Зміна дня і ночі, порі року приводить до того, що органи людини також ритмічно змінюють свою активність. Самопочуття людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає його індивідуальним біоритмам. Активізація органів підкоряється внутрішньому біологічному годиннику. При енергетичному збудженні організму відбувається взаємодія головних органів, підстроювання їх один під одного, і під зміни навколишнього середовища. Повний цикл енергетичного збудження органів завершується приблизно за 24 години. Причому максимальна активність органів триває близько двох годин.
Нижче наводиться час максимальної активності людини в її добовому біоритмі:
печінка- з 1 до 3 годин ночі;
легені- з 3 до 5 годин ранку;
товста кишка- з 5 до 7 годин ранку;
шлунок- з 7 до 9 годин ранку;
селезінка і підшлункова залоза- з 9 до 11 годин ранку;
серце- з 11 до 13 годин дня;
тонка кишка- з 13 до 15 годин дня;
сечовий міхур- з 15 до 17 годин дня;
нирки- з 17 до 19 годин вечора;
органи кровообігу, статеві органи- з 19 до 21 години вечора;
органи теплоутворення- з 21 до 23 годин ночі;
жовчний міхур- з 23 до 1 години ночі.
Добовий ритм в роботі органів травлення значно залежить від звичної їжі. У людей, що ведуть денний спосіб життя і що харчуються 3 рази на день, в першій половині дня відбувається переварювання білків і жирів, а в другій половині дня – накопичення глікогену і води, тому клітини печінки збільшуються в об’ємі в 3 рази. Вранці відмічена підвищена чутливість організму до алкоголю. Строга ритмічність в роботі серця є головною ознакою його нормального стану, найбільша частота пульсу – о 18 годині, мінімальна – близько 4 години. Найчіткіше виявляються відмінності між ранішнім і вечірнім, денним і нічним станами організму.
Фізіологічна підготовка організму до активної діяльності починається до пробудження, а підготовка до сну – задовго до засипання. Саме тому прокидатися і лягати спати потрібно в один і той же час, оскільки в організмі, що намагається пристосуватися до денних ритмів, відбуватимуться постійні збої, що призведе до порушення ЦНС, а точніше до виснаження і руйнування кори головного мозку, що у свою чергу призводить до захворювань.
Тижневі ритми
У тижневих ритмах підкреслено виражений соціальний компонент – тижневий ритм роботи і відпочинку, відповідно до якого змінюються функціональні зміни нашого організму. Динаміка працездатності випробовує вплив тижневого ритму: в понеділок відбувається «впрацьовуваність» після вихідних днів, максимум працездатності спостерігається в середині тижня, а до п’ятниці вже накопичується втома, стомлення і працездатність спадає.
До тижневого біоритму схильні не тільки фізіологічні, але і психічні процеси, а точніше цілісне протікання тих і інших. От чому особливо вдалим розпорядком виявляється той, коли поперемінно посилюється то фізична, то інтелектуальна активність людини. Тижневий ритм упорядкував трудову діяльність, пристосувавши її до фізичних можливостей і потреб організму. Ритм цей не випадковий, і боротьба з ним – це боротьба людини із власними, але ще не пізнаними законами. Організм людини налаштований на певні природні ритми і тривалі відхилення від цих ритмів породжує стрес. Семиденний цикл психофізичної активності – тиждень – один з прикладів таких ритмів. Тижневий цикл враховувався вже в глибокій старовині, і астрологи присвятили кожен день тижня одній з семи видимих планет. У кожен день тижня максимально активна функція, яка символізується відповідною планетою.
· В неділю (день Сонця) життєві сили організму виявляються активніше, ніж в інші дні.
· В понеділокпідвищується реагентність, важче зібратися, зосередитися.
· Вівторок (день Марса), навпаки, відрізняється підвищенням збудливості.
· В середу (день Меркурія) посилюється діяльність нервової системи, підвищується сприйнятливість, активність мислення.
· В четвервище товариськість, контактність.
· П’ятниця (день Венери) день підвищеної емоційної активності, тоншій чутливості.
· Субота (день Сатурну) знижує комунікабельність, дає психічний спад, але і підвищує зосередженість, це день нового накопичення сил.
Звичайно, не можна жити строго за розкладом, але враховувати особливості кожного дня і, погодившись з цим, контролювати себе цілком можливо. Розподіляючи робоче навантаження, враховуйте наступне:
· а) не плануйте трудові звершення в понеділок. Понеділок – день конфліктів, інфарктів і інсультів.
· б) дні активних дій – вівторок, середа, четвер;
· в) п’ятниця – день спокійної, рутинної роботи, що не вимагає навантаження і напруги.
Місячні ритми
Місячний ритм на відміну від тижневого існує об’єктивно в природі, що оточує нас. Це так званий сидеричний місяць – 27 1/3 дня – період обертання Місяця навколо Землі і 29 1/2 дня – синодичний місяць – час від одного молодого місяця до іншого.
Всі місячні цикли так чи інакше пов’язані з ритмом статевої активності. При цьому, місячні цикли, що зачіпають весь організм, зумовлюють велику стійкість жіночого організму, оскільки коливальний режим у особин жіночої статі тренує їх фізіологічні системи і функції, робить їх стійкішими.
Ми добре знаємо, що основна дія Місяця на Землю пов’язана з взаємодією їх мас (закон усесвітнього тяжіння), що виявляються у вигляді припливів і відливів в річках і морях, а так само з екрануванням Землі Місяцем від електромагнітного випромінювання сонця або додатковим потоком у вигляді відбитого світла. Це важливо знати і враховувати гіпертонікам і гіпотонікам. Отже, гіпертонікам треба остерігатися повного місяця, коли кров максимально підливає до голови, а гіпотонікам – молодого місяця, коли кров відливає до ніг.