Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальне дослідження птиці



Здорова доросла птиця рухлива, швидко реагує на зміни навколишнього середовища, добре приймає корм і воду; гребінець і сережки еластичні й блискучі, дзьоб жовтуватого кольору, оперення гладеньке, блискуче, розміщене правильними симетричними рядами уздовж тіла, щільне і гарно прилягає до його поверхні.

Пригнічення загального стану зумовлюється багатьма захворюваннями різної етіології, порушенням температурного режиму. При зниженні температури спостерігається скуйовдженість пір’яного покриву, тремтіння м’язів, опускання крил. Молодняк лягає на бік, іноді з’являються судомні посмикування крил і ніг.

При загальному огляді поголів’я птиці можна виявити порушення, які характеризують розлад нервової системи: депресію, атаксію, судоми, скручування шиї, вивертання або закидання голови на спину, парези та паралічі кінцівок і крил. Ці зміни спостерігають при В1- і Е-гіповітамінозах, хворобі Ньюкасла (рис 205).

Збудження птиці виникає за стресових ситуацій, канібалізму, перегрівання. У птиці спостерігається неспокій, безцільні рухи вперед, тремтіння, хитка хода, у подальшому з’являються судоми, парези, паралічі.

 

Рис. 205. Нервові явища при Е-гіповітамінозі

Вгодованість визначають шляхом пальпації грудної мускулатури або оглядом шкіри в ділянці стегон, зважують птицю і зіставляють дані маси з віком, враховуючи породу й лінію птиці.

При дослідженні оперення звертають увагу на заміну махового пір’я, стан пера в ділянці шиї, хвоста, клоаки, наявність ектопаразитів. Здорова птиця має гладеньке і рівне оперення, пір’я розміщене рівномірно. У курчат несучих порід за заміною махового пір’я певною мірою можна визначити вік. Перше махове пір’я міняється у віці 55–60 днів, кожне наступне – через 7–10 днів. Ювенальна линька закінчується у віці 150–160 днів. У дорослої птиці за заміною махового і покривного пір’я визначають також часткову линьку (вона триває близько 3 міс.). Для водоплавної птиці характерна швидка зміна оперення протягом 2 міс.

Порушення стану оперення (аптеріоз і алопеції) спостерігається при нестачі в раціоні сірки, лізину, метіоніну, цистину, хворобах обміну речовин, нестачі в раціоні сірки, лізину, метіоніну, цистину (А- і Е-гіповітамінози, рахіт), ураженнях ектопаразитами (рис. 206). Сприяють аптеріозу недостатня освітленість, низька або висока вологість повітря. Аптеріоз, порушення линьки і функції куприкової залози у водоплавної птиці розвиваються за відсутності водних вигулів.

При дослідженні шкіри звертають увагу на ділянку голови, борідки, грібнь, кінцівки. У здорових курей гребінь і борідка, а в індиків шкірний клаптевий придаток на голові та м’ясисті вирости на шиї завдяки густій сітці кровоносних судин мають яскраво-червоний колір. У здорових гусей і качок тонка шкіра дзьоба (восковиця), як правило, оранжева, рідше – пігментована в темний колір (породна ознака). У курчат та курей яєчних порід дзьоб і плюсна забарвлені в жовтий колір (шкірний пігмент), зникнення якого вважається несприятливою ознакою.

 

Рис. 206. Аптеріоз при недостатності амінокислот

Посиніння видимих шкірних покривів – ознака серцево-судинної недостатності, спостерігається здебільшого при гострих інфекційних захворюваннях (чума, ларинготрахеїт тощо) і отруєннях; блідість – за хронічного перебігу різних хвороб (вітамінно-мінеральна недостатність, туберкульоз, лейкоз) і зумовлена розвитком анемії. Зміни шкірних покривів можуть спостерігатися при травматичних пошкодженнях, розкльові, відморожуванні, віспі (рис. 207).

 

Рис. 207. Віспяні ураження голови індика

Під час загального обстеження оглядом нижньої частини живота нижче клоаки легко підрахувати частоту дихання, його характер: нормальне, напружене з витягнутою шиєю та відкритим дзьобом (рис. 208), шуми і свисти при диханні тощо.

 

Рис. 208. Клінічні ознаки ядухи

Птицю, у якої під час огляду виявлені ознаки захворювань, досліджують детальніше з метою виявлення інших симптомів хвороби і встановлення діагнозу. При наявності великої кількості хворих проводять вибіркове дослідження окремих індивідуумів. Рекомендується така схема дослідження: вимірювання температури тіла, дослідження носових отворів, очей, зовнішніх слухових проходів; огляд ротової порожнини й гортані; дослідження трахеї та грудної клітки, зоба, органів черевної порожнини, клоаки, органів руху.

Для вимірювання температури тіла термометр з поділками до 45–46 С (у крайньому випадку до 43 С) вводять у клоаку на глибину 2–3 см вправо в напрямку прямої кишки, щоб не травмувати яйцепровід. Температура тіла коливається залежно від віку, породи, годівлі, часу доби, сезонності, температури повітря та інших факторів у таких межах, С: у курей – 40,5–42,0; індиків – 40,0–41,5; гусей – 40–41; качок – 40–42; у голубів – 41–43. Температура тіла, як правило, підвищується при гострих інфекційних і простудних захворюваннях, перегріванні. Зниження температури тіла характерне при виснаженні, переохолодженні та серцево-судинній недостатності.

Оглядом носових отворів виявляють їх прохідність для повітря. Наявність виділень характерна для деяких інфекційних захворювань (псевдочуми, інфекційного ларинготрахеїту), незаразного риніту, А-гіповітамінозу.

При дослідженні очей звертають увагу на цілісність і прозорість рогівки, а також на забарвлення кон’юнктиви (блідість, гіперемія, ціаноз, жовтяничність), крововиливи, набряклість. У нормі в здорової птиці кон’юнктива блідо-рожевого кольору, помірно волога. При анемії вона блідне, А- і D-гіповітамінози викликають опухання синусів очей і повік, відкладання кірочок засохлого ексудату. При нейролімфоматозі змінюється колір райдужної оболонки, вона стає сірою (сіроокість), звужуються зіниці, птиця не реагує на світлові подразники.

Запалення і набряк кон’юнктиви (рис. 209), розм’якшення рогівки й склери з наступним розплавленням очного яблука спостерігаються при деяких інфекційних захворюваннях (інфекційний кон’юнктивіт, очна форма ларинготрахеїту та хвороби Марека, нейролімфоматоз); сухість і помутніння рогівки з подальшим розм’якшенням характерні для А-гіповітамінозу.

 

Рис. 209. Кератокон’юнктивіт і панофтальміт при аспергільозі

У курей, індиків і голубів необхідно досліджувати зовнішні слухові проходи. Утримання в брудному приміщенні й годівля кормами, які легко злипаються, можуть стати причиною повного або часткового закупорення зовнішніх слухових проходів, що супроводжується загальною в’ялістю, зниженням несучості, виснаженням.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.