Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ГетерОФУнКЦІОнаЛЬнІ КарБОнОВІ КиСЛОти. ос6н5 (Жа ОСН, ОН





 


ос6н5
(Жа

ОСН,

ОН

ОН

-СО2;

нсо,

натрій саліцилат

ОН

метилсалщилат


(СН3СО)2О

-сн3он


РОС13;

СООН О

О—С—СН,


салщиламід

ацетилсаліцилова кислота; аспірин


он

фенілсаліцилат; салол

6Н5ОН

ОН

он

оксафенамід


Ацетилсаліцилова кислота, натрій саліцилат, метилсаліцилат і саліциламід застосовуються в медицині як анальгетичні, протизапальні і жарознижуючі засо­би. Фенілсаліцилат використовують як антисептичний засіб при захворюваннях кишечнику. Оксафенамід виявляє жовчогінну дію.

СООН

Галова(3,4,5-тригідроксибензойна) кислота.Біла крис­талічна речовина (т. пл. 220°С), добре розчиняється у воді, при нагріванні піддається декарбоксилюванню з утворен­ням пірогалолу, легко окиснюється на повітрі і темніє. Уперше ця кислота була виділена з французького вина, а оскільки Франція в давні часи називалася Галлією, звідси і походить назва «галова кислота». Галова кислота входить до складу дубильних речовин, що містяться в чорнильних горішках (наростах на листках деяких ви­дів дуба, які утворюються внаслідок уколу комах — горіхотворок), дубовій корі, листках чаю і деяких інших рослин. Головною складовою частиною дубильних речовин є таніни, що являють собою глікозиди галової кислоти.

Водні розчини таніну мають здатність зсідати та осаджувати білки. На цій властивості ґрунтується дубильна дія таніну, а також його застосування в медицині як кровоспинного засобу і при лікуванні опіків.

Галова кислота використовується в синтезі барвників, а також для добування пірогалолу і як аналітичний реагент.

ОН
сн=сн—соон

о-Гідроксикорична кислота.як і інші нена-сичені карбонові кислоти з подвійним зв'язком, о-гідроксикорична кислота може існувати у вигляді двох геометричних ізомерів. цис-Ізомер називаєть­ся кумариновою кислотою, а транс-ізомер — орто-кумаровою:



Глава 27


 




 


кумаринова кислота ортяо-кумарова кислота

Кумаринова кислота у вільному стані не відома; вона існує лише у вигляді похідних (солей). При спробі виділення у вільному стані кумаринова кислота від­щеплює молекулу води і перетворюється в лактон, названий кумарином:





-КаСІ


2о


 


натрієва сіль кумаринової кислоти


кумаринова кислота


кумарин


Кумарин — кристалічна речовина, що має приємний запах. Похідні кумарину дуже поширені в рослинному світі. Деякі з них використовують у медицині для профілактики і лікування тромбофлебітів (неодикумарин, фепромарон, див. c. 592). — орто-кумарова кислота — відносно стійкий у вільному стані.

27.3. ОКСОКИСЛОТИ

Оксокислотами називають органічні сполуки, які містять у своєму складі кар­боксильну та карбонільну (альдегідну, кетонну) групи.

Для них використовують також назви «оксокарбонові кислоти», «альдегідо-і кетокислоти». Залежно від взаємного розташування функціональних груп роз­різняють а-, (З-, у- та інші оксокарбонові кислоти.


27.3.1. НОМЕНКЛАТУРА

як і в ряду гідроксикислот, для багатьох оксокислот широко використовують емпіричні назви (гліоксалева, піровиноградна і т. ін.). За замісниковою номенкла­турою ШРАС назви оксокислот утворюють із систематичних назв карбонових кислот і префікса оксо-. Положення оксогрупи позначають за допомогою цифро­вих локантів.

ол

У тривіальних назвах альдегідокислот використовують префікс форміл-, ке­токислот — кето-. У разі потреби положення кетогрупи позначають літерами грецького алфавіту ос, (3, у і т. д.

^с—сн2—соон
с—соон

ол

н

сн3—с—соон о

гліоксалева кислота; оксоетанова кислота; формілмурашина кислота
малоналвдепдна кислота; 3-оксопропанова кислота; формілоцтова кислота

піровиноградна кислота; 2-оксопропанова кислота; а-кетопропіонова кислота


ГетерОФУнКЦІОнаЛЬнІ КарБОнОВІ КиСЛОти

ноос—с—соон ноос—с—сн,—соон

сн3— с— сн2— соон

ацетооцтова кислота; 3-оксобутанова кислота; р-кетомасляна кислота


о

мезоксалева кислота;

оксопропандіова кислота;

кетомалонова кислота


О

щавлевооцтова кислота; оксобутандіова кислота; кетобурштинова кислота



СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Окиснення гідроксикислот.Гідроксикислоти, які містять первинну гідроксильну групу, при окисненні за м'яких умов утворюють альдегідокислоти, гідроксикисло­ти з вторинною гідроксигрупою — кетокислоти:

о

сн2—соон
он

^с—соон н


гліколева кислота


гшоксалева кислота


 


сн,—сн—соон


сн,—с—соон


он о

молочна кислота піровиноградна кислота

ч

Гідроліз гемінальних дигалогенокарбонових кислот.Гемінальні дигалогенокарбо-нові кислоти залежно від положення атомів галогенів (в кінці вуглецевого ланцюга або в середині) при гідролізі утворюють альдегідо- або кетокислоти:

СІ

СН—СООН
н

є—соон

СІ


дихлороцтова кислота


глюксалева кислота


 


сн,—с—соон сісі

2,2-дихлоропропанова кислота


Н2О -2НС1'


сн3— с— соон

піровиноградна кислота


ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Альдегідо- і кетокислоти є сильніші кислоти порівняно з відповідними карбо­новими кислотами, що пов'язано з електроноакцепторним впливом карбонільної групи (-I-ефект).

Реакційна здатність оксокислот зумовлена наявністю в їх структурі карбо­ксильної та альдегідної або кетонної груп.

По карбоксильній групі вони утворюють функціональні похідні — солі, естери, аміди тощо; по карбонільній — вступають у реакції нуклеофільного приєднання, властиві альдегідам і кетонам, зокрема утворюють гідразони, оксими, ціангідрини


Глава 27
480 --------------------------------------------------------------------------------------------------

і т. д. Альдегідокислоти легко окиснюються, утворюючи дикарбонові кислоти. Оксокислоти мають і низку специфічних властивостей: а- і |3-оксокислоти порів­няно легко піддаються декарбоксилюванню.

а- Оксокислоти в присутності концентрованої сульфатної кислоти відщеплюють карбон(IV) оксид і перетворюються в альдегід:

СН3—С—СООН2 4 (юнц.) > СНз_с + со^

о

піровиноградна кислота ацетальдегід

Дуже легко піддаються декарбоксилюванню ^-оксокислоти. Так, ацетооцтова кислота вже при кімнатній температурі або незначному нагріванні відщеплює карбон(IV) оксид, утворюючи ацетон. Припускають, що процесу декарбоксилю-вання сприяє утворення внутрішньомолекулярного водневого зв'язку:

О

сн3— с— сн2— соон

ацетооцтова кислота

п

сн3— с— сн3

о

ацетон

На відміну від кислот естери Р-оксокислот — досить стійкі сполуки. Важливе значення в органічному синтезі має етиловий естер ацетооцтової кислоти, який зазвичай називають ацетооцтовим естером:

сн3-с; „о
Чсн2-<

ос2н5

У>

ацетооцтовий естер

За фізичними властивостями ацетооцтовий естер безбарвна рідина з приєм­ним фруктовим запахом (т. кип. 181 °С). його добувають естеровою конденсацією етилацетату (див. конденсація Кляйзена, с. 450).

2СНз-< ^к^ <

ос2н5 ос2н5

етилацетат ацетооцтовий естер

Ацетооцтовий естер — таутомерна сполука. Для нього характерна кето-енольна таутомерія, зумовлена наявністю в структурі молекули СН-кислотного центру (рухливі атоми Гідрогену метиленової групи) і основного центру — атома Оксигену кетонної групи. Рухливість атомів Гідрогену метиленової групи пов'язана з елект-роноакцепторним впливом карбонільної та естерної груп за рахунок -I-ефекту:


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.