Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні синдроми при патології органів травлення



Синдром дистонії передшлунків

Дистонія (грец. dys – порушення, tonos –напруження) – синдром, який характеризується порушенням моторної і евакуаторної функцій передшлунків. За етіологією дистонія є первинною і вторинною. Первинна дистонія є характерним синдромом хвороб рубця (ацидоз і алкалоз, парез і тимпанія рубця), сітки (травматичний ретикуліт і ретикулоперитоніт) та книжки (закупорення книжки).

Симптомокомплекси цих хвороб мають ряд спільних симптомів: зниження апетиту або навіть відмову від корму (анорексію), рідка і нетривала жуйка, послаблення або зникнення моторики передшлунків.

Окрім цих симптомів, які характерні для гіпо- та атонії передшлунків, при ацидозі рубця спостерігають й інші зміни – зменшення величини рН вмісту рубця (менше 6,2), тахікардію, ламініт. Накопичення молочної кислоти у вмісті рубця (більше 2 ммоль/л) і крові (більше 1,5 ммоль/л), зменшення резервної лужності крові до 35 об% СО2, а величини рН – до 7,15).

Алкалоз характеризується зрушенням величини рН вмісту рубця в бік лужної реакції внаслідок поїдання тваринами великої кількості бобових трав та інших кормів, багатих на білок. Відмічається пригнічення, сонливість, величина рН вмісту рубця вище 7,5, концентрація аміаку більша 25 мг в 100 мл, резервна лужність крові підвищена до 64 об% СО2 і вище, рН сечі 8,4 і більше.

Парез рубця характеризується переповненням його ущільненими кормовими масами внаслідок послаблення тонусу м’язів стінки. На початку хвороби скорочення рубця часті та нетривалі, у тварин виникають ознаки неспокою. В міру набухання кормів і збільшення об’єму рубця його скорочення послаблюються, частота їх зменшується або моторна функція рубця повністю припиняється. Вміст рубця твердої консистенції, при натискуванні утворюється ямка, що повільно вирівнюється.

Тимпанія рубця характеризується переповненням його газами внаслідок посиленого їх утворення і затримки відходження з нього. Первинна тимпанія з гострим перебігом виникає при поїданні великої кількості легкоферментованих соковитих кормів, особливо коли вони зволожені росою, дощем або зігріті при залежуванні в купах. Вторинна тимпанія виникає при закупоренні стравоходу, травматичному ретикулоперитоніті та інфекційних захворюваннях – сибірці, емфізематозному карбункулі, брадзоті овець та ін.

На початку хвороби скорочення рубця посилені, потім швидко послаблюються і зникають. у тварин збільшується об’єм живота, особливо лівої половини з випинанням стінки лівої пахвини, виникає почуття страху і неспокою. При пальпації лівої голодної ямки визначається твердоеластична консистенція вмісту рубця, при перкусії вислуховується тимпанічний звук. Дихання часте, поверхневе, переважно грудного типу. За ускладень тварина дихає через розкритий рот, із якого виділяється велика кількість слини.

Гіпотонія і атонія передшлунків характерна і для травматичного ретикуліту та ретикулоперитоніту. Хвора тварина малорухома, пригнічена, стоїть згорбившись, стогне, коли лягає, встає чи рухається. При глибокій пальпації сітки у ділянці мечоподібного хряща груднини, натисканні долонями на шкіру заднього схилу холки з одночасним підніманням голови тварини так, щоб поверхня лоба набула горизонтального положення, у тварин, хворих на травматичний ретикулоперитоніт, виникає больова реакція. Тварина стогне, ухиляється від дослідження, прогинає спину, іноді стає на зап’ясткові суглоби.

Закупорення книжки проявляється гіпо- та атонією рубця, зникненням шумів крепітації в книжці, болісністю в ділянці розташування. Спостерігаються виражене пригнічення, малорухливість, анорексія, тахікардія і тахіпное.

Синдром колік

Коліки можна поділити на справжні й несправжні. Під “справжніми” коліками розуміють хвороби, при яких порушується прохідність вмісту шлунка і кишечнику (ileus), що зумовлює розлади моторної, секреторної, всмоктувальної та інших функцій органів травлення, серцевої діяльності й дихання, обміну речовин і виділення. Під “несправжніми” коліками розуміють хвороби, при яких патологічний процес локалізується поза шлунково-кишковим каналом. До них належать закупорення жовчних ходів та сечовидільних шляхів, заворот і перекручування матки, тромбоз артерій, гострий гломерулонефрит та пієлонефрит.

Синдром "справжніх" колік характерний для великої групи різних за походженням і розвитком хвороб, спільним для яких є ряд симптомів: непрохідність, біль, неспокій, коліковий криз. До цих хвороб належать розширення шлунка, метеоризм і спазм кишечнику, ілеус – обтураційний та странгуляційний. Ці ж симптоми характерні й для тромбоемболічного ілеусу, який належить до “несправжніх” колік.

Непрохідність шлунково-кишкового каналу, або ілеус (від грец. eileo – скручую) є найважливішим симптомом колік. Розрізняють передній та задній, динамічний і механічний ілеус. При передньому ілеусі процес локалізується в шлунку (розширення шлунка) або в тонкому кишечнику (хімостаз), при задньому – патологічний процес локалізується у товстому кишечнику (копростаз). Передній ілеус перебігають набагато тяжче, ніж задній.

Динамічний ілеус виникає внаслідок поїдання недоброякісних кормів, що спричиняє подразнення інтерорецепторів і спазм пілоруса чи кишечнику (розширення шлунка, ентералгія, метеоризм кишечнику), або причиною непрохідності є вміст кишечнику (хімо- і копростаз). Механічні ілеуси виникають внаслідок закриття просвіту самою кишкою (інвагінація, заворот, скручування, защемлення у пахове або грижове кільце).

Біль при коліках буває соматичний (подразнення соматичних нервів) і вісцеральний (вегетативний, спастичний, оскільки в основі його завжди лежить первинний спазм якогось відрізка шлунково-кишкового каналу). Соматичний біль виникає від подразнення брижі та очеревини (у них розташовані соматичні нерви) і називається брижовим, або перитонеальним. Переповнена вмістом чи газами кишка тисне на очеревину або натягує брижу. Звідси соматичний біль може бути дистензійним (лат. distansio – відстань) або ретенційним (лат. retentio – розтягую). Наприклад, при копростазі сліпа кишка збільшується в об’ємі, тисне на чутливу очеревину, внаслідок чого виникає біль. Водночас з тиском відбувається розтягування тканини очеревини. Перитонеальний біль виникає також при запаленні очеревини. При переміщенні тварини і пальпації стінки черева він посилюється. При цьому тварини малорухливі, черевні стінки напружені. Соматичний біль є постійним, тварина до нього звикає і реагує слабо, оскільки механорецептори малочутливі.

Вісцеральний, або спастичний біль виникає внаслідок спазмів сфінктера шлунка і м’язів стінки кишечнику, внаслідок чого порушується динаміка кровообігу, настає венозний застій, нагромаджується вуглекислота, яка подразнює хіморецептори і через це виникає біль. Цей біль короткочасний, періодично повторюється, тому тварина до нього не звикає.

Реакція тварини на біль проявляється різними неприродними позами. Комплекс вимушеної поведінки хворої тварини, зумовлений її намаганням зменшити біль, називають ще коліковим кризом. Криз буває тихим і гострим. Тихий коліковий криз спостерігається при копростазах і піскових коліках. При всіх інших видах розвивається гострий коліковий криз, і чим ближче до шлунка локалізується непрохідність, тим бурхливіше він проявляється. Гострий криз характерний для розширення шлунка, хімостазу, катаральної ентералгії, обтурації кишечнику, механічного ілеусу і тромбоемболії брижових артерій.

Реакція на біль проявляється тим, що кінь приймає вимушені пози: “спостерігача”, маятникоподібного хитання, “сидячої собаки”, “лежачої собаки”, “єгипетськогосфінкса”, “астронома”, “хода півня”.

Коліки найчастіше реєструють у коней, рідко – у тварин інших видів, що значною мірою зумовлено особливостями анатомічної будови шлунка і кишечнику.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.