За результатами семестрової атестації завідувачі відділень складають академічні рейтинги студентів. Академічні рейтинги є інструментом інтегрованого оцінювання студентів з усіх вивчених дисциплін на окремих етапах – це комплексний показник якості навчання студента, його розвитку на певному етапі, який визначає якість отриманих ним знань і вмінь з окремих дисциплін, активність, творчість та самостійність під час навчання. Академічний рейтинг передбачає періодичне ранжування студентів (за семестр, за навчальний рік та, у підсумку, випускників певної програми навчання).
Академічний рейтинг використовується для:
– ранжування студентів коледжу, окремої навчальної групи за рівнем підготовки та обґрунтованого надання різних пільг, заохочень;
– призначення іменних стипендій.
Кожен студент може одержати аргументовані відомості про свій академічний рейтинг.
ЗАВДАННЯ
Складіть таблицю:
Положення, що добре зрозуміли
Положення, що потребують уточнення (запитання до інших)
Порівняйте результати роботи в парах і поставте один одному, а потім викладачевіі запитання щодо незрозумілих положень.
ВИСНОВОК
Підготовка майбутніх вчителів початкових класів у педагогічному коледжі базується на дотриманні наступних принципів:
- принцип цілісності;
- акмеологічний принцип;
- принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії;
- принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості;
- принцип особистісної орієнтації.
Зміст підготовки майбутнього вчителя у вищому педагогічному навчальному закладі будується на засадах професіограми вчителя середньої загальноосвітньої школи (кваліфікаційна характеристика).
Професіограма вчителя– перелік і опис загальнотрудових і спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для успішного виконання професійно-педагогічної діяльності.
Слухання лекції вимагає від студента зосередження уваги на науковій інформації, яку подає викладач. Важливим моментом у роботі студента під час лекції є конспектування її змісту. Конспектування лекції особливо корисне: по-перше, воно допомагає навчитися одночасно робити кілька справ: слухати, писати, аналізувати, роздумувати. По-друге, під час записів на лекції у студента одночасно працює кілька аналізаторів - він слухає, дивиться, пише. Така комплексна діяльність сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу і більш інтенсивному розвитку наукового мислення студента.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення зі студентами, виконання завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку та оцінювання. Оцінки, отримані студентами за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Підготовка до семінару складається з окремих етапів: прослуховування лекції з теми семінару, підбір літератури, вивчення і конспектування рекомендованої літератури, складання тексту виступу (план, тези, доповідь), безпосередня активна участь у проведенні семінару.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, власне виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Міжсесійний контроль включає попередню, поточну і тематичну перевірку.
Попередню перевірку здійснюють з метою визначення ступеня готовності студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю.
Поточна перевіркає органічною частиною навчального процесу і проводиться на лекціях, семінарах, практичних і лабораторних роботах.
Тематична перевірка знань студентів здійснюється на семінарських заняттях, колоквіумах, консультаціях.
Підсумкова перевірка включає заліки, екзамени, курсові та дипломні роботи, виробничу і педагогічну практику – це традиційні основні формами підсумкового контролю навчальної роботи студентів.
Самостійна робота студента є основним шляхом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час.
У процесі самостійної роботи здійснюється самоосвіта студента, яка сприяє поглибленню, розширенню і більш міцному засвоєнню знань. Основним засобом самоосвіти є самостійне вивчення та опрацювання наукової, науково-популярної, навчальної, політичної, художньої та іншої літератури.
Важливою умовою ефективності самоосвіти є володіння студентами раціональними прийомами самостійної роботи у процесі підготовки до лекції, семінарського заняття, практичної та лабораторної роботи, колоквіуму, заліку та екзамену, написання реферату, курсової та дипломної роботи тощо.