У результаті міграції протона Н+ від метиленової групи до атома Оксигену кетонної групи утворюється енольна форма:
Н
р
сн3—
Н
с»
Т Н8+
сн3—с=сн—с^
ОН
V... кетонна форма енольна форма
енольна форма енергетично менш вигідна, ніж кетонна. У спиртовому розчині ацетооцтовий естер існує в рівноважній суміші, яка складається на 92,5 % з кетонної і на 7,5 % — з енольної форми. Такий порівняно високий вміст енольної форми пов'язаний з утворенням кон'югованої системи і внутрішньомолекулярного водневого зв'язку, які додатково стабілізують цю форму:
8+
н*
ОГ
У хімічних перетвореннях ацетооцтовий естер залежно від природи реагенту поводиться як кетон або енол.
За участі кетонної форми ацетооцтовий естер піддається відновленню воднем у момент виділення, утворює ціангідрин при взаємодії з HCN, гідросульфітну похідну — з NaHSO3, а також вступає в інші реакції, характерні для кетонів:
——---- ► СН3— СН— СН2— СООС2Н5
ОН
етиловий естер р-гідроксимасляної кислоти
сн3— с— сн2— соос2н5 о
НСN
-► сн3— с— сн2— соос2н5 он
ціангідрин ацетооцтового естеру
-► сн3—с—сн2—соос2н5 он
гідросульфітна прохідна ацетооцтового естеру
Глава 27 482 Г
Наявність енольної форми зумовлює здатність ацетооцтового естеру знебарвлювати бромну воду. Приєднання брому за місцем розриву подвійного зв'язку проходить своєрідно:
В енольній формі ацетооцтовий естер дає фіолетове забарвлення з ферум(III) хлоридом.
За участі енольної форми ацетооцтовий естер вступає в реакцію ацилюван-ня. Так, при взаємодії з ацетилхлоридом у середовищі піридину утворюється О-ацетильна похідна.
сн3— с=сн—соос2н5 + сн3—с^ —► сн3— с=сн—соос2н5 + неї он С1 ососн3
ацетооцтовий естер ацетилхлорид етиловий естер
р-ацетоксикротонової кислоти
Реакція ацетооцтового естеру з металічним натрієм або натрій гідроксидом проходить по енольній формі і приводить до утворення натрійацетооцтового естеру:
2СН3—С= СН—СООС2Н5 + 2Иа —► 2 СН3—С=СН—СООС2Н5+ Н2 ОН 6Ка+
ацетооцтовий естер натрійацетооцтовий естер
Натрійацетооцтовий естер широко використовується в органічному синтезі. Він містить у своєму складі амбідентний аніон (аніон із двоїстою реакційною здатністю). З погляду теорії резонансу будову аніона можна зобразити у вигляді двох граничних структур: