ГаЛОГенОПОхІДнІ ВУГЛеВОДнІВ. Однак гемінальні дигалогеналкани в хімічному поводженні мають деякі

сн₃—сн ^чсі

1,1-дихлоретан

сн_я—с—сн,

³ / \ ³

СІ СІ

2,2-дихлоропропан

Н₂О (ОН )

СН₃— СН

О:Н СІ:

-на

-неї

СН₃—

Н

ощовий альдегід

сн₃— с—сн₃ о

ацетон

ГАЛОГЕНАЛКЕНИ

Галогеналкенами називають похідні алкенів, в яких один або кілька атомів Гідро­гену заміщені атомами галогенів.

За взаємним розміщенням подвійного зв'язку й атома галогену галогеналкени можна умовно розділити на три групи:

> вінілгалогеніди — сполуки, що містять атом галогену біля атома Карбону, який утворює подвійний зв'язок:

СІ

н,с=сн—сі

вініл лорид

сн₃—сн=сн—сі

1-бромопропен

н₂с=с—сн₃

2-хлоропропен

> алілгалогеніди — сполуки, в яких атом галогену знаходиться в а-положенні до атома Карбону, що утворює подвійний зв 'язок:

н₂с=сн—сн₂—сі

н₂с = сн—сн₂— сн₂— вг

4-бром-1-бутен

сн₃—сн—сн=сн₂

СІ

З-хлор-1-бутен

сн₃— сн= сн— сн₂—сн₂— сі

5-хлор-2-пентен

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

До основних способів добування галогеналкенів належать гідрогалогенування алкінів, галогенування алкенів і взаємодія галогенуючих реагентів з ненасиченими спиртами.

Гідрогалогенування алкінів(див. с.169):

НС=СН + НС1 —► Н₂С = СН —СІ

хлористий вініл

Галогенування алкенів в алільне положення (див. с. 155):

500-600 °С

*► н₂с=сн—сн₂—сі + неї

хлористий аліл

Глава 18 258Г

Взаємодія галогенуючих реагентів (PCl₃, PCl₅, SOCl₂ тощо) з ненасиченими спир­тами(див. взаємодію з галогенідами фосфору і галогенангідридами неорганічних кислот, с. 327):

н₂с=сн— сн₂— он + рсі₅ —► н₂с=сн—сн₂—сі +росі₃ + нсі

аліловий спирт хлористий аліл

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Хімічні властивості галогеналкенів обумовлені наявністю в їхній структурі подвійного вуглець-вуглецевого зв'язку і зв'язку C—Hal. Будучи біфункціональ-ними сполуками, галогеналкени по подвійному зв'язку здатні вступати в реакції, характерні для алкенів (приєднання, полімеризація тощо, див. с. 146), а по зв'язку С—Hal — у реакції заміщення і відщеплення, властиві галогеналканам. Однак реакційна здатність галогеналкенів переважно залежить від взаємного розташу­вання функціональних груп у молекулі. якщо в сполуці атом галогену та подвій-ний зв'язок досить віддалені один від одного (розділені двома і більше простими вуглець-вуглецевими зв'язками), то кожна з цих функціональних груп поводить себе незалежно від іншої.

Разом з тим галогеналкени, що містять атом галогену біля атома Карбону, який утворює подвійний зв'язок (вінілгалогеніди), унаслідок взаємного впливу функ­ціональних груп характеризуються низькою реакційною здатністю зв'язку С—Hal / подвійного зв'язку. Атом галогену в цих сполуках малорухливий і дуже важко заміщується на інші атоми та групи. Реакції приєднання по подвійному зв'язку також йдуть гірше, ніж в алкенах.

Причиною низької реакційної здатності зв'язку С—Hal є кон'югація неподі-леної пари електронів атома галогену з я-електронами подвійного зв'язку (атом галогену виявляє +М-ефект):

,с =

У результаті кон'югації зв'язок С—Hal вкорочується і стає значно міцнішим, ніж у галогеналканів. Тому реакції нуклеофільного заміщення для вінілгалогенідів у більшості випадків здійснити не вдається. При звичайній температурі вони прак­тично не проходять, а при нагріванні перебігають побічні процеси — відщеплення галогеноводню, приєднання по подвійному зв'язку, полімеризація.

У присутності концентрованих розчинів лугів вінілгалогеніди, які містять атом Гідрогену біля атома Карбону, що утворює подвійний зв'язок, відщеплюють гало-геноводень і перетворюються в алкіни:

Н₂С=С — СН₃+ ШОН—► НС=С—СН₃+ ИаСІ + Н₂ОСІ

2-хлоропропен пропін

Поряд з цим у молекулі вінілгалогеніду атом галогену за рахунок сильного нега­тивного індуктивного ефекту зменшує електронну густину подвійного зв'язку і тим самим знижує її реакційну здатність у реакціях електрофільного приєднання (А_Е). Тому вінілгалогеніди приєднують галогени, галогеноводні та інші електрофільні реагенти важче, ніж відповідні алкени. Приєднання галогеноводнів здійснюється відповідно до правила Марковникова:

Поиск по сайту: