Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Гігієна розумової праці студента



Ефективність засвоєння навчального матеріалу залежить від працездатності студента на час його розумової діяльності.

Працездатність студента - готовність до виконання певного виду навчальної роботи із високим ступенем напруженості, зі значними затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.

Під час навчальної праці працездатність студента залежить від кількох чинників:

1) внутрішніх умов (інтелектуальні здібності, особливості волі, ступінь тренованості, стан здоров'я, сила волі);

2) зовнішніх умов (атмосфера у вищому навчальному закладі, організація робочого місця, режим праці і відпочинку, мікроклімат у групі);

3) рівня організації праці (плановість у роботі, дотримання певного режиму, рівень затрачених зусиль для досягнення результату);

4) обсягу розумового навантаження.

Рівень працездатності студентів різний і залежить від їх індивідуальних особливостей. Однак вона має і загальні, науково обґрунтовані закономірності, є величиною змінною, тобто розвивається за певними етапами.

На першому етапі студент повинен звикнути до конкретного виду роботи. Особливістю цього етапу є те, що протягом перших хвилин аудиторної чи позааудиторної роботи він налаштовується на розумову працю, на певний ритм роботи. На другому етапі розумова працездатність організму людини досягає максимальної точки і зберігається на цьому рівні протягом певного часу. Натретьому етапі високий рівень працездатності починає поступово знижуватися, настає фаза стомлення. Четвертий етап - фаза крайньої перевтоми або пригнічення, коли розумова діяльність не лише спадає, а й викликає у людини негативні емоції.

Однак процес зміни рівня працездатності на цьому не закінчується. Після обідньої перерви все повторюється спершу на дещо вищому рівні, ніж перед обідом, а відтак на сьомій годині роботи працездатність різко знижується. Наприкінці дня, після відпочинку, знову спостерігається її зростання. Це зумовлено вольовим зусиллям у зв'язку з усвідомленням наближення закінчення робочого дня.

Найпліднішими є такі годинні пояси:

- 8-15 год. (максимальна працездатність із 10-ї до 13-ї год.);

- після обіду (16-19 год.);

- вечірній час (20-24 год.).

Установлено, що ступінь уваги й ефективність запам'ятовування навчального матеріалу знижуються і сповільнюються наприкінці кожного годинного поясу. З огляду на це важкий для запам'ятовування навчальний матеріал доречно вивчати в першій половині кожного поясу, після доброго відпочинку.

Початок навчального процесу не завжди характеризується максимальною продуктивністю праці. Потрібен певний час (відповідає першому етапу розвитку працездатності), щоб зосередитись на слуханні лекції або виконанні практичних завдань. Скорочення часу, необхідного для досягнення достатнього рівня працездатності, залежить від оптимальності і сталості умов, за яких виконують навчальну працю (звична навчальна обстановка, тиша, початок роботи в один і той самий час тощо).

Вівторок, середа і п’ятниця найпродуктивніші дні тижня. Непродуктивний понеділок і четвер (четвер по В.Ф.Шаталову — «яма», він давав вільний день у четвер).

Працездатність студента залежить від того, як швидко він уміє знаходити зв'язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом. Тому дуже важливо перед кожною лекцією повторювати зміст попередньої. І чим швидше сформуються навички аналізу попереднього матеріалу перед наступною складною розумовою роботою, тим коротшим буде час, потрібний для цього. Тоді швидше настане найефективніший етап "робоча установка" ("стійкий робочий етап").

"Робоча установка" (з погляду працездатності) - найцінніший час. Він триває приблизно із середини першої до кінця третьої години роботи, а за сприятливих зовнішніх обставин - декілька годин. Для цього необхідно усунути фактори, що відволікають та розсіюють увагу: гомін в аудиторії, розмови товаришів, ходіння інших людей у читальному залі тощо. Однак найважливішою умовою є вміння зосереджувати увагу на потрібних об'єктах засвоєння знань.

