1. Основи соціоекології: Навч. посібник / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г.О. Бачинського. – К.: Вища школа., 1995. – 238с.
2. Основи екології та соціоекології. Навчальний посібник для підприємств зв’язку. За редакцією В. Єнколо. – Львів, 1998. – 210 с.
Вплив діяльності людського суспільства на атмосферу
Ще 50 років тому природа досить успішно ліквідовувала різноманітні забруднення, оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється.
Забруднення атмосфери – це зміна складу атмосфери в результаті потрапляння домішок.
Джерела забруднення повітря:
1 За походженням:природні (пилові бурі, лісові і степові пожежі, виверження вулканів, пилок рослин) і антропогенні (промисловість, транспорт).
2 За локалізацією:точкові – локалізовані в одному місці (димові труби), лінійні – мають значну протяжність (аераційні ліхтарі), площинні – великі за площею (місця складання відходів).
3 За організованістю:неорганізовані (викиди речовин в результаті порушення герметичності обладнання) і організовані – мають спеціальні газовідводи (димові труби). Найбільш поширені забруднюючі речовини атмосфери: СО, СО2, SО2, Н2S, NОх, СхНу, пил.
Основна маса забруднень повітря припадає на спалювання органічних енергоносіїв, у містах до 60 % забруднень дає автотранспорт. Забруднення повітря стало великою соціальною і економічною проблемою для багатьох розвинених країн, особливо для великих міст.
Екологічні наслідки забруднення атмосфери.
Фотохімічне окислення (смог),(англ. "smoke" - дим; "fog’ - туман) - явище, яке настає в результаті складних фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею і окислами азоту під впливом сонячного світла, підвищеної температури нижній шарів повітря і великої кількості озону. Озон виділяється в результаті розпаду двоокису азоту під дією олефінів. Смог серйозно зашкодив здоров`ю сотень жителів таких міст, як Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Бостон. Чикаго, Токіо, Лондон тощо. В грудні 1952р. в Лондоні від смогу загинуло біля 4 тис. чоловік.
Кислотні дощі
Причини.Окиси сірки (сульфуру) та азоту (нітрогену), що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС, автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки кислот:
При відсутності забруднювачів атмосферна вода має рН=5,6. При наявності в атмосфері кислих газів (SO2, SO3, NOX, HCl та інш.) рН атмосферних опадів стає меншим 5,6 – випадають кислотні дощі.
Наслідки :
Кислотні дощі залишають на листях дерев чорні плями від опіків, закислюють озера і грунти, змінюють їх хімічний склад. Так, за останні десять років у Швеції з 90 тис. озер закислено 20 тис., у Канаді – 50 тис. Близько половини озер у Норвегії мертві, там загинула риба. Серйозно уражені кислотними дощами близько 1 млн га вічнозелених лісів у Центральній Європі. Кислотні опади посилюють корозію конструкцій, особливо небезпечні вони для унікальних історичних пам`яток, особливо мармурових.
Озонові діри
Останнім часом вчені дуже занепокоєні, бо озоновий шар над материком Антарктида почав зменшуватись. В ньому виникла пульсуюча діра, вміст озону в якій меншій від звичайного на 40-50%. В Північній півкулі також виявлено озонову діру – над Шпіцбергеном, щоправда менших розмірів.
Причини. Забруднення атмосфери фтор-хлор-вуглеводнями, наприклад фреонами, які використовуються як холодоагенти в холодильниках, в парфумерії (аерозольна упаковка), при виробництві пластмас, чистці електронних схем. Коли ці речовини попадають в атмосферу, то розкладаються з утворенням хлору і фтору, які каталізують розпад озону: 2О3 = 3О2.. Кількість озону зменшується. До цього ж час вимиванння хлору і фтору з стратосфери становить десятки не годин, а років. Дослідження вчених показують, що вже через 50 років кількість озону над нами зменшиться щонайменше удвічі, якщо і далі викидатиметься в повітря щороку понад 1 млн. т хлорних сполук.
Наслідки: підвищення ультрафіолетового фону; зростання кількості захворювань тварин і людей, зумовлених підвищенням УФ-фону (опік, рак шкіри, катаракта очей); зменшення врожаїв рослин; збільшення шкідливих мутацій.
У 1985р. було прийнято Конвенцію про захист озону. В 1987р. представники 30 провідних промислових країн світу підписали офіційну угоду (Монреальський протокол) про терміни і рівні припинення застосування фреонів і заміну їх безпечними для озоносфери сполуками і речовинами.
Парниковий ефект
Зараз ми знаходимось на порозі зміни клімату, зумовленої людиною. Техногенне підвищення середньої температури нижніх шарів атмосфери, спричинене викидами вуглекислого газу та інших (парникових) газів, називають парниковим ефектом.
Причини. Парниковий ефект викликає надлишок вуглекислого газу та інших газів – парникових (водяна пара, приземний озон, окис азоту, метан та інші) У звичайному парнику (земля, накрита плівкою) тепло підтримується завдяки плівці, яка перешкоджає руху нагрітого від грунту повітря вгору. В земній атмосфері вуглекислий та інші парникові гази діють як плівка в парнику: пропускають сонячне світло, але затримують тепло розігрітої сонцем землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парниковий ефект.
Наслідки. В разі подвоєння чи потроєння вмісту парникових газів (окрім водяної пари) в атмосфері матимемо такі наслідки:
1)підвищення середньої температури повітря і зміщення у полярному напрямку зон, сприятливих для зернових;
2)розшириться пояс пустель;
3)тропічна зона стане ще несприятливішою для проживання людей;
4)розпочнеться підвищення рівня світового океану внаслідок танення льодовиків Гренландії і Антарктиди. У віддаленій перспективі це означає повне затоплення всіх дуже населених приморських рівнин і необхідність переселення сотень мільйонів людей.