Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ГетерОФУнКЦІОнаЛЬнІ КарБОнОВІ КиСЛОти. о 2Н5 СН-кислотний центр





 


       
   
 
 


о
2Н5
СН-кислотний центр

Основний центр


у/

чос,н


У результаті міграції протона Н+ від метиленової групи до атома Оксигену кетонної групи утворюється енольна форма:


Н

р

сн3— Н
с» Т Н8+
 

сн3—с=сн—с^

ОН

V...
кетонна форма енольна форма

енольна форма енергетично менш вигідна, ніж кетонна. У спиртовому роз­чині ацетооцтовий естер існує в рівноважній суміші, яка складається на 92,5 % з кетонної і на 7,5 % — з енольної форми. Такий порівняно високий вміст енольної форми пов'язаний з утворенням кон'югованої системи і внутрішньомолекулярного водневого зв'язку, які додатково стабілізують цю форму:


8+ н*

ОГ

У хімічних перетвореннях ацетооцтовий естер залежно від природи реагенту по­водиться як кетон або енол.

За участі кетонної форми ацетооцтовий естер піддається відновленню воднем у момент виділення, утворює ціангідрин при взаємодії з HCN, гідросульфітну по­хідну — з NaHSO3, а також вступає в інші реакції, характерні для кетонів:

——---- ► СН3— СНСН2— СООС2Н5

ОН

етиловий естер р-гідроксимасляної кислоти


сн3— с— сн2— соос2н5 о


НСN


-► сн3— с— сн2— соос2н5 он

ціангідрин ацетооцтового естеру


-► сн3—с—сн2—соос2н5 он

гідросульфітна прохідна ацетооцтового естеру


Глава 27 482 Г

Наявність енольної форми зумовлює здатність ацетооцтового естеру знебарв­лювати бромну воду. Приєднання брому за місцем розриву подвійного зв'язку проходить своєрідно:

Вг СН3—С=СН—СООС2Н5 + Вг2 —► СН3—С—СН—СООС2Н5 + НВг

он о

ацетооцтовий естер а-бромацетооцтовий естер

Механізм реакції:

8+ 8-

СНЯ—С = СН—СООСЛІ, + Вг, <=► СНЯ—С + СН—СООС2Н, —-

З . 2 5 2 -*- 3 . ^ 2 5 _Вг

І-К0МШІЄКС

Вг Вг

сн3— с—сн—соос2н5 +» сн3—с—сн—соос2н5

:О—Н О

карбокатіон

В енольній формі ацетооцтовий естер дає фіолетове забарвлення з ферум(III) хлоридом.

За участі енольної форми ацетооцтовий естер вступає в реакцію ацилюван-ня. Так, при взаємодії з ацетилхлоридом у середовищі піридину утворюється О-ацетильна похідна.

сн3— с=сн—соос2н5 + сн3—с^ —► сн3— с=сн—соос2н5 + неї
он С1 ососн3

ацетооцтовий естер ацетилхлорид етиловий естер

р-ацетоксикротонової кислоти

Реакція ацетооцтового естеру з металічним натрієм або натрій гідроксидом проходить по енольній формі і приводить до утворення натрійацетооцтового естеру:

2СН3—С= СН—СООС2Н5 + 2Иа —► 2 СН3—С=СН—СООС2Н5+ Н2
ОН 6Ка+

ацетооцтовий естер натрійацетооцтовий естер

Натрійацетооцтовий естер широко використовується в органічному синтезі. Він містить у своєму складі амбідентний аніон (аніон із двоїстою реакційною здатністю). З погляду теорії резонансу будову аніона можна зобразити у вигляді двох граничних структур:

сн3—с=сн—соос2н5 «—► сн3—с—сн—соос2н5
От о





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.