Радянський хімік-органік. Закінчив (1925) Московський університет. Основні наукові дослідження проведені в галузі хімії гетероциклічних сполук. Здійснив (1929—1937) каталітичні реакції гідро- і дегідрогенізації N-заміщених піролу, піролідину і де-кагідрохіноліну. Відкрив (1936) і вивчив реакції взаємного каталітичного перетворення піролу, тіофену і селено-фену. Розробив методи синтезу 1,4-ді-оксану, дитіану і тіоксану з етиленоксиду (1945—1950), біс-функціональних похідних фурану.
Лауреат Державної премії СРСР (1946).
+
+
н
овідосл
8+
N га
натрій амід
науков ідослід
При атомі Нітрогену піридинового типу неподілена пара електронів перебуває на 2-гібридній орбіталі і не бере участь в утворенні ароматичного секстету. За рахунок цієї електронної пари атом Нітрогену піридинового типу здатний приєднувати протон, тобто виявляти основні властивості.
+ Н28О4
піридин
піридиній гідросульфат
Таким чином, кислотні властивості нітрогеновмісних ароматичних гетероцик-лів зумовлені наявністю в їх структурі атома Нітрогену пірольного типу, а основні — атома Нітрогену піридинового типу.
Гетероциклічні сполуки, які містять у своєму складі атоми Нітрогену пірольного і піридинового типів, виявляють амфотерні властивості (піразол, імідазол, пурин тощо).
/7»+
-
і Н
піразолій хлорид
сг
натрій піразолід
П'яти-та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи
32.3. П'ЯТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ З ОДНИМ ГЕТЕРОАТОМОМ
П'ятичленні гетероароматичні сполуки з одним гетероатомом можна розглядати як похідні бензену, в якому угруповання —CH=CH— заміщене на гетероатом.
Найважливішими представниками цієї групи гетероциклів є пірол, фуран і тіофен:
н
пірол; фуран; тіофен;
азол оксол тіол
Назви одновалентних залишків наведених гетероциклів утворюють за допомогою суфікса -ил (-іл), указуючи цифрою або літерою грецького алфавіту положення вільної валентності.
сх-трил;
р-трил;
а-фурил;
Р-фурил;
а-тієнш;
р-тієшл;
2-пірил
3-пірил
2-фурил
3-фурил
2-тієніп
3-тієніл
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
ЗАГАЛЬНІ СПОСОБИ ДОБУВАННЯ ПІРОЛУ, ФУРАНУ І ТІОФЕНУ
Циклізація 1,4-дикарбонільних сполук(синтез Паале—Кнорра).Для добування фурану та його похідних на 1,4-дикарбонільні сполуки діють водовіднімаючими реагентами (концентрована H2SO4, P2O5), для синтезу піролу та його гомологів — амоніаком, для одержання тіофену та його похідних застосовують фосфор пентасульфід P2S5.
Н,с—сн, не—сн
2І \2 __ // \\
С С\ +± К—С С—К
00 . он но
Взаємні перетворення фурану, піролу та тіофену(цикл реакцій Юр'єва). Реакції взаємних перетворень фурану, піролу та тіофену були відкриті 1936 року російським хіміком-органіком Юрієм Костянтиновичем Юр'євим. При каталітичній дії алюміній оксиду і нагріванні (~450 °С) фуран у присутності амоніаку перетворюється в пірол, а в присутності гідросульфіду — у тіофен. Під дією води за цих же
Глава 32 530 --------------------------------------------------------------------------------------------------
умов пірол і тіофен утворюють фуран. Аналогічно тіофен у присутності амоніаку перетворюється в пірол, а пірол у присутності гідросульфіду — у тіофен.
Слід зазначити, що з наведених реакцій з високим виходом проходять тільки перетворення фурану в пірол і тіофен.
СПЕЦИФІЧНІ СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
Добування піролу.У незначних кількостях пірол міститься в кам'яновугільній смолі. Синтетично його одержують нагріванням діамонійної солі слизової кислоти:
Н Н НО.\ //ОН
/ \
;с с;
\ / \ - + -2СО2; -4Н2О; -І
н4іїоос чон но7 соокн4
діамонійна сіль слизової кислоти пірол
Використовують також метод перегонки сукциніміду з цинковим пилом: Н,С—СН,
-х -22пО
сукцинімід пірол
Добування фурану.У лабораторних умовах фуран добувають сухою перегонкою слизової кислоти. Реакція проходить через стадії утворення дегідрослизової (а,а'-фурандикарбонової) і пірослизової (а-фуранкарбонової) кислот.
Н Н
нол / .он
X------ ОТ
А К -зн2о НООС ^^п^" СООН -со2
ноос онно соон
слизова кислота дигідрослизова кислота
^л/^ГППМ -т. ** \лл/
-со2
пірослизова кислота фуран
П'яти-та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи
У промисловості фуран одержують з альдопентоз. При нагріванні з водовід-німаючими засобами альдопентози циклізуються, утворюючи фурфурол, який окисненням переводять у пірослизову кислоту, і далі, термічним декарбоксилю-ванням,— у фуран:
Н
\
о
онно
н
н
//ОН
■сг
\ /Н
К
\
н
-зн2о
//
н
фурфурол
[О]
,0
\} у-'ч —С02
ОН
пірослизова кислота фуран
Добування тіофену.Тіофен був відкритий випадково 1882 року професором Берлінського університету Віктором Мейєром як домішка в бензені, добутому з кам'яновугільної смоли. У промисловості тіофен одержують у результаті парофаз-ної циклізації бутану із сіркою, а також за реакцією Чичибабіна при пропусканні суміші ацетилену із гідросульфідом над каталізатором Al2O3.
. ті.1 Н Н 1.тт .
не сн
І % не + сн
о
н
Н'
тіофен
..... : V
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Пірол — безбарвна рідина з запахом, що нагадує запах хлороформу (т. кип. 130°C). Малорозчинний у воді, добре розчиняється в етанолі та бензені. На повітрі темніє і осмолюється.
Фуран — безбарвна рідина зі своєрідним запахом, що нагадує запах хлороформу (т. кип. 32°C). Нерозчинний у воді, добре розчиняється в етанолі і діетиловому етері.
Тіофен — безбарвна рідина зі слабким запахом сірчистих сполук (т. кип. 84°C). Нерозчинний у воді, добре розчиняється в етанолі, етері та бензені. Стійкий до дії високої температури. На світлі окиснюється.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Реакційна здатність піролу, фурану та тіофену визначається наявністю в їх структурі циклу з п-електрононадлишковою ароматичною системою (шість p-електронів припадає на п 'ять атомів циклу). Проте ступінь ароматичності зазначених гетероциклів нижчий, ніж у бензену, і залежить від природи гетероатома.
Глава 32
532Г
Оскільки електронегативність атома Сульфуру менша за електронегативність атомів Нітрогену та Оксигену, частка участі неподіленої пари електронів атома Сульфуру в утворенні ароматичного секстету молекули тіофену більша, ніж атома Нітрогену в піролі та атома Оксигену у фурані. Так, якщо для бензену енергія резонансу становить ~150 кДж/моль, то в ряду пірол, фуран, тіофен вона зменшується у міру збільшення електронегативності гетероатома: тіофен (~130 кДж/моль), пірол (~110 кДж/моль), фуран (~90 кДж/моль). Тому з наведених гетероциклів тіофен за своєю хімічною поведінкою найбільше нагадує бензен, а фуран має найменше виражений ароматичний характер. У деяких реакціях фуран поводиться, як нена-сичена (дієнова) сполука.
Унаслідок електронегативності гетероатома в молекулах піролу, фурану та тіофену, на відміну від бензену, електронна густина розподілена нерівномірно, зокрема, на атомах Карбону в о.-положенні густина вища, ніж у ^-положенні, що визначає направленість перебігу реакцій електрофільного заміщення.
ЗАГАЛЬНІ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПІРОЛУ, ФУРАНУ ТА ТІОФЕНУ
Взаємодія з мінеральними кислотами.У присутності сильних мінеральних кислот пірол і фуран осмоляються, утворюючи полімерні продукти темного кольору. ця властивість отримала назву «ацидофобність», що означає «кислотобоязнь» (від лат. асісіит — кислота і грец. фобос — страх). Ацидофобність зумовлена приєднанням протона, переважно до а-атома Карбону циклу, що приводить до порушення ароматичності кільця. Потім відбувається або розрив циклу з утворенням полімеру (найбільш імовірний процес для фурану), або полімеризація утвореної дієнової структури, яка проходить зі збереженням циклу.
Н __/ \/Н _______ поліме-
л л м л Н "^ ^Х^Н ~~** ризація
X= О; N11
Введення у фуранове та пірольне ядро електроноакцепторних замісників (—NO2, —COOH, —CH=O) приводить до зменшення ацидофобності цих сполук. Тіофен, на відміну від фурану і піролу, не виявляє ацидофобності, оскільки має стійку ароматичну структуру, яка не руйнується при дії сильних мінеральних кислот.
реакції електрофільного заміщення(SE). Будучи я-надлишковими ароматичними системами, пірол, фуран і тіофен легко вступають у характерні для ароматичних сполук реакції електрофільного заміщення. ці реакції перебігають значно легше, ніж у бензену. Зазначені гетероцикли за активністю в реакціях з електрофільними реагентами розташовуються в ряд:
О О О
н
тіофен фуран пірол
Активність гетероциклів у SE-реакціях
П'яти-та ШеСтиЧЛеннІ ГетерОЦиКЛІЧнІ СПОЛУКи
У першу чергу заміщується атом Гідрогену при а-атомі Карбону і тільки в разі, якщо це положення зайняте, заміщення відбувається в |3-положенні. Така напрям-леність заміщення зумовлена тим, що за участі а-атомів Карбону утворюється стійкіший о-комплекс, завдяки більшій можливості для делокалізації позитивного заряду.
а-атака
/Г
л
Е+
X
= 0;
\У
NН;
р-атака
—»■
Н
Нітрування. Нітрування фурану та піролу, з огляду на їх ацидофобність, проводять не самою нітратною кислотою, а продуктом взаємодії нітратної кислоти з оцтовим ангідридом — ацетилнітратом CH3COONO2 (див. с. 441). Тіофен не-ацидофобний, тому його можна пронітрувати нітратною кислотою в м'яких умовах, однак частіше в реакції нітрування тіофену також застосовують ацетилнітрат. Унаслідок нітрування утворюються а-нітросполуки.
+ сн3-с( — ^кно + сн3-с( око х ^°2 х
о-ко2х ^°2 хон
X = О; N11; 8 ацетилнітрат 2-нітрофуран (X = О);
2-нітропірол (X = N11); 2-нітрагіофен (X = 8)
Сульфування. Для сульфування фурану і піролу (ацидофобні гетероцикли) як електрофільний реагент замість сульфатної кислоти використовують комплекс піридину із сульфур(VI) оксидом — піридинсульфотриоксид C5H5N • SO3. цей суль-фуючий реагент був запропонований російським хіміком Олександром Петровичем Терентьєвим 1947 року. Сульфування проходить по а-положенню з утворенням сульфокислот.
+
X = О;
з
піридин- 2-фурансульфокислота (X = О); піридин
сульфотриоксид 2-піролсульфокислота (X = N11)
Тіофен легко сульфується концентрованою сульфатною кислотою. Реакція проходить на холоді, майже з кількісним виходом. У цій реакції тіофен значно більш реакційноздатний, ніж бензен, який із сульфатною кислотою в зазначених умовах не реагує. цю реакцію використовують при очищенні технічного бензену від домішки тіофену.
^„> + Н28О4(конц.) —► ^СХСО„ + Н20
тіофен 2-тіофенсульфокислота
Глава 32
X = О; N11; 8
спеціальні умови. Так, при дії на пірол суль-фурилхлориду SO2Cl2 відбувається поступове заміщення атомів Гідрогену на атоми галогену.