Методи соціальної екології

Метод науки можна визначити як сукупність прийомів, способів дослідження її предмета та систематизації отриманих даних.

Соціальна екологія, як і більшість наук, використовує кілька груп методів. Їх можна класифікувати за ступенем спільності та масштабами об’єктів їх застосування. Згідно з такою класифікацією їх можна розподілити на:

• всезагальні методи пізнання, тобто гносеологічні та
методологічні настанови, на які орієнтується наука в цілому. До
них відносять метафізичний та діалектичний методи;

• загальнонаукові, які застосовуються багатьма науками
(методи спостереження, індукції та дедукції, синтезу та
аналізу і т.п.);

• специфічно наукові – використовуються в рамках дослідження конкретного об’єкта пізнання.

Для соціальної екології, як інтегральної науки, специфічно науковими виступає ряд загальнонаукових методів,використання яких має специфічний або виключно необхідний характер. Такими є – системний, комплексний, соціально-екологічного моделювання та соціально-екологічного прогнозування.

Ці методи, слідом за структурою предмета, можна умовно розподілити на дві основні групи – ті, що переважно використовує теоретична соціоекологія, і ті, які використовує прикладна.

І. У першу чергу, як метод фундаментальних соціально-екологічних досліджень необхідно розглянутисистемний метод,або як іноді його називають системний підхід або вимога. Він є адекватним теорії, яка відображає функціонування та розвиток такої складної системи, як «суспільство-природа». Неможливо зрозуміти закономірності розвитку системи «суспільство-природа» навіть знаючи досконало закони розвитку суспільства і природи, оскільки вона підкоряється дії власних – системних законів. Соціальна екологія розглядає природні об’єкти не самі по собі, а з позиції їх взаємовідносин з людиною, суспільством, як елементи оточуючого середовища, а суспільство, людська діяльність в ній беруться не самі по собі, а лише у їх взаємодії з природою.

ІІ. Не менш важливим для теоретичної соціоекології є і комплексний метод(або комплексний підхід, вимога).Досить розповсюдженою є точка зору, згідно з якою комплексний підхід нерозривно пов’язаний з міждисциплінарністю, і коли говорять про комплексний підхід то, як правило, мають на увазі взаємодію різноманітних дисциплін в ході наукового дослідження. Також важливо пам’ятати, що кожна з проблем, що вивчається соціальною екологією, може бути представлена як сукупність проблем і її вирішення вимагає вирішення всього комплексу питань.

ІІІ. Соціально-екологічне моделювання можна визначити як метод практичного чи теоретичного опосередкування певної соціоекосистеми, в ході якого досліджується безпосередньо не сам об’єкт, що нас цікавить, а деяка проміжна система, природна чи штучна, що знаходиться в певній об’єктивній відповідності з соціально-екологічною системою, що пізнається і може на певних етапах заміщати цей об’єкт або давати інформацію про об’єкт, що нас цікавить.

ІV. Одним із основних методів соціальної екології є соціально-екологічне прогнозування. Під прогнозуванням розуміють метод побудови прогнозу – вірогіднісного знання про явища майбутнього, а також про способи їх досягнення, чи, навпаки, про можливі шляхи запобігання тим чи іншим негативним наслідкам. Соціально-екологічний прогноз – це отримане в рамках соціально-екологічної теорії вірогіднісне знання про майбутні характеристики і стани соціоекосистем, а також виявлені оціночним шляхом умови досягнення бажаного стану цих систем.

Головною метою соціально-екологічного прогнозування є визначення можливих варіантів розвитку взаємовідносин людини і природного середовища та засобів досягнення гармонії в системі «суспільство-природа».

Основне завдання соціально-екологічне прогнозування передбачити можливу поведінку природних систем, зумовлену як природними процесами, так і впливом на них людини, віднайти такі стратегії соціально-економічного розвитку соціальних систем, які б, щонайменше, не призводили до критичних навантажень на природні системи і не ставили під загрозу природні умови існування людини.

ЛЕКЦІЯ 3

Поиск по сайту: