У номенклатурі ненасичених кислот широко застосовуються тривіальні назви. За замісниковою номенклатурою ШРАСназви ненасичених кислот утворюють аналогічно насиченим, використовуючи суфікс -ен (-єн) для позначення подвійного і суфікс -ин (-ін) для позначення потрійного зв'язку, із указівкою положення кратного зв'язку у вуглецевому ланцюзі. Назви деяких ненасичених монокарбонових кислот наведені в табл. 24.4.
Залежно від положення кратного зв'язку відносно карбоксильної групи розрізняють а,|3-; |3,у-; у,5- та інші ненасичені кислоти:
н2с=сн—соон н2с=сн—сн2—соон
а,р-ненасичена кислота р,у-ненасичена кислота
Для ненасичених монокарбонових кислот характерна структурна ізомерія, зумовлена різною структурою вуглеводневого радикала та положенням кратного зв'язку, а також геометрична ізомерія, пов'язана з різним розташуванням замісників відносно площини подвійного зв'язку.
СПОСОБИ ДОБУВАННЯ
Для добування ненасичених монокарбонових кислот, використовуючи як вихідні речовини ненасичені сполуки, можна застосувати багато методів синтезу насичених карбонових кислот: окиснення за м'яких умов ненасичених первинних спиртів та альдегідів, гідроліз нітрилів тощо. Крім того, існують специфічні методи добування.
Гідрокарбонілювання алкінів (реакція Реппе). У присутності карбонілів металів алкіни взаємодіють з карбон(II) оксидом у водному середовищі з утворенням а, |3-ненасичених монокарбонових кислот:
елімінування В-галогено- і В-гідроксикарбонових кислот.В-Галогенокарбонові кислоти при нагріванні з водою відщеплюють галогеноводень і перетворюються в а, В-ненасичені кислоти:
Р а
сн2— сн2— соон _^ > н2с=сн—соон
СІ
р-хлоропроігіонова кислота акрилова кислота
В-Гідроксикарбонові кислоти при нагріванні відщеплюють молекулу води і перетворюються в а, В-ненасичені кислоти:
Р а
сн2—сн2—соон _до> н2с=сн—соон
ОН
р-гідроксипропіонова кислота акрилова кислота
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
За звичайних умов ненасичені монокарбонові кислоти — це безбарвні рідини або кристалічні речовини. Нижчі представники добре розчинні у воді, мають різкий подразливий запах. Зі збільшенням молекулярної маси кислоти її розчинність у воді зменшується. Вищі ненасичені кислоти нерозчинні у воді і добре розчиняються в органічних розчинниках.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Реакційна здатність ненасичених монокарбонових кислот зумовлена наявністю в їх структурі карбоксильної групи і кратного зв'язку.
За рахунок карбоксильної групи ненасичені кислоти вступають у реакції, характерні для насичених кислот, зокрема вони утворюють солі, галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди (див. с. 408—413). По кратному зв'язку у вуглеводневому радикалі ненасичені кислоти виявляють властивості алкенів (алкінів). Так, для них характерні реакції приєднання, окиснення і полімеризації (див. розд. 10.5 і 12.4).
Проте приєднання галогеноводнів до а, В-ненасичених кислот відбувається всупереч правилу Марковникова, що пояснюється електроноакцепторним впливом карбоксильної групи (-I- і —M-ефекти):
а,,|3-Ненасичені кислоти, особливо з потрійним зв'язком, сильніші кислоти порівняно з відповідними насиченими. це пояснюється підвищенням стійкості аніона, що утворюється, за рахунок делокалізації заряду по кон'югованій системі. Нижче для порівняння наведені значення рКaу воді (при 25 °С) деяких ненасиче-них карбонових кислот і пропіонової кислоти: