Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Попереднє знаймство з твариною



Збір анамнестичних даних передбачає, перш за все, ознайомлення з умовами утримання та годівлі тварин, що вимагає від лікаря ветеринарної медицини знань біологічних особливостей собак: їх розмноження, вирощування, процесів травлення, линьки, інтенсивності росту та обміну речовин.

Собаки зберігають властивість давати потомство протягом усього періоду життя. Самки – біциклічні тварини, тобто статевий цикл триває 6 міс. (у північних собак – до 12 міс.). Вагітність у середньому продовжується 62–72 дні. Щенята народжуються недоношеними, сліпими, із закритими зовнішніми слуховими проходами. Важливим показником здоров’я є маса тіла цуценяти. Зазвичай новонароджені щенята щодня прибавляють 2–4 г на 1 кг маси тіла матері (якщо маса матері становить 25 кг, то цуценя має прибавляти по 50–100 г кожного дня). Для оцінки фізичного стану цуценят слід знати деякі особливості їх розвитку. Зокрема, щенята при народженні мають низьку температуру тіла (35,6–36,1оС), через 1–2 тижні вона підвищується і може сягати 39,5 оС (у порід: шотландська вівчарка, різеншнауцер, німецька вівчарка), залишаючись на такому рівні до 4-місячного віку. Слух і зір у них встановлюється на 3–4-му тижні життя. Серцево-судинна та дихальна системи протягом місяця після народження продовжують свій розвиток (у новонароджених відмічають тахікардію і тахіпное). Протягом 4–8 тижнів життя проходить ріст молочних зубів, які в наступні 3–6 міс. міняються на постійні. Верхня щелепа дорослої собаки має 20 зубів (3, 1, 4, 2), а нижня – 22 (3, 1, 4, 3).

Годівля. Собака має специфічні особливості щодо годівлі. Насамперед, слід пам’ятати, що це м’ясоїдна тварина, хижак, з огляду на її спосіб харчування (вона не пережовує корм, а відриває та проковтує його). У неї досить об’ємний шлунок та короткий кишечник, краще засвоюються не варені, а сирі продукти. Найважливіший елемент раціону будь-якої собаки – м’ясо, що складає 50 % від усіх інших кормів. Можна використовувати м’ясо будь-якої тварини або птиці, крім свинини. Собаки охоче поїдають кістки (не можна давати трубчасті кістки птахів), які дають організму тварини необхідні мінерали й підтримують зуби та щелепо-зв’язковий апарат у доброму стані. Крім того, собаці часто згодовують субпродукти (рубці, трахеї, вим’я, печінку, селезінку, нирки). Їхня поживність у 1,5–2 рази менша, ніж м’яса, тому їх потрібно давати в 1,5 рази більше. Такі субпродукти, як печінка, нирки, легені можна давати тільки дорослим собакам у невеликій кількості і з обережністю, а селезінку, за можливості, взагалі виключають із раціону. Риба (особливо морська) дуже корисна для організму собак. Її дають 2–3 рази на тиждень, замінюючи м’ясо, але повністю замінювати м’ясо рибою не можна.

Всі собаки люблять їсти яйця (сирі чи варені), але давати їх слід не частіше 1–2 разів на тиждень. Для нормалізації мікрофлори шлунка та кишечнику в раціон потрібно включати кефір. Важливим продуктом “собачого столу” є сир, який багатий на кальцій. Особливо велика потреба в ньому цуценят. До 2–3 місяців частка сиру в раціоні може складати 40–50 % енергетичного живлення.

Менш цінним продуктом раціону є крупи. Вибір крупи залежить від індивідуальних особливостей собаки, в основному використовують ячмінь, рис, пшоно, гречку. Їх дають у невеликій кількості через погану пристосованість до перетравлення. Деякі крупи (пшенична, геркулес, перлова) взагалі непридатні для годівлі. Збагатити раціон вітамінами та мікроелементами можна згодовуванням овочів, фруктів і ягід. Овочі згодовують здебільшого в сирому вигляді, переважно роблять з них салати з рослинним маслом або сметаною.

В останній час значного поширення набувають сухі готові корми, собачі консерви та ковбаски. Ці корми збалансовані за поживними та біологічно-активними речовинами. Вони готові до споживання, а тому зручні у використанні. Однією з умов застосування сухих кормів є вільний доступ собаки до води. Але поряд із простотою годівлі готовими кормами можуть виникнути й труднощі. Деякі господарі тварин неправильно підбирають вид корму для свого улюбленця, зокрема годують високопротеїновими кормами (більше 30 % білка) малорухливих, старіючих собак, або дають надмірну кількість корму, не дотримуючись рекомендацій, внаслідок чого у собак порушується травлення, виникають гепатопатії.

Не слід годувати собаку солодощами (цукерки, торти, тістечка, цукор), копченостями, спеціями, ароматичними речовинами (розвиваються гастроентерити, гепатодистрофія, погіршується нюх), жирною їжею, свининою (призводить до порушення обміну речовин та ураження печінки), макаронними та хлібобулочними виробами (активне бродіння може спровокувати заворот кишок, у деяких собак призводить до ожиріння).

Не можна різко змінювати раціон собаки або давати велику кількість незвичної їжі. Собаки – консерватори щодо свого раціону і можуть споживати одні й ті ж корми все своє життя.

Годувати собаку будь-якого віку необхідно тільки після прогулянки (краще через 30 хв після неї). Собаки, як і всі хижаки, краще перетравлюють корм у спокійному стані. Кількість даванок залежить від віку тварини. Щенят 1–2-місячного віку годують 5–6 разів на день; 2–4-місячних – 4 рази; 4–8-ми – 3 рази на день. З 8–10-го місяців життя собак у достатньо годувати 1–2 рази на день. Кількість корму залежить від породи і місця утримання тварини. Собаки, які увесь час знаходяться на вулиці, у зимовий період потребують додаткової годівлі, а влітку, навпаки, – їдять менше. Квартирні ж собаки щодо кількості спожитого корму менше залежать від пори року.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.