ІДЕНТИФІКАЦІЯ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

хімічні методи.Хімічні методи ідентифікації заміщених карбонових кислот зво­дяться до доведення наявності відповідних функціональних груп. Так, присутність карбоксильної групи можна довести за утворенням солей, естерів, амідів.

Атом галогену в галогенокарбонових кислотах визначають реакцією з аргентум нітратом AgNO₃ після сплавлення речовини з натрієм.

Для визначення спиртової групи в гідроксикислотах використовується реакція естерифікації або дегідратації при нагріванні. а-Гідроксикислоти при нагріванні утворюють важкорозчинні у воді лактиди. Р-Гідроксикислоти при кип'ятінні з 10%-вим розчином натрій гідроксиду утворюють ненасичені кислоти, в яких наявність подвійного зв'язку визначають відомими методами. у-Гідроксикислоти легко утворюють лактони, які відновлюють літій алюмогідридом ІіАШ₄ до двох­атомних спиртів, що легко піддаються ідентифікації.

Подібно до фенолів фенолокислоти дають з ферум(III) хлоридом фіолетове забарвлення.

Карбонільну групу в оксокислотах визначають за її здатністю утворювати нерозчинні кристалічні осади з гідроксиламіном, гідразинами, семікарбазидом і тіосемікарбазидом.

Для ідентифікації а-амінокислот використовують нінгідринову реакцію.

Фізичні методи.Уведення галогену в а-положення карбонової кислоти зміщує смугу валентних коливань карбонільної групи в ІЧ-спектрі вбік більш високих частот на 10—20 см~^:.

Через утворення внутрішньомолекулярного водневого зв'язку поглинання кар­бонільної групи в а-гідроксикислотах зміщено вбік низьких частот.

Оскільки а-амінокислоти існують у вигляді внутрішніх солей, для них у ІЧ-спектрах характерна широка сильна смуга У^_н^{+ в} ділянці 3100—2600 см~^:, а також слабка смуга у^_н^{+ п}р^и 1550—1485 см~^:. Карбоксилат-аніон має сильну смугу поглинання в ділянці 1590 смГ¹ і слабку — при 1400 см~^:. ці смуги пов'язані з асиметричними і симетричними валентними коливаннями зв'язку C—O.

Глава 28 ПОХІДНІ КАРБОНАТНОЇ КИСЛОТИ

Карбонатна (вугільна) кислота — нестійка сполука, яка легко г ОН; розкладається на карбон(IV) оксид і воду. Формально карбонат­ну кислоту можна розглядати як двохосновну карбонову кислоту. Карбонатна кислота як двохосновна утворює два ряди функ­ціональних похідних — неповні і повні галогенангідриди, естери, аміди, а також змішані функціональні похідні — естери хлорокарбонатної кислоти, естери карбамінової кислоти (уретани) тощо.

сі— с—он о

монохлорангідрид

карбонатної кислоти;

хлорокарбонатна кислота

с₂н₅о— с—ос₂н₅

діетиловий естер

карбонатної кислоти;

діетилкарбонат

н₂іч—с—он

моноамід

карбонатної кислоти; карбамінова кислота

н₂іч—с—

діамід

карбонатної кислоти;

карбамід;

сечовина

сі—с—ос₂н₅ о

етиловий естер хлорокарбонатної кислоти

н₂м—с—ос₂н₅ о

етиловий естер

карбамінової кислоти;

уретан

ХЛОРАНГІДРИДИ КАРБОНАТНОЇ КИСЛОТИ

Теоретично для карбонатної, як двохосновної кислоти, можна припустити іс­нування двох типів хлорангідридів — неповного (монохлорангідриду) і повного (дихлорангідриду). Монохлорангідрид отримав назву «хлорокарбонатна (хлорову-гільна, хлоромурашина) кислота», а дихлорангідрид — «фосген»:

Сі—с—он сі—с—сі

о о

хлорокарбонатна кислота фосген

Хлорокарбонатна кислота у вільному стані не існує. У момент утворення вона розпадається на карбон(IV) оксид і хлороводень. Однак естери хлорокарбонатної кислоти — досить стійкі сполуки.

Глава 28 492 Г

Дихлорангідрид карбонатної кислоти (фосген) за звичайних умов є газопо­дібною речовиною з запахом прілого сіна. Важчий за повітря в 3—4 рази, мало­розчинний у воді. Фосген дуже отруйний. При вдиханні викликає набряк легень. У Першу світову війну використовувався як бойова отруйна речовина.

Добувають фосген взаємодією карбон(II) оксиду з хлором на світлі:

СО + С1₂ -^-^ СІ—С—СІ

о

фосген

У хімічному відношенні фосген виявляє властивості галогенангідридів карбо­нових кислот. Так, у присутності води фосген повільно гідролізується з утворенням карбон(IV) оксиду і хлороводню:

СІ—С—СІ + Н₂О —► СО₂ + 2НС1

О

З еквімолярними кількостями спиртів фосген утворює естери хлорокарбонатної кислоти:

сі—с—сі + сн₃он —► сі— с—осн₃ + неї
о о

метиловий естер хлорокарбонатної кислоти

естери хлорокарбонатної кислоти — це рідини з удушливим запахом, виклика­ють сльозотечу. Вони містять у своїй структурі рухливий атом Хлору, що дозволяє широко використовувати їх в органічному синтезі. У хімічному відношенні вони виявляють властивості галогенангідридів і естерів.

У присутності надлишку спирту або алкоголяту фосген утворює повний естер карбонатної кислоти:

СІ— С—СІ + 2СН₃ОН —*► СН₃О — С—ОСН₃ + 2НС1

О О

диметиловий естер карбонатної кислоти

При дії на фосген амоніаку атоми Хлору заміщаються на аміногрупи і утворю­ється діамід карбонатної кислоти — карбамід (сечовина):

СІ—С—СІ + 2№ї₃ —► Н₂К — С—№ї₂ + 2НС1
О О

сечовина

У промисловості фосген використовується в синтезі лікарських засобів, а також для виробництва барвників, пластмас тощо.

Поиск по сайту: