її краще розчищати пізньої осені з наступом приморозків і взимку. Лід сколюють і звозять на берег і використовують в якості добрива.

Одночасно з розчисткою каналів, знищенням рослинності необхідно убрати з ложа ставків, особливо з верховинних ділянок, що заболочуються, осокові купини, тому що вони сприяють закисанню грунту і погіршують гідрохімічний режим води ставків, перешкоджають регулярному викошуванню осоки влітку. Робиться це механічними засобами, для чого використовують спеціальні машини, а в маленьких ставках їх зрубують сокирою.

В нагульних ставках, які побудовані на лісових вирубках, часто залишаються пні, кущі, які в деяких господарствах займають до 15-30% залитої площі.

Після прибирання пнів і кущів збільшується продуктивна площа ставків, поліпшуються умови експлуатації (облов ставків, викошування рослинності). Крім того, в результаті видалення пнів і кущів припиняється надходження у воду речовин живиці, а також дубильних речовин – шкідливих для риб.

Пні витягують після спуску води і облову ставка восени чи взимку, коли можна використовувати машини і трактори. В деяких випадках застосовують вибухові речовини. Кущі викопують, вирубають вручну, а потім вивозять на берег.

Важливим меліоративним заходом є робота по розчистці русла рік і струмків, на яких звичайно побудовані нагульні ставки, а також закидання неповністю спускаємих ділянок, вирів і бочагів.

Очищення річищ і струмків являється необхідною умовою для повного осушування ложа ставків. Цю роботу проводять пізньою осінню або взимку за допомогою канавокопачів або бульдозерів. Грунт, який дістають при спрямленні річища, використовується для засипання ям, вирів, бочагів.

В протилежному випадку в них залишається смітна риба, проміжні хазяї, збудники заразних хвороб, яйця і цисти різноманітних паразитів, які після зими можуть стати джерелом тої чи іншої хвороби.

Розчисткою і розширенням осушувальної мережі каналів, спрямленням річища річки, струмків, засипкою бочагів і ям, викиданням пнів і кущів досягається максимальне осушування ставка. В сухому грунті припиняється процес закисання і заболочування. Ложе ставків краще прогрівається сонячними променями і проморожується.

Після осушування ложе ставка орють плугом, культиватором, або пружинною бороною без перегортання шару землі.

Ложе спущеного нагульного ставка орють на глибину 10-20 см болотними плугами з гвинтовим відвалом, а після цього обробляють пласт дисковими боронами, які розпушують грунт і знищують корні рослин.

Після вилову риби із зимувального ставка, його необхідно висушити і впорати. Таку обробку проводять кожного року.

В нерестових ставках орати ложе не рекомендується, тому що такі ставки наповнені водою нетривалий час – 20-25 днів. Їх просто осушують і знімають з його ложа дерен і засівають луговими травами.

Досвідчені рибоводи рекомендують після нерестової кампанії провести боронування і тричі внести негашене вапно 250-300 кг/га за літній період.

Використання сільськогосподарських культур для засівання рибоводних ставів, боротьба з вищою водною рослинністю, літування ставів, їх періодичність та значення у профілактиці хвороб риб

Всі вирощувальні ставки після розчистки каналів, винищення минулорічної рослинності орють, культивують і засівають віко-вівсяною сумішшю або іншими культурами і травами. Вирощувальні ставки знаходяться під посівом впродовж 1,5-2 місяців до пересадки в них мальків. За цей період на засіяній площині створюється від 5 до 15 т зеленої маси. Її скошують і використовують у вигляді вітамінного додатка в корм 2-х річним коропам або худобі.

Поживні залишки і коріння, які вміщують значну кількість азоту, фосфору, калію, кальцію слугують добривом.

В нагульних ставках доцільно засівати найбільш підвищенні ділянки ложа.

Зимувальні ставки можна використовувати під ранню картоплю і капусту, тобто під такі культури, після яких на ложі ставка не залишається великої кількості органічних речовин. За час збирання картоплі і капусти грунт добре аерується.

Після збирання картоплі або капусти залишають під чорним паром. Дезінфекцію проводять по інструкції хлорним або негашеним вапном.

У ставках інших категорій (літніх маточних, літніх ремонтних, карантинних) сіяти трави або саджати овочі недоцільно.

У ставках, залитих із рибою для активізації процесів мінералізації в грунті і забезпечення вільного доступу до донної фауни (хірономідам, олігохетам і іншим кормовим організмам) рекомендується рихлити верхній шар мулу і виймати з корінням зайву водну рослинність. Цей процес здійснюють за допомогою борони з вантажем, яку приводять в рух за допомогою моторного човна або трактора через ворот, який встановлюють на березі ставка.

 

Боротьба з жорсткою і надлишковою м’якою вищою водною рослинністю

 

Суцільні зарості підводних і занурених рослин перш за все скорочують продуктивно площину, тому що дно ділянок зайнятих сильно розвинутими рослинами недоступне для риби. Надмірно розвинена рослинність різко погіршує гідрохімічний і газовий режими, особливо в нічні часи, викликаючи перед світанком замори риб.

При масовому відмиранні і розкладанні рослинності в ставках, крім дефіциту кисню, спостерігається створення сірководню (Н2S) і інших шкідливих речовин.

Надмірне заростання ставків перешкоджає проникненню світла і тепла в нижні шари води.

Крім того, вона ускладнює виробничі процеси: заважає облову ставків, а також знижує ефективність інтенсифікаційних заходів, годівлю риб і удобрюванню ставів.

В зарослих ставках неможливо регулювання термічного і газового режимів і проведення лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на боротьбу з хворобами.

Вища водна рослинність або макрофлора розподіляється на:

- надводну жорстку, стеблини, листя і суцвіття якої знаходяться над поверхнею води (осока, рогоз, лепеха, очерет, комиш, тростяниця, частуха);

- з плаваючими на поверхні води листям і квітами (ряска, жабник, гречка земноводна, рдест плаваючий і інші);

- підводну м’яку, занурену у воду, листя і суцвіття якої не піднімаються над поверхнею води (роголистник, уруть, жовтець, елодея та інші).

Надводну жорстку рослинність необхідно повністю винищувати з рибоводних ставків, усіма доступними засобами.

Підводну м’яку рослинність винищують тільки в тому випадку, якщо вона займає більше 25-30% площини ставка. Розріджена м’яка рослинність в ставках навіть корисна. Серед таких рослин біомаса організмів, що являються кормом рибам, достатньо висока. Так, на рдесті гребінчастому їх знаходиться 3192 екземплярів. Тому рибоводи вважають доцільним залишати підводну м’яку рослинність в розрідженому стані і викошувати її повздовжніми та поперечними коридорами.

Рослини з плаваючим на поверхні води листям, якщо вони сильно розростаються і займають великі площі, також необхідно викошувати, тому що вони перешкоджають проникненню світла і тепла в нижчі шари води.

Ефективність вищеназваних заходів збільшує природну рибопродуктивність в 1,5 рази порівняно з зарослими водоймами.

Для боротьби із заростаністю рибоводних ставків рекомендовані два засоби: біологічний і механічний. Хімічний засіб з застосуванням гербіцидів поки що не рекомендовано, бо дія гербіцидів на риб та кормових безхребетних недостатньо вивчена. Біологічний метод боротьби з рослинністю полягає в використанні рослиноїдних риб далекосхідного комплексу: білого амура, товстолобика білого і строкатого. Підсадкою цих видів риб в коропові ставки ведеться боротьба з надмірною рослинністю ставків як з вищою водною рослинністю, так і з нижчою. Білий амур живиться вищими водними рослинами, а товстолобик у великій кількості споживає нижчі водорості.

Найбільш ефективним і широко використовуємим у виробничих умовах засобом боротьби із заростаністю ставків вищою водною рослинністю є механічний засіб викошування. Для цього застосовують різні очеретокосарки, сегментні коси, а на мілководдях і верхів’ях ставків рослинність викошують вручну (рис. 10). На протязі вегетаційного періоду необхідно проводити 2-3 кратне викошування.

 

 

Рисунок 10 – Викошування вищої водної рослинності очеретокосарками.

Майже всі рослини доцільно знищувати до початку цвітіння або дозрівання насіння. Рогіз, очерет, комиш і інші рослини необхідно зрізати як мого ближче до дна. Багаторазове викошування дає хороший ефект у боротьбі з рогозом білим лататтям і жовтою кубишкою.

Для того, щоб запобігти відновлення скошеної рослинності рекомендується після скошування максимально піднімати рівень води в ставах. Щорічне трьохкратне впродовж літа викошування водної рослинності приводить за 2-3 роки до повної ліквідації рослинності. Плаваючі рослинні ряски, а іноді нитчасті водорості, а також слабко закріплені до грунту рослини гребінчастий рдест, викидають з ставків великими дерев’яними граблями дрібночарунковими бреднями, волокушами.

Скошену осику і надводні рослини доцільно використовують в якості зеленого добрива для ставків, закладаючи їх в плавучі колиски, мати. Молоді пагони очерета, рдести, елодеї, стрілолиста, частухи і особливо ряски необхідно використовувати в якості вітамінного додатка до концентрованих кормів, після їх подрібнення або приготування з них пасти. Серед листя ряски і м’якої рослинності завжди є велика кількість водних безхребетних тварин (личинок комарів, молюсків, водяних клопів, жуків і їх личинок, які являються гарним природним кормом для риб).

Таким чином меліоративні заходи по боротьбі з зайвою рослинністю ставків цілком можливо поєднувати з інтенсифікаційними роботами по удобренню ставків і годуванням риби.

 

Літування ставів, його періодичність та значення у профілактиці хвороб риб

Сучасні заходи інтенсифікації рибництва визначають внесення в ставки значної кількості органічних речовин у вигляді різноманітних добрив, залишків концентрованих кормів та інших органічних речовин, які поступають в водойми з полів і садів. Крім того, надходження органічних речовин в ставки збільшується за рахунок екскрементів риб, особливо при щільних нормах посадки і за рахунок екскрементів водоплавної птиці при комбінованому вирощувані качок і риб. До того ж, на дні ставків поступово накопичується значна кількість залишків відмерлої водної рослинності і безхребетних тварин. Вся ця маса органічних речовин не встигає розкладатися через нестачу кисню, необхідну для бактеріальних процесів, які забезпечують мінералізацією органічних речовин. В результаті окремі ділянки ставка заболочуються.

Наслідком всіх цих процесів являється зниження природної рибопродуктивності і погіршення зоогігієнічних і санітарних умов у водоймі. До того ж, створюються сприятливі умови для збереження збудників мікозних, інфекційних і інвазійних хвороб. Вирощування риб в таких умовах веде до зниження їх стійкості.

Тому з метою поліпшення зоогігієнічних умов в рибоводних ставках, підвищення їх природної рибопродуктивності і знищення заразного початку в водоймі рекомендується проводити періодичне їх літування.

Профілактичному літуванню підпадають ставки один раз на 5-6 років. Восени після вилову риби ставки звільняються від води. До перших морозів з ложа прибирають рослинність, пні, гілки дерев, кущі та інші предмети. Взимку в період морозів проводять планування ложа спрямлення річищ, загортання не спускних ям, бочагів за допомогою бульдозера і болотних скреперів. Весною наступного року грунт ложа ставка підсихає, після чого його обробляють і засівають сільськогосподарськими культурами. В результаті дій низької температури взимку і опромінювання сонцем влітку гинуть збудники заразних хвороб, проміжних хазяїв деяких збудників, які після спуска води залишаються на поверхні ложа ставків.

Крім того, при лікуванні ставків грунт добре аеруються, накопичені в ньому органічні речовини (залишки кормів, відмерла рослинність, екскременти риб і інше) мінералізуються, знищується жорстка рослинність. В результаті в наступну експлуатацію ставка рибопродуктивність підвищується на 50-100%, тому що в результаті цих процесів покращується гідрохімічний режим і зоогігієнічні умови для риб.

На профілактичне літування складають план, згідно якому ставки розподіляють на 5-6 однакових груп непов’язаних між собою залежним водопостачанням. Профілактичному літуванню підлягають нагульні і вирощувальні ставки. Проводити літування зимувальних і нерестових ставів немає необхідності, тому що вони знаходяться під водою тільки взимку і нетривалий час весною.

Комплекс зоогігієнічних, рибоводно-меліоративних і ветеринарно-санітарних заходів з періодичним літуванням рибоводних ставів являється основою профілактики заразних хвороб риб і дає можливість вирощувати життєстійкий рибопосадковий матеріал і зберігати його в період зими, що в свою чергу, дає можливість вирощувати товарну рибу без втрат.


ЛЕКЦІЯ 8

 

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ У РИБНИЦТВІ

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.