Проблема вирішується, але для цього потрібно спочат-ку усвідомити, що «не книгарнями єдиними»: видавнича діяльність, як і будь-який інший бізнес, потребує нових підходів до збуту продукції [10]. В нашому випадку — це і можливість поширення книг через Інтернет, і провадження ефективних рекламних кампаній, проведення акцій, пря мий маркетинг тощо. Головне — якісна продукція та бачеі і ня «свого» читача.
Таким чином, можна стверджувати, що у процесі міжна-родного культурного обміну, підготовка якісної переклад-ної літератури свідчить про готовність країни до інтеграції у світову спільноту.
Дігчук К. О.
1. Антологія японської класичної поезії. Танка. Рента (VII — XV ст.) / Переклад з японської, коментарі, упорядкування, перед-мова І. Бондаренка. — Київ: Факт, 2004. — С. 37 — 38.
2. Афонін О. Національна книга. Стан, причини, наслідки, перспективи // Вісник Книжкової палати. — 2000. — № 2. —
С. 13-17.
3. Жгировський О. Радість знайомства [Електронний ресурс].
— Режим доступу: <http://www.day.kiev.ua/40307/>.
4. Жуковський А. Японія // Енциклопедія українознавства. — Львів: НТШ, 2000. - Т. 10. - С. 3978 - 3981.
5. Кальниченко О. А., Подміногін В. О. Переклад vs адаптація // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. — 2004. — M» 636. - С. 201-205.
6. Капранов С. В. «Ісе моноґатарі» в контексті традиції [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: <http://www.library.ukma. kiev.ua/elib / NZ/ NZV13_1999_culture/ 10_kapranov_sv.pdf>.
7. Ковалівський А. Вивчення Сходу в Харківському універси-
теті та Харкові у XVIII —XX віках // Антологія літератур Сходу.
— Харків: Вид-во Харківського університету. — 1961. — С. 12.
8. Літературознавчий словник-довідник / P. Т. Гром'як, ІО. І. Ковалів та ін. - К: ВЦ «Академія», 1997. - 752 с.
9. Партач Н. Нам не світить зі Сходу [Електронний ресурс]. — Режим доступу: <http://www.dt.ua/3000/3680/54266/>.
10. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Прак-тичний посібник. — 2-ге вид., стереотипне. — К.: Наша культура
і наука, 2006. - 559 с.
11. Хіно Такао. Деякі лінгвістичні проблеми перекладу «Епеї-ди» І. Котляревського японською мовою [Електронний ресурс|. Режим доступу: <http://usubway.narod.ru/Eneida.htm>.
12. Чихольд Я. Облик книги. - М: Книга, 1980. - С. 17.
13. Швецова-Водка Г. М. Типологія книги. — К.: Кн. палата України, 1999. - С. 12.
15. Японський Фонд [Електронний ресурс]. — Режим доступу: <http://www.jpf.go.jp/>.
У Д К - 0 8 7 . 5 + 1 5 9 . 9 2 2 . 7
К О М П А Н О В И Ч М . С .
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ МОДЕЛЕЙ
МІЖ АВТОРОМ ТА ДИТИНОЮ-ЧИТАЧЕМ: ОСНОВНІ ПОЗИЦІЇ АВТОРСЬКОГО ВПЛИВУ НА МАЛЕНЬКОГО ЧИТАЧА
Досліджено комунікативні моделі спілкування автора та дитин и-читача. Визначено та проаналізовано основні понятійні категорії і терміни лінгвістики, літературознавства та стилістики «дитячо го» літературного процесу. Наголошено на важливості правилі, ної адресованості дитячого твору за віковими групами читачів.
О б р а з и адресанта й адресата в контексті т в о р е н н я ди тячої л і т е р а т у р и розглядаються як ключові текстотвірпі категорії. Аналіз мовленнєвих звернень названих тексто-вих категорій — одне з важливих завдань комунікативної
стилістики, що посідає
вагоме місце в
«дитячому»
літера
т у р н о м у
процесі . З ц и м и категоріями,
які мають
конкре -
тизувати
в и з н а ч а л ь н и й
характер тексту, пов'язані
ключо -
ві поняття комунікативної стилістики тексту. Відповідно до моделі мовленнєвої комунікації Р . Якобсона, їх м о ж і м згрупувати так:
1) поняття, що мають а н т р о п о ц е н т р и ч н у орієнтацію, пов'язані з е л е м е н т а м и автор — текст - дитина [8, с. 21];
2) поняття,
що відображають
зовнішні н е а н т р о п о ц е п
т р и ч н і аспекти
тексту, пов'язані
з е л е м е н т а м и текстового
коду, текст - дійсність; текст — канал зв'язку;
КомплновичМ С
3) поняття, що характеризують внутрішнютекстову о/>ганізацію.
Така диференціація ключових понять умовна, бо всі вони, так чи інакше, корелюють одне з одним в межах уиі версальної моделі мовленнєвої комунікації, відтворюють загальний системно-дієвий підхід до тексту, адресованому дитині як центральному елементу цієї моделі.
Блок основних понять авторського тексту, що мають антропоцентричну орієнтацію, визначається діалогічним характером текстової діяльності, її суб'єктністю й адресо-ваністю, тому безпосередньо пов'язаний з текстотвірни-ми категоріями образу автора й образу дитини-читача із ключовим поняттямідіостилю.Явище спілкування автора-
адресанта й дитини-адресата розглядаємо як текстову ді-яльність, спрямовану на взаєморозуміння.Діалогічну гармо-нізацію слід визначати як ідеал мовленнєвого спілкування,
до якого прагнуть комуніканти, як співтворчість емоційну, співзвучність автора й читача. Поняттятекстова діяльність
трактуємо як систему дій, спрямованих на породження текстів й сприйняття, інтерпретацію і їх розуміння. Пер-винна комунікативна діяльність, пов'язана з текстотворен-ням, ґрунтується на знанні категорій і чинників текстотво-рення (лінгвістичних і екстралінгвістичних, суб'єктивних і об'єктивних), що визначають добір і організацію мовних засобів [4, с. 3]. Вторинна комунікативна діяльність адреса - та включає сприйняття, інтерпретацію і розуміння. Сиримняття розглядається як процес, що по.лягає у відображенні
предметів і явищ при безпосередній дії на органи чуття. Інтерпретація — як шлях до розуму, а розуміння — пов'язане
з осягненням дитиною концептуального змісту тексту, що віддзеркалює авторський світогляд, його інтенції, інформа ційний тезаурус асоціацій. Явшце спілкування, як текстова діяльність, здійснюється на асоціативній основі. У піт ніс тичному аспекті,асоціаціїправомірно розглядати як ак туа-