Приблизно на початку четвертої години роботи настає втома. Вона спричинена насамперед монотонним виконанням однієї і тієї самої роботи; тривалими лекційними заняттями; негативним ставленням студента до предмета.

Найбільше втомлюються переважно ті, хто погано поснідав або нічого не їв, замість активного відпочинку просидів усі перерви в закритому приміщенні, погано спав тощо.

Кожен має знати свою норму сну. Відомо, що працівники розумової праці потребують тривалішого сну, ніж ті, хто займається фізичною працею. Для визначення власної норми сну слід два тижні спати стільки, скільки хочеться. За нормальних умов і стану здоров'я тривалість сну людини становитиме її фізіологічну норму з точністю до 15 хв. Якщо тривалість сну менша на 1 год. порівняно з фізіологічною нормою, то розумова працездатність знижується на 20%.

Важливо знати кожному, хто він - "сова" чи "жайворонок", і залежно від цього планувати різні види навчальної роботи. Слід також пам'ятати, що висока працездатність потребує регулярного відпочинку, перерв у роботі.

Існує ще цілий ряд психофізіологічних закономірностей, відзначених у гіпнопедії й ритмопедії (навчання під музику, подача інформації з урахуванням біологічних ритмів). Однак важливим є твердження західнонімецького вченого Г. Рауха, що безперервний потік розважальної музики сприяє виділенню стресгормона, що може стирати в мозку частину інформації.

Раціональне використання індивідуальних можливостей студента передбачає обов'язкове врахування загальних, науково обґрунтованих закономірностей, що регулюють працездатність.

2. Познайомтесь з раціональними методами НОП вчителя за підручником педагогіки Фіцули М.М. Замалюйте в зошит таблицю і маркером виділіть ті методи, якими Ви добре володієте. У відсотковому відношенні оцініть Ваш рівень оволодіння НОП студента.

I II III
Методи читання літератури Методи формування бібліотечно-бібліографічної культури Методи фіксації прочитаного Методи практичної самостійної навчальної діяльності
Методи роботи з книгою Методи оволодіння читанням
- попереднє ознайомлення з текстом;   - виділення головних структурних компонентів тексту;   - самостійне вивчення певних розділів тексту;   - робота з малюнками, таблицями, схемами, графіками. - суцільне читання;   - змішане читання;   - партитур-не читання;   - наскрізне читання;   - скорочи- тання;   - зіркопо- дібне читання. - користування змістом та покажчиками;   - складання списків літератури;   - робота з каталогом, картотекою;   - використання довідкових матеріалів;   - складання бібліографії питань; - оформлення доповідей, рефератів, повідомлень. - складання плану; - складання питань для обговорення; - складання опорних сигналів, блок-схем, таблиць; - складання конспектів; - складання програми самоосвіти; - складання рукописного журналу; - складання опорного конспекту; - написання анотацій; - розробка рекомендацій; - складання тез; - написання міні-творів; - ретроспективний огляд; - складання хронологічних таблиць; - складання кросвордів; - написання статей до педагогічної газети. - спостереження за різними сторонами діяльності школи як соціального інституту; - добирання матеріалу за певною темою; - аналіз статей; - науковий звіт; - написання рефератів, доповідей, звітів; - вивчення передового досвіду вчителів; - участь у науково-дослідній роботі; - написання курсових та дипломних робіт.

питання для самоперевірки

1. Які чинники та закономірності впливають на працездатність студента?

2. Що Ви розумієте під поняттям НОПП?

3. У чому основне призначення НОП.

4. Які методи забезпечують науковий підхід до організації навчальної праці студента?

5. Які методи відносяться до методів читання літератури?

6. Які методи відносяться до методів фіксації прочитаного?

7. Сформулюйте визначення бібліографічної культури.

8. Що відносять до методів формування бібліографічної культури?

Форма контролю

Тестова перевірка

 

 

Змістовний модуль № 1




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.