НАЙВАЖЛИВІШІ ПОХІДНІ ОКСИРАНУ ТА ОКСЕТАНУ

епіхлорогідрин(3-хлор-1,2-епоксипропан). Безбарвна

Н₂С СН СН₂ СІ рідина з запахом хлороформу (т. кип. 116,1 °С), добре роз-
уУ чинна в органічних розчинниках. Використовують епіхло-

рогідрин у виробництві епоксидних смол, для одержання гліцерину і як розчинник естерів целюлози. Р-Пропіолактон(лактон Р-гідроксипропіонової кислоти). Без­барвна рідина з різким запахом (т. кип. 155°С), розчиняється в орга­нічних розчинниках, швидко гідролізується до Р -гідроксипропіонової кислоти.

Р-Пропіолактон легко взаємодіє зі спиртами та амінами з роз­криттям циклу:

,0

Р-Пропіолактон використовують у медицині для стерилізації крові, вакцин та інших біологічних препаратів.

Глава 31

511 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

АЗИРИДИН ТА АЗЕТИДИН

Н₂С СН₂ Н₂С СН₂

NН Н₂С—1ЧН

азиридин; азетидин;

етиленімін триметиленімін

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Спільним способом добування азиридину та азетидину є циклізація галоген-амінів у присутності лугу.

Азиридин одержують циклізацією В-галогенетиламінів:

Н₂С—СН₂+ №ОН—► Н₂С—СН₂ + №С1+ Н₂О

сі ₂

р-хлоретиламін азиридин

Для добування азетидину використовують у-галогенопропіламіни.

СН₂—СН₂—СН₂ + КаОН —► Н₂С—СН₂ + ШВг + Н₂О

Вг№ї₂ Н₂С—

у-бромопропіламін азетидин

У промисловості азиридин виробляють взаємодією 1,2-дихлоретану з амоніаком

у присутності кальцій оксиду СаО.

ПяО

Н₂С—СН₂+ КН₃ ----------- ► Н₂С—СН₂+ СаС1₂ + Н₂О

СІ СІ

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Азиридин — безбарвна рідина (т. кип. 55°С), добре розчиняється у воді та ор­ганічних розчинниках.

Азетидин — безбарвна рідина з амоніачним запахом (т. кип. 63°С), добре роз­чиняється у воді та спиртах.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

За хімічними властивостями азиридин та азетидин багато в чому нагадують раніше розглянуті оксигеновмісні гетероцикли оксиран та оксетан.

Подібно до оксирану та оксетану, для них характерні реакції приєднання, які перебігають з розкриттям циклу. Так, азиридиновий цикл розкривається під дією амоніаку, амінів, галогеноводнів, води.

три- І ЧОтириЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи

Азиридин та азетидин, на відміну від оксигеновмісних гетероциклів, виявляють низку специфічних властивостей, характерних для вторинних амінів.

Основні властивості азиридину (рК_ВН+ = 7,48) та азетидину (рК_ВН+= 11,29) зумовлені наявністю неподіленої пари електронів на атомі Нітрогену.

Подібно до вторинних амінів, азиридин та азетидин вступають у реакції алкілю-вання, ацилювання і нітрозування:

7

N

Н

сн,—і

-ні

сн₃-<

СІ

-неї

N N-метилазирвдин

сн,

N ^ацетилазиридин

О'

СН,

М-нітрозоазиридин

N=0

ці реакції зазвичай проводять у присутності основ (часто використовується надлишок триетиламіну) для зв'язування галогеноводню, що виділяється, або інших продуктів кислотної природи, здатних розкривати цикл.

31.2.4. НАЙВАЖЛИВІШІ ПОХІДНІ АЗИРИДИНУ ТА АЗЕТИДИНУ

Серед похідних азиридину виявлені речовини, що мають виражену проти­пухлинну активність, на основі яких створено групу протипухлинних лікарських препаратів (тіофосфамід, бензотеф, флуоробензотеф тощо). Усі вони містять пере­важно залишки фосфатної та тіофосфатної кислот.

N

тіофосфамід

бензотеф

Глава 31

524 Г

Н₂С—СН₂ 3 похідних азетидину важливе значення має внутрішньомолеку-

лярний амід Р-амінопропіонової кислоти — 2-азетидинон(|3-лактам).

_/N С. Синтезують шляхом термічної циклізації Р-амінопропіонової кис-

Н О лоти. При дії водних розчинів кислот і лугів, амоніаку та амінів

Р-лактамне кільце розкривається.

н₂с—сн₂ о ^ у_с ^

сн₂— сн₂— с н о сн₂—сн₂—с

І NN І ОН

амід р-амінопропіонова кислота

р-амінопроігіонової кислоти

2-Азетидинон входить до складу антибіотиків групи пеніциліну (див. с. 564).

Глава 32

П'ЯТИ- ТА ШЕСТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ З ОДНИМ І ДВОМА ГЕТЕРОАТОМАМИ

З великої кількості п'яти- та шестичленних гетероциклічних сполук з одним і двома гетероатомами в цій главі розглядаються гетероцикли з гетероатомами O, N і S, що мають ароматичні властивості. Такі речовини за своєю стійкістю і хі­мічними властивостями багато в чому нагадують бензен і тому отримали назву «гетероциклічні ароматичні», або «гетероароматичні сполуки».

Найважливіші представники цієї групи сполук:

> п 'ятичленні гетероцикли

н

фуран пірол ііофен

шестичленні гетероцикли

н

піразол

О

іщдазол

1 Т. Ш.

1 Т. 1Н.

піридин піридазин піримідин

конденсовані гетероциклічні системи

піразин

індол

1 Т. Ш.

Поиск по сайту: