СУЛЬФУрОрГанІЧнІ СПОЛУКи. Амідування

Амідування

ІЧНСОСН,

+ N11,

8О₂С1

и-ацетамідобензен-сульфамід

Гідроліз

8О₂]ЧН₂

+ НОН

іґ

+ снхоон

80₂>Ш₂

и-амінобензен-сульфамід

Для захисту аміногрупи від побічних реакцій, що відбуваються при сульфо-хлоруванні, попередньо анілін ацилюють. як ацилюючий реагент найчастіше використовують оцтовий ангідрид. Ацетанілід, який утворюється, потім піддають сульфохлоруванню.

Сульфохлоруванням називають процес введення в молекулу органічної сполуки хлоросульфонільної групи —SO₂Cl.

Сульфохлорування здійснюють дією хлоросульфонової кислоти HOSO₂Cl. При взаємодії ацетаніліду з хлоросульфоновою кислотою утворюється п-ацетамідобензенсульфохлорид (хлорангідрид п-ацетамідобензенсульфокис-лоти), який обробляють амоніаком. Унаслідок реакції з амоніаком атом га­логену в хлоросульфонільній групі заміщується на аміногрупу і утворюється п-ацетамідобензенсульфамід, який потім піддають гідролізу в кислому сере­довищі з метою зняття ацетильного захисту. У процесі гідролізу утворюється п-амінобензенсульфамід (стрептоцид).

На відміну від сульфанілової кислоти її амід амфотерна сполука, здатна утворю­вати солі як з мінеральними кислотами, так і з лугами:

нсі

5О₂1ЧН₂

8О₂НН₂

и-сульфаміланіліній хлорид

-Н,0

натрій и-амінобензенсульфонамід

За допомогою заміщенням атомів Гідрогену в сульфамідній групі молекули стрептоциду різними радикалами, які частіше мають гетероциклічну природу, одержано чималу групу лікарських препаратів, що мають антимікробну актив­ність:

Глава 29

сульфацил; альбуцид

норсульфазол; сульфатіазол

8О₂ІчГН

сульфаметоксазол

етазол; сульфаетидол

сульфадимезин; сульфадимідин

СН₃О

сульфален

При взаємодії сульфонілхлоридів зі спиртами або алкоголятами добувають естери (сульфонати):

О

К—8 —СІ + Йаб—С₂Н₅ О

О

К—8 —О—С₂Н₅ + О

етилсульфонат

Зазвичай естери п-бромобензенсульфонової кислоти загальної формули п-BrС₆H₄SO₂OR називають брозилатами, п-толуенсульфонової кислоти — този-латами (п-CH₃C₆H₄SO₂OR), трифлуорометансульфонової кислоти — трифлатами (CF₃SO₂OR). Наведені сульфонати виявляють найсильніші алкілюючі властивості, тому що в реакціях S_N утворюють стабільні групи, які швидко зникають (аніони відповідних сульфонових кислот).

нуклеофільне заміщення сульфогрупи (SN). Сульфогрупа має тетраедричну бу­дову і практично не вступає в кон'югацію з я-електронами ароматичної системи. Слід також ураховувати, що сульфування є оборотним процесом. Тому при дії силь­них нуклеофільних реагентів можливе заміщення сульфогрупи іншими функціональними групами. Перебігу реакцій нуклеофільного заміщення сульфогрупи сприяють також дефіцит електронної густини на атомі Карбону ароматичного кільця.

8О₃Н

Гідроліз аренсульфонових кислот (десульфування). Реакцію використовують для видалення з ароматичного кільця сульфогрупи.

Поиск по сайту: