Роздрібні торговельні підприємства класифікуються за багатьма ознаками

За пропонованим асортиментом - це можуть бути спеціалізовані магазини, універмаги, універсами, магазини товарів повсякденного попиту, торговельні комплекси і роздрібні підприємства послуг.

За цінами - магазини знижених цін, склади-магазини, магазини-пемзоли, що торгують за каталогами.

За характером обслуговування - торгівля за замовленням, Іоритольні автомати, розносна торгівля.

За ознаками власності - корпоративна, державна, кооперативна, ІІІдинідуально-приватна торгова мережа.

Роздрібний торговець - основна фігура товарного ринку. Саме пороч нього вся маса продуктів та послуг від виробництва поступає до безпосереднього споживача. Саме в цій ланці завершується один цикл відтворення і починається другий. А це означає, що умови, Ім|ІекІ ивність функціонування роздрібного торгового підприємства визначають ефективність функціонування суспільного виробництва в цілому.

Оптова торгівля - включає в себе будь-яку діяльність по продажу товарів тим, хто купує їх з метою перепродажу або виробничого використання.

Сертифікат - офіційне свідоцтво про щось.

Майновий сертифікат - свідоцтво державного органу / фонд державного майна/ про передачу громадянину певної частки державного майна в процесі приватизації. (вид приватизаційного паперу).

Холдингова компанія - компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній. Це дає: їй право контролю і можливість управління їх діяльністю.

Розрізняють два види холдингів:

А) чистий холдинг, який створюється спеціально для скуповування контрольних пакетів акцій інших компаній і управління їх діяльністю у своїх інтересах;

Б) змішаний холдинг, який окрім контролювання і управління діяльністю інших компаній, займається певною підприємницького діяльності — промисловою, торговою, транспортною, кредитно-фінансовою тощо.

Інвестиційні фонди

Фонди як елемент ринкової інфраструктури - це сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться у розпорядженні тих чи інших асоціацій, об'єднань, підприємств, організацій, державних установ, приватних громадян, призначених для цільового використання.

Інвестиційні фонди призначені для здійснення позабанківського фінансування довгострокових капіталовкладень у народне господарство.

Джерелом утворення інвестиційних фондів, в залежності від форм власності, можуть бути податки і грошові збори, субсидії, позики, обов'язкові і добровільні пожертви підприємств, організацій і населення.

Отже, суть інвестиційних фондів зводиться до акумуляції коштів населення і використання їх для нагромадження. Обслуговування обігу приватизаційних паперів при розміщенні їх населенням в об'єкти приватизації.

Інвестиційні фонди, як і холдинги, мають різноманітні юридичні форми. Тобто, вони можуть діяти як державні організації, акціонерні товариства, приватні установи.

Страхові фірми - це акціонерні, приватні і державні організації, які страхують населення, майно, комерційні операції, практично все, що пов'язано з людською діяльністю. Але стра-хуванням діяльність цих фірм не обмежується. Вони займаються також ощадною справою і підприємництвом.

Аудит — це комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності підприємницької фірми кваліфікованими спеціалістами (аудиторами), яка дозволяє огрнити можливості фірмиу бізнесі.

Відомі та загальновизнані спільні шляхи переходу до ринку будь-якої країни. Насамперед це:

а) оновлення відносин власності, наявність багатьох її форм, у тому числі приватної (так званий "плюралізм");

б) надання рівних можливостей для реалізації всіх форм власності та пра­вовий захист цього процесу;

в) створення сприятливих умов для розвитку різних форм підприємниць­кої діяльності;

г) роздержавлення економіки (приватизація, акціонування, справжнє, ре­альне кооперування та ін.);

д) демонополізація економіки та створення умов для добросовісної кон­куренції;

е) радикальна перебудова фінансово-кредитної та грошової системи;

ж) здійснення активної структурної та інвестиційної політики;

з) створення сучасної системи соціального захисту населення, яке цього потребує, окремо для:

— працюючих (система компенсацій), щоб запобігти зниженню рівня жит­тя через зростання цін;

— допомога у разі безробіття;

— ще не працюючих (діти, молодь);

— вже не працюючих (інваліди, пенсіонери).

"Програмою..." намічалося здійснити комплекс заходів щодо поглиблення реформи, створення реальних гарантів невідворотності пе­реходу до ринкової економіки, зокрема у сфері:

а) фінансової політики;

б) грошово-кредитної політики;

в) лібералізації цін;

г) зовнішньоекономічної політики;

д) програми приватизації;

е) інвестиційної політики;

ж) програми розвитку конкурентних ринків;

з) антимонопольних заходів;

і) політики доходів і обмеження та регулювання заробітної плати;

ї) захисту більш вразливих верств населення.

