Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ГаЛОГенОПОхІДнІ ВУГЛеВОДнІВ. Однак гемінальні дигалогеналкани в хімічному поводженні мають деякі





 


Однак гемінальні дигалогеналкани в хімічному поводженні мають деякі особ­ливості — при лужному гідролізі вони утворюють альдегіди або кетони: .О^НІ Н2О (ОН )
 

/

сн3—сн чсі

1,1-дихлоретан

сня—с—сн,

3 / \ 3

СІ СІ

2,2-дихлоропропан


Н2О (ОН )


СН3— СН

О:Н СІ:


-на

-неї


СН3

Н

ощовий альдегід

сн3— с—сн3 о

ацетон


ГАЛОГЕНАЛКЕНИ

Галогеналкенами називають похідні алкенів, в яких один або кілька атомів Гідро­гену заміщені атомами галогенів.

За взаємним розміщенням подвійного зв'язку й атома галогену галогеналкени можна умовно розділити на три групи:

> вінілгалогеніди сполуки, що містять атом галогену біля атома Карбону, який утворює подвійний зв'язок:

СІ


н,с=сн—сі

вініл лорид


сн3—сн=сн—сі

1-бромопропен


н2с=с—сн3

2-хлоропропен


> алілгалогеніди сполуки, в яких атом галогену знаходиться в а-положенні до атома Карбону, що утворює подвійний зв 'язок:


алшхлорид > сполуки, в яких атом галогену й атом Карбону, що утворює подвійний зв 'язок, розділені двома і більше простими вуглець-вуглецевими зв'язками:

н2с=сн—сн2—сі

н2с = сн—сн2— сн2— вг

4-бром-1-бутен


сн3—сн—сн=сн2

СІ

З-хлор-1-бутен

сн3— сн= сн— сн2—сн2— сі

5-хлор-2-пентен


СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

До основних способів добування галогеналкенів належать гідрогалогенування алкінів, галогенування алкенів і взаємодія галогенуючих реагентів з ненасиченими спиртами.

Гідрогалогенування алкінів(див. с.169):

НС=СН + НС1 —► Н2С = СН —СІ

хлористий вініл

Галогенування алкенів в алільне положення (див. с. 155):

н2с=сн—сн3
сі2

500-600 °С

*► н2с=сн—сн2—сі + неї

хлористий аліл


Глава 18 258Г

Взаємодія галогенуючих реагентів (PCl3, PCl5, SOCl2 тощо) з ненасиченими спир­тами(див. взаємодію з галогенідами фосфору і галогенангідридами неорганічних кислот, с. 327):

н2с=сн— сн2— он + рсі5 —► н2с=сн—сн2—сі +росі3 + нсі

аліловий спирт хлористий аліл

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Хімічні властивості галогеналкенів обумовлені наявністю в їхній структурі подвійного вуглець-вуглецевого зв'язку і зв'язку C—Hal. Будучи біфункціональ-ними сполуками, галогеналкени по подвійному зв'язку здатні вступати в реакції, характерні для алкенів (приєднання, полімеризація тощо, див. с. 146), а по зв'язку С—Hal — у реакції заміщення і відщеплення, властиві галогеналканам. Однак реакційна здатність галогеналкенів переважно залежить від взаємного розташу­вання функціональних груп у молекулі. якщо в сполуці атом галогену та подвій-ний зв'язок досить віддалені один від одного (розділені двома і більше простими вуглець-вуглецевими зв'язками), то кожна з цих функціональних груп поводить себе незалежно від іншої.

Разом з тим галогеналкени, що містять атом галогену біля атома Карбону, який утворює подвійний зв'язок (вінілгалогеніди), унаслідок взаємного впливу функ­ціональних груп характеризуються низькою реакційною здатністю зв'язку С—Hal / подвійного зв'язку. Атом галогену в цих сполуках малорухливий і дуже важко заміщується на інші атоми та групи. Реакції приєднання по подвійному зв'язку також йдуть гірше, ніж в алкенах.

Причиною низької реакційної здатності зв'язку С—Hal є кон'югація неподі-леної пари електронів атома галогену з я-електронами подвійного зв'язку (атом галогену виявляє +М-ефект):

,с =

У результаті кон'югації зв'язок С—Hal вкорочується і стає значно міцнішим, ніж у галогеналканів. Тому реакції нуклеофільного заміщення для вінілгалогенідів у більшості випадків здійснити не вдається. При звичайній температурі вони прак­тично не проходять, а при нагріванні перебігають побічні процеси — відщеплення галогеноводню, приєднання по подвійному зв'язку, полімеризація.

У присутності концентрованих розчинів лугів вінілгалогеніди, які містять атом Гідрогену біля атома Карбону, що утворює подвійний зв'язок, відщеплюють гало-геноводень і перетворюються в алкіни:

Н2С=С — СН3+ ШОН—► НС=С—СН3+ ИаСІ + Н2ОСІ

2-хлоропропен пропін

Поряд з цим у молекулі вінілгалогеніду атом галогену за рахунок сильного нега­тивного індуктивного ефекту зменшує електронну густину подвійного зв'язку і тим самим знижує її реакційну здатність у реакціях електрофільного приєднання Е). Тому вінілгалогеніди приєднують галогени, галогеноводні та інші електрофільні реагенти важче, ніж відповідні алкени. Приєднання галогеноводнів здійснюється відповідно до правила Марковникова:





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.