Роберт Бернс ВУДВОРД (1917-1979)

Американський хімік-органік. Най­більший фахівець у галузі синтетичної і структурної органічної хімії. Разом зі співробітниками й учнями здійснив синтези: хініну (1944), семперверину (1949), холестеролу і кортизону (1951), стрихніну і ланостерину (1954), резер­піну (1956), хлорофілів аі (3 (1960), вітаміну В₁₂ (1971).

Значний його внесок у встанов­лення структур складних органічних сполук (пеніцилін, патулін, тераміцин, біоміцин, стрептоміцин). Установив (1952) сендвічеву структуру дицикло-пентадієнілферуму і назвав його фе-роценом.

Лауреат Нобелівської премії (1965).

ГЛ

--У

о

І- (5-нітрофурфуршііден)аміно] -2-оксазолідон; фуразолідон

Препарати нітрофуранового ряду вияв­ляють високу антибактеріальну активність. Вони широко використовуються в медицині для лікування гнійних і запальних процесів. Особливо цінна властивість цих препаратів у здатності в ряді випадків бути ефективними проти форм збудників, стійких до сульфаніл­амідів і антибіотиків.

ІНДОЛ

Молекула індолу (бензо[b]піролу) — конденсована гетероциклічна система, що складається з пірольного і бензенового кілець. Нумера- цію атомів в індолі починають з гетероатома, атоми Карбону в пі-Н рольному циклі позначають також літерами а, і(3.

П'яти- та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Індол міститься в невеликих кількостях (3—5 %) у кам'яновугільній смолі, звідки може бути виділеним у чистому вигляді.

Індол та його гомологи можна здобути різними синтетичними методами.

Циклізація N-форміл-о-толуїдину. Реакція перебігає в присутності сильної осно­ви (калій трет-бутаноляту або натрій аміду) і належить до реакцій конденсації кротонового типу.

К-форміл-о-толущин індол

Перегрупування фенілгідразонів альдегідів або кетонів у присутності кислотного каталізатора (метод Фішера). цей спосіб застосовують для синтезу гомологів індолу з алкільними замісниками в пірольному ядрі. Реакція перебігає при нагрі­ванні фенілгідразонів альдегідів (за винятком формальдегіду та ацетальдегіду) або кетонів у присутності сульфатної кислоти чи цинк хлориду:

ацетон фенілгідразон Механізм реакції:

СН,

-N11,

2-метиліндол

8+ ^Н2^_С/^СН3

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Індол — безбарвна кристалічна речовина (т. пл. 52°С), що має своєрідний не­приємний запах. Добре розчинний у етанолі, етері та толуені, практично не роз­чинний у воді. У малих концентраціях індол має приємний квітковий запах.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Індол — гетероароматична сполука. За хімічними властивостями він нагадує пірол. Під дією мінеральних кислот індол осмоляється, що вказує на його ацидо-фобність. Подібно до піролу, у реакціях із сильними основами (лужними мета-

Глава 32

лами, лугами, алкоксидами металів, магнійорганічними сполуками) індол виявляє властивості слабкої NH-кислоти (рК_а = 16,97).

індолкалій

індолмагній йодид

Металічні похідні індолу широко використовують в різних синтезах.

У реакціях електрофільного заміщення в молекулі індолу більш реакцій-ноздатним є гетероциклічне кільце, але на відміну від піролу замісник направля­ється в ^-положення. це можна пояснити тим, що утворення с-комплексу за Р-положенням для індолу більш вигідний процес (порівняно з а-положенням), оскільки в цьому випадку позитивний заряд може бути делокалізований без по­рушення ароматичної системи бензенового ядра.

Унаслідок електрофільної атаки а-положення утворюється с-комплекс, в яко­му делокалізація позитивного заряду може бути здійснена лише з порушенням аро­матичної системи бензенового кільця, що енергетично для молекули не вигідно.

Е⁺

якщо |3-положення зайняте, то електрофільне заміщення відбувається в а-положенні. Так, при нітруванні індолу бензоїлнітратом, сульфуванні піри-динсульфотриоксидом, галогенуванні сульфурилхлоридом та азосполученні утво­рюються відповідні Р-заміщені продукти:

С₆Н₅СООМО₂

-С₆Н₅СООН

[€^N=N10-

3-бензеназоіндол

При відновленні індолу воднем у присутності платинового каталізатора утво­рюється 2,3-дигідроіндол:

Н₂(РІ) ^

П'яти-та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи

Поиск по сайту: