Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ



хімічні методи.Хімічні методи ідентифікації заміщених карбонових кислот зво­дяться до доведення наявності відповідних функціональних груп. Так, присутність карбоксильної групи можна довести за утворенням солей, естерів, амідів.

Атом галогену в галогенокарбонових кислотах визначають реакцією з аргентум нітратом AgNO3 після сплавлення речовини з натрієм.

Для визначення спиртової групи в гідроксикислотах використовується реакція естерифікації або дегідратації при нагріванні. а-Гідроксикислоти при нагріванні утворюють важкорозчинні у воді лактиди. Р-Гідроксикислоти при кип'ятінні з 10%-вим розчином натрій гідроксиду утворюють ненасичені кислоти, в яких наявність подвійного зв'язку визначають відомими методами. у-Гідроксикислоти легко утворюють лактони, які відновлюють літій алюмогідридом ІіАШ4 до двох­атомних спиртів, що легко піддаються ідентифікації.

Подібно до фенолів фенолокислоти дають з ферум(III) хлоридом фіолетове забарвлення.

Карбонільну групу в оксокислотах визначають за її здатністю утворювати нерозчинні кристалічні осади з гідроксиламіном, гідразинами, семікарбазидом і тіосемікарбазидом.

Для ідентифікації а-амінокислот використовують нінгідринову реакцію.

Фізичні методи.Уведення галогену в а-положення карбонової кислоти зміщує смугу валентних коливань карбонільної групи в ІЧ-спектрі вбік більш високих частот на 10—20 см~:.

Через утворення внутрішньомолекулярного водневого зв'язку поглинання кар­бонільної групи в а-гідроксикислотах зміщено вбік низьких частот.

Оскільки а-амінокислоти існують у вигляді внутрішніх солей, для них у ІЧ-спектрах характерна широка сильна смуга У^н+ в ділянці 3100—2600 см~:, а також слабка смуга у^н+ при 1550—1485 см~:. Карбоксилат-аніон має сильну смугу поглинання в ділянці 1590 смГ1 і слабку — при 1400 см~:. ці смуги пов'язані з асиметричними і симетричними валентними коливаннями зв'язку C—O.


Глава 28 ПОХІДНІ КАРБОНАТНОЇ КИСЛОТИ


о
но—с—ос2н5 о моноетиловий естер карбонатної кислоти; моноетилкарбонат
сі— с—сіо дихлорангідрид карбонатної кислоти; фосген

Карбонатна (вугільна) кислота — нестійка сполука, яка легко г ОН; розкладається на карбон(IV) оксид і воду. Формально карбонат­ну кислоту можна розглядати як двохосновну карбонову кислоту. Карбонатна кислота як двохосновна утворює два ряди функ­ціональних похідних — неповні і повні галогенангідриди, естери, аміди, а також змішані функціональні похідні — естери хлорокарбонатної кислоти, естери карбамінової кислоти (уретани) тощо.

сі— с—он о

монохлорангідрид

карбонатної кислоти;

хлорокарбонатна кислота


с2н5о— с—ос2н5

діетиловий естер

карбонатної кислоти;

діетилкарбонат


н2іч—с—он

моноамід

карбонатної кислоти; карбамінова кислота


н2іч—с—

діамід

карбонатної кислоти;

карбамід;

сечовина


 


сі—с—ос2н5 о

етиловий естер хлорокарбонатної кислоти


н2м—с—ос2н5 о

етиловий естер

карбамінової кислоти;

уретан


ХЛОРАНГІДРИДИ КАРБОНАТНОЇ КИСЛОТИ

Теоретично для карбонатної, як двохосновної кислоти, можна припустити іс­нування двох типів хлорангідридів — неповного (монохлорангідриду) і повного (дихлорангідриду). Монохлорангідрид отримав назву «хлорокарбонатна (хлорову-гільна, хлоромурашина) кислота», а дихлорангідрид — «фосген»:

Сі—с—он сі—с—сі

о о

хлорокарбонатна кислота фосген

Хлорокарбонатна кислота у вільному стані не існує. У момент утворення вона розпадається на карбон(IV) оксид і хлороводень. Однак естери хлорокарбонатної кислоти — досить стійкі сполуки.


Глава 28 492 Г

Дихлорангідрид карбонатної кислоти (фосген) за звичайних умов є газопо­дібною речовиною з запахом прілого сіна. Важчий за повітря в 3—4 рази, мало­розчинний у воді. Фосген дуже отруйний. При вдиханні викликає набряк легень. У Першу світову війну використовувався як бойова отруйна речовина.

Добувають фосген взаємодією карбон(II) оксиду з хлором на світлі:

СО + С12 -^-^ СІ—С—СІ

о

фосген

У хімічному відношенні фосген виявляє властивості галогенангідридів карбо­нових кислот. Так, у присутності води фосген повільно гідролізується з утворенням карбон(IV) оксиду і хлороводню:

СІ—С—СІ + Н2О —► СО2 + 2НС1

О

З еквімолярними кількостями спиртів фосген утворює естери хлорокарбонатної кислоти:

сі—с—сі + сн3он —► сі— с—осн3 + неї
о о

метиловий естер хлорокарбонатної кислоти

естери хлорокарбонатної кислоти — це рідини з удушливим запахом, виклика­ють сльозотечу. Вони містять у своїй структурі рухливий атом Хлору, що дозволяє широко використовувати їх в органічному синтезі. У хімічному відношенні вони виявляють властивості галогенангідридів і естерів.

У присутності надлишку спирту або алкоголяту фосген утворює повний естер карбонатної кислоти:

СІ— С—СІ + 2СН3ОН —*► СН3О — С—ОСН3 + 2НС1

О О

диметиловий естер карбонатної кислоти

При дії на фосген амоніаку атоми Хлору заміщаються на аміногрупи і утворю­ється діамід карбонатної кислоти — карбамід (сечовина):

СІ—С—СІ + 2№ї3 —► Н2К — С—№ї2 + 2НС1
О О

сечовина

У промисловості фосген використовується в синтезі лікарських засобів, а також для виробництва барвників, пластмас тощо.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.