її мшив комерційної вигоди, то він завжди має другорядне ніІ Ч І ' І Ш Я. Звичайно, було б лицемірно заявляти про безко-
рі. і и вість видавців (найчастіше зайву в умовах українсько-111 і чіпку), які зовсім не очікуватимуть прибутку — про-I m дохід може з'явитися через тривалий відрізок часу і не нінпіЧаково у грошовому еквіваленті. «Книга художника» !ііі|иорі призначена бути іміджевою продукцією. У репер-І\ .І|Ч будь-якого видавництва завжди знайдеться декілька ці ми цій, які не змусять видавця пишатися; кілька відверто
II імерційних видань і обов'язково — одна-дві ймовірно збит-Цопі книги, які видавець вважав своїм обов'язком випустити и і шт. Серед останніх і є «книга художника». Таким чином,
• і и н іукати до видання «книги художника» може мотив:
• підвищення іміджу видавництва, формування аль-гру к і ичного та «месіанського» образу видавця;
• залучення до співпраці широких мистецьких кіл, га-
II рей, книгозбірень;
• підвищення загального інтересу до книги, формуван-
JJ I інформаційного поля, зацікавленого у читанні;
• підвищення видавничої культури, новий внесок у роз-мистецтва книги або відродження його традицій.
Інновація в книжковому мистецтві. Ключовою відмін-
нії по artist's book від livre d'artiste* вважаєтеся експеримен-I \ 11.1 пня з книжковою формою та варіантами комбінування и 11 ту і зображення. Якщо livre d'artiste — розкішне якіс-нії підготоване видання, то artist's book — видання видо-зміненого формату, незвичайної конструкції, оригінальної Гсхніки виконання. Причому в «книзі художника» можуть і іути свідомо використані помилки** або неякісний друк як Кудожні засоби.
4 Англійський та французький терміни, які вживають на озна-II і и і я «книги художника» в різних контекстах і які часто ототож-нюють.
* * І Іаприклад, «Заумная гнига» (1915 р.) Кручених та Алягрова з
і пін граціями Ольги Розанової.
ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ
Поєднання всіх можливих мистецьких технік. Феномен
«книги художника» полягає у тому, що в її створенні мол-на використати яку-завгодно техніку, ідеологію будь-якої < > напрямку мистецтва, технологію довільної сфери людської діяльності — і все це в межах одного примірника. Чаї то «книги художника» тяжіють до гри, до скульптурної и трьохвимірного чи подієвого чотиривимірного розгортап ня. Саме тому їх слід експонувати і презентувати, врахоиу ючи ці особливості.
Співпраця творців. Іноді «книгою художника»хибні і
вважають будь-яке виданім з динамічним оформленням Або ж видання, в яких автори тексту й ілюстрацій знахо дяться у різних часових і просторових рамках і навіть нікої 111 не зустрічалися. Та все ж до «книг художника», задеякими
винятками, варто зараховувати лише ті, над якими творці працювалиспільноабосамотужки.Звичайно, якщойдетьсяпро новаторське бачення тексту класика, принциповоН О І Л
Подачу твору — то рамки поняття можуть розширятися.
Американський дослідник «книги художника» Стівсп Бері виступає за фаховість таких видань. Він висловлю»' думку про те, що байдуже, наскільки ці роботи можуть буті і натхненні — все одно їх не можна вважати «книгами худож ників», тому що їх зробили не художники*.
На практиці такої однозначної вимоги одноосібної і > та фахового авторства «книги художника»незавжди до тримуються. Цьому сприяє як особистість творцяреалі,
них проектів, так і специфіка їх редакційно-видавничої о опрацювання. В результаті, «книга художника» може мати одного, декількох або й цілий колектив творців. Тобто, «а и торськість» «книги художника» не обов'язково передбач.н її одноосібне творення. Тут, швидше, може йтися про цілії ність творчого колективу та єдність дій його учасників уш і
* Цит. за: Lorenz A. Artist's Books — For Lack of a Better Name / /,
— <http://www.angelalorenzartistsbooks.com/What is an Artisl1. Book.mht>. - 2002 [8].
2 4 6
Л И С Т В А К Г. Б.
і • н цінні всіх етапів підготовки та дотриманні загальної кон-цепції проекту. Очевидно, що масив видань, які відносять до і пиг художника», потребує деталізованої класифікації за