Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

НОМЕНКЛАТУРА. ІЗОМЕРІЯ. У номенклатурі ненасичених кислот широко застосовуються тривіальні назви



У номенклатурі ненасичених кислот широко застосовуються тривіальні назви. За замісниковою номенклатурою ШРАСназви ненасичених кислот утворюють ана­логічно насиченим, використовуючи суфікс -ен (-єн) для позначення подвійного і суфікс -ин (-ін) для позначення потрійного зв'язку, із указівкою положення крат­ного зв'язку у вуглецевому ланцюзі. Назви деяких ненасичених монокарбонових кислот наведені в табл. 24.4.

Залежно від положення кратного зв'язку відносно карбоксильної групи роз­різняють а,|3-; |3,у-; у,5- та інші ненасичені кислоти:

н2с=сн—соон н2с=сн—сн2—соон

а,р-ненасичена кислота р,у-ненасичена кислота

Для ненасичених монокарбонових кислот характерна структурна ізомерія, зумовлена різною структурою вуглеводневого радикала та положенням кратного зв'язку, а також геометрична ізомерія, пов'язана з різним розташуванням замісни­ків відносно площини подвійного зв'язку.

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Для добування ненасичених монокарбонових кислот, використовуючи як ви­хідні речовини ненасичені сполуки, можна застосувати багато методів синтезу насичених карбонових кислот: окиснення за м'яких умов ненасичених первинних спиртів та альдегідів, гідроліз нітрилів тощо. Крім того, існують специфічні методи добування.

Гідрокарбонілювання алкінів (реакція Реппе). У присутності карбонілів мета­лів алкіни взаємодіють з карбон(II) оксидом у водному середовищі з утворенням а, |3-ненасичених монокарбонових кислот:



Глава 24


Таблиця 24.4

Назви ненасичених монокарбонових кислот

 

 

Сполука Назва кислоти за номенклатурою
тривіальною замісниковою
н2с=сн—соон Акрилова Пропенова
н2с=с—соон сн3 Метакрилова 2-Метилпропенова
н2с=сн—сн2— соон Вінілоцтова 3-Бутенова
СНз\с = с/н яу хсоон Кротонова транс-2-Бутенова
н н )с=с( сн/ хсоон Ізокротонова цис-2-Бутенова
нс^с-соон Пропіолова Пропінова
сн3—с=с—соон Тетролова 2-Бутинова
Нх /(СН2)7СН3 с II НХ Ч(СН2)7СООН Олеїнова цис-9- Октадеценова
СН3(СН2) /Н с II с Нч хСН2 Н с с НХ Х(СН2)7СООН Лінолева цис-9-цис-12-Октадека-дієнова
с с Н СН2ч Лі с с с II с НУ Ч(СН2)7СООН Ліноленова цис-9-цис- 12-цис-15 -Окта-декатриєнова

КарБОнОВІ КиСЛОти. мОнОКарБОнОВІ КиСЛОти

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 417

нс=сн + со + нон №(СО)4» н2с=сн—соон

ацетилен акрилова кислота

елімінування В-галогено- і В-гідроксикарбонових кислот.В-Галогенокарбонові кислоти при нагріванні з водою відщеплюють галогеноводень і перетворюються в а, В-ненасичені кислоти:

Р а

сн2— сн2— соон _^ > н2с=сн—соон

СІ

р-хлоропроігіонова кислота акрилова кислота

В-Гідроксикарбонові кислоти при нагріванні відщеплюють молекулу води і пе­ретворюються в а, В-ненасичені кислоти:

Р а

сн2—сн2—соон о > н2с=сн—соон

ОН

р-гідроксипропіонова кислота акрилова кислота

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

За звичайних умов ненасичені монокарбонові кислоти — це безбарвні рідини або кристалічні речовини. Нижчі представники добре розчинні у воді, мають різ­кий подразливий запах. Зі збільшенням молекулярної маси кислоти її розчинність у воді зменшується. Вищі ненасичені кислоти нерозчинні у воді і добре розчиня­ються в органічних розчинниках.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Реакційна здатність ненасичених монокарбонових кислот зумовлена наявністю в їх структурі карбоксильної групи і кратного зв'язку.

За рахунок карбоксильної групи ненасичені кислоти вступають у реакції, ха­рактерні для насичених кислот, зокрема вони утворюють солі, галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди (див. с. 408—413). По кратному зв'язку у вуглеводневому радикалі ненасичені кислоти виявляють властивості алкенів (алкінів). Так, для них характерні реакції приєднання, окиснення і полімеризації (див. розд. 10.5 і 12.4).

Проте приєднання галогеноводнів до а, В-ненасичених кислот відбувається всу­переч правилу Марковникова, що пояснюється електроноакцепторним впливом карбоксильної групи (-I- і —M-ефекти):


5+ Г^ У Ч.8+ 8-

н2с=сн—с + н—вг

у---............... он............ ....-•-■■'

акрилова кислота

5—

н,с—сн=с

Вг


он


н2с—сн2—с

Вг


//

\


он


р-бромопропіонова кислота



Глава 24


н2с=сн—соон акрилова кислота рКа = 4,26 не=с—соон пропіолова кислота рКа = 1,84

а,,|3-Ненасичені кислоти, особливо з потрійним зв'язком, сильніші кислоти порівняно з відповідними насиченими. це пояснюється підвищенням стійкості аніона, що утворюється, за рахунок делокалізації заряду по кон'югованій системі. Нижче для порівняння наведені значення рКa у воді (при 25 °С) деяких ненасиче-них карбонових кислот і пропіонової кислоти:

сн3— с=с—соон

тетролова кислота рКа = 2,60

сн3— сн2— соон

пропіонова кислота

рКа = 4,87





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.