Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ



1. Педмайстерність [Текст] : підручник / І.А. Зязюн та ін. – К. : Вища школа, 2004. – С. 254-258.

2. Станкин М.И. Профессиональные способности педагога: Акмеология воспитания и обучения. - М.: Московский психолого-социальный институт. Флинта, 1998. – 368 с.

3. http://pidruchniki.ws/19070422/pedagogika/samovihovannya_maybutnogo_vchitelya_sistema

4. http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Pedagogica/60184.doc.htm

Поняття професійного самовиховання та його роль у формуванні особистості вчителя

Досвід навчально-виховної діяльності вищих педагогічних закладів освіти переконує: ефективно вирішити питання підготовки майбутніх учителів можна лише за умови, що в цьому процесі братимуть активну участь самі студенти.

Професійне самовдосконалення майбутнього педагога — це свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня своєї професійно-педагогічної компетенції і розвитку професійно значущих якостей відповідно до зовнішніх соціальних вимог, умов професійної педагогічної діяльності і власної програми розвитку. В основі цього процесу лежить психологічний механізм постійного подолання внутрішніх суперечностей між наявним рівнем професіоналізму ("Я — реальне професійне") і деяким уявним його станом ("Я — ідеальне професійне"). Професійно-педагогічне самовдосконалення майбутнього педагога відбувається у двох взаємопов'язаних формах — самоосвіті і самовихованні, які взаємно доповнюють один одного.

Основним змістом самоосвіти, як зазначалося вище, є удосконалення наявних у студента знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійно-педагогічної компетенції. Самовиховання виступає як активна, цілеспрямована діяльність студента із систематичного формування і розвитку в собі позитивних та усунення негативних якостей особистості.

Самовиховання проходить інколи непомітно для самої людини. Вона розвиває сильні сторони своєї натури, долає недоліки і не завжди усвідомлює, що займається самовихованням. Зрозуміло, що таке неусвідомлене самовиховання, зазвичай, має епізодичний характер, відбувається без чіткого плану і розгорнутої програми, що не може не знизити його результативності. Набагато вищою ефективністю характеризується цілеспрямоване усвідомлене самовиховання.

Вивчення 92 студентів першого курсу факультету іноземних мов Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка показало, що самовихованням певною мірою займаються 84,8 % студентів, але систематично і цілеспрямовано — тільки 42,3 %: Студенти, які займаються самовихованням, намагаються сформувати в себе такі позитивні риси, як цілеспрямованість — 38,5 %, дисциплінованість — 32,1 %, упевне­ність — 16,6 %,працьовитість — 15,4%,- доброту — 14,1 %, наполегливість— 11,5%, чесність — 10,3 %, витримку — 10,3 % та інші позитивні якості:

Майбутні педагоги намагаються позбутися таких негативних рис: ліні — 50,0 %, невпевненості—23,6 %, упертості—20,5 %, нервозності— 16,6 %по

5,1 % студентів працюють над подоланням неуважності, нестриманості, бай­дужості до людей, егоїзму та інших негативних рис.

Серед прийомів роботи над собою студенти першого курсу називають: самокритику — 12,8 %, самопримус — 12,6 %, самоаналіз — 6,4 %, самосхвалення—6,4 %. Якщо зважити, що в арсеналі процесу самовиховання є понад два десятки спеціальних прийомів, то студенти першого курсу використовують заледве четверту частину з них. При такій скромній обізнаності з прийомами самовиховання важко говорити про його інтенсивність та результативність.

Організовуючи процес самовиховання студентів, викладачі спираються, передусім, на той факт, що для них є характерним займатися самоаналізом, самооцінкою, самовихованням, але практика засвідчує, що, зазвичай, це проходить нецілеспрямовано щодо майбутньої професії. Щоб самовиховання стало професійно усвідомленим та цілеспрямованим, майбутній педагог повинен відчути, оцінити свою придатність до педагогічної професії.

ЗАВДАННЯ

Сформулюйте (підкресліть у конспекті) два основних положення з викладу викладача, а потім порівняйте їх у парах.

Поставте запитання до данного фрагменту матеріалу лекції, презентуйте їх академічній групі (10').




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.