Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИКОРИСТАННЯ. етилформіатHCOOC2H5



етилформіатHCOOC2H5. Безбарвна рідина (т. кип. 54,3 °С), розчинна в етанолі, етері, малорозчинна у воді.

Використовують етилформіат у виробництві вітаміну B1, а також як віддушку для мила і компонентів фруктових есенцій.

етилацетат CH3COOC2H5. Безбарвна рідина з приємним запахом (т. кип. 77,1 °С), малорозчинна у воді, розчиняється в органічних розчинниках.

Застосовується як розчинник естерів целюлози, хлорокаучуку, вінілових по­лімерів, жирів, восків. Використовується для добування ацетооцтового естеру, як віддушка для мила в парфумерії, входить до складу харчових есенцій.

БензилбензоатC6H5COOCH2C6H5. Рідина ясно-жовтого кольору (т. кип. 323—324°С), нерозчинна у воді, розчиняється в етанолі.

Міститься в багатьох ефірних оліях, перуанському бальзамі. Справляє токсичну дію на коростяних кліщів і застосовується для лікування корости.

АМІДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

Амідами називають похідні карбонових кислот, в яких гідроксильна група, що входить до складу карбоксильної групи, заміщена на аміногрупу.

їх можна також розглядати як ацильні похідні амоніаку, первинних та вто­ринних амінів.

НОМЕНКЛАТУРА

Назви амідів найчастіше утворюють від назв відповідних карбонових кислот і амінів. У багатьох випадках використовують тривіальні назви кислотних залиш-ків — ацилів, замінюючи в них суфікс -ил (-іл) на -амід. За замісниковою номенкла­турою ШРАСназви амідів складають з назв кислот, замінюючи суфікс -ова кислота на суфікс -амід. У назвах заміщених амідів положення замісників, які знаходяться при атомі Нітрогену амідної групи, позначають символом №

 

сн3—с^ СН3~С\ ті____ (~* /~*и XI »-', Л_Г13
КН2 ші—сн3 N
    сн3
амід оцтової кислоти; ацетамід; етанамід метиламід оцтової кислоти; К-метилацетамід; Н-метилетанамід Н,К-диметиламід мурашиної кислоти; Н,>і-диметилформамід

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Взаємодія галогенангідридів, ангідридів або естерів карбонових кислот з амоніа­ком, первинними або вторинними амінами(див. с. 439, 443, 448):



Глава 26


 


 
 

-неї

сн,-<° -і

СІ

ацетилхлорид

о

N11

,-лтт__ /-./ -СН3СООН

О

оцтовий ангідрид


,0

-► сн3— с'

ацетамід


О ЧОСН3 "СНзОН

метилацетат

нагрівання амонійних солей карбонових кислот:


о

сн3-с(
+ н2о

сн3-с(_ о

±4 іліхі2

амоній ацетат ацетамід

Гідроліз нітрилів.При гідролізі нітрилів утворюються або аміди (частковий гідроліз), або карбонові кислоти (повний гідроліз). Для одержання амідів гідро­ліз здійснюють дією 96%-вої сульфатної кислоти або лужних розчинів гідроген пероксиду:


8+

сн3с=]


Н,8О4

НОН —*—=->


сн3


сн3-с(


о


 


ацетонітрил


ацетамід


ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Аміди карбонових кислот — це кристалічні речовини або рідини, розчинні у воді та органічних розчинниках. Сполуки, що містять у молекулі зв'язки N—H, утворюють міцні міжмолекулярні водневі зв'язки і мають вищі порівняно з кар­боновими кислотами температури плавлення і кипіння.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Реакційна здатність амідів зумовлена наявністю в їх структурі амідного угрупо­вання — . За електронною будовою амідна група подібна до карбоксильної.

X


ФУнКЦІОнаЛЬнІ ПОхІДнІ КарБОнОВих КиСЛОт
-------------------------------------------------------------------------------------------------- 453

Неподілена пара електронів атома Нітрогену взаємодіє з я-електронами карбоніль-ноїіруіш(/>,я-кон'югація).Унаслідоккон'югації зв'язок C—Nстаєкоротшим,азв'язок C=O — дещо довшим порівняно з некон'югованими сполуками. За рахунок силь­ного зміщення неподіленої пари електронів атома Нітрогену (+M-ефект) до групи C=O частковий позитивний заряд на атомі Карбону карбонільної групи в амідах менший, ніж у галогенангідридів, ангідридів і естерів:

/ К-С^ К-С*

сі к к о—с2н5 ічн2

8+ > 8'+ > 8"+ > 8'"+

Завдяки такій електронній будові аміди карбонових кислот практично не всту­пають у реакції з нуклеофільними реагентами і, на відміну від амінів, є дуже слабкими основами. Аміди, які мають у своїй структурі зв'язок N—H, — слабкі ІЧН -кислоти.

Кислотно-основні властивості.Аміди як слабкі основи утворюють солі лише із сильними мінеральними кислотами, причому протонуванню піддається атом Оксигену карбонільної групи, бо катіон, що утворюється при цьому, стабілізується завдяки кон'югації:

/ +

к-с + н

Протонована форма амідів є сильною OH-кислотою (pKBH+ ацетаміду 0,1). У результаті взаємодії неподіленої пари електронів атома Нітрогену з я-електро-нами карбонільної групи (р, я -кон'югації) в молекулах незаміщених і N-заміщених амідів атом Гідрогену зв'язку N—H набуває рухливості. Такі аміди виявляють властивості слабких NH-кислот і при взаємодії з металічним натрієм або натрій амідом NaNH2 утворюють солі:

К— С+ Ка№і2^=*: К—

Гідроліз амідів.Аміди гідролізуються набагато важче, ніж інші функціональні похідні карбонових кислот. У нейтральному середовищі гідроліз проходить дуже повільно. У присутності мінеральних кислот або лугів аміди гідролізуються досить легко. У лужному середовищі аміди перетворюються на сіль карбонової кислоти та амоніак або аміни:



О К—С—О —Н —► К—Сч +


Глава 26
454 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У процесі гідролізу в кислому середовищі аміди утворюють карбонові кислоти та амонієві солі. Під дією мінеральної кислоти спочатку утворюється протонована форма аміду, яка потім вступає в реакцію з водою:

8

8+ У + 6+/

к-с * + н ^ к-С<

протонована форма аміду


Сб-н

Сб-н V н

К— С.^ +НОН^=*:К— С — ОГ :«=

+ І \тт |_Г+

І н н :>Ш2 ,■

к—с—он--------- -*► к—с

;........... \


Дегідратація незаміщених амідів.Незаміщені аміди піддаються дегідратації з утворенням нітрилів при нагріванні із сильними водовіднімаючими засобами — фосфор(V) оксидом P2O5 або фосфор трихлороксидом POCl3:

СН3-с( ^^

ацетамід ацетонітрил

Гіпогалогенітна реакція Гофмана.Реакція амідів з лужними розчинами галогенів (йоду, брому або хлору) відома як реакція Гофмана, або перегрупування Гофмана (1881 р.). Реакція проходить з амідами як жирних, так і ароматичних кислот. До­зволяє одержати первинні аміни, які містять на один атом Карбону менше, ніж у вихідному аміді.


 
 

амід масляної кислоти ► СН^—СН2—СН2—ІЧН2 + СО2 +

N11

-- ► СНСН2СН2ІЧН2+ СО2

1-пропанамін

Відновлення.Під дією літій алюмогідриду ІіАШ4 аміди карбонових кислот від­новлюються до амінів:

3< 1ЧГН 1Л|±±2 і аміди відновлюються до вторинних або третинних амінів.
1ЧГН 1Л|±±2 етанамш

сн3-<°


ФУнКЦІОнаЛЬнІ ПОхІДнІ КарБОнОВих КиСЛОт
-------------------------------------------------------------------------------------------------- 455




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.