Сфери задоволення потреб і діяльність людини

Основною складовою особистості людини, що відображає її спрямованість, систему відносин з навколишнім світом і розкривається через мотиви поведінки (тобто причини, що спонукають до певних дій), є блок, який охоплює потреби, почуття, емоції.

Потреби – необхідність отримання певних благ для підтримання життєдіяльності людини (розвитку, здоров’я, активної творчості, відтворювання) і задоволення її інтересів як особистості, яка належить до певної соціальної групи і суспільства.

Саме потреби є чинником, який спонукає людей до діяльності, спрямованої на їх задоволення, і є джерелом її активності. Певною мірою потреби визначають спрямованість мислення людини, її відчуттів і волі.

Потреби людини можна представити у вигляді піраміди (рис. 1), основою якої є потреби суто біологічні, первинні – в їжі, воді і кисні, без чого неможливе підтримання життя. Вершину піраміди формує потреба в самореалізації.

Формування потреб людини – складний і тривалий процес, обумовлений її вихованням і середовищем в найширшому розумінні, його природною і соціальною структурою, інформацією, яку отримує людина з дня свого народження.

Односторонній розвиток потреб, неадекватний можливостям їх задоволення, може призвести до деформації особистості, формування асоціальних, навіть згубних для людини і суспільства властивостей.

Потреби людини як біологічного виду є екологічними, оскільки людина, як і будь-який інший організм, потребує середовища з такими властивостями, які забезпечуватимуть підтримання і відтворення життя: потреби в житлі, їжі, одязі, теплі, захисті від стихійних лих. Особливою є потреба у шлюбному партнері, оскільки в людському суспільстві ця необхідність реалізується не лише через задоволення біологічних, а й соціальних і духовних потреб.

До біологічних зараховують і потребу в економії сил у виробничій діяльності. Вона спонукає людину шукати оптимальний шлях до досягнення мети, що зумовлює вдосконалення технічних засобів, які дають змогу виробляти матеріальні блага з якнайменшими витратами сил і ресурсів, стимулює наукові дослідження і конструкторські розробки. Крайнім проявом потреби в економії сил є фізична і розумова лінь, апатія, інфантильність.

Можливість задоволення потреб реалізується виробництвом матеріальних благ, працею. Задоволення будь-яких потреб вимагає інформації про шляхи досягнення цієї мети, способи подолання перешкод для її досягнення. Так формуються інформаційні потреби. їх можна розглядати і як самостійну категорію, потребу пізнавати нове. Людина використовує пізнану інформацію в створюваних моделях – наукових теоріях, технологіях виробництва, творах картографії чи мистецтва.

Задоволення матеріальних потреб є необхідним, однак гіпертрофований, некерований їх розвиток і намагання задовольнити відвертають від дійсно необхідних і корисних справ, знижують духовно-етичний потенціал особистості.

Навіть біологічна потреба в їжі може бути гіпертрофована в ненажерливість зі всіма негативними наслідками.

Якщо основні потреби (фізіологічні, захищеності, гідного становища в соціальному середовищі) повністю задовольняються, людина як особистість отримує додаткові можливості для власного розвитку. Необхідність повсякденно боротися за задоволення своїх фізіологічних потреб, побоювання за своє благополуччя і добробут членів сім’ї є об’єктивними перешкодами розвитку талантів і здібностей особистості.

Взаємодія особистості з виробничою сферою.Для задоволення своїх різносторонніх потреб люди вступають у виробничі відносини і упродовж більшої частини життя залучаються до певних видів виробничої діяльності. Основне її призначення полягає в забезпеченні матеріального добробуту працівника і членів його сім’ї, тобто забезпеченні його біологічних потреб. Водночас праця дає змогу задовольняти духовні й соціальні потреби людини.

Виробнича діяльність розпочинається з навчання, коли людину готують до майбутньої роботи, і формально завершується пенсією за віком, під час якої виробнича діяльність здійснюється опосередковано, через виховання внуків і допомогу працюючим членам сім’ї. Розробляючи технології виробничих процесів, людина здатна впливати на виробництво, водночас характер виробництва впливає на людину, змінюючи в певних межах деякі риси її характеру, манеру поведінки, реакцію на зовнішні подразники і навіть стан здоров’я. Характер виробництва вимагає від людини певних здібностей, особливо в умовах сучасних автоматизованих систем. Тому соціологи і психологи використовують тести для оцінювання природних здібностей, нахилів людини до тієї чи іншої діяльності. У мистецтві, де здібності людини очевидні, давно існує система конкурсів, що дає змогу оцінити здібності людини та її творчі можливості.

В умовах інтенсифікації виробництва, розвитку урбанізації дедалі тіснішим стає взаємозв’язок здоров’я людини зі станом екології робочої та селітебної зон, які часто об’єднуються в єдину територію. Розширюється комплекс чинників, що впливають на здоров’я людини, особливо загострюються на виробництвах, шкідливих для здоров’я загалом або для певної категорії людей, наприклад дітей, жінок, осіб, схильних до алергічних реакцій та з іншими обмеженнями.

Темп і характер реакції людини в таких умовах задаються технічними засобами, незалежно від настрою абостану працівника, вимагають від нього підвищених адаптаційних можливостей, що забезпечують (або не забезпечують) продуктивність праці, а водночас – збереження здоров'я і працездатності на довгий час.

Ускладнення умов праці в сучасному виробництві поєднується з різким погіршенням загальної екологічної ситуації у світі, особливо в містах, передмістях, районах інтенсивного сільського господарства.

ЛЕКЦІЯ 6

Поиск по сайту: