Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ГІРАЦІ З Д О Б У В А Ч І В. Серед колективних монографій американських дослі ників



 

Серед колективних монографій американських дослі ників, присвячених окремим аспектам роботи бібліотек електронними журналами, варто згадати збірку статей т оретиків та практиків бібліотек СІП А «Каталогізація еле тронних серіальних видань», упорядковане Дж. Коул Е. Джоунс [4, с. 29-32].

 

Дослідниця Дж. Коул разом з Дж. уільямс є співав рами іншого видання в галузі електронних видань: «М неджмент серіальних видань в Електронну Еру» (1996 |> яке було присвячено пам'яті Петера Джеллатлі, головні м редактора і засновника відомого фахового видання «Seria Librarian». Більшість публікацій — про технічні аспекти створенні та використанні електронних журналів, необхі ності зміни в сфері бібліотекарства з огляду на електронї епоху [4, с. 29-32].

 

Е. Окерсон — американська дослідниця в галузі елг тронних видань. У1992 р. вона написала огляд досліджени Ендрю В. Мелло «Університетські бібліотеки і наукові і < мунікації». Разом з Дж. О'Доннеллом з Пенсільванські університету Е. Окерсон підготувала дослідження під н звою «Академічні журнали на перехресті» (ARL, черві і 1995). Наукова праця спричинила неабияку міжнарод Інтернет-дискусію щодо майбутнього електронних наук вих журналів.

 

На початку 1993 p. Е. Окерсон стає співорганізатором редактором web-порталу Newjour, де розміщується інфо мація про нові електронні періодичні видання. Відомі міжнародний портал Newjour сьогодні вже має понад 4 ті і передплатників на всіх континентах світу.

 

Вже в 1996 р. коштом Ради бібліотечних ресурі (Council on Library Resources), Комісією збереження і до< і пу (Commission on Preservation and Access, СІЛА) E. Окері організувала створення електронного освітнього р е с у р і для бібліотечних фахівців про ліцензування електрони і

 


Вовк І. О.

 

кидань: проект під назвою Liblicense, до якого входять де-

 

і альт поясненім та поради щодо організації електронних кидань, а також програма ліцензування електронних ресур-сів, яку можна безкоштовно скачувати усім бібліотекарям, кидавцям і продавцям [4, с. 29 — 32]. Цей проект було запо-чатковано для того, аби навчати учасників мережі посгачан-

 

і ія інформації укладати угоди щодо ресурсів електронної 11 гформації. Сайт містить зразок ліцензії, умови та характе-ристики ліцензування, національні ініціативи з ліцензуван-11 я сайтів та список розсипки.

 

Не слід оминати увагою той факт, що останнім часом V зв'язку з економічно-фінансовими та організаційно-і ціановими труднощами дедалі частіше спостерігається так шана «неперіодичність періодичних видань», коли, запо-чатковуючи нові видання, наукові організації часто відда-ють перевагу не періодичним (журналам), а продовжува-ним (збірникам), для яких фактор точного часу виходу не є вирішальним [1, с. 230].

 

Американські автори К. Тенопір і Д. Кінг, стверджуючи, що «вчені не стали менше читати журнали», свою статтю Відкрито про виданім журналів: міфи проти реальності» присвячують саме детальному та поетапному викриванню проблем електронних журналів (вони зазначають наявність II) таких міфів, тобто навіяних хибних концепцій, що вже призвели до серйозних помилок у видавничій політиці) 11, с. 230].

 

Серед інших досліджень американських вчених К. Тено-мір та Д. Кінга варто наголосити на монографії «Вперед до

 

• •никтронних журналів: Реалії для науковців, бібліотекарів 'їм видавців». Керол Тенопір — професор Школи Інформа-ційних Наук Університету штату Тенессі, автор п'яти кни-nuik і майже 200 журнальних статей, у своїх працях основну ' н у приділяє питанням доступу до інформації, електрон-ним виданням та електронному видавництву, online ресур-

 


ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ

 

сам, а також впливу інформаційних технологій на бібліо течну практику [4, с. 29 — 32].

 

Серед інших ґрунтовних досліджень питання розвитк та функціонування електронних журналів — монографії т публікації таких американських та британських дослідни ків, як Д. Кінг, Дж. Коул, Д. Куртіс, К. Тенопір, К. Бурдеп В. Голл, Л. Kapp, Д. Ніколас, С. Петерс, Е. Уоткінсон, С. Хіч кок, а також праці фахівців з Канади, Австралії, Нідерлан дів, Шотландії, Польщі, Німеччини, Ізраїлю тощо.

 

Зарубіжний досвід свідчить, що наукові електронні жур нали стають важливим джерелом одержання інформації т здобуття знань у всіх галузях науки і техніки, посідають знн чне місце в системі наукових комунікацій. Саме журналь ним статтям належить перше місце в системі наукової кому нікації, вони становлять 68% запитів американських учени [З, с. 21-28].

 

Доктор філологічних наук, професор Н. Зелінська своїй праці «Традиційна наукова періодика у дослідження зарубіжних учених: проблеми та перспективи», зауважуї що дослідження зарубіжних фахівців базуються не лише і і ґрунтовному аналізі історичних витоків, традицій, функ цій наукової періодики, а також на результатах вивченн сучасної громадської думки, на об'єктивних статистични показниках, а відтак навіть додають оптимізму як авторам видавцям «традиційних» наукових журналів, так і наукові книзі [2, с. 569 - 573].

 

Не менш важливими для дослідження електронної па укової періодики є монографії вітчизняних вчених, зокрем кандидатів історичних наук О. Воскобойнікової-Гузєвої т Т. Добко, доктора історичних наук В. Ільганаєвої, доктор педагогічних наук Л. Петрової, доктора історичних нау М. Слободяника, кандидата історичних наук М. Сорокп кандидата економічних наук А. Чекмарьова, доктора істо ричних наук Г. Швецової- Водки; публікації молодшого на у кового співробітника НБу ім. В. І. Вернадського О. Баркової

 


Вовк І. О.

 

кандидата педагогічних наук В. Загуменної, головного бі-Ппіографа НБу ім. В. І. Вернадського Н. Зайченко, кандида-та технічних наук Л. Костенка, наукового працівника І ШУ ім. В. І. Вернадського Н. Орлеанської, кандидата педагогіч-них наук Т. Павлупіі, кандидата історичних наук А. ІИема-свої та ін.

 

Найповніше тему електронних ресурсів (проблеми тер-мінології, каталогізації, організації, концептуальних засад у створеіші вітчизняних електронних ресурсів) висвітли-ли у своїх публікаціях О. Баркова, Н. Зайченко, Л. Костен-

 

і о, А. Чекмарьов, а також провідний бібліотекар Центру комп'ютерних технологій НБУ ім. В. І. Вернадського В. Ко-

і іанєва.

 

Такі дослідники, як директор бібліотеки Українсько-лмериканського гуманітарного інституту «Вісконсінський міжнародний університет» Т. Березна, генеральний ди-ректор Національної парламентської бібліотеки України Т. Вилегжаніна, молодший науковий співробітник Відділу газетних фондів НБУ ім. В. І. Вернадського В. Дригайло, ди-ректор Ценгру інформаційних технологій Міжвузівського центру «Крим» Г. Ядрова та ін. присвятили більшість своїх наукових праць власне практичним питанням використан-ня електронних ресурсів у вітчизняних книгозбірнях.

 

В Україні захищено багато дисертаційних досліджень, ідебільшого на тему проблем інформатизації бібліотек. < еред них праці кандидата технічних наук О. Кирилен-ка, І. Ляшенко, кандидата педагогічних наук Т. Павлуші, (). Пашкова, наукового співробітника лабораторії інно-и.щійно-інформаційних систем і технологій та дистанцій-ного навчання Інституту професійно-технічної освіти АПН України Л. Філіпової та ін. Проте у згаданих розвідках до-' мтньо глибоко розглядалися лише окремі аспекти робо-ні бібліотек у галузі використання електронних ресурсів. К омплексних досліджень з питань електронних журналів і І'іібліотек, на жаль, немає.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.