Тіолами називають похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені меркапто групою —SH.
Меркаптогрупу ще називають тіольною, або сульфгідрильною групою. Тіоли можна також розглядати як тіоаналоги гідроксильних похідних вуглеводнів, у молекулах яких атом Оксигену групи —OH замінений на атом Сульфуру. Для сполук цього класу використовують ще назву «меркаптани».
Тіоли, в яких меркаптогрупа зв'язана з аліфатичним радикалом, називають тіо-спиртами, а з ароматичним радикалом — тіофенолами:
С2Н5—8Н
тіоспирт тіофенол
Номенклатура тіолів аналогічна номенклатурі гідроксильних похідних з тією лише різницею, що замість суфікса -ол використовується суфікс -тіол або замість префікса гідрокси- застосовується префікс меркапто-:
СН3— 8Н
метанпол; метилмеркаптан
СН3— СН2— §N£1
натрій егантіолят; натрій етилмеркаптвд
Н8—СН2—СН2—8Н
1,2-етандитіол
8Н
тіофенол; меркаптобензен
8Н
сн3
2-метилтіофенол
8Н
8Н
1,2-димеркаптобензен
Тіоли, за винятком метантіолу,— рідкі або тверді речовини. як правило, їхні температури плавлення і кипіння нижчі від гідроксианалогів, що пов'язано з меншою електронегативністю атома Сульфуру порівняно з атомом Оксигену і відповідно до цього меншою схильністю до утворення водневих зв'язків. Через це тіоли порівняно зі спиртами та фенолами гірше розчиняються у воді. Здебільшого меркаптани отруйні і мають надзвичайно неприємний запах.
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
Взаємодія галогеналканів з гідросульфідами лужних металів.При дії на первинні і вторинні галогеналкани калій або натрій гідросульфіду утворюються тіоспирти. Реакція перебігає за механізмом SN(див. с. 252):
С,Н,—8Н +
-21А5
етантіол
с2н5—сі
хлоретан
Реакція неможлива з третинними галогеналканами, тому що в цьому разі переважає процес елімінування.
Взаємодія спиртів із гідросульфідом.При обробці спиртів гідросульфідом (сірководнем) у присутності каталізатора Al2O3 при температурі 350—400°С утворюються тіоспирти:
Глава 29
С2Н5—ОН
Н28
А12О3; І
*► С2Н5—8Н+ НОН
У реакцію вступають лише первинні спирти.
Відновлення аренсульфокислот і аренсульфонілхлоридів.При відновленні арен-сульфокислот і аренсульфонілхлоридів утворюються тіофеноли. як відновник використовують цинк у розчині сульфатної кислоти або літій алюмогідрид LiAlH4:
8Н
8О3Н
[Н]; кат.
-Н,0
бензенсульфокислота
8О2С1
[Н]; кат.
-Н2О; -НС1
бензенсульфохлорид
тіофенол
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
За хімічними властивостями тіоли багато в чому подібні до гідроксильних похідних вуглеводнів. Особливості їхньої хімічної поведінки зумовлені зменшенням міцності зв'язку S—Н порівняно зі зв'язком O—H у спиртах і фенолах. Саме тому тіоли мають більш виражені кислотні властивості, ніж відповідні їм гідро-ксианалоги (див. с. 92). Реакції тіолів переважно зумовлені іонізацією зв'язку S—H / нуклеофільними властивостями атома Сульфуру.
Утворення тіолятів (меркаптидів).Тіоли, як більш сильні кислоти, ніж аналогічні OH-кислоти, легко утворюють солі — тіоляти (меркаптиди) не тільки з лужними металами, але також і з іонами важких металів:
.2+
С2Н5—8Н +
2С2Н5—8Н
Н§
С2Н5—
натрій етантіолят
(С2Н5— 8)2Н§
меркурій(П) етантіолят
Н2О
2Н+
На цій властивості тіолів ґрунтується їхнє застосування в медицині як анти-доти при отруєнні важкими металами.
Взаємодія тіолівз алкенами.У присутності пероксидів або під дією УФ-випромінювання тіоли приєднуються до алкенів за місцем розриву подвійного зв'язку з орієнтацією всупереч правилу Марковникова. Реакція перебігає за механізмом AR:
,,о
СН3—8—Н
Н2С=СН— СН3
оон
8 СН2 СН2 СН
метантіол пропен метилпропілсульфід
ацилювання тіолів.Реакція тіолів з карбоновими кислотами каталізується сильними кислотами і приводить до утворення тіоестерів карбонових кислот:
ця реакція аналогічна реакції естерифікації карбонових кислот і спиртів (див. с. 411).
Окиснення тіолів.На відміну від спиртів, тіоли окиснюються не по атому Карбону, а по атому Сульфуру. Утворення продуктів реакції залежить від умов окиснення.
При окисненні тіолів у м'яких умовах (H2O2, CuCl2 тощо) утворюються діал-кілдисульфіди:
К—8—Н + О + Н—8—К ------------- ► К—8—8—К + Н2О
діалкілдисульфід
При окисненні тіолів сильними окисниками (KMnО4, HNO3 або HOI) утворюються сульфокислоти:
К—8—Н [°]» К— 8 — ОН
О
тіол сульфонова кислота;
сульфокислота
ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИКОРИСТАННЯ
метантіол(метилмеркаптан) СН3—SH. Безбарвний газ з неприємним запахом, розчинний у воді, спирті, етері (т. кип. 5,95°С). Добувають взаємодією метанолу із гідросульфідом у паровій фазі в присутності каталізатора.
Використовують у виробництві лікарського препарату метіоніну, як одорант для палива, у тому числі побутового газу (поріг запаху 2,1 • 1СГ8 мг/л).
тіофенол(фенілмеркаптан) С6Н5—SH. Безбарвна рідина з неприємним запахом, нерозчинна у воді, легкорозчинна в органічних розчинниках (т. кип. 169°С). Здобувають при відновленні бензолсульфохлориду цинком у сульфатній кислоті.
Використовують у виробництві інсектицидів; як компонент віддушок у харчовій промисловості і парфумерії.
Ряд сполук, що містять у своєму складі меркаптогрупу, застосовують у медичній практиці: мерказоліл (див. с. 560), меркаптопурин (с. 608) і т. ін.
СУЛЬФІДИ
Сульфіди (тіоетери) можна розглядати як похідні гідросульфіду Н2S, у молекулі якого два атоми Гідрогену заміщені вуглеводневими радикалами.
Сульфіди є аналогами етерів.
Загальна формула сульфідш К—S—К'.
Глава 29
Назви сульфідів за радикало-функціональною номенклатурою зазвичай утворюють від назв вуглеводневих радикалів R і К' (за алфавітним порядком) і слова сульфід.
За замісниковою номенклатурі ШРАС сульфіди розглядають як похідні вуглеводнів, в яких один з атомів Гідрогену заміщений R-тіогрупою. За родоначальну структуру обирають складніший за будовою радикал.
СН3— СН2— 8 — СН2— СН3
5—С2Н5
діегилсульфід; етилтіоетан
етилфенілсульфід; етилтіобензен
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
алкілювання тіолятів. цей метод аналогічний синтезу етерів за Вільямсоном: С2Н5—Вг + №8 — СН3 —► С2Н5—8 —СН3+ №Вг
етилметилсульфід
Симетричні сульфіди одержують дією натрій сульфіду на галогеналкани:
2С2Н5—Вг
С2Н5—8 —С2Н5 + 2ШВГ
діегалсульфід
Взаємодія сульфур галогенідів з аренами. Для добування діарилсульфідів використовують реакцію електрофільного заміщення в аренах. як електрофільний реагент використовують сульфур галогеніди в присутності кислот льюїса:
А1С1.
+ 82С12
+ 2НС1 + 8
дифенілсульфід
Сульфіди — це безбарвні речовини з неприємним запахом. Вони практично не розчиняються у воді.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Сульфіди за своїми хімічними властивостями дуже нагадують етери. Проте для них характерні особливості, пов'язані з більшою поляризованістю атома Сульфуру порівняно з атомом Оксигену.
Утворення солей сульфонію. Сульфіди, як і етери, є слабкими основами. Вони здатні протонуватися в кислому середовищі. При взаємодії сульфідів з концентрованою сульфатною кислотою утворюються солі сульфонію:
К—8—К'
Н28О4
К—8—К'
Н8о:
н
сульфід сіль сульфонію
алкілювання сульфідів. Сульфіди порівняно легко реагують з галогеналканами з утворенням достатньо стабільних триалкілсульфоній галогенідів:
Окиснення сульфідів.Продукти окиснення сульфідів залежно від природи окисників і умов реакції можуть бути різними. Так, при окисненні сульфідів йодидною кислотою при 0 °С утворюються сульфоксиди:
К—8—К' [°] » К—8 —К'
сульфоксид
Подальше окиснення сульфоксидів приводить до утворення сульфонів:
о
К—8 —К' [°] » К—8 —К'
О О
сульфон
Взаємодія сульфідів із солями важких металіввідбувається легко і приводить до утворення комплексів:
К28 + Н§С12 —► К28-Н§С12
діалкіл- сулема комплексна
сульфід сполука
ця особливість дозволяє використовувати деякі сульфіди як антидоти при отруєнні солями важких металів. Реакція також застосовується в аналізі для ідентифікації сульфідів.
ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИКОРИСТАННЯ
ДиметилсульфідCH3— S— CH3. Безбарвна летка рідина з неприємним запахом (т. кип. 38°С). Синтезують з метанолу і сірководню в присутності каталізатора.
Використовують для виробництва диметилсульфоксиду.
Іприт(Р,|3'-дихлородіетилсульфід) ClCH2CH2—S—CH2CH2Cl. Безбарвна кристалічна речовина (т. кип. 157°С), важкорозчинна у воді, добре — в органічних розчинниках. Технічний іприт — бурувата рідина з запахом гірчиці. Надзвичайно отруйний.
Іприт — бойова отруйна речовина (БОР) шкірно-наривної та загальноток-сичної дії, протиплазматична отрута. як БОР був уперше використаний Німеччиною 1917 року біля бельгійського міста Іпр (звідси і назва «іприт») проти англо-французьких військ. Смертельна концентрація іприту при потраплянні на шкіру 70 мг/кг. Для захисту використовують протигаз і спецодяг, а для дегазації — хлоруючі та окиснюючі агенти.
/=\ /=\ Діафенілсульфон(4,4'-діамінодифенілсуль-
Н2К—^. ))—8О2—4. /)—^Н2 фон). Використовується в медицині як ліїсар- ^—' ^—' ський препарат для лікування лепри (про-
кази) .
Димексид(диметилсульфоксид, ДМСО) (CH3)2S+—О~. Безбарвна рідина (т. кип. 189°С). Органічний розчинник, який широко застосовують в органічному синтезі, промисловості. Використовується як лікарський препарат з протизапальними, знеболюючими і антимікробними властивостями, переважно для зовнішнього вживання (примочки, мазі, розчини тощо).
Глава 29
•2HCl
H2N— CH2— CH2— S— S— CH2— CH2—
Цистамін дигідрохлорид
[ біс- (Р-аміноетил)дисуль-фід дигідрохлорид]. Використовується як лікарський препарат для профілактики променевої хвороби.