Читання не є лише фізичним відтворенням книги перед очима читача. Процес читання може й повинен перебувати в повній згоді з особистими, самостійними спостереження-ми дитини, наштовхуючи дитину на нові думки. Книга не повинна давати готових суджень, а лише розвивати хист — міркувати самостійно.
Особливу самодіяльність дитячого пізнання розви-ває художня книга. Автор повинен пам'ятати, що дитина-читач, повторюючи творчий шлях письменника, прямує до пізнання та розвитку. Художні образи слугують пробуджен-ням власної творчої праці дитини. Таким чином, зрозуміло,
— читання є працею і, як всяка праця, — повинно зайняти своє місце в системі виховання. Перш за все, дитяча книганеповинна бути лише «іграшкою» — від такого читання користі
Мало, натомість, читання як розумова праця створює під-ґрунтя для подальшого розвитку дитини. Після прочитан-
і ія дитиною книги, у дорослого складається враження, що вона втрачає актуальність для маленького читача, та це не означає, що вона зменшила свій виховний вплив. На стадії прочитання книги не завершується робота дорослого, який
і ювинен продовжити процес пізнання дитиною прочитано-го, хцоби виявити той прихований потенціал, одержаний з кігижки. Якщо будуть виконані ці умови — процес дитячого читання буде мати активний характер, ставши вираженням творчості читача, а для дитини книга буде авторитетною не пише як джерело знань, але й як мотивація до діяльності.
З початку виникнення та становлення дитячої літерату-ри, суспільство делегує авторській праці виховну функцію. Вкладаючи певну дидактику, автор повинен враховувати ге, іцо читання дитиною літературних текстів впливає па розвиток особистості в цілому. Проте, у першу чергу, дитя-ча книга здійснює вплив на соціалізацію дитини в суспіні.
і тві, оволодіння нею необхідними навиками, створює під
і рунтя для подальшого навчання дитини. Через поступове пізнання дитиною різноманітних колізій тексту: людських
П Р А Ц І З Д О Б У Б А Ч І В
доль, переживань та у процесі пізнання життя проходи виховання, формується ставлення до життя через кому кацію дитини-читача з автором книги. Оскільки форм вання уявлень, образів, ідей є метою навчання — засоб його є книга — основа в освіті та вихованні дитини. То забезпечуючи навчально-комунікативну функцію, слід руватись такими формами роботи з книгою:навчальні,мунікативні, творчі. Опрацювання книги з метою навча
дитини поділяються на логічні і оперативні. Вони забез чують усвідомлення та осмислення прочитаного тексту, зуміння і визначення головної думки, поглиблення набут знань і застосування їх практично.Комунікативнаробот книгою поділяється нааналітичну, синтетичну, аналітисинтетичну. Вони потребують таких дій дитини-читач
пізнавальним текстом, коли необхідно осмислити інф мацію, виявити суттєві ознаки явищ та фактів, поясни їх. Серед цього типу впливів виокремлюють завдання з'ясування нового пізнавального матеріалу; виявлення фа тів та явищ; аналіз окремих фактів чи явищ, встановлен причинно-наслідкових зв'язків і формулювання пізнава них запитань. Середтворчихаспектів роботи з книгою в кремлюютьпорівняльно-конкретизуючііузагальнюючіформ
Які закладають уміння самостійно реалізувати набуті на ки. Реалізуються вони пізнавальними завданнями на нов« му ґрунті, порівнянням з іншими явищами і фактами.
При всій діалектичності зв'язку «автор — адресат», 11 ловну роль, все ж таки, відіграє автор-організатор худи ньої схеми твору, творець його ідейно-естетичної цілісної" І вплив рецепції адресата на автора не слід розуміти оди значно — письменник не тільки розраховує на певний т читача, а й сам створює його в тексті. Особливо відчутно в літературі для дітей, однією з характерних ознак яко (більшабоменшпомітновиражений) дидактизм,педагої на спрямованість, тобто автор дитячої книжки, безперечн прагне активно впливати на свідомість читача. Історичн
2 3 8
К О М П А Н О В И Ч М . ( :
досвід розвитку взаємозумовлених контактів між ав тором і .і її адресатом, — вважає Г. Сивокінь, — підтверджує їх сої 0 альну природу. Зрештою, все чи майже все тут визначається ідеальними чинниками, прямими, безпосередніми чи, бу-ває, і непомітними на перший погляд [6, с. 228]. Однак тут йдеться не лише про соціально-історичний, психологічним та віковий аспект. Тож проаналізуємо детальнішеМ О Ж І І И -