Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Біологічний контроль при одержанні молодняку птиці



Для проведення біологічного контролю за розвитком ембріонів потрібні стіл міражний універсальний – СМУА (продуктивність 10800 яєць за годину) і стіл для сортування курчат за статтю – ССКС (продуктивність 600—1200 яєць за годину).

Біологічний контроль – це комплексна якісна оцінка яєць, умов інкубації і добового молодняку. Вся партія яєць, яка надійшла з конкретного господарства, корпусу, пташника, ферми піддається біологічному контролю у такій послідовності: до початку інкубації яєць, у процесі інкубації і після її завершення.

Біологічний контроль до початку інкубації проводять шляхом оцінки і сортування партії яєць при укладанні їх у лотки, вибіркової оцінки в лабораторії за морфологічними та фізико-хімічними показниками. Зовнішнім оглядом враховують їхню масу, форму, стан шкаралупи. Для інкубації слід відбирати яйця середньої маси і більші. При просвічуванні враховують розміри і положення повітряної камери, стан градинок, положення і рухомість жовтка, наявність включень, стан шкаралупи. Яйця просвічують у затемненому приміщенні за допомогою овоскопа або на міражному столі СМУА.

Інкубаційні яйця мають правильну форму, чисту і гладеньку шкаралупу. Повітряна камера знаходиться в тупому кінці яйця або трохи зміщена вбік. Діаметр повітряної камери свіжого курячого яйця – 1,5 см. Жовток займає центральне положення, але може бути трохи зміщений до повітряної камери. Для визначення товщини шкаралупи і вмісту вітамінів досліджують не менше 10 яєць; маси, форми, щільності і пружної деформації – не менше 50; якість інкубаційних яєць має відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 21.

21. Вимоги до якості інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці

Показник Кури Качки Гуси Індики Цесарки
Маса яйця для відтворення стада, г: племінного промислового 52–70 50–73 70–95 68–100 130–220 120–130 75–100 70–105 38–50 36–52
Індекс форми, у проц. 73–80 57–76 60–70 69–76 75–80
Висота повітряної камери, мм (не більше) 2,0–2,5 3,0–3,5 3,5–4,0 3,0–3,5 1,5
Щільність яйця, г/см3 (не більше) 1,080 1,080 1,095 1,080 1,125
Пружна деформація, мкм (не більше) 22–25 20–22 18–20 22–25
Товщина шкаралупи, мкм (не менше) 340–350 380–400 500–550 420–450
Вміст у жовтку, мкг/г, (не менше): каротиноїдів вітаміну А вітаміну В2 6–7 3–4 7–8 6–7 7–8 6–7 6–7 4–5
Заплідненість, у проц. (не менше) 93–95 88–90 85–90 87–90
Виведення здорового молодняку, у проц. (не менше) 75–80 70–75 65–70 65–70

Примітка.Для м’ясних курей батьківських форм допускається зниження виведення молодняку не більше 5 %

За одержаними результатами можна охарактеризувати стан батьківського стада, умови його утримання, збирання, зберігання і транспортування яєць, рівень годівлі птиці. На підставі такого аналізу можна здійснювати заходи щодо підвищення якості інкубаційних яєць у господарстві.

Основою біологічного контролю є оцінка розвитку ембріонів у процесі інкубації. Він складається з: а) методів прижиттєвої оцінки розвитку ембріонів методом овоскопії; б) розтину яєць як із жовтками, так і загиблими ембріонами; в) спостереження за виводом молодняку; г) оцінки якості добового молодняку.

Прижиттєвий контроль ембріонального розвитку здійснюють просвічуванням яєць в окремі періоди інкубації в овоскопі. Зазвичай переглядають не всю партію яєць, які інкубуються, а вибірку з неї, узятих з різних зон інкубатора (верх, низ, середина). Найбільш доцільно проводити контрольне просвічування яєць 3–4 рази у певні дні інкубації (табл. 22).

22. Терміни проведення прижиттєвого контролю за ембріональним розвитком, діб

Вид птиці П р о с в і ч у в а н н я
1-е 2-е 3-є 4-е
Кури: яєчних порід м’ясних порід 16–18 год 20–24 год 6,5 10,5 11,0 18,0 18,5
Качки 24 год 7,5–8,0 12,5–13,0 25,4–25,0
Індики 24 год 8,0–8,5 13,0–13,5 24,5–25,0
Цесарки 8,5 13,5 24,5
Гуси 24–26 год 9,0–9,5 14,5–15,0 27,5–28,0
Перепілки 15–16

Примітка. Перше просвічування можна не проводити (Бесулін В.І. зі співавт., 2003)

Наприкінці першого дня інкубації зародки мають добре розвинений зародковий диск у вигляді великої плями, розміщений у центрі жовтка, ближче до повітряної камери, іноді оточений з одного боку світлим ореолом.

Другим просвічуванням зародок оцінюють за розвитком кровоносних судин та його положенням. У нормі проглядається розвинута сітка кровоносних судин, добре розвинений ембріон не помітний, оскільки він глибоко занурений у жовток. На місці розміщення зародка видно молочного кольору поле, інколи затягнуте легкою сіткою судин алантоїса. У глибині цього поля при погойдуванні яйця проглядається тінь зародка. Такі зародки належать до першої категорії. До другої категорії відносять зародки, які, при порівняно добре розвинутій кровоносній системі, близько лежать до шкаралупи і проглядаються при просвічуванні, а до третьої – зародки відсталі в рості і розміщені біля самої шкаралупи. При просвічуванні незапліднених яєць або із загиблими в першу добу інкубації зародками сітка кровоносних судин не виявляється, вміст яєць добре проглядається.

При третьому просвічуванні за нормального розвитку ембріон видно як темну пляму в центрі яйця. Під шкаралупою розміщений алантоїс, краї якого охоплюють білок і замикаються в гострому кінці яйця. Таких ембріонів відносять до першої категорії; якщо алантоїс ще не охопив білок – до другої, а коли він охопив не більше половини білка – до третьої. Незамкнутий алантоїс свідчить про відставання зародка в розвитку. У гострому кінці яйця чітко проглядається світла ділянка, яка не має алантоїса і кровоносних судин, а заповнена білком.

Останнє просвічування яєць виконують перед перенесенням їх у вивідний інкубатор. Яйця із загиблими зародками, які мають темний, безформний вміст і на дотик холодні, видаляють. При нормальному розвитку ембріон займає всю порожнину яйця, гострий кінець не просвічується, повітряна камера велика, часто має ламану окреслену межу з ембріоном, зародок випинає шию в повітряну камеру, кровоносна сітка судин алантоїса ні в тупому, ні в гострому кінці яйця не проглядається.

При відсталому розвитку ембріон малий, займає не все яйце, у гострому і тупому кінці проглядається сітка кровоносних судин алантоїса, межа повітряної камери з ембріоном рівна, випинання шиї не спостерігається. Розвиток ембріона деякою мірою можна характеризувати за зміною маси яйця під час інкубації. При нормальному розвитку ембріона яйце за 18 днів втрачає 9–14 % початкової маси, причому в першу декаду воно не повинно втрачати більше 0,6 % маси за день. Значні відхилення у динаміці маси яйця вказують на неправильний розвиток ембріона.

Спостереження за виведенням. Час накльовування й виведення молодняку значно варіює залежно від виду, породи, кросу і віку птиці; від маси, строку зберігання до інкубації та біологічної повноцінності яєць, а також режиму інкубації. Враховують початок накльовування шкаралупи і початок виведення, масове виведення і його завершення (табл. 23).

23. Орієнтовні строки накльовування і виведення молодняку птиці(діб–год)

Вид птиці Початок накльовування Початок виведення Масове виведення Завершення виведення
Кури порід і кросів: яєчних м’ясних 19–8 19–12 19–18 20–00 20–6 20–12 21–00 21–8
Качки 25–00 25–12 26–12 27–12
Індики 25–8 26–12 27–00 27–12
Гуси 28–12 29–00 29–12 30–12
Цесарки 25–00 25–12 26–12 28–00

 

Порушення тривалості інкубації, інтенсивності накльовування яєць і виведення молодняку не завжди знижує виводимість, але дуже часто знижує якість виведеного молодняку, його подальший ріст та розвиток. Контролювати показники виведення молодняку краще за тими контрольними лотками, які брали для просвічування.

Прискорення або запізнення виведення молодняку пов’язані з порушенням температурного режиму або вологості повітря в інкубаторі, а інколи з якістю яєць. Висока температура і низька вологість повітря прискорюють виведення молодняку, а низька температура й висока вологість – уповільнюють.

Загибель ембріонів у певні дні інкубації дає змогу встановити причини їхньої смертності. Час загибелі ембріонів визначають за їхніми віковими морфологічними ознаками (табл. 24).

24. Зовнішні вікові ознаки розвитку ембріонів сільськогосподарської птиці

Ознака Вік ембріонів, діб
кури качки індики гуси цесарки
Поява кровоносних судин
Початок пульсації серця
Початкова пігментація очей
Поява зачатків кінцівок
Алантоїс, помітний неозброєним оком
Початок формування ротової порожнини
Перші сосочки пір’я на спині
Оформлення дзьоба
Замикання алантоїса в гострому кінці яйця
Поява пуху на спині
Весь ембріон вкритий пухом
Повне використання білка
Викручування шиї в повітряну камеру
Очі відкриті, втягування жовтка в черевну порожнину

 

Для розкривання беруть не менше 10 яєць з партії, причому розкривати слід з тупого кінця. На шкаралупі роблять насічку, після чого над повітряною камерою шкаралупу зрізають гострими маленькими ножицями і витягують ембріон пінцетом. За часом загибелі ембріонів відходи інкубації підрозділяють на три категорії: перша – “кров’яне кільце” – ембріони, які загинули в перші 2–7 днів інкубації, а також ембріони качок, гусей та індиків, загиблих протягом 3–8 діб інкубації; друга – “замерлі ембріони” – загиблі ембріони курей – з 8-го – по 17-й дні; качок та індиків – з 9-го по 25-й дні і гусячих – з 9-й по 28-й дні інкубації; третя – “задохлики” – ембріони, які загинули в період виведення.

Перша групи загиблих ембріонів неоднорідна, її можна розділити на три підгрупи: а) яйця, зародки в яких загинули у перші два дні інкубації (до початку кровотворення); відрізняються великою рухливістю жовтка внаслідок його розрідження; б) яйця із зародком, що загинув у період з 2-го по 4-й день; відрізняються малим кров’яним кільцем, оскільки крайові судини у них невеликі; в) у ембріонів, які загинули в яйцях з 5-го по 7-й день інкубації, є темне тіло зародка, часто присохле до шкаралупи, і велике кров’яне кільце.

Загибель зародків залежить від багатьох факторів. При порушенні режиму інкубації більше “здохликів”. Підвищення температури в перші дні інкубації призводить до загибелі зародків (“кров’яне кільце”). Використання “старих” яєць, які зберігалися більше 15 днів після їх знесення, призводить до великої смертністі ембріонів у перші дні інкубації. Довготривале їх зберігання може також викликати загибель бластодиска до закладки яєць в інкубатор. Такі яйця вважаються незаплідненими, оскільки зародки не розвиваються. Це необхідно враховувати при визначенні виводимості.

Підвищена смертність ембріонів у другу половину інкубації свідчить про біологічну неповноцінність яєць, яка зумовлена неправильною годівлею і утриманням батьківського стада, зокрема нестачею в раціоні вітамінів групи В, неповноцінною протеїновою годівлею несучок.

Оцінка якості добового молодняку. Якість добового молодняку залежить від біологічної повноцінності яєць, режиму інкубації та умов, у яких знаходиться молодняк після виведення і до переходу в цех вирощування. Вибирають молодняк з інкубатора через 6–14 год. після вилуплення і передають на вирощування у віці 12–24 год.

Молодняк оцінюють за: а) абсолютною і відносною масою (у процентах від маси яєць до інкубації); б) рухливістю; в) розміром і станом жовтка; г) станом пуху, ніг, дзьоба, пупкового кільця, кіля грудної кістки, клоаки; кольором кінцівок; д) однорідністю в групі. При розтині молодняку середньої проби із досліджуваної партії визначають масу залишкового жовтка з жовтковим мішком, вміст вітамінів А, В2 і каротиноїдів у відмитому жовтковому мішку, вітамінів А, В1, В2 і Вс – у печінці, каротиноїдів та вітаміну А, кальцію і фосфору – в сироватці крові.

Вийнятий з ящика на стіл молодняк оглядають, одночасно перевіряють стійкість на кінцівках, реакцію на звук, активність (постукують пальцем по столі). Курчат або молодняк інших видів птиці беруть у руки так, щоб спинка торкалася долоні, а живіт був охоплений великим та вказівним пальцями. Оглядають пуповину, клоаку та інші частини тіла.

Зовнішні ознаки молодняку, придатного для вирощування, наступні: він рухливий, швидко реагує на звук, добре стоїть на кінцівках, має м’яке підібране черевце, щільно закрите пупкове кільце, рожеву чисту клоаку; велику й широку голову; очі ясні, блискучі; дзьоб короткий, товстий і гладкий; пух м’який, блискучий і рівномірно пігментований; крила щільно притиснуті до тулуба, корпус при пальпації щільний, кіль грудної кістки пружний. Здорові курчата м’ясних ліній та кросів можуть мати збільшений живіт, на пупку невеликий, не більше 2 мм у діаметрі, струпик, пухке оперення, слабо пігментовані дзьоб і кінцівки. Допускається приймати до вирощування на м’ясо молодняк м’ясних курей масою не менше 30 г (табл. 25).

25.Нормативні показники оцінки кондиційного молодняку у віці 12–18 год(за даними Кривопішена І.П. зі співавт.)

Показник Курчата порід і кросів Каченята Індичата
яєчних м’ясних
Жива маса молодняку для комплектування стад, г: племінних промислових (не менше)   34–43   35–47   46–62   50–68
Жива маса, у проц. від маси яєць до інкубації
Вміст у відмитому жовтковому мішку, мкг (не менше): вітаміну А каротиноїдів вітаміну В2   2,4   2,4   3,0   3,0
Вибракування молодняку в добовому віці, у проц. (не більше) 1,5 2,0 2,5 2,0
Збереженість молодняку до 2-тижневого віку, у проц. (не менше)

 

Слабий добовий молодняк малорухливий, має великий відвислий живіт; злиплий або короткий, рідкий, погано чи нерівномірно пігментований пух; крила у них обвислі; очі тьмяні, прикриті повіками; вони погано стоять на кінцівках, маса тіла менша від норми.

Основою для вибракування молодняку є наявність у нього дефектів: виродливість голови, не втягнутий жовток, незначна кровоточивість пуповини, великий надутий живіт, закупорена злиплим послідом клоака, викривлення або параліч кінцівок і шиї, недорозвинене оперення тощо.

Від партії молодняку, який відправляється на вирощування, вибірково беруть 10–15 голів і в лабораторії після знекровлення проводять біохімічні дослідження. У таблиці 26 наведені основні біохімічні показники добового молодняку.

26.Біохімічні показники сироватки крові і печінки добового молодняку птиці

Вид птиці Вміст у сироватці крові Швидкість згортання крові, с Вміст вітамінів в 1 г печінки
заг. кальцій, ммоль/л неорг. фосфор, ммоль/л заг. білок, г/л А, мкг В1, мкг В2, мкг Вс, мкг
Курчата яєчних порід 2,5–3,5 1,9–2,1 37,2–40,5 30–55 20–30 1,4–1,8 14,5–17,4 3,4–4,0
Курчата м’ясних порід 2,5–3,0 1,9–2,1 35,0–41,0 45–55 20–25 1,4–1,9 16,0–19,0 2,6–4,0
Індичата білі московські 3,0–4,0 1,8–2,1 30,6–46,6 40–60 40–50  
Гусенята великі сірі 3,5–4,0 2,0–2,3 46,6-49,6 40–60 25–40      
Каченята пекінські 3,0–3,5 2,1–2,5 37,2–46,6 40–60 15–44

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.