ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИКОРИСТАННЯ. етилформіатHCOOC2H5

етилформіатHCOOC₂H₅. Безбарвна рідина (т. кип. 54,3 °С), розчинна в етанолі, етері, малорозчинна у воді.

Використовують етилформіат у виробництві вітаміну B₁, а також як віддушку для мила і компонентів фруктових есенцій.

етилацетат CH₃COOC₂H₅. Безбарвна рідина з приємним запахом (т. кип. 77,1 °С), малорозчинна у воді, розчиняється в органічних розчинниках.

Застосовується як розчинник естерів целюлози, хлорокаучуку, вінілових по­лімерів, жирів, восків. Використовується для добування ацетооцтового естеру, як віддушка для мила в парфумерії, входить до складу харчових есенцій.

БензилбензоатC₆H₅COOCH₂C₆H₅. Рідина ясно-жовтого кольору (т. кип. 323—324°С), нерозчинна у воді, розчиняється в етанолі.

Міститься в багатьох ефірних оліях, перуанському бальзамі. Справляє токсичну дію на коростяних кліщів і застосовується для лікування корости.

АМІДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

Амідами називають похідні карбонових кислот, в яких гідроксильна група, що входить до складу карбоксильної групи, заміщена на аміногрупу.

їх можна також розглядати як ацильні похідні амоніаку, первинних та вто­ринних амінів.

НОМЕНКЛАТУРА

Назви амідів найчастіше утворюють від назв відповідних карбонових кислот і амінів. У багатьох випадках використовують тривіальні назви кислотних залиш-ків — ацилів, замінюючи в них суфікс -ил (-іл) на -амід. За замісниковою номенкла­турою ШРАСназви амідів складають з назв кислот, замінюючи суфікс -ова кислота на суфікс -амід. У назвах заміщених амідів положення замісників, які знаходяться при атомі Нітрогену амідної групи, позначають символом №

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Взаємодія галогенангідридів, ангідридів або естерів карбонових кислот з амоніа­ком, первинними або вторинними амінами(див. с. 439, 443, 448):

Глава 26

сн,-<° -і

СІ

ацетилхлорид

о

,-лтт__ /-./ -СН₃СООН

О

оцтовий ангідрид

,0

-► сн₃— с'

ацетамід

О ^ЧОСН₃ "^СНзОН

метилацетат

нагрівання амонійних солей карбонових кислот:

о

сн₃-с(_ о

±₄ іліхі₂

амоній ацетат ацетамід

Гідроліз нітрилів.При гідролізі нітрилів утворюються або аміди (частковий гідроліз), або карбонові кислоти (повний гідроліз). Для одержання амідів гідро­ліз здійснюють дією 96%-вої сульфатної кислоти або лужних розчинів гідроген пероксиду:

8+

сн₃— с=]

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Аміди карбонових кислот — це кристалічні речовини або рідини, розчинні у воді та органічних розчинниках. Сполуки, що містять у молекулі зв'язки N—H, утворюють міцні міжмолекулярні водневі зв'язки і мають вищі порівняно з кар­боновими кислотами температури плавлення і кипіння.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Реакційна здатність амідів зумовлена наявністю в їх структурі амідного угрупо­вання — . За електронною будовою амідна група подібна до карбоксильної.

X

ФУнКЦІОнаЛЬнІ ПОхІДнІ КарБОнОВих КиСЛОт
-------------------------------------------------------------------------------------------------- 453

Неподілена пара електронів атома Нітрогену взаємодіє з я-електронами карбоніль-ноїіруіш(/>,я-кон'югація).Унаслідоккон'югації зв'язок C—Nстаєкоротшим,азв'язок C=O — дещо довшим порівняно з некон'югованими сполуками. За рахунок силь­ного зміщення неподіленої пари електронів атома Нітрогену (+M-ефект) до групи C=O частковий позитивний заряд на атомі Карбону карбонільної групи в амідах менший, ніж у галогенангідридів, ангідридів і естерів:

/ К-С^ К-С*

сі к к о—с₂н₅ ічн₂

8+ > 8'+ > 8"+ > 8'"+

Завдяки такій електронній будові аміди карбонових кислот практично не всту­пають у реакції з нуклеофільними реагентами і, на відміну від амінів, є дуже слабкими основами. Аміди, які мають у своїй структурі зв'язок N—H, — слабкі ІЧН -кислоти.

Кислотно-основні властивості.Аміди як слабкі основи утворюють солі лише із сильними мінеральними кислотами, причому протонуванню піддається атом Оксигену карбонільної групи, бо катіон, що утворюється при цьому, стабілізується завдяки кон'югації:

/ ₊

к-с + н

Протонована форма амідів є сильною OH-кислотою (pK_BH+ ацетаміду 0,1). У результаті взаємодії неподіленої пари електронів атома Нітрогену з я-електро-нами карбонільної групи (р, я -кон'югації) в молекулах незаміщених і N-заміщених амідів атом Гідрогену зв'язку N—H набуває рухливості. Такі аміди виявляють властивості слабких NH-кислот і при взаємодії з металічним натрієм або натрій амідом NaNH₂ утворюють солі:

К— С+ Ка№і₂^=*: К—

Гідроліз амідів.Аміди гідролізуються набагато важче, ніж інші функціональні похідні карбонових кислот. У нейтральному середовищі гідроліз проходить дуже повільно. У присутності мінеральних кислот або лугів аміди гідролізуються досить легко. У лужному середовищі аміди перетворюються на сіль карбонової кислоти та амоніак або аміни:

О К—С—О —Н —► К—С_ч +

Глава 26
454 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У процесі гідролізу в кислому середовищі аміди утворюють карбонові кислоти та амонієві солі. Під дією мінеральної кислоти спочатку утворюється протонована форма аміду, яка потім вступає в реакцію з водою:

⁸

8+ У + 6+/

к-с * + н ^ к-_С<

протонована форма аміду

Сб-н

Сб-н V _н

К— С.^ +НОН^=*:К— С — ОГ :«=

+ І \тт |_Г+

І н ^н :>Ш₂ ,■

к—с—он--------- -*► к—с

;........... \

Дегідратація незаміщених амідів.Незаміщені аміди піддаються дегідратації з утворенням нітрилів при нагріванні із сильними водовіднімаючими засобами — фосфор(V) оксидом P₂O₅ або фосфор трихлороксидом POCl₃:

СН₃-с( ^^

ацетамід ацетонітрил

Гіпогалогенітна реакція Гофмана.Реакція амідів з лужними розчинами галогенів (йоду, брому або хлору) відома як реакція Гофмана, або перегрупування Гофмана (1881 р.). Реакція проходить з амідами як жирних, так і ароматичних кислот. До­зволяє одержати первинні аміни, які містять на один атом Карбону менше, ніж у вихідному аміді.

амід масляної кислоти ► СН^—СН2—СН2—ІЧН2 + СО2 +

N11

-- ► СН—СН₂—СН₂—ІЧН₂+ СО₂

1-пропанамін

Відновлення.Під дією літій алюмогідриду ІіАШ₄ аміди карбонових кислот від­новлюються до амінів:

сн₃-<°

ФУнКЦІОнаЛЬнІ ПОхІДнІ КарБОнОВих КиСЛОт
-------------------------------------------------------------------------------------------------- 455

Поиск по сайту: