Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вікові особливості молодшого школяра його права і обов’язки



Майбутньому вчителеві вже з перших днів навчання у вищому педагогічному закладі освіти доведеться контактувати зі школярами під час проходження неперервної педагогічної практики в школі, тому йому слід знати характерні психологічні особливості учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Головна особливість розвитку особистості молодшого школяразміна його соціальної позиції, дитина приступає до систематичного учіння, стає членом класного колективу, змінюються стосунки з дорослими, головним авторитетом стає вчитель. Завдання дорослих щодо молодшого школяра в цей період полягає в тому, щоб сформувати у нього позицію учня, підвести його до розвміння ним своїх обов'язків.

Цей вік сприятливий для розвитку фізичних та розумових сил дитини. Збільшення росту і ваги тіла проходить достатньо пропорційно. Формуються функції мозку, значно посилюється процес диференціації між збудженням та гальмуванням. Інтенсивно розвивається руховий аналізатор, підвищується точність диференціації рухів. Разом з тим скелет молодшого школяра ще не пройшов стадії окостеніння, недостатньо розвинута серцево-судинна система. Все це вимагає від педагогів і батьків правильної організації режиму дитини в сім'ї і школі.

Успішному навчанню молодших школярів сприяють відповідні мотиви навчання. У 1-2 класах провідним мотивом є пізнавальні інтереси, які диференціюються за видами діяльності, — любить читати чи рахувати. У 3 класі з'являється прагнення зайняти гідне місце в колективі, захоплює зміст знань дізнатися про життя інших народів, навчитися пояснювати явища природи).

Пам 'ятьу молодших школярів переважно наочно-образна. Вони легко запам'ятовують конкретні предмети навіть з багатьма деталями, але їм важко і пам'ятати абстрактний матеріал, який розкриває зв'язки і відносини між щитами.

Недостатньо критично сформоване уявленняшколяра. Інколи брехня дитини є виразом її фантазії: вона прагне всупереч правді розповісти щось цікаве і сама вірить у те, що придумала.

Від класу до класу удосконалюється логічне мислення. Якщо учні першого І класу звертають увагу на зовнішні ознаки, то третьокласники вже виділяють родові поняття. Мова і мислення дітей яскраво та емоційно забарвлені. І це одночасно допомагає процесу їх навчання і виховання і ускладнює І його.. Учителю доводиться долати окремі недоліки в усному мовленні дітей — неспішність, неуважність, перескакування з одного на інше. У процесі навчання в дітей формуються загальнотрудові вміння: планувати, організовувати роботу свою і товаришів, здійснювати самооцінку і самоконтроль. Діти особливо цікавляться оцінкою, яку дають їм однокласники, В і гостро переживають, якщо ця оцінка не співпадає з очікуваною.

Ставлення дітей до довколишньої дійсності на ранніх ступенях розвитку будується на наслідуванні дорослих. Діти повторюють оцінки старших, інколи навіть копіюють їхні почуття, але за цими зовнішніми проявами осуду чи схвалення чогось часто надовго зберігається спокій почуттів. Нерідко є причиною такого бездумного ставлення до чогось буває стиль роботи вихователя. Розповідаючи про якісь події, людські вчинки, вчитель, наприклад, аналізує їх у чисто пізнавальному плані. Але цього явно недостатньо для пробудження почуттів у дітей.

Майбутньому вчителеві важливо знати, якими правами користуються учні загальноосвітнього навчального закладу, які у них обов'язки. Згідно з "Положенням про загальноосвітній навчальний заклад" учні мають право на:

—доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти у державному та комунальному загальноосвітньому навчальному закладах;

—вибір певного загальноосвітнього навчального закладу, форми навчання, предметів варіативної частини навчального плану, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

—переатестацію з навчальних предметів;

—безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;

—користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базою загальноосвітнього навчального закладу;

— участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

— участь в органах громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу;

— вільне вираження поглядів, переконань;

—участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

—захист від будь-яких форм експлуатації, психічного та фізичного насилля, від дій педагогічних та інших

працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність, та ряд інших прав.

Разом з тим учні зобов'язані:

— оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом загальної початкової освіти;

— підвищувати загальний культурний рівень;

— дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

— брати посильну участь у різних видах трудової діяльності;

— бережно ставитись до державного, громадського і особистого майна;

— дотримуватись вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку загальноосвітнього навчального закладу;

—дотримуватись правил особистої гігієни.

Отже молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи.

Віковими особливостями дітей 1-4 класів можна вважати: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. Тому узгодження поведінки та усвідомлення моральних явищ життя характеризуються емоційними узагальненнями, аналізом ситуацій та вчинків, які відповідають загальнолюдським етичним цінностям. Розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою — найхарактерніша властивість дитини цього віку. Подальшого розвитку набуватимуть такі моральні почуття: провини, сорому, обов'язку, відповідальності, справедливості, власної гідності, сумління.

Основними потребами дитини в початкових класах є необхідність: у спілкуванні з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, у дружбі, товариськості, повазі до особистості, самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.