Підрахунок кількості еритроцитів

Еритроцити є носіями гемоглобіну, який забезпечує організм киснем, переносить вуглекислий газ із тканин у легені, бере участь в регуляції кислотно-основного балансу (гемоглобіновий буфер) та в ряді ферментативних процесів, транспортує до тканин амінокислоти, ліпіди, адсорбує токсини.

Утворення еритроцитів (еритроцитопоез) відбувається у червоному кістковому мозку. Початковим елементом є еритропоетиночутлива клітина, яка послідовно диференціюється в еритробласт, пронормоцит (пронормобласт), нормоцити (нормобласти) – базофільний, поліхроматофільний, оксифільний, ретикулоцит і еритроцит. У периферичній крові знаходять лише зрілі еритроцити, але при патології можуть з'являтися і ядерні – нормоцити (нормобласти).

Тривалість життя еритроцитів 110–130 днів, руйнуються вони (гемолізуються) у фагоцитувальних макрофагоцитах селезінки, печінки, легень, лімфатичних вузлів та інших органів.

Кількість еритроцитів підраховують за допомогою мікроскопа в лічильних камерах, серед яких найбільшого поширення набула камера з сіткою Горяєва, або в лабораторних кюветах, де сітка Горяєва нанесена на накривне скло. Кров попередньо розбавляють у меланжерах (кровозмішувачах) в 200 або 100 разів (кров набирають до мітки 0,5 або 1, а розріджувач – до мітки 101) або в пробірках (метод П’ятницького). В останньому випадку в пробірку набирають 3,98 мл рідини, а потім капіляром від гемометра вносять 0,02 мл крові (одержують розбавлення у 200 разів). Для розбавлення крові при підрахунку еритроцитів використовують 0,85 %- або найчастіше 3 %-ний розчин натрію хлориду. Підрахунок проводять у п'яти великих квадратах, кожний з яких розділений на 16 маленьких, розміщених по діагоналі сітки Горяєва. Клітини у великому квадраті починають рахувати з лівого верхнього маленького квадратика, а потім переходять на другий, третій, четвертий. Після верхнього рахують еритроцити в нижчерозміщеному ряду, починаючи з першого правого квадрата і т. д. Рахують еритроцити, що знахо­дяться всередині маленьких квад­ратів, а також на лівому і верхньому боках великого квадрата, а еритроцити на нижньому і правому боках не враховують.

Кількість еритроцитів (Е, в 1 мкл) крові визначають за формулою: Е = (а•с) : (n•S•h), де а – кількість еритроцитів, підрахованих у п’яти великих квадратах; с – розбавлення крові (у 200 або 100 разів), n – кількість квадратів, у яких рахували еритроцити (5), S – площа великого квадрата (1/25 мм²), h – висота камери (0,1 мм). Отже, Е=(а•200) : (5•1/250) = а • 10 000 (при розбавленні крові у 200 разів). За міжнародною системою одиниць (SI) кількість еритроцитів виражають у таких одиницях а • 10¹⁵ м^–3 або а • 10¹² л^–1, можна заміняти префіксом – тера (Т). Наприклад, 5,0•10⁶ у 1 мкл або 5,0 Т/л.

Нині кількість еритроцитів часто підраховують із застосуванням різних електронних лічильників частинок – французькими "Культерами", шведськими "Целлоскопами", угорськими "Пікоскелами" та іншими (рис. 155).

Рис. 155. Автоматичний гематологічний аналізатор

Кількість еритроцитів у крові здорових тварин залежить від їх виду (табл. 18) й віку (у новонароджених еритроцитів дещо більше), м’язового напруження, особливо у коней, продуктивності та породи, рівня годівлі тварин.

Серед змін еритроцитів, у крові найчастіше спостерігають зменшення їх кількості – еритроцитопенія або олігоцитемія. Вона зустрічається при анеміях, зумовлених недостатньою годівлею (нестача білків, вітамінів В₂, В₁₂, кобальту, заліза, міді), пригніченням функції кісткового мозку при інтоксикаціях, отруєнні гемолітичними отрутами, піроплазмідозах, крововтратах, структурних змінах кісткового мозку при променевій хворобі, злоякісних новоутвореннях, у клінічну стадію лейкозу. Збільшення кількості еритроцитів у крові (еритроцитоз, поліцитемія) у свою чергу буває фізіологічним та патологічним.

Фізіологічна поліцитемія спостерігається у новонародженого молодняку, а також при зниженні парціального тиску кисню. В останньому випадку збільшення кількості еритроцитів зумовлене як надходженням у циркулюючу кров еритроцитів з кров’яних депо, так і посиленим еритроцитопоезом, який є реакцією кісткового мозку на зниження парціального тиску кисню.

Патологічна поліцитемія буває відносною і абсолютною. Відносна поліцитемія спостерігається при втраті організмом води й згущенні крові внаслідок різних хвороб, які супроводжуються діареєю, блюванням, при розвитку транссудатів і ексудатів внаслідок переходу рідини із судинної системи у тканини.

Абсолютна патологічна поліцитемія зумовлена посиленням еритропоетичної функції кісткового мозку при хворобах серця (пороки, перикардит), рідше при захворюваннях, що супроводжуються порушенням дихання (пневмонія, емфізема легень). Причиною еритроцитозу є рефлекторне збудження еритропоетичної функції кісткового мозку внаслідок гіпоксемії.

Поиск по сайту: