Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рибоводно-епізоотичне обстеження риб, що вирощуються



Регулярне рибоводно-епізоотичне обстеження необхідно проводити влітку серед всіх вікових груп. При цьому контролюють ріст, вгодованість. фізіологічний і клінічний стан риб. Вибірково проводять паразитологічне дослідження і патолого-анатомічний розтин.

Для перевірки стану і росту риби кожну декаду проводять контрольні облови в різних ділянках ставка, по 100-200 риб без вибору. Рибу зважують, загальну масу ділять на кількість риб і визначають середню масу однієї особини і порівнюють результат з даними попередніх декадних обстежень.

При відставанні встановлюють причину цього явища і планують заходи по її усуненню.

Основними причинами плохого росту риби в нагульних і вирощувальні ставках являється погана поїданість кормів, відхилення від нормальних умов як санітарних, так і гідрологічних і гідрохімічних.

Основними причинами поганої поїданості кормів являються різке падіння вмісту розчиненого у воді кисню – до 1,5-2,0 мг/л, раптове зниження температури води, особливо на мілині, де розташовані кормові місця і різкі переводи від одного виду кормових сумішей до інших.

Крім того, причиною поганої поїданості кормів і, внаслідок цього, недостатнього приросту маси риби являється заростання ставків водною рослинністю, особливо на кормових місцях, забруднення кормових місць залишками недоїдених кормів і порушення в водообміні ставка.

Для усунення цих причин необхідно:

- застосовувати аераційні установки для поліпшення газового режиму;

- переведення кормових столиків з мілководдя на більш глибокі ділянки ставка з метою стабілізації температурного режиму в кормових місцях;

- поступове введення в раціони нових компонентів спочатку невеликими порціями. При цьому потрібно задавати рибі найбільш повноцінні корма, які відповідають віковим і біологічним потребам риб;

- визначення маси риби;

- контроль харчування риби впродовж доби. (З цією метою вивчають співвідношення природного корма і комбікорми і на основі цих даних корегують раціони і поліпшують умови для харчування риби природними кормами).

В цілях спрямованого впливу на ріст і вгодованість, особливо цьогорічок коропа, необхідно раз в місяць і перед осіннім обловом визначити коефіцієнт вгодованості риб. Ці дані дозволяють своєчасно ввести відповідні корективи по вирощуванню фізіологічно повноцінних і зимостійких цьогорічок коропа з підвищеною резистентністю, як до впливу несприятливих чинників середовища, так і до збудників заразних хвороб.

Для визначення коефіцієнту вгодованості цьогорічок беруть пробу з 50-100 риб. Кожну рибу зважують з точністю до 0,1 г і міряють з точністю до 0,1 см довжину її тіла від кінця рила до кінця лускового покриву. Коефіцієнт вгодованості рахують по формулі:

К =

К – коефіцієнт вгодованості;

В – маса цьогорічок;

l – мала довжина риби.

 

Величина літньо-осіннього коефіцієнта вгодованості цьогорічок коропа, які досягли маси 25 г при довжині 9,2-9,7 см, коливається від 2,8 до 3,2, що свідчить про хорошу вгодованість риби і її зимостійкість. В тих випадках, коли цьогорічки коропа хоч і досягли стандартної маси, але коефіцієнт вгодованості його нижче 2,3, доцільно вжити заходи до зміни вгодованості вирощуваємої риби, особливо наприкінці вегетаційного періоду. Для цього вводять в кормові суміші легко засвоювані інгредієнти збагачені різними вітамінами і мікроелементами.

Таким чином, своєчасне профілактичне обстеження риби в період літнього вирощування дозволяє вносити відповідні корективи в годуванні її і удобренні ставів і створенні необхідних умов для вирощування фізіологічно повноцінної риби резистентної до несприятливих умов і до різних захворювань.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.