До переваг ринкової системи слід віднести такі:

1) ефективність розподілу ресурсів, бо конкурентна боротьба між вироб­никами спрямовує ресурси у виробництво тих товарів і послуг, які найбільш необхідні суспільству, а це веде до максимальної економічної ефективності;

2) можливість успішного функціонування ринку за наявності обмеженої інформації; досить мати дані про ціну і витрати виробництва;

3) гнучкість, висока пристосованість до умов, що змінюються;

4) оптимальне використання досягнень НТП, новітніх технологій, що доз­воляє тому, хто їх використовує, мати тимчасову перевагу над конкурентами;

5) свобода вибору дій і споживачів, і виробників;

6) здатність до задоволення різноманітних потреб, підвищення якості то­варів (послуг), більш швидке коригування нерівноваги ринку, диспропорцій в економіці.

Водночас ринкова система має і свої негативні сторони, бо:

1) ринкова система допускає і навіть стимулює згасання свого головного контролюючого механізму — конкуренції;

2) в міру послаблення конкуренції підривається і суверенітет споживача, ринкова система втрачає можливість розподіляти ресурси в чіткій відповідності з бажанням споживачів. Ринок починає орієнтуватися не на виробництво соці­альне необхідних товарів, а на задоволення запитів тих, хто має гроші;

3) ринкова система дозволяє найбільш спритним підприємцям нагромад­жувати величезну кількість матеріальних ресурсів, а право спадщини з часом посилює цей процес нагромадження, що породжує надзвичайно нерівномір­ний розподіл грошових доходів;

4) ринкова система не сприяє збереженню не відтворюваних ресурсів, не має економічного механізму захисту навколишнього середовища, не може ре­гулювати використання ресурсів, які належать всьому людству;

5) ринкова система не створює стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування (шляхи, мости, громадський транспорт, освіта, охорона здоров'я тощо), не забезпечує фундаментальних досліджень у науці.

Инфраструктура (в экономическом аспекте) -комплекс базовых отраслей и совокупность экономических отношений (прежде всего отношений экономической собственности), которые возникают и развиваются в процессе деятельности людей относительно использования объектов инфраструктуры и присвоения условий и результатов такой деятельности.

Функции инфраструктуры:

• продвижение товаров к непосредственному потребителю;

• обеспечение обратной связи между производством и потреблением;

• перераспределение ресурсов между отраслями и внутри них;

• аккумуляция временно свободных денежных средств, регуляция денежного обращения.

Инфраструктура -это совокупность рыночных институтов (бирж, банков, финансово-кредитных учреждений, служб занятости), которые обеспечивают обращение разнообразных товаров, услуг, денег, ценных бумаг, рабочей силы, и влияют на функционирование экономической системы в целом.

Инфраструктура рынка подразделяется на:

Организационная база инфраструктуры рынка включает снабженческо-сбытовые, брокерские и другие посреднические организации, коммерческие фирмы крупных промышленных предприятий.

Материальная база состоит из транспортных систем, складского и тарного хозяйства, информационной системы и средств связи.

В кредитно-расчётную базу входят банковские и страховые системы, крупные самостоятельные кредитно-сберегательные учреждения.

К основным объектам инфраструктуры относят разные виды бирж (важнейшие объекты), аукционы, ярмарки, банки, страховые компании, информационные центры, рекламные агентства, торговые палаты, консалтинговые и аудиторские компании но др., которые в то же время являются структурными элементами рыночной инфраструктуры.

Биржа- это учреждение и организационная форма оптовой торговли массовыми товарами (товарная биржа), или центр систематических операций покупки-продажи ценных бумаг (фондовая биржа), а также рабочей силы (биржа труда).

В зависимости от масштабов государственного вмешательства в биржевую торговлю выделяют три основных типа товарных бирж:

· Частные биржи. На этих биржах разрешается присутствовать только членам биржевой корпорации, которая представляет собой акционерное общество с публичной отчётностью и большим количеством членов. Указанный в уставе биржи основной капитал делится на определённое количество паёв или биржевых сертификатов. Каждый член биржи должен иметь не менее одного сертификата дающего право заключать сделки в помещении биржи. (Характерны для Англии, США).

· Публичные товарные биржи. Их учреждает само государство, которое осуществляет всестороннее регулирование биржевой деятельности, иногда вкладывает свои средства. Управление такими биржами ведётся специальным комитетом, который избирается маклерами и утверждается правительством. Членом такой биржи может стать любой предприниматель данного района, который внесён в торговыё реестр и имеет определённыё размер оборота капитала. Для осуществления операций на таких биржах могут допускаться лица – не члены биржи, которые приобрели разовые билеты. (Характерны для Франции, Бельгии и других стран Западной Европы).

· Для стран СНГ характерны смешанные биржи– по происхождению и по составу участников, т. е. в составе учредителей выступают центральные и местные органы государственного управления, с одной стороны, и негосударственные структуры, с другой. Ни один из двух элементов (государственный и коллективно-частный), как правило, не является преобладающим, хотя удельный вес в капитале колеблется в пользу той или иной группы.

Заключение сделок – функция членов биржи, которые являются профессиональными посредниками – брокерами – при заключении сделок по купле- продаже биржевых товаров.

Поиск по сайту: