Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Підрахунок кількості еритроцитів



Еритроцити є носіями гемоглобіну, який забезпечує організм киснем, переносить вуглекислий газ із тканин у легені, бере участь в регуляції кислотно-основного балансу (гемоглобіновий буфер) та в ряді ферментативних процесів, транспортує до тканин амінокислоти, ліпіди, адсорбує токсини.

Утворення еритроцитів (еритроцитопоез) відбувається у червоному кістковому мозку. Початковим елементом є еритропоетиночутлива клітина, яка послідовно диференціюється в еритробласт, пронормоцит (пронормобласт), нормоцити (нормобласти) – базофільний, поліхроматофільний, оксифільний, ретикулоцит і еритроцит. У периферичній крові знаходять лише зрілі еритроцити, але при патології можуть з'являтися і ядерні – нормоцити (нормобласти).

Тривалість життя еритроцитів 110–130 днів, руйнуються вони (гемолізуються) у фагоцитувальних макрофагоцитах селезінки, печінки, легень, лімфатичних вузлів та інших органів.

Кількість еритроцитів підраховують за допомогою мікроскопа в лічильних камерах, серед яких найбільшого поширення набула камера з сіткою Горяєва, або в лабораторних кюветах, де сітка Горяєва нанесена на накривне скло. Кров попередньо розбавляють у меланжерах (кровозмішувачах) в 200 або 100 разів (кров набирають до мітки 0,5 або 1, а розріджувач – до мітки 101) або в пробірках (метод П’ятницького). В останньому випадку в пробірку набирають 3,98 мл рідини, а потім капіляром від гемометра вносять 0,02 мл крові (одержують розбавлення у 200 разів). Для розбавлення крові при підрахунку еритроцитів використовують 0,85 %- або найчастіше 3 %-ний розчин натрію хлориду. Підрахунок проводять у п'яти великих квадратах, кожний з яких розділений на 16 маленьких, розміщених по діагоналі сітки Горяєва. Клітини у великому квадраті починають рахувати з лівого верхнього маленького квадратика, а потім переходять на другий, третій, четвертий. Після верхнього рахують еритроцити в нижчерозміщеному ряду, починаючи з першого правого квадрата і т. д. Рахують еритроцити, що знахо­дяться всередині маленьких квад­ратів, а також на лівому і верхньому боках великого квадрата, а еритроцити на нижньому і правому боках не враховують.

Кількість еритроцитів (Е, в 1 мкл) крові визначають за формулою: Е = (а•с) : (n•S•h), де а – кількість еритроцитів, підрахованих у п’яти великих квадратах; с – розбавлення крові (у 200 або 100 разів), n – кількість квадратів, у яких рахували еритроцити (5), S – площа великого квадрата (1/25 мм2), h – висота камери (0,1 мм). Отже, Е=(а•200) : (5•1/250) = а • 10 000 (при розбавленні крові у 200 разів). За міжнародною системою одиниць (SI) кількість еритроцитів виражають у таких одиницях а • 1015 м–3 або а • 1012 л–1, можна заміняти префіксом – тера (Т). Наприклад, 5,0•106 у 1 мкл або 5,0 Т/л.

Нині кількість еритроцитів часто підраховують із застосуванням різних електронних лічильників частинок – французькими "Культерами", шведськими "Целлоскопами", угорськими "Пікоскелами" та іншими (рис. 155).

 

 

Рис. 155. Автоматичний гематологічний аналізатор

 

Кількість еритроцитів у крові здорових тварин залежить від їх виду (табл. 18) й віку (у новонароджених еритроцитів дещо більше), м’язового напруження, особливо у коней, продуктивності та породи, рівня годівлі тварин.

Серед змін еритроцитів, у крові найчастіше спостерігають зменшення їх кількості – еритроцитопенія або олігоцитемія. Вона зустрічається при анеміях, зумовлених недостатньою годівлею (нестача білків, вітамінів В2, В12, кобальту, заліза, міді), пригніченням функції кісткового мозку при інтоксикаціях, отруєнні гемолітичними отрутами, піроплазмідозах, крововтратах, структурних змінах кісткового мозку при променевій хворобі, злоякісних новоутвореннях, у клінічну стадію лейкозу. Збільшення кількості еритроцитів у крові (еритроцитоз, поліцитемія) у свою чергу буває фізіологічним та патологічним.

Фізіологічна поліцитемія спостерігається у новонародженого молодняку, а також при зниженні парціального тиску кисню. В останньому випадку збільшення кількості еритроцитів зумовлене як надходженням у циркулюючу кров еритроцитів з кров’яних депо, так і посиленим еритроцитопоезом, який є реакцією кісткового мозку на зниження парціального тиску кисню.

Патологічна поліцитемія буває відносною і абсолютною. Відносна поліцитемія спостерігається при втраті організмом води й згущенні крові внаслідок різних хвороб, які супроводжуються діареєю, блюванням, при розвитку транссудатів і ексудатів внаслідок переходу рідини із судинної системи у тканини.

Абсолютна патологічна поліцитемія зумовлена посиленням еритропоетичної функції кісткового мозку при хворобах серця (пороки, перикардит), рідше при захворюваннях, що супроводжуються порушенням дихання (пневмонія, емфізема легень). Причиною еритроцитозу є рефлекторне збудження еритропоетичної функції кісткового мозку внаслідок гіпоксемії.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.