Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДИКАРБОНОВИХ КИСЛОТ



При ідентифікації дикарбонових кислот зважають на їх фізико-хімічні влас­тивості. Здебільшого це тверді кристалічні речовини з певними температурами


ДиКарБОнОВІ КиСЛОти

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 437

плавлення, розчинні у воді. як і монокарбонові кислоти, вони утворюють солі, естери, аміди. Разом з тим деякі з них утворюють циклічні ангідриди та іміди, а також здатні декарбоксилюватися.

Для визначення деяких дикарбонових кислот існує низка специфічних методів. Так, сплав щавлевої кислоти і дифеніламіну забарвлює краплю спирту в синій колір за рахунок утворення барвника — анілінового синього.

УФ-Спектри дикарбонових кислот, як і монокарбонових, малопоказові.

Деякі дикарбонові кислоти в ІЧ-спектрі мають дві смуги поглинання, що від­повідають валентним коливанням карбонільної групи: щавлева кислота — при 1710 і 1650 см~:, малонова — при 1740 і 1710 см~:, бурштинова — при 1780 і 1700 см~:. Для вищих членів гомологічного ряду характерна лише одна смуга поглинання карбонільної групи близько 1700 см~:.

яМР-Спектри дикарбонових і монокарбонових кислот аналогічні.


Глава 26

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОХІДНІ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ


До найважливіших функціональних похідних карбонових кислот належать галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди, гідразиди, гідроксамові кислоти, нітрили тощо:

,0

к—с

к—с

О—К'

естери

,0

к—с=

// \ /'
.0
о
к—с
О
к—а ангідриди
Наї
галогенангідриди ,0
,0
к-с
к—с
\
—он
К"
гідроксамові кислоти

 

аміди
нітрили

гідразиди

ГАЛОГЕНАНГІДРИДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ (аЦИЛГаЛоГеНідИ)

Галогенангідридами карбонових кислот називають похідні карбонових кислот, в яких гідроксильна група, що входить до складу карбоксильної групи, заміщена на атом галогену (Хлор, Бром, рідше — Флуор і Йод).

26.1.1. НОМЕНКЛАТУРА

Назви галогенангідридів утворюють від назв відповідних кислот або ацильних груп і назви галогену:


о

сн3-с(

СІ

хлорангідрид

оцтової кислоти;

ацетилхлорид


хлорангідрид

бензойної кислоти;

бензоїпхлорид


о

Вг

бромангідрид

циклогексанкарбонової кислоти; циклогексанкарбонілбромід


ФУнКЦІОнаЛЬнІ ПОхІДнІ КарБОнОВих КиСЛОт



СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Хлорангідриди і бромангідриди добувають взаємодією карбонових кислот з галогенідами фосфору (PCl3, PCl5, PBr3, PBr5) або тіонілхлоридом SOCl2 (див. c. 412):


реї,


 


Н3РО3


 


—С


О

он


СІ

РСЧ

----- 5—>- К— С+ РОС13 + НС1

СІ

 


 


8ОС12


-*• К— с' + 8О2! + НС1І СІ


ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Галогенангідриди карбонових кислот — безбарвні рідини або кристалічні ре­човини з різким запахом, легколеткі, подразнюють слизові оболонки і шкіру.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Галогенангідриди є досить активними електрофільними реагентами. їх елек-трофільні властивості зумовлені наявністю часткового позитивного заряду на атомі Карбону карбонільної групи. У результаті електроноакцепторних властивостей атома галогену (-I-ефект) на атомі Карбону карбонільної групи електронна гус­тина значно знижується, тому галогенангідриди сильніші електрофільні реагенти, ніж карбонові кислоти.

с

|чсі5

електрофільний центр

Ацилгалогеніди легко вступають у різні реакції нуклеофільного заміщення. Так, під дією води вони гідролізуються до карбонових кислот; зі спиртами, алко­голятами і фенолятами утворюють естери; з амоніаком, первинними і вторинними амінами — аміди; з гідразином, алкіл- і арилгідразинами — гідразиди кислот; з гід-роксиламіном — гідроксамові кислоти; із солями карбонових кислот — ангідриди кислот:



Глава 26


 


К'ОН
-неї

.0

к—с

N11,,

амід кислоти

о к-с(

>ш—он

гідроксамова кислота


Н21Ч—ОН -НС1


НОН

,0

-на

\

к—с

СІ

ацилгалогенід


О

к-с

он

карбонова кислота

,0

\

к—с

ОК'

естер


 


о


2


К.'— <Г


 

\

к—с


,0

о


 


гідразид кислоти


К'—С,


ангідрид кислоти

Оскільки в процесі реакцій нуклеофільного заміщення в молекулу нуклеофіль­ного реагенту вводиться ацильна група, галогенангідриди є ацилюючими реагента­ми, а реакції називають реакціями ацилювання.

Зі слабкими нуклеофільними реагентами, такими, як арени, галогенангідриди, реагують у присутності кислот льюїса (AlCl3, FeBr3, SnCl2 тощо). Кислоти льюїса активують молекулу ацилгалогеніду за рахунок утворення донорно-акцепторного комплексу (я-комплексу) або іона ацилію:


СІ

 


+


Сі:

донорно-акцепторний комплекс (8'+ > 8+)


0

к

ацилій-катіон


[А1С14


Ацилювання ароматичних вуглеводнів за Фріделем—Крафтсом описано на с. 203.

Ацилгалогеніди, що містять атоми Гідрогену при а-атомі Карбону, у присут­ності сильних основ (третинних амінів) відщеплюють молекулу галогеноводню, утворюючи кетени:

СН, _

з\
с=с=о

СН

-неї
СН;
СІ
диметилкетен

сн3— с—с' н

ізобугирилхлорид

